ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЛАНВІС
(LANVIS™)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: тіогуанін, 2-Aminopurine-6-thiol;
основні фізико-хімічні властивості: блідо-зеленувато-жовті двооопуклі таблетки,з насічкою та тисненням WELLCOME U3B;
склад: 1 таблетка містить тіогуаніну 40 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, акація,кислота стеаринова, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Код АТСL01B B03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Тіогуанін є сульфгідрильним аналогом гуаніну та діє як пуриновийантиметаболіт. Він активується до свого нуклеотиду – тіогуанілової кислоти.Метаболіти тіогуаніну гальмують синтез пуринів і взаємоперетворення пуриновихнуклеотидів. Тіогуанін також інкорпорується у нуклеїнові кислоти і вважається,що це становить основу його токсичності. Між тіогуаніном і меркаптопуриноміснує перехресна резистентність, тому слід припускати, що хворі, які маютьрезистентність до одного препарату, також не будуть реагувати на інший.
Фармакокінетика.
Тіогуанін добре метаболізується in vivo. Існують два головні шляхибіотрансформації: метилювання до 2-аміно-6-метилтіопурину та дезамінування у2-гідрокси-6-меркаптопурин з подальшим окисленням до 6-тіосечової кислоти.
Після перорального застосування препарату у дозі 100 мг/м2пік концентрації у плазмі досягається через 2-4 години і знаходиться у межахвід 0,03 до 0,94 нмоль/мл.
Рівень цей зменшується при одночасному прийомі їжі.
Показання для застосування.
Лікування гострого лейкозу, головним чином гострого мієлобластноголейкозу та гострого лімфобластного лейкозу.
Лікування хронічного гранулоцитарного лейкозу.
Спосіб застосування та дози.
Доза та тривалість лікування залежать від форми та дози іншихпрепаратів, що приймаються разом з Ланвісом.
Абсорбція Ланвісу після перорального прийому варіабельна, рівеньпрепарату у плазмі крові може зменшуватись у результаті блювання або прийомуїжі.
Тіогуанін може коротким курсом застосовуватись на будь-якій стадіїлікування, що передує підтримуючому курсу лікування, а саме на стадіїїіндукції, консолідації та інтенсифікації лікування. Однак не рекомендуєтьсяйого застосування у якості підтримуючої терапії або аналогічного довготривалогокурсу лікування у зв‘язку з високим ризиком печінкової токсичності.
Для дорослих звичайна доза становить 60-200 мг/м2 поверхнітіла на добу.
Для дітей – таке ж дозування, як для дорослих, з корекцією дози згідноз площею поверхні тіла.
Хворі похилого віку
Спеціальних рекомендацій з приводу дозування немає. В різнихкомбінаціях режимів хіміотерапії Ланвіс застосовується для лікування пацієнтівпохилого віку у тих же дозах, що і для лікування пацієнтів більш молодого віку.
Дози при порушеній функції нирокі печінки
Дози повинні бути зменшені.
Побічна дія.
Ланвіс звичайно є компонентом комбінованої хіміотерапії, тому побічнудію неможливо пов`язати лише з одним цим препаратом.
Побічна дія класифікується по органам та системам та за частотоювиникнення таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та<1/10), не часто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та<1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
Кров та лімфатична система
Дуже часто: пригнічення кісткового мозку.
Шлунково-кишкова система
Часто: стоматит, шлунково-кишкова непереносимість.
Рідко: некроз і перфорація стінки кишки.
Гепатобіліарна система
Дуже часто: печінкова токсичність у поєднанні з пошкодженням ендотеліюсудин при застосуванні Ланвісу для підтримуючої терапії або іншої аналогічноїдовготривалої терапії, застосування якого в цьому разі не рекомендується.
Звичайно ця побічна дія виявляється у формі гепатовенооклюзивноїхвороби (гіпербілірубінемія, гепатомегалія, збільшення маси тіла у зв‘язку ззатримкою рідини та асцитом) та ознаками і симптомами портальної гіпертензії(спленомегалія, тромбоцитопенія та варикозне розширення вен стравоходу). Можетакож трапитись збільшення рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази тагамаглютамілтрансамінази, а також може виникнути жовтяниця. Гістопатолоігічнимипроявами гепатотоксичності можуть бути гепатопортальний склероз, вузликоварегенеративна гіперплазія, печінковий та періпортальний фіброз.
Часто: печінкова токсичність під час короткострокового курсу лікуваннявиявляється у формі венооклюзивної хвороби.
Симптоматика гепатотокисчності має зворотний характер після припиненнялікування препаратом.
Рідко: існують окремі повідомлення про випадки центролобулярногопечінкового некрозу, що виникали у пацієнтів, які отримували комбінованухіміотерапію, пероральні контрацептиви, високі дози Ланвісу та приймалиалкоголь.
Протипоказання.
Гіперчутливість до компонентів препарату.
З огляду на серйозність показань ніяких інших абсолютних протипоказаньнемає.
Передозування.
Головна токсична дія спрямована на кістковий мозок. Гематологічнатоксичність буде більш глибокою при хронічному передозуванні, ніж приоднократному прийомі великої дози препарату. У зв`язку з відсутністю будь-якогоантидоту слід уважно спостерігати за картиною крові та, за необхідності,проводити загальну підтримуючу терапію і переливання крові.
Особливості застосування.
Ланвіс є активним цитотоксичним засобом, який повинен застосовуватисятільки за призначенням лікарів, які мають досвід застосування подібнихпрепаратів.
Оскільки імунізація із застосуванням живих вакцин потенційно можепризводити до виникнення інфекційних ускладнень у імуноскомпроментованихпацієнтів, її проведення не рекомендується.
Вплив на печінку
Ланвіс на рекомендуєься застосовувати у якості підтримуючої терапії абоаналогічного довготривалого курсу лікування у зв‘язку з високим ризикомпечінкової токсичності, асоційованої з пошкодженням ендотелію судин. Такагепатотоксичність у великій мірі спостерігалась при лікуванні Ланвісом гостроголімфобластного лейкозу у дітей у якості підтримуючої терапії та при іншихобставинах, коли застосовувалась довготривала терапія Ланвісом.Гепатотоксичність виникала трохи частіше у хворих чоловічої статі. Звичайно цяпобічна дія виявляється у формі гепатовенооклюзивної хвороби(гіпербілірубінемія, гепатомегалія, збільшення маси тіла у зв‘язку з затримкоюрідини та асцитом) та ознаками і симптомами портальної гіпертензії(спленомегалія, тромбоцитопенія та варикозне розширення вен стравоходу).Гістопатолоігічними проявами гепатотоксичності можуть бути гепатопортальнийсклероз, вузликова регенеративна гіперплазія, печінковий та періпортальнийфіброз. При появі симптомів гепатотоксичності терапію Ланвісом слід припинити,оскільки після відміни застосування препарату ознаки та симптомигепатотоксичності можуть мати звортний розвиток.
Моніторинг
Пацієнти під час терапії повинні знаходитись під постійним контролем,включаючи підрахунок кількості кров‘яних клітин та щотижневу перевіркуфункціональних печінкових тестів. Ранніми проявами гепатотоксичності є такіознаки асоційовані з портальною гіпертензією як, тромбоцитопенія, що невідповідає рівню нейтропенії та спленомегалії. Повідомлялось також про випадкизбільшення рівня печінкових тестів, як проявів гепатотоксичності, однак цетраплялося не завжди.
Вплив на систему крові
Лікування Ланвісом призводить до пригнічення кісткового мозку, що маєнаслідком лейкопенію та тромбоцитопенію. Анемія трапляється рідше. Присвоєчасному припиненні лікування Ланвісом кістковий мозок швидко відновлюється.
В окремих пацієнтів з успадкованим дефіцитом ензимутіопуринметилтрансферази (ТПМТ) може бути індивідуально підвищена чутливість домієлосупресивного ефекту тіогуаніну, що може мати наслідком розвиток швидкогопригнічення кісткового мозку після початку лікування Ланвісом. Ця проблема можезагострюватись також при одночасному застосуванні препаратів, що пригнічуютьТПМТ, таких як олсалазин, месалазин або сульфасалазин. У деяких лабораторіяхпроводиться аналіз дефіциту ТПМТ, однак ці аналізи не завжди виявляють всіхпацієнтів з ризиком розвитку тяжкої токсичності, тому постійний контроль закількістю кров‘яних клітин повинен зберігатись.
У період індукції ремісії у хворих на гострий мієлобластний лейкознеобхідно мати відповідні можливості для проведення підтримуючої терапії узв`язку з аплазією кісткового мозку. Пацієнти, які отримують мієлосупресивнухіміотерапію, особливо чутливі до впливу різної інфекції.
У період індукції ремісії, особливо при швидкому лізисі клітин крові,необхідні запобіжні засоби з метою уникнення розвитку гіперурикемії та/абогіперурикозурії, а також сечокислої нефропатії.
Моніторинг
Під час індукції ремісії необхідно часто виконувати розгорнутий аналізкрові.
У зв`язку з тим, що після відміни препарату кількість лейкоцитів і тромбоцитівпродовжує падати, лікування слід тимчасово припиняти при появі перших ознакнадмірного падіння кількості вищеозначених клітин крові.
Синдром Леша-Найхана: виходячи з того, що ферментгіпоксантин-гуанін-фосфорибосилтрансфераза відповідає за перетворення Ланвісу вактивний метаболіт, хворі з дефіцитом цього ферменту, а саме з синдромомЛеша-Найхана, можуть бути резистентні до цього препарату. Резистентність доазатіоприну, який має один з аналогічних активних метаболітів, була виявлена удвох дітей з синдромом Леша-Найхана.
Безпечне користування препаратом
При застосуванні таблеток Ланвісу слід дотримуватися спеціальнихрекомендацій із застосування цитотоксичних засобів (згідно з існуючим в країнізаконодавством).
Рекомендується обережність при використанні таблеток або при поділі їхнаполовину для того, щоб уникнути забруднення рук або вдихання препарату.
Вагітність і лактація
Ланвіс, подібно до інших цитотоксичних препаратів, є потенційнотератогенним. Відомі окремі випадки, коли у жінок, чоловіки яких отримуваликомбінації цитотоксичних препаратів, включаючи Ланвіс, народжувалися діти зуродженими вадами.
Під час вагітності слід, по можливості, уникати застосуванняЛанвісу, особливо у перші три місяці вагітності. В кожному окремому випадкуслід оцінювати потенційну небезпеку препарату для плоду в порівнянні з йогопозитивним ефектом для здоров`я матері.
Як і при лікуванні іншими хіміотерапевтичними препаратами, хворимнеобхідно рекомендувати адекватні контрацептивні засоби.
Повідомлень про екскрецію Ланвісу або його метаболітів у грудне молоконемає. Проте вважається, що матері, які приймають Ланвіс, не повинні годуватигруддю.
Мутагенністьі канцерогенність
З огляду на механізм дії, тіогуанін є потенційно мутагенним іканцерогенним.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами
Тіогуанін невпливає на здатність керувати автомобілем або іншими точними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Не рекомендується вакцинація живими вакцинами імуноскомпроментованиххворих.
При одночасному застосуванні алопуринолу для пригнічення утвореннясечової кислоти необхідності у зменшенні дози Ланвісу немає, як це необхіднопри одночасному застосуванні з меркаптопурином або азатіоприном.
In vitro похідні аміносаліцилатів (олсалазин, месалазин або сульфасалазин)пригнічують активність ферменту тіопуринметилтрансферази, тому їх слід зобережністю призначати хворим, які вже отримують Ланвіс.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в захищеному від дітей, сухому, захищеному від світла місціпри температурі не вище 25°С.
Термін придатності – 5 років.