ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ДЕТРУЗИТОЛ

(DETRUSITOL)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: tolterodine;(R)–N,N-діізопропіл-3-(2-гідрокси-5-метилфеніл)-3-фенілпропанамін L-гідрогентартрат;

основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі, вкриті оболонкоютаблетки; на таблетці 1 мг нанесені дуги над і під літерами “ТО”, а на таблетці2 мг нанесені дуги над і під літерами “DT”;

склад: 1 таблетка містить 1 або 2 мг толтеродину L-тартрату, що еквівалентно0,68 мг або 1,37 мг толтеродину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальціюгідрофосфатдигідрат, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, кремнію діоксидколоїдний безводний; плівкова оболонка: вода очищена, гіпромелоза, целюлозамікрокристалічна, кислота стеаринова, титану діоксид.

Форма випуску. таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Спазмолітики, що діють на сечовивідні шляхи. КодАТС G04B D07.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Толтеродин є конкурентнимантагоністом холінергічних мускаринових рецепторів, які локалізуються усечовому міхурі і слинних залозах. Пригнічення цих рецепторів веде до зниженняскорочувальної функції сечового міхура і зменшення слиновиділення. Увипробуваннях на тваринах була показана селективність толтеродину відноснорецепторів сечового міхура у порівнянні з такою відносно рецепторів слиннихзалоз.

Виражений вплив толтеродину на функцію сечового міхура бувпродемонстрований у здорових добровольців. Після прийому 6,4 мг препаратувідмічалося неповне спорожнення сечового міхура, збільшення кількостізалишкової сечі і зменшення тиску детрузору.

Після прийому внутрішньо толтеродин метаболізується у печінці іперетворюється в 5-гідроксиметильне похідне, що є основним фармакологічнимактивним метаболітом. Цей метаболіт має близькі до толтеродину фармакологічнівластивості і в осіб з підвищеним обміном речовин істотно посилює діюпрепарату. Терапевтичний ефект толтеродину досягається через 4 тижні.

Як толтеродин, так і його 5-гідроксиметильне похідне високоспецифічнівідносно мускаринових рецепторів і не чинять істотного впливу на іншірецептори.

Фармакокінетика. Толтеродин швидко абсорбується. Йогоконцентрація в сироватці досягає піка через 1 – 3 години після прийому.Значення пікової концентрації підвищується пропорційно дозі толтеродину вінтервалі від 1 до 4 мг.

Толтеродин в основному метаболізується поліморфним ферментом CYP2D6, щоведе до утворення фармакологічно активного 5-гідроксиметильного метаболіту.Системний кліренс толтеродину в осіб з підвищеним метаболізмом становитьприблизно 30 л/год, а кінцевий період напівжиття – від 2 до 3 годин. В осіб зізниженим метаболізмом (недостатність CYP2D6) толтеродин зазнає дезалкілуванняізоферментами CYP3А, внаслідок чого утворюється N-дезалкілований толтеродин.Цей метаболіт не має фармакологічної активності. Зниження кліренсу і подовженняперіоду напівжиття (близько 10 годин) вихідної сполуки в осіб зі зниженимметаболізмом веде до підвищення концентрації толтеродину (приблизно у 7 разів)на фоні концентрацій 5-гідроксиметильного метаболіту, що не піддаєтьсявиявленню. Внаслідок цього експозиція (площа під кривою) незв’язаноготолтеродину в осіб зі зниженим метаболізмом близька до суми експозиційнезв’язаного толтеродину і 5-гідроксиметильного метаболіту у пацієнтів зактивним CYP2D6 при однаковому дозуванні. Безпека, переносимість і клінічнийефект однакові, незалежно від фенотипу. Стаціонарні концентрації досягаютьсяпротягом 2 днів.

Абсолютна біодоступність толтеродину становить 65% в осіб зі зниженимметаболізмом (які залишилися без CYP2D6) і 17% – в осіб з підвищенимметаболізмом (більшість пацієнтів).

Їжа не впливає на експозицію незв’язаного толтеродину і активного5-гідроксиметильного метаболіту в осіб з підвищеним метаболізмом, хоча рівеньтолтеродину підвищується, коли його приймають під час їди. Також невідмічається клінічно значущих змін і в осіб зі зниженим метаболізмом.

Толтеродин і 5-гідроксиметильний метаболіт зв’язуються переважно зорозомукоїдом. Незв’язані фракції становлять 3,7% і 36% відповідно. Об’ємрозподілу толтеродину дорівнює 113 л. Після введення [¹⁴С]-толтеродинуприблизно 77% радіоактивності виводиться із сечею і 17% – з калом. Менше 1%дози виводиться у незміненому стані і близько 4% – у вигляді5-гідроксиметильного метаболіту. Карбоксильований метаболіт і відповідний йомудезалкілований метаболіт становлять приблизно 51% і 29% від того, що виводитьсяіз сечею.

Експозиція незв’язаного толтеродину і 5-гідроксиметильного метаболітупідвищується приблизно у 2 рази у хворих на цироз печінки.

Показання для застосування. Лікування гіперактивності (нестабільності)сечового міхура, що виявляється частими імперативними позивами досечовипускання або нетриманням сечі.

Спосіб застосування та дози. рекомендується доза по 2 мг 2 рази на добу,за винятком пацієнтів із порушенням функції печінки і нирок (швидкістьклубочкової фільтрації менше 30 мл/хв), для яких рекомендується доза по 1 мг 2рази на добу. У випадку появи побічних проявів дозу також слід знижувати до 1мг 2 рази на добу.

Прийом препарату не залежить від прийому їжі.

Через 6 місяців слід оцінити необхідність подальшого лікування.

Толтеродин не рекомендується призначати дітям (до 18 років), оскільки вних безпека і ефективність препарату ще не вивчена.

Побічна дія. Толтеродин може спричинювати анти-м-холінергічніефекти легкої і середньої тяжкості, такі як сухість шкіри і слизових оболонок,диспепсія і зменшення сльозовиділення. Імунна система – алергічні реакції; психічніпорушення – нервозність, порушення свідомості, галюцинації; центральна нервовасистема – парестезія, запаморочення, сонливість; зір – ксерофтальмія (сухістьочей), порушення зору, у тому числі порушення акомодації; серцево-судиннасистема – тахікардія; травний тракт – диспепсія, запор, біль у животі,метеоризм, блювання; нирки і сечовидільна система – затримка сечі; загальніпрояви – стомлюваність, головний біль, біль у грудях, периферичні набряки.

Серед інших побічних проявів дуже рідко зустрічалися анафілактичніреакції з ангіоневротичним набряком і серцева недостатність. Застосування іншихпрепаратів цієї групи інколи супроводжується пальпітацією і аритмією.

Протипоказання. затримка сечовипускання; закритокутова глаукома, щоне піддається лікуванню; міастенія gravis; гіперчутливість до толтеродину абоінших компонентів препарату; тяжкий виразковий коліт, токсичний мегаколон,вагітність, лактація, дитячий вік (до 18 років).

Передозування. найбільша доза, яку отримували добровольці,становила 12,8 мг толтеродину L-тартрату одноразово. Найсильніші несприятливіреакції, відмічені в них, - порушення акомодації і болісні позиви досечовипускання.

У разі передозування толтеродину слід промити шлунок і дати активованевугілля. Окремі симптоми слід лікувати таким чином:

Особливості застосування. Слід бути обережними при застосуванні толтеродину,якщо у пацієнта

значна обструкція шляхів відтоку сечі з ризиком затримкисечовипускання;

обструктивне ураження шлунково-кишкового тракту (стеноз пілоруса);

захворювання нирок;

захворювання печінки: доза не повинна перевищувати 1 мг 2 рази на день;

нейропатія;

невправима грижа;

ризик погіршання моторики травного тракту.

Слід бути обережним при застосуванні Детрузитолу для лікування хворих,які мають фактори ризику подовження інтервалу QT (гіпокаліємія, брадикардія,сумісне застосування препаратів, що подовжують інтервал QT) і захворюваннясерця, такі як ішемічна хвороба серця, аритмія, хронічна серцева недостатність.

Увага: перед початком лікування слід виключити органічні причини частихта імперативних потягів.

Вагітність і годування груддю. Дослідження результатів застосуванняпрепарату у вагітних жінок не проводилося. Отже, вагітним толтеродин призначатине слід.

Оскільки дані стосовно виділення толтеродину у грудне молоко у людинивідсутні, слід уникати застосування толтеродину при годуванні груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і механізмами. Оскількипрепарат може спричинювати порушення акомодації і змінювати час реакції, вінможе негативно вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати змеханізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. супутнє лікування сильними інгібіторамиCYP3А4, такими як макролідні антибіотики (еритроміцин і кларитроміцин),протигрибковими азоловими засобами (кетоконазол, ітраконазол і міконазол), атакож антипротеазними засобами не рекомендується, оскільки ці засоби можутьзбільшувати концентрацію толтеродину в плазмі і ризик передозування.

супутнє лікування іншими препаратами, що мають антихолінергічнівластивості, може призводити до посилення терапевтичної дії і небажанихефектів. Навпаки, при одночасному введенні агоністів мускаринових холінергічнихрецепторів терапевтична дія толтеродину може зменшуватись.

Дія прокінетиків, подібних до метоклопраміду і цизаприду, можепослаблюватися толтеродином.

Можливі фармакокінетичні взаємодії з іншими препаратами, які метаболізуютьсячерез цитохроми Р450-2D6 (CYP2D6) або CYP3А4. Однак супутнє лікуванняфлуоксетином (сильний інгібітор CYP2D6, який метаболізується до норфлуоксетину,що є інгібітором CYP3А4) призводить лише до незначного збільшення загальноїекспозиції незв’язаного толтеродину і еквівалентного йому за активністю5-гідроксиметильного метаболіту. Це не призводить до клінічно помітноївзаємодії.

Клінічні випробування показали відсутність взаємодії з варфарином ізмішаними пероральними контрацептивами (етинілестрадіолом/левоноргестрелом).

Клінічне дослідження не виявило жодних даних про те, що толтеродинздатний інгібувати активність CYP2D6, 2С19, 3А4 або 1А2.

Умови та термін зберігання. зберігати у недоступному для дітей, сухому місціпри кімнатній температурі 15–25°С.

Термін придатності – 3 роки.