ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЕБЕРКІНАЗА

( HEBERKINASA)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: стрептокіназа;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого кольору,легко розчинний у стерильній воді для ін’єкцій;

склад: у флаконі, готовому до застосування, міститься 750 000 МО або 1 500 000МО рекомбінантної стрептокінази;

допоміжні речовини: динатрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфатдигідрат, натрію глютамат моногідрат, альбумін людський (20%).

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез.Антикоагулянти ферментні препарати. Код АТС- В01A D01.

Фармакологічнівластивості.

Фармакодинаміка.Еберкіназа – високоочищена стрептокіназа, отримана з фільтрату культурибета-гемолітичних стрептококів Лансфілда групи С, яка сприяє перетвореннюплазміногену у плазмін. Плазмін руйнує згустки фібрину, а також призводить додеградації фібриногену та інших білків плазми крові. Розчиняє тромби, діючи якна їх поверхні, так і зсередини. Найефективніша при свіжих згустках фібрину;відновлює прохідність тромбованих кровоносних судин. Інактивується циркулюючимив крові антитілами. Терапевтичні дози забезпечують необхідну фібринолітичнуактивність. Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріального введення танейтралізації індивідуального титру антитіл до стрептокінази, вона починаєсистемно або місцево активувати фібринолітичні процеси. Після інфузіїгіперфібринолітичний ефект препарату спостерігається лише протягом декількохгодин, однак тромбіновий час може тривати до 24 год внаслідок одночасногозниження рівня фібриногену і збільшення числа циркулюючих продуктів деградаціїфібрину та фібриногену.

Фармакокінетика.Максимальна концентрація досягається в момент введення і з часом поступовозменшується. Препарат швидко поширюється в організмі. Середній період розподілу2,3 ± 0,5 хв. Період напіввиведення комплексу стрептокіназа-плазміноген, якийактивує плазмін, становить приблизно 23 хв. Цей комплекс частково інактивуєтьсяантистрептококовими антитілами. Плазміноген, що утворюється, можеінактивуватися циркулюючими інгібіторами альфа-2-плазмін таальфа-2-макроглобулін. Біотрансформується у печінці шляхом гідролізу(метаболіти не ідентифіковані). Більша частина стрептокінази розпадається допептидів і виділяється нирками.

Показання для застосування. Гострий інфаркт міокарда(протягом перших 6 годин); тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневоїартерії; дисфункція серцевих клапанних протезів внаслідок утворення тромбів;тромбоз артеріо-венозної фістули при проведенні гемодіалізу.

Спосіб застосування та дози. Вміст флакона розводять 5 мл води дляїн’єкцій. Рідину направляють на стінки флакона, обережно повертаючи його, щобуникнути утворення піни. Отриманий концентрований розчин при дотриманні правиласептики переноситься у флакон для вливання. Для розведення препаратузастосовують також 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози. Об’єм тадоза введення підбирається індивідуально, залежно від нозології та станупацієнта.

Гострий інфаркт міокарда

Еберкіназу вводять внутрішньовенно або внутрішньокоронарно, не пізніше6 год після початку розвитку симптомів. При системному лікуванні препаратвводять в периферичну вену в дозі 1 500 000 МО протягом 60 хв.

При внутрішньокоронарному введенні через коронарний катетеррекомендується застосування 20 000 МО, а потім внутрішньовенне вливання 2 000 –4 000 МО протягом 30-90 хв, залежно від клінічної картини інфаркта.

Тромбоз глибоких вен

Препарат вводять внутрішньовенно через катетер у підключичну паховувену або вену гомілки.

Застосування препарату слід розпочинати якнайшвидше після початкурозвитку тромбозу. Пацієнтам вводять 250 000 МО протягом 30 хв, а потім 100 000МО/год протягом 24-72 год залежно від розчинення тромбу.

Тромбоз артеріо-венозної фістулидля проведення гемодіалізу

Препарат вводиться безпосередньо в артеріальну частину судинногодоступу шляхом безперервного вливання 1 000 000 МО протягом 1 год.

Дисфункція серцевих клапанних протезів внаслідок утворення тромбів

Через периферичну вену верхніх кінцівок вводять 250 000 МО Еберкінази,розчиненої в 100 мл 5%-ї декстрози або фізіологічного сольового розчину,протягом 30 хв. Слід продовжувати введення в дозі 100 000 МО/год або меншегодин у випадку, якщо досягається лізис.

Тромбоемболія легеневої артерії

Через периферичну вену верхніх кініцівок вводять 250 000 МО Еберкінази,розведеної в 100 мл 5% декстрози або фізіологічного сольового розчину протягом30 хв. Введення слід продовжувати в дозі 100 000 МО на годину протягом 72 годинабо менше годин у випадку, якщо досягається лізис тромба.

Побічна дія.

Кровотечі.

Кровотечі, якіобмежуються місцями пункції, припиняти терапію немає потреби. Описані випадкитяжких кровотеч, у тому числі шлунково-кишкових та печінкових, розривиселезінки, сечостатеві кровотечі, поодинокі випадки інтракраніальнихкрововиливів з ускладненнями, у тому числі – з фатальним кінцем,ретроперитонеальні кровотечі. Під час тромболітичного лікування у хворих нагострий інфаркт міокарда в окремих випадках можуть виникати кровотечі уперикард, включаючи розриви міокарда.

При геморагічнихускладненнях терапію Стрептазою припиняють і призначають інгібітори протеїнази,наприклад, апротинін у таких дозах: спочатку 500000 КМО (при необхідності – до1 млн КМО), після чого вводять по 50000 КМО щогодини внутрішньовенно крапельнодо зупинення кровотечі. Рекомендують комбінації з синтетичнимиантифібринолітиками. За необхідності призначають фактори згортання крові.

Алергічніреакції.

Реакції негайноготипу. Можуть виникати анафілактичні та анафілактоїдні реакції з висипом нашкірі, почервонінням, пухирцями, а також із задишкою та бронхоспазмом.

Пізні реакції. Єокремі випадки сироваткової хвороби, артриту, васкуліту, нефриту інейроалергічних симптомів (полінейропатії - синдром Гійєна Барре), які за часомвиникнення збігалися з призначенням стрептокінази.

Якщо виникаєалергічна або анафілактична реакція, застосування Еберкінази потрібно негайноприпинити і призначити необхідне лікування. Слід дотримуватись діючих медичнихстандартів лікування шоку. Після купірування симптомів алергічних реакцій,лікування можна продовжити гомологічними фібринолітиками (наприклад,урокіназою, t-PA). За необхідності слід призначати такі додаткові засобилікування:

а) при легкихреакціях: кортикостероїди і антигістамінні препарати;

б) при тяжких абонебезпечних для життя реакціях (наприклад, анафілактичний шок) залежно від їхтяжкості:

негайно зробитиповільну внутрішньовенну ін’єкцію адреналіну;

призначити високідози кортикостероїдів повільно внутрішньовенно;

при необхідності– заходи по заміщенню ОЦК, кисень.

Емболії

Ризик емболіїлегеневої артерії у пацієнтів з тромбозом глибоких вен під час лікуваннястрептокіназою не більший, ніж при застосуванні гепарину. Якщо під часлікування трапляється гостра або зворотна легенева емболія, терапіястрептокіназою не повинна відрізнятися від запланованої, що дозволяє досягтирозчинення емболів. Під час локального тромболізису у периферичних артеріях неможна виключити дистальної емболізації. Описано декілька випадків холестериновоїемболії, які за часом виникнення збігалися з тромболітичною терапією.

Інші реакції

На початкутерапії інколи понижується артеріальний тиск, спостерігається тахікардія абобрадикардія (в окремих випадках – з шоком).

На фоні терапіїможуть виникати головний біль, біль у спині, скарги з боку шлунково-кишковоготракту, м’язові болі, підвищення температури. Остання, як правило, зменшуєтьсяпісля введення антипіретичних препаратів. В окремих випадках може бути оборотнепідвищення активності трансаміназ сироватки, а також білірубіну.

Інколи післявнутрішньокоронарної тромболітичної терапії у пацієнтів з гострим інфарктомміокарда спостерігали набряк легенів.

В окремихвипадках на фоні тромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом міокардаможуть бути порушення серцевого ритму, стійка стенокардія, серцеванедостатність аж до зупинки серця і дихання.

На фонітромболітичної терапії повідомлялося про окремі випадки спазмів судин головногомозку.

Протипоказання. Тяжкі алергічні реакції на введення препарату.

Через підвищений ризик кровотеч, зумовлених тромболітичною терапією,Еберкіназа не повинна застосовуватись у таких ситуаціях:

триваючі або нещодавно перенесені кровотечі;

всі форми зниженої здатності крові до згортання, особливо – спонтаннийфібриноліз;

нещодавно перенесений цереброваскулярний інсульт, інтракраніальні таінтраспинальні хірургічні втручання;

інтракраніальна пухлина;

нещодавно перенесена травма голови зі струсом головного мозку;

наявність пухлини з ризиком кровотечі;

гострий панкреатит;

неконтрольована гіпертензія із систолічним артеріальним тиском понад200 мм рт. ст. та/або діастолічним артеріальним тиском понад 100 мм рт. ст., чигіпертензивні зміни сітківки ІІІ/ІV ступеня;

підозра на інфекційний ендокардит, гострий перикардит, розшаруванняаневризми аорти;

наявність системного захворювання з ризиком кровотечі;

шлунково-кишкові кровотечі протягом попередніх 3 місяців;

печінкова недостатність;

введення стрептокінази протягом попередніх 12 місяців;

вагітність;

дитячий вік до 15 років.

Передозування.

Симптоми:посилення побічної дії, найчастіше - кровотечі.

Лікування:

При масивній або неконтрольованій внутрішній кровотечі – зупинкакровотечі (за можливістю), призначення антифібринолітичних засобів, заміщеннякрововтрати. Симптоматичне лікування. Всі заходи проводять на фоні відмінипрепарату.

Особливості застосування.

Препарат застосовують лише в умовах стаціонару.

Короткочасний лізис контролюють, визначаючи тромбіновий або частковотромбопластиновий час. Тривалий тромболізис оцінюють за показником тромбіновогочасу, який збільшується у 2-4 рази через 6-8 год після початку лізису; у разіпідвищення більше ніж у 4 рази, дозу зменшують у 2 рази.

З особливою обережністю застосовують при виражених порушеннях функціїпечінки і нирок, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, перенесенійстрептококовій інфекції, включаючи ревматизм, бронхоектазіях з кровохарканням,розширенні вен стравоходу, нещодавньому призначенні антикоагулянтів, станахпісля серцево-легеневої реанімації (включаючи непрямий масаж серця), штучнійвентиляції легенів (інтубація), кровотечах, що супроводжують урологічнізахворювання, хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, меноррагіях,менструальних кровотечах, раніше (від 5 днів до 1 року) проведеному курсілікування стрептокіназою, у старечому віці (понад 75 років).

До введення препарату проводять тест на чутливістьдо стрептокінази. На початку курсу інфузію здійснюють з низькою швидкістю,можливе призначення антигістамінних засобів і глюкокортикоїдів для профілактикиалергічних реакцій. До і під час терапії кожні 4 год визначають тромбіновий,парціальний тромбопластиновий і протромбіновий час, рівень фібриногену.Пацієнткам з тромбозом глибоких вен, які отримують стрептокіназу, слід неприпиняти прийом контрацептивів. За необхідності пункції судин під часвнутрішньовенної інфузії вибирають судини верхніх кінцівок (з подальшимнакладенням тиснучої пов’язки на 30 хв.). Щоб уникнути ретромбозів післякожного курсу необхідне додаткове призначення антикоагулянтів абоантиагрегантів. Не рекомендується системне застосування Еберкінази при інфарктіміокарда через 24 год і більше, при тромбозі глибоких вен – через 14 днів ібільше, при тромбозі судин сітківки: артеріальні оклюзії – 6-8 год і більше,венозні – 10 днів і більше, при хронічних оклюзіях артерій – 6 тижнів і більше.

Готові розчини використовують протягом 24 годин (не більше).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне і попереднє лікування антикоагулянтами або речовинами, якідіють на функцію тромбоцитів (наприклад, інгібіторами агрегації тромбоцитів,декстранами) може підвищувати небезпеку кровотечі.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі 2 - 8ºС .

Термін придатності: Еберкіназа 1 500000 МО – 2 роки.

 Еберкіназа 750000 МО- 3 роки.