ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
АДРЕНАЛІН-ДАРНИЦЯ
(AdrenalinЕ-Darnitsa)
Склад:
Діюча речовина: 1 мл розчину містить адреналінутартрату (епінефрину тартрату) в перерахуванні на 100 % суху речовину 1,8 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, натріюхлорид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Неглікозидні кардіотонічні засоби.Адренергічні та допамінергічні препарати.
Код АТС С01С A24.
Клінічні характеристики.
Показання.
Алергічні реакції негайного типу: анафілактичнийшок, що розвився при застосуванні лікарських засобів, чи сироваток або приконтакті з алергенами. Бронхіальна астма – купірування приступу. Гіпоглікеміявнаслідок передозування інсуліну. Гіпокаліємія. Асистолія, зупинка серця.Подовження дії місцевих анестетиків. AV-блокада III ст., що гостро розвинулась.
Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату.Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП), феохромоцитома. Артеріальна гіпертензія.Тахиаритмія. Ішемічна хвороба серця. Фібриляція шлуночків. Фібриляціяпередсердь, шлуночкова аритмія. Метаболічний ацидоз. Гіперкапнія, гіпоксія.Легенева гіпертензія. Гіповолемія. Інфаркт міокарда. Шок неалергічного генезу:кардіогенний, травматичний, геморагічний. Тиреотоксикоз. Оклюзійні захворюваннясудин: артеріальна емболія, атеросклероз, хвороба Бюргера, холодова травма,діабетичний ендартериїт, хвороба Рейно. Церебральний атеросклероз.Закритокутова глаукома. Хвороба Паркінсона. Судомний синдром. Гіпертрофіяпередміхурової залози. Загальна анестезія із застосуванням інгаляційнихзасобів: фторотана, циклопропану, хлороформу. Вагітність, період лактації.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначають підшкірно,внутрішньом’язово, іноді внутрішньовенно.
Анафілактичний шок: внутрішньовенно повільно 0,5 мл, розведених у 20 мл40 % розчину глюкози. Надалі, при необхідності, продовжують внутрішньовеннекраплинне введення зі швидкістю 1 мкг/хв, для чого 1 мл розчину адреналінурозчиняють у 400 мл ізотонічного натрію хлориду або 5 % глюкози. Коли станпацієнта допускає, краще внутрішньом’язове або підшкірне введення 0,3–0,5 мл урозведеному чи нерозведеному вигляді.
Бронхіальна астма: підшкірно 0,3–0,5 мл урозведеному чи нерозведеному вигляді. При необхідності повторного введення цюдозу можна вводити через кожні 20 хв (до 3 разів). Можливо внутрішньовенневведення 0,3–0,5 мл у розведеному виді.
Як судинозвужувальний засіб вводять внутрішньовеннокраплинно зі швидкістю 1 мкг/хв (з можливим збільшенням до 2–10 мкг/хв).
При асистолії: вводять внутрішньосерцево 0,5 мл,розведених у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Під час реанімаційних заходів– по 1 мл (у розведеному вигляді) внутрішньовенно повільно кожні 3–5 хв.
При асистолії в немовлят: внутрішньовенно 10–30мкг/кг кожні 3–5 хв, повільно.
Дітям при анафілактичному шоку: підшкірно абовнутрішньом’язово – по 10 мкг/кг (максимально – до 0,3 мг). При необхідностівведення повторюють через кожні 15 хв (до 3 разів).
Дітям при бронхоспазмі: підшкірно 10 мкг/кг(максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторюють кожні 15 хв (до3–4 разів) чи кожні 4 год.
Побічні реакції. При застосуванні препарату можливі наступні побічніреакції:
з боку серцево-судинної системи: стенокардія,брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення або зниженняартеріального тиску; при високих дозах – шлуночкові аритмії; рідко – аритмія,біль у грудній клітці;
з боку нервової системи: головний біль, тривожнийстан, тремор, запаморочення, нервозність, втома, психоневротичні розлади,психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам’яті, агресивне чи панічнеповодження, шизофреноподібні розлади, параноя, порушення сну, м’язовіпосмикування;
з боку системи травлення: нудота, блювання;
з боку сечовивідної системи: рідко – утруднене іхворобливе сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози);
місцеві реакції: біль або печіння в місцівнутрішньом’язової ін’єкції;
алергічні реакції: ангіоневротичний набряк,бронхоспазм, шкірний висип, мультиформна еритема;
інші: гіпокаліємія, підвищене потовиділення.
Передозування. Симптоми: страх, занепокоєння, тремор, порушеннясерцевого ритму, головний біль. Можливі мозкові крововиливи внаслідок різкого підвищенняартеріального тиску. При введенні у великих дозах (мінімальна смертельна дозапри підшкірному введенні 10,0 мл 0,18 % розчину) розвивається мідріаз, значнепідвищення артеріального тиску, тахікардія з можливим переходом у фібриляціюшлуночків.
Лікування. Передозування адреналіну можна усунутизастосуванням α- і β-адреноблокаторів, швидкодіючими нітратами. Приважких ускладненнях необхідна комплексна терапія. При
аритмії призначають парентеральне введенняβ-адреноблокаторів.
Застосування у період вагітності абогодування груддю. Сувороконтрольованих досліджень по застосуванню адреналіну у вагітних не проводилося.Встановлений статистично доведений взаємозв’язок появ каліцтв і пахової грижі вдітей, матерям яких призначали адреналін протягом I триместру або протягомусієї вагітності. Повідомлялося також про виникнення аноксії в плода післявнутрішньовенного введення адреналіну матері.
Досліди на лабораторних тваринах показали, що привведенні адреналіну в дозах, що в 25 разів перевищують рекомендовану длялюдини, розвивається тератогенний ефект.
Застосування адреналіну для корекції гіпотензії підчас пологів може затримувати другу стадію пологів. При введенні породіллямадреналіну для ослаблення скорочення матки може розвитися тривала атонія матки зкровотечею.
Особливості застосування. Внутрішньосерцево вводиться при асистолії,якщо інші способи її усунення недоступні, при цьому існує підвищений ризикрозвитку тампонади серця і пневмотораксу.
У разі потреби проведення інфузії варто використовуватиприлад з вимірювальним пристосуванням з метою регулювання швидкості інфузії.Інфузію варто проводити у велику, краще в центральну, вену.
При проведенні інфузії рекомендується визначенняконцентрації K+ у сироватці крові, вимір артеріального тиску,діурезу, хвилинного об’єму крові, ЕКГ, центрального венозного тиску, тиску влегеневій артерії і тиску заклинювання в легеневих капілярах.
У випадку виникнення необхідності застосуванняпрепарату при інфаркті міокарда, варто пам’ятати, що адреналін може підсилюватиішемію за рахунок підвищення потреби міокарда в кисні.
Застосування препарату в хворих цукровим діабетомзбільшує глікемію, у зв’язку з чим, вимагаються більш високі дози інсуліну абопохідних сульфонілсечовини.
При ендотрахеальному введенні всмоктування йостаточна концентрація препарату в плазмі можуть бути непередбачені.
Введення адреналіну при шоку не алергійної природине заміняє переливання крові, плазми, кровозамінних рідин і/або сольовихрозчинів.
Адреналін небажано застосовувати довгостроково, томущо можливе звуження периферичних судин, що призводить до розвитку некрозу абогангрени.
При припиненні лікування дозу адреналіну вартозменшувати поступово, тому що раптове скасування терапії може призводити дотяжкої гіпотензії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванніавтотранспортом або іншими механізмами.
У період лікування препаратом забороняється керування автотранспортом ізаняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагаютьпідвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами таінші форми взаємодій. Адреналінпослаблює ефекти наркотичних анальгетиків і снодійних лікарських засобів.
При застосуванні одночасно із серцевими глікозидами,хінидином, трициклічними антидепресантами, допаміном, засобами дляінгаляційного наркозу (хлороформ, енфлуран, галотан, ізофлуран, метоксифлуран),кокаїном зростає ризик розвитку аритмій.
При сумісному застосуванні з іншимисимпатоміметичними засобами – посилення вираженості побічних ефектів з бокусерцево-судинної системи.
При сумісному застосуванні з антигіпертензивнимизасобами, у тому числі і діуретиками – зниження їхньої ефективності.
Одночасне призначення з інгібіторами МАО, включаючифуразолідон, прокарбазин, селегилін, може викликати раптове і вираженепідвищення артеріального тиску, гіперпіретичний криз, головний біль, аритміїсерця, блювання.
При сумісному застосуванні з нітратами послаблює їхтерапевтичну дію.
При сумісному застосуванні з феноксибензаміном розвиваєтьсяпосилення гіпотензивного ефекту і тахікардія.
При сумісному застосуванні з фенітоїном розвиваєтьсяраптове зниження артеріального тиску і брадикардія, що залежать від дози ішвидкості введення адреналіну.
При сумісному застосуванні з препаратами гормонівщитоподібної залози можливо взаємне посилення дії.
При сумісному застосуванні з астемізолом,цизапридом, терфенадином можливе подовження Q-T-інтервалу на ЕКГ.
При сумісному застосуванні з діатризоатами,йоталамовою чи йоксагловою кислотами – посилення неврологічних ефектів.
При спільному застосуванні з алкалоїдами ріжкаможливе посилення вазоконстрикторного ефекту аж до вираженої ішемії і розвиткугангрени.
Адреналін знижує ефективність інсуліну й іншихгіпоглікемічних лікарських засобів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Відноситься до природних гормонів.Утворюється шляхом метилювання норадреналіну і депонуванням створеногоадреналіну в хромафінній тканині мозкової речовини надниркових залоз.Адреноміметик, що діє на a- і b-адренорецептори. Більшу спорідненість адреналінвиявляє у відношенні до a2-, b2- і b3-адренорецепторів, меншу – до a1- і b1- адренорецепторів.
Дія обумовлена активацією аденілатциклази на внутрішнійповерхні клітинної мембрани, підвищенням внутрішньоклітинної концентрації цАМФі Ca2+. У дуже низьких дозах при швидкості введення менше 0,01мкг/кг/хв може знижувати артеріальний тиск внаслідок розширення судин скелетноїмускулатури. При швидкості введення 0,04–0,1 мкг/кг/хв збільшує частотусерцевих скорочень і силу серцевих скорочень, ударний об’єм крові і хвилиннийоб’єм крові, знижує загальний периферичний судинний опір; вище 0,02 мкг/кг/хв –звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) ізагальний периферичний судинний опір. Пресорный ефект може викликатикороткочасне рефлекторне уповільнення частоти серцевих скорочень. Розслаблюєгладенькі м’язи бронхів. Дози вище 0,3 мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік,кровопостачання внутрішніх органів, тонус і моторику шлунково-кишкового тракту.Розширює зіниці, сприяє зниженню продукції внутрішньоочної рідини івнутрішньоочного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз іглюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот. Підвищуєпровідність, збудливість і автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда вкисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістаміну і лейкотриєнів,усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової оболонки. Діючина альфа-адренорецептори, розташовані в шкірі, слизових оболонках і внутрішніхорганах, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктуваннямісцевоанестезуючих засобів, збільшує тривалість і знижує токсичний впливмісцевої анестезії. Стимуляція b2-адренорецепторів супроводжуєтьсяпосиленням виведення K+ із клітини і може призвести до гіпокаліємії.При інтракавернозному введенні зменшує кровонаповнення печеристих тіл.Терапевтичний ефект розвивається практично миттєво при внутрішньовенномувведенні (тривалість дії – 1–2 хв), через 5–10 хв після підшкірного введення(максимальний ефект – через 20 хв), при внутрішньом’язовому введенні часпочатку ефекту варіабельний.
Фармакокінетика.
Всмоктування. При внутрішньом’язовому чи підшкірномувведенні добре всмоктується. Час досягнення максимальної концентрації в крові(ТСmax) при підшкірному і внутрішньом’язовому введенні – 3–10 хв.
Розподіл. Проникає крізь плаценту, у грудне молоко,не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Метаболізм. Метаболізується, головним чином, двомаферментами – катехол-0-метилтрансферазою, що перетворює адреналін у печінці йінших тканинах у метанефрин, і моноаміноксидазою, при участі якої вінперетворюється у ванілілмигдальну кислоту.
Виведення. Метаболіти виводяться в основному у виглядікон’югатів із сірчаною кислотою і, у меншому ступені, із сечею у виглядіглюкуронідів. Період напіввиведення (Т1\2) становить 1–2 хв.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка забарвленарідина.
Несумісність. Не змішувати в одному шприці з розчинами кислот талугів через можливість хімічної взаємодії з діючою речовиною.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, воригінальній упаковці, при температурі не вище 15 °С.