ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

ТИМЕНТИН

(TIMENTIN)

Загальнахарактеристика:

основні фізико-хімічні властивості:білийабо жовтуватого кольору порошок;

склад: 1 флакон містить тикарциліну(у формі натрієвої солі) 1,5 г або 3 г;

клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 100мг або 200 мг.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТС J01C R03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тикарцилін – напівсинтетичнийантибіотик з групи пеніцилінів з широким спектром антибактеріальної активностіпроти багатьох грампозитивних і грамнегативних аеробних та анаеробнихмікроорганізмів. Тикарцилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під їївпливом, тому спектр активності тикарциліну не включає мікроорганізми, щосинтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру,подібну до структури пеніцилінів, та має властивості інактивуватибета-лактамазні ферменти. Зокрема, клавуланова кислота активна щодо важливих, зклінічної точки зору, плазмідних бета-лактамаз, які часто є відповідальними завиникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавулановоїкислоти у складі препарату захищає тикарцилін від розпаду під дією ферментівбета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії тикарциліну, включаючи донього багато мікроорганізмів, загалом резистентних до тикарциліну.

Тиментин має бактерицидну дію щодо широкого спектрамікроорганізмів, включаючи:

Грамнегативні:

Грампозитивні:

Анаероби:

*Це штами, що не продукують бета-лактамазу, і,відповідно, вони чутливі до одного тикарциліну. Деякі штами, що продукуютьбета-лактамазу, також чутливі до одного тикарциліну.

У дослідженнях, проведених в умовах in vitro,показаний синергізм між Тиментином, гентаміцином, тобраміцином або амікациномвідносно до полірезистентних штамів Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика.

Концентрація Тиментину у сироватці дорослих після30- хвилинної інфузії

Середня площа під кривими концентрація-час тикарциліну складала 485мкг/мл×год. для Тиментину у дозі 3.2 г. Відповідні площі під кривимиконцентрація-час для клавуланової кислоти становлять 15.6 мкг/мл.

Середній період напіввиведення тикарциліну таклавуланової кислоти після введення 3,2 г тиментину у здорових волонтерівстановив 64 хвилини.

Після введення разової дози Тиментину здоровимволонтерам з нормальною функцією нирок приблизно 60 – 70 % тикарциліну таприблизно 35 – 45 % клавуланової кислоти екскретується у незмінному стані зсечею протягом перших годин. Через дві години після внутрішньовенної ін’єкції3,2 г Тиментину концентрація тикарциліну в сечі звичайно перевищує 1 500мкг/мл. Після введення Тиментину в дозі 3,2 г відповідна концентрація клавулановоїкислоти у сечі звичайно перевищує 70 мкг/мл. Через 4 – 6 годин після ін’єкціїпрепарату в цій дозі концентрація у сечі тикарциліну та клавуланової кислотизвичайно зменшується відповідно до 190 мкг/мл і 2 мкг/мл.

При одночасному введенні з пробенецидом сироватковіконцентрації тикарциліну трохи вищі і зберігаються довше; однак пробенецид невпливає на рівень у сироватці клавуланової кислоти.

При парентеральному введенні тикарцилін виявляєтьсяу тканинах та інтерстиціальній рідині.

Зв’язування з білками: жоден з компонентів Тиментинуз білками міцно не зв’язується; зв’язується приблизно 50 % тикарциліну таприблизно 25 % клавуланової кислоти.

Доведено, що тикарцилін потрапляє у жовч, плевральнурідину та спинномозкову рідину при запаленні оболонок мозку. Результатиекспериментальних досліджень, виконаних на тваринах з введенням клавулановоїкислоти, дозволили передбачити, що клавуланова кислота, так само як тикарцилін,добре розподіляється у тканинах організму. Дози Тиментину слід визначатиіндивідуально лише хворим з тяжкою нирковою недостатністю.

Тикарцилін може бути видалений з організму хворогодіалізом: фактична кількість залежить від тривалості та типу діалізу.

Показання для застосування.

Лікування інфекцій, викликаних чутливими штамамивизначених мікроорганізмів при вказаних нижче станах:

Спосіб застосування та дози. Дозовий режим залежить від віку, маситіла та функції нирок у пацієнтів, а також від ступеня тяжкості інфекції тачутливості патогенного мікроорганізму.

Дози/кількість зазначаються у показниках кількостітикарциліну.

Дорослі та діти, маса тіла якихбільше 40 кг:

Ниркова недостатність:

Після початкової ударної дози у 3 г наступні дозирозраховують залежно від швидкості кліренсу креатиніну та вказаного нижче типудіалізу:

Печінкова недостатність

Для рекомендацій щодо режиму дозування досвіднедостатній.

Діти з масою тіла до 40 кг

Недоношені діти:

Ниркова недостатність:

Дози встановлюють індивідуально, так само як у дорослих. Наприклад,після початкової ударної дози 75 мг/кг наступні дози повинні бути розрахованіна основі наведених нижче кліренсу креатиніну та типу діалізу.

Недоношені діти:

Рекомендацій немає.

Хворі похилого віку

Дози такі ж, як у дорослих.

Спосіб застосування

Тиментин випускається у формі сухого порошку в стерильнихфлаконах для розчинення. Методи розчинення детально описані нижче.

Тиментин у дозах 1,6 г та 3,2 г вводиться шляхомповільної внутрішньовенної ін’єкції протягом 3 – 4 хвилини прямо у вену, або вкрапельницю, або шляхом інфузії протягом 20 – 30 хвилин. Дози Тиментину слідвводити з інтервалом не менше 4 годин.

Лікуванння слід продовжувати протягом 48 – 72 годинпісля отримання клінічної відповіді.

ІНСТРУКЦІЯ щодо введення

Для повного розчинення вмісту флакона добреструсність флакон з розчинником. У разі введення препарату шляхом інфузії нацей період слід тимчасово припинити введення будь-яких інших інфузійнихрозчинів.

Внутрішньовенна ін’єкція (флакони3,2 г)

Внутрішньовенна інфузія (флакони3,2 г)

Розводять препарат до необхідної концентрації (10 – 100мг/мл) та вводят протягом 30 хвилин. Після розчинення і до введення Тиментин,як і будь-який інший препарат для парентерального введення, візуальнооцінюється на наявність механічних включень. У разі виявлення сторонніхвключень розчин виливають. Залежно від концентрації, тривалості та температуризберігання колір розчину змінюється від світло-жовтого до темно-жовтого,відповідаючи всім вказаним на етикетці характеристикам.

3,2 г флакони (розчини, отриманірозведенням основного розчину 200 мг/мл).

Основний концентрований розчин 200 мг/мл єстабільним протягом 6 годин при зберіганні при кімнатній температурі (21 – 24°С) та протягом 72 годин у холодильнику (4°С).

Якщо основний концентрований розчин 200 мг/млзберігається протягом 6 годин при кімнатній температурі (21 – 24 °С) тапротягом 72 годин у холодильнику (4°С), а потім розводиться до концентрації між10 мг/мл – 100 мг/мл будь-яким указаним нижче розчинником, то ці розчини будутьзберігати стабільність протягом наступних періодів часу:

Періоди стабільності

Якщо основний концентрований розчин (200 мг/мл) буде зберігатисьпротягом 6 годин при кімнатній температурі та потім буде розводитись до концентрації10 мг/мл – 100 мг/мл розчином натрію хлориду для ін’єкцій і розчином Рінгера,то ці розчини можна зберігати замороженими (-18⁰С) до 30 діб.Розчини, приготовані у 5 % розчині декстрози для ін’єкцій, можна зберігатизамороженими (-18⁰С) до 7 діб. Після відтаювання всі розчининеобхідно використати протягом 8 годин або вилити. Після відтаювання розчинизнову не можна заморожувати.

Побічна дія.

Реакції гіперчутливості:

Ефекти підвищеної чутливості, включаючи шкірнийвисип:

Шкірний висип, свербіж, кропив’янка, анафілактичніреакції. Дуже рідко виникають бульозні реакції (у тому числі поліморфнаеритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некролізис).

Гастроінтестинальні ефекти

Є повідомлення про нудоту, блювання та діарею. Дужерідко повідомлялось про псевдомембранозний коліт.

Вплив на печінку:

У пацієнтів, які отримують антибіотики класуампіциліну, відзначається помірне збільшення рівня аспартат амінотрансферазита/або аланін амінотрансферази. Дуже рідко спостерігалась печінкова абохолестатична жовтуха. Ці ускладнення також відзначені і для інших пеніцилінів іцефалоспоринів.

Вплив на нирки

Є поодинокі повідомлення про гіпокаліємію.

Центральна нервова система

Дуже рідко можуть виникати судоми, здебільшого у пацієнтівз недостатньою функцією нирок або у пацієнтів, які отримують високі дози.

Гематологічні ефекти

Є поодинокі повідомлення про тромбоцитопенію,лейкопенію, еозинофілію та зменшення рівня гемогобіну, подовження протромбіновогочасу та часу кровотечі. Виникали симпоми кровотечі.

Місцеві ефекти

Біль, відчуття паління, набряк і потовщення в місціін’єкції, а також тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.

Протипоказання.

Тиментин містить тикарцилін, що відноситься до класупеніцилінів, тому його не можна призначати хворим з гіперчутливістю добета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів та цефалоспоринів).

Передозування.

Проявами передозування можуть бутигастроінтестинальні ефекти, такі як нудота, блювання та діарея, які слідлікувати симптоматично. Також можливо порушення балансу рідини та електролітів,що також лікується симптоматично. З кровообігу такарцилін та клавулановакислота видаляються гемодіалізом.

Як і передозування інших пеніцилінів, передозуванняТиментину може потенційно збільшити нервово-м’язову збудливість або викликатисудомні напади.

Особливості застосування.

До початку терапії Тиментином слід впевнитись увідсутності в анамнезі реакцій гіперчутливості до бета-лактамів (тобто пеніцилінівта цефалоспоринів). Існують повідомлення про серйозні та інколи фатальніреакції гіперчутливості (анафілаксії) у хворих, які лікувались бета-лактамнимиантибіотиками. Анафілактичні реакції частіше виникають під час парентеральноїтерапії.

Ці реакції більш ймовірні у хворих з гіперчутливістюдо бета-лактамів в анамнезі. У разі появи алергічної реакції препарат слідвідмінити та призначити відповідну терапію. Лікування серйозних анафілактичнихреакцій потребує невідкладних заходів, включаючи введення адреналіну. Такожможуть бути необхідними оксигенотерапія, внутрішньовенне введення стероїдів,підтримка дихання, включаючи інтубацію.

Хоча Тиментин, як і інші антибіотики групипеніцилінів, має низьку токсичність, бажано під час тривалої терапії препаратомперіодично перевіряти функціональний стан внутрішніх органів, влючаючи нирки,печінку та систему кровотворення.

У деяких хворих, які лікуються бета-лактамнимиантибіотиками, можлива поява кровотеч. Такі реакції можуть мати зв’язок звідхиленннями у коагуляційних тестах, таких як час зсілості, агрегаціятромбоцитів і протромбіновий час, та найбільш вірогідно виникають у хворих знирковою недостатністю. У разі появи кровотечі лікування Тиментином припиняютьі призначають відповідну терапію.

Тиментин дуже рідко спричиняє гіпокаліємію, протеслід пам‘ятати про можливу таку реакцію у хворих з порушеним балансом рідини таелектролітів. У хворих, які протягом тривалого часу лікуються Тиментином,рекомендується періодично перевіряти рівень калію у сироватці крові.

Присутність клавуланової кислоти уТиментині може викликати неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранахеритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

Вміст натрію: Тиментин у дозі 3,2 г містить 16 ммольнатрію. Цю кількість необхіодно включати до дозволеної добової кількості дляпацієнтів, які знаходяться на дієті з обмеженим вживанням натрію.

Тривале застосування препарату може інколипризводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів.

Доза препарату для лікування хворих з порушеноюфункцією нирок встановлюється залежно від ступеня цього порушення.

Незважаючи на те, що Тиментин показаний длялікування лише згаданих вище станів, інфекції, спричинені чутливими дотикарциліну мікроорганізмами, також можна лікувати Тиментином, оскільки до йогоскладу входить тикарцилін. Таким чином, лікування змішаних інфекцій,спричинених чутливими до тикарциліну мікроорганізмами, та продукуючимибета-лактамазу мікроорганізмами, не потребують доповнення іншими антибіотиками.

До початку лікування препаратом слід провестивідповідні культуральні тести та тести на чутливість, для того щоб ізолювати таідентифікувати причину інфекції та визначити чутливість мікроорганізмів доТиментину. За рахунок широкого спектра активності по відношенню догрампозитивних і грамнегативных бактерій, Тиментин є високоефективним засобомдля лікування змішаних інфекцій і як емпірична терапія до ідентифікаціїмікроорганізмів, що спричиняють хворобу. Доведено, що Тиментин має бутиефективним як монотерапія для лікування деяких небезпечних інфекцій, длялікування яких може призначатись звичайна комбінована терапія антибіотиками.Терапію Тиментином можна починати до отримання результатів тестів, коли єпідстави вважати, що інфекція може бути спричинена будь-якими продукуючимибета-лактамазу перерахованими вище мікроорганізмами; після отриманнярезультатів тестів слід продовжити відповідну терапію.

За даними, отриманими в умовах in vitro, бувпродемонстрований синергізм між Тиментином і аміноглікозидами щодо визначенихштамів Pseudomonas aeruginosa, підтверджена ефективність комбінованої терапії,особливо у пацієнтів з дефектами імунітету. Обидва препарати можна призначати уповних дозах. Одразу після отримання культуральних тестів і тестів начутливість антибактеріальну терапію слід скорегувати відповідно до показань.

Застосування під час вагітності тав період лактації.

Вагітність: в дослідах на тваринах було показано, щоТиментин не має тератогенного впливу.

Вважається, що пеніциліни є безпечними ліками при застосуванніпід час вагітності. Дані щодо застосування Тиментину під час вагітностіобмежені. Рішення про застосування препарату під час вагітності слід приймати знадзвичайною обережністю. Тому Тиментин слід призначати під час вагітності лишетоді, коли потенційна користь від застосування препарату буде більшою заможливий ризик для плода.

Лактація: дуже незначна кількість Тиментинуекскретується у грудне молоко. Тиментин можна застосовувати під час лактації.За винятком ризику сенсибілізації ніяких інших побічних ефектів для дитини непередбачається.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.

Не рекомендується призначати одночасно зпробенецидом. Пробенецид зменшує секрецію тикарциліну в ниркових канальцях.Одночасне застосування пробенециду сповільнює ниркову екскрецію тикарциліну,але не сповільнює ниркову екскрецію клавуланової кислоти.

Присутність клавуланової кислоти у Тиментині можевикликати неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, щоможе мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

Як і інші антибіотики, Тиментин може мати вплив на флорукишечника, що призведе до зменшення реабсорбціі естрогенів та зниженняефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в холодильникупри температурі 5ºС.

Термін придатності – 3 роки.