ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

CЕВОРАН

 (SEVORAN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: sevofluran, фторметил-2,2,2- трифторетиловий ефір;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летюча речовина;

 температура кипіння при 760 мм рт. ст. 58,6^оС,

питома вага при 20^оС 1,520-1,525,

тиск насиченої пари у мм рт.ст. 157 мм при 20^оС,

197 мм при 25^оС,

317 мм при 36^оС.

Формула для розрахунку тиску насиченої пари:

log₁₀ P = A + B/T ,

де А = 8,086,

 В = - 1726,68,

 Т = ^оС + 273,16°К (температура за шкалою Кельвіна).

Коефіцієнти розподілу при 37^оС:

вода / газ 0,36,

кров / газ 0,63 – 0,69,

оливкова олія / газ 47,2-53,9,

головний мозок/газ 1,15.

Середні коефіцієнти розподілу компонент/газ при 25 ^оС

для полімерів, які використовуються за медичними показаннями:

електропровідна гума 14,0,

бутилова гума 7,7,

полівінілхлорид 17,4,

поліетилен 1,3.

Севофлуран – це негорюча, невибухонебезпечна рідина, яка вводитьсяшляхом інгаляції рідини, що випаровується за допомогою випарника. Севофлуран єхімічно стабільним. За наявності сильних кислот або підвищеної температурипомітного хімічного розпаду не відбувається;

склад: 1 флакон містить не менше 99, 9875% і не більше 100% севофлуран.

Форма випуску. Розчин.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезії.

Код АТС N01AB08.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Інгаляційне застосуванняпрепарату для вступного наркозу викликає швидку втрату свідомості, якашвидко відновлюється після закінчення анестезії. Вступний наркозсупроводжується мінімальним збудженням та ознаками подразнення верхніхдихальних шляхів і не спричинює підвищеної секреції у трахеобронхіальномудереві та стимуляції центральної нервової системи. Як і інші засоби дляінгаляційного наркозу, севофлуран викликає дозозалежне пригнічення дихальноїфункції та пониження артеріального тиску. У людини пороговий рівень севофлурану,який зумовлює розвиток аритмій під дією адреналіну, відповідає такому жізофлурану та перевищує пороговий рівень галотану.

Севофлуран діє мінімально на внутрішньочерепний тиск та не понижуєреакцію на СО_2.

Севофлуран не чинить клінічно значущого впливу на функцію печінки абонирок і не спричинює підсилення ниркової та печінкової недостатності.Севофлуран не впливає на концентраційну функцію нирок навіть при триваломунаркозі (приблизно до 9 годин).

Мінімальна альвеолярна концентрація (МАК) севофлурану знижується звіком та при додаванні закису азоту. У таблиці наведені середні показники МАКдля різних вікових груп.

 Для педіатричних пацієнтів використовувався 60% N₂O/40%O₂.

Фармакокінетика. Результатом слабкої розчинності севофлурану вкрові повинні стати концентрації в альвеолах, які швидко зростають післявведення і швидко знижуються після припинення введення анестезуючого засобу.

У людей метаболізується < 5% севофлурану, який всмоктався. Швидке таекстенсивне виведення севофлурану легенями сприяє мінімізації кількостіанестезуючого засобу, яка може метаболізуватися. Севофлуран дефторується задопомогою цитохрому р450(CYP)2E1, в результаті чого утворюється гексафлюроізопропанол(HFIP) зі звільненням неорганічного фториду та вуглекислого газу (або одноївуглеводної частини). Потім HFIP швидко з’єднується з глюкуроновою кислотою тавиводиться із сечею.

Метаболізм севофлурану може бути збільшений відомими індукторами CYP2E1(напр. ізоніазидом та алкоголем), але не барбітуратами.

Показаннядля застосування. Індукція та підтримання загальної анестезії у дорослих пацієнтів ідітей при стаціонарних та амбулаторних операціях.

Спосіб застосування та дози. Севоран необхідно вводити за допомогоювипарника, спеціально каліброваного для використання севофлурану таким чином,що концентрацію, яка подається, можна буде точно контролювати. Дозу необхіднодобирати індивідуально та титрувати до бажаного ефекту відповідно з віком іклінічним статусом пацієнта. Можна вводити короткодіючий барбітурат або іншийзасіб для внутрішньовенної індукції, після чого шляхом інгаляції ввестисевофлуран. Севофлуран можна вводити у кисні або у комбінації із сумішшюкисневого закису азоту. У дорослих поглинені концентрації до 5% севофлуранузвичайно дають хірургічну анестезію за менш, ніж 2 хвилини. У дітей поглиненіконцентрації до 7% севофлурану звичайно дають хірургічну анестезію за менш, ніж2 хвилини. Альтернативно, для введення анестезії пацієнтам без медикаментозноїпідготовки до операції можна використовувати концентрації до 8% севофлурану.

Підтримання.

Хірургічні рівні анестезії можна підтримувати за допомогою концентраційвід 0,5 до 3% севофлурану із супутнім закисом азоту або без нього.

Пацієнти похилого віку: з іншими засобами для інгаляції для підтриманняхірургічної анестезії звичайно використовуються менші концентрації севофлурану.

Вихід із анестезії.

Пацієнти звичайно швидко виходять із загальної анестезії севофлураном.

Після анестезії севофлураном критичний час звичайно короткий. Такимчином, пацієнти можуть потребувати раннього післяопераційного полегшення болю.

Побічна дія. Як і всі сильнодіючі інгаляційні анестезуючізасоби, севофлуран може спричинювати дозозалежне пригнічення функції дихальнихшляхів і серця. Ступінь тяжкості більшості побічних ефектів є м’яким іпомірним, вони є минущими. У післяопераційний період часто спостерігаютьсянудота та блювання, їх процент є подібним до процента виникнення таких явищ призастосуванні інших інгаляційних анестезуючих засобів. Найбільш частимипобічними явищами, пов’язаними із севофлураном, взагалі можливі нудота (24%) таблювання (17%). У дітей часто можливе збудження (23%).

Іншими частими побічними явищами (≥10%), пов’язаними з прийомомСеворану, взагалі можливі посилений кашель і гіпотензія.

Менш частими побічними явищами (1 - < 10% від загального),пов’язаними з прийомом Севорану, були: збудження, сонливість, пропасниця,брадикардія, запаморочення, посилене слиновиділення, розлади дихання,гіпертензія, тахікардія, ларингоспазм, головний біль, гіпотермія, підвищенняcироваткової оксалооцетотрансамінази (SGOT).

Випадковими (<1% від загального) побічними явищами були аритмії,підвищення лактат дегідрогенази (LDH), підвищення сироваткової глютамінази(SGPT), гіпоксія, задишка, лейкоцитоз, вентрикулярна екстрасистолія,суправентрикулярна екстрасистолія, повна атріовентрикулярна блокада, бігемінія,астма, сплутаність свідомості, підвищення креатиніну, затримка сечовиділення,глікурія, фібриляція передсердь, лейкопенія.

Дуже рідко повідомлялося про злоякісну гіпертермію та гостру нирковунедостатність.

Є повідомлення про післяопераційний гепатит, але зв’язок ізсевофлураном невизначений.

Дуже рідко після введення севофлурану можуть виникати судоми, особливоу дітей.

Дуже рідко повідомлялося про набряк легенів.

Як і при застосуванні інших анестезуючих засобів, повідомлялося провипадки рефлекторного скорочення м’язів зі спонтанним припиненням удітей, які отримували севофлуран для анестезії, проте зв’язок зсевофлураном є невизначеним.

Під час та після анестезії севофлураном може виникнути минущепідвищення рівнів неорганічного фториду у сироватці. Звичайно піковіконцентрації неорганічного фториду досягаються через дві години післязакінчення анестезії севофлураном і через 48 годин повертаються допередопераційних рівнів.

Протипоказання. Севоран не можна призначати пацієнтам з підвищеноючутливістю до севофлурану. Севоран також протипоказаний пацієнтам зпідтвердженою або підозрюваною генетичною схильністю до злоякісної гіпертермії.

Передозування. У випадку передозування (пригнічення функціїдихальних шляхів і серця) необхідно вжити таких заходів: припинити введення препарату,встановити чисту дихальну трубку і почати штучну допоміжну або контрольованувентиляцію чистим киснем і підтримувати адекватну серцево-судинну функцію.

Особливості застосування. Севоран можуть вводити лише ті особи, які маютьпідготовку щодо проведення загальної анестезії. Необхідно, щоб одразу буланаявна апаратура для підтримання прохідності дихальних шляхів пацієнта, штучноївентиляції легенів, збагачення киснем та циркуляції крові. Севоран требавводити за допомогою випарника, спеціально каліброваного для використаннясевофлурану таким чином, що концентрацію, яка подається, можна буде точноконтролювати. Разом з посиленням анестезії збільшуються гіпотензія тапригнічення дихання.

Під час підтримання анестезії збільшення концентрації севофлуранупризводить до дозозалежних знижень артеріального тиску. Надмірне зниженняартеріального тиску може бути пов’язаним з глибиною анестезії, і у такихвипадках його можна коригувати, зменшуючи концентрації севофлурану, яківдихаються. Необхідно зробити ретельну оцінку пробудження після анестезії,перед тим як вивести пацієнта з післяопераційної палати.

Злоякісна гіпертермія. У схильних до неї суб’єктів сильнодіючіінгаляційні засоби для анестезії можуть ініціювати кістково-м’язовийгіперметаболічний стан, у результаті чого виникає висока потреба у кисні таклінічний синдром, відомий як злоякісна гіпертермія. Лікування включає відмінуініціюючих засобів (напр. севофлурану), внутрішньовенне введеннядантроленнатрію та застосування підтримуючої терапії. Пізніше може розвинутисяниркова недостатність, тому необхідно контролювати та стимулювати, якщоможливо, виділення сечі.

У зв’язку з малою кількістю досліджених пацієнтів з нирковоюнедостатністю (вихідний рівень креатиніну сироватки більше 133 мкмоль/л) безпекаприйому Севорану у цій групі не була повністю встановлена. Таким чином,пацієнтам з нирковою недостатністю Севоран слід призначати з обережністю.

У випадку прямого контакту з СО₂ - абсорбентами севофлуранпризводить до низьких рівнів Сполуки А (пента флуороізопропенілфлуорометил ефір(PIFE) та незначної кількості Сполуки В (пентафлуоpометоксиізопропілфлуорометил ефір (PMFE). Рівні Сполуки А підвищуються запідвищення температури контейнеру; збільшення анестезуючої концентрації;зниження швидкості потоку газу і підвищення більше з використанням бараліму,ніж натрієвого вапна.

Вагітність і годування груддю. За виключенням одного дослідженняз кесаревим розтином, немає інших досліджень вагітних , включаючи пологи.

Таким чином, у періоди вагітності та годування груддю Севоран можназастосовувати лише у разі життєвих показань.

 Вплив на здатність керувати автомобілем абопрацювати з механізмами.

Після анестезії севофлураном пацієнтам не можна керувати автомобілемабо працювати з механізмами протягом часу, який визначає лікар індивідуально.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Севофлуран сприяє посиленню діїнедеполяризуючих м’язових релаксантів, у зв’язку з цим при одночасномузастосуванні із севофлураном необхідно коригувати дозу цих засобів.

Севофлуран, подібно до ізофлурану, підвищує чутливість міокарда доаритмогенного ефекту адреналіну.

Значення МАК севофлурану зменшуються при додаванні закису азоту, якзазначено в таблиці “Вплив віку на МАК севофлурану” (див. “Фармакологічнівластивості”).

Як і при застосуванні інших засобів, після введення внутрішньовенногоанестезуючого засобу, напр. пропофолу, можуть знадобитися менші концентраціїсевофлурану.

Метаболізм севофлурану може бути збільшений відомими індукторами CYP2E1(напр. ізоніазидом та алкоголем), але не барбітуратами.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25°С. Незаморожувати. Зберігати щільно закритим.

Термін придатності – 3 роки.