IНСТРУКЦIЯ
для медичногозастосування препарату
АЗОПТ®
(AZOPT®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: brinzolamide, (R)-(+)-4-етиламіно-2,3-дигідро-2-(3-метоксипропіл)-4Н-тієно[3,2-e]-тіазин-6-сульфонамід-1,1-діоксид;
основні фізико-хімічні властивості: стерильна суспензія від білого до майжебілого кольору;
склад: 1 мл суспензії містить 10 мг бринзоламіду;
допоміжні речовини: бензалконію хлорид, маніт,карбомер 974Р, тилоксапол, динатрію едетат, натрію хлорид, кислота соляната/або натрію гідроксид (для регулювання рН) та вода очищена.
Форма випуску. Краплі очні.
Фармакотерапевтична група. Антиглаукомні препарати та міотики.Інгібітори карбоангідрази. Код АТС S01EC.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Карбоангідраза (КA) – це фермент,виявлений в багатьох тканинах організму людини, в тому числі і в тканинах ока.Карбоангідраза каталізує оборотну реакцію гідратації діоксиду вуглецю тадегідратації вугільної кислоти. Пригнічення карбоангідрази у процесах, яківідбуваються у циліарному тілі ока, знижує виділення внутрішньоочної рідини,головним чином, сповільнюючи утворення іонів бікарбонату з наступним зменшеннямтранспорту натрію та рідини. В результаті відбувається зниженнявнутрішньоочного тиску (ВОТ), який є головним фактором ризику в патогенезіураження очного нерва та глаукоматозної втрати поля зору. Бринзоламід -інгібітор карбоангідрази ІІ (КА-ІІ), домінуючого ізоферменту ока, має показникиin vitro IC50 = 3,2 нМ та Ki = 0,13 нМ відносно КА-II.
Доклінічні дані щодо безпеки. Місцеве введення в ококролям суспензії бринзоламіду з концентраціями 1 %, 2 % та 4 % чотири рази надень на протязі від одного до шести місяців призвело до слабкого, статистичнозначимого збільшення товщини рогівки; такі зміни не спостерігались в іншихвидів тварин. Тривале введення бринзоламіду щурам в кількості 8 мг/кг/день (щомайже у 250 разів перевищує рекомендовану терапевтичну дозу дляофтальмологічного застосування) викликало зміни фармакологічних параметрів,пов’язаних з пригніченням карбоангідрази (тобто зміни об’єму сечі та рівнівелектролітів, незначні зміни в електролітичному балансі сироватки).
Статистично значиме збільшення кількостіновоутворень сечового міхура спостерігалось у самок мишей, які одержувалибринзоламід перорально протягом 24 місяців в кількості 10 мг/кг/день (у 250разів більше дози, яка рекомендована людині для офтальмологічногозастосування). Залежні від дози проліферативні зміни сечового міхураспостерігались у самок мишей при дозах 1, 3 та 10 мг/кг/день і у самців придозах 3 та 10 мг/кг/день. Збільшення частоти виникнення новоутворень сечовогоміхура, яке було статистично значимим, відбувалося, в першу чергу, за рахунокзбільшення частоти виникнення пухлин, характерних тільки для мишей.
У ході досліджень токсичності на кролях при введенніпероральних доз бринзоламіду до 6 мг/кг/день (у 125 разів більше рекомендованоїтерапевтичної дози для офтальмологічного застосування) не було виявленобудь-якого впливу на розвиток плоду, незважаючи на значний токсичний вплив насамку. Аналогічні дослідження на щурах виявили незначне зменшення осифікаціїкісток черепа та груднини плоду у самок, що одержували бринзоламід в кількості18 мг/кг/день (у 375 разів більше рекомендованої терапевтичної дози дляофтальмологічного застосування), але у самок, що одержували 6 мг/кг/день, цьогоефекту не спостерігалось. Ці результати були одержані при дозах, що викликалиметаболічний ацидоз зі зменшенням приросту маси тіла самок та зменшенням масиплоду. Спостерігалось залежне від дози зниження маси плоду у самок, щоодержували бринзоламід перорально: від незначного зниження (приблизно 5-6 %)при дозі 2 мг/кг/день до приблизно 14 % при дозі 18 мг/кг/день.
Фармакокінетика. Після місцевого введення в окобринзоламід абсорбується в системний кровотік. За рахунок своєї високоїспорідненості з КА-ІІ бринзоламід швидко і легко проникає в червоні кров’янітільця (ЧКТ) і має в незбираній крові тривалий період напіврозпаду (всередньому приблизно 24 тижні). У людей відзначено утворення метаболітуN-дезетилбринзоламіду, який теж зв’язується з КА і накопичується в ЧКТ. Цейметаболіт зв’язується головним чином з КА-І в присутності бринзоламіду. Вплазмі концентрації як бринзоламіду, так і N-дезетилбринзоламіду низькі і, якправило, нижчі за межі кількісного визначення (<7,5 нг/мл). Зв’язування зпротеїнами плазми не є повним (приблизно 60 %). Бринзоламід виводитьсяпереважно через нирки (приблизно 60 %). Майже 20 % дози виявлено в сечі увигляді метаболіту. Бринзоламід та N-дезетилбринзоламід є домінуючимикомпонентами, які виводяться з сечею разом із слідовими кількостями метаболітівN-дезметоксипропілу та О-дезметилу.
У ході фармакокінетичних досліджень здорові добровольці отримувалибринзоламід перорально по 1 мг в капсулах 2 рази на день протягом 32 тижнів.Для оцінки рівня системного пригнічення КА вимірювалась активність КА в ЧКТ.
Насичення бринзоламідом КА-ІІ червоних кров’янихтілець було досягнуто протягом 4 тижнів (концентрація в ЧКТ становила приблизно20 мкМ). N-дезетилбринзоламід накопичувався в ЧКТ до досягнення стабільноїконцентрації, що знаходилась в межах 6-30 мкМ, протягом 20 – 28 тижнів.Пригнічення загальної активності КА-ІІ червоних кров’яних тілець в умовахстабільності дорівнювало приблизно 70 – 75 %.
Пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (кліренскреатиніну 30 – 60 мл/хв.) пе-рорально вводили по 1 мг бринзоламіду двічі надень протягом 54 тижнів. Концентрація бринзоламіду в ЧКТ через 4 тижнізнаходилась в межах від 20 до 40 мкМ. В стабільних умовах концентраціїбринзоламіду та його метаболіту в ЧКТ знаходились в межах від 22,0 до 46,1 тавід 17,1 до 88,6 мкМ, відповідно. При зменшенні кліренсу креатинінуконцентрації N- дезетилбринзоламіду в ЧКТ зростали, а загальна активність КА вЧКТ зменшувалась, але концентрації бринзоламіду в ЧКТ та активність КА-IIзалишались незмінними. У пацієнтів з найбільшим ступенем ниркової недостатністіпригнічення загальної активності КА було більшим, хоча воно становило менше 90% за умови стабільності.
У дослідження при місцевому введенні в око,концентрації бринзоламіду в ЧКТ стабільних умов були такі ж, як концентрації,встановлені при пероральному прийомі, але концентрації N-дезетилбринзоламідубули нижчими. Активність карбоангідрази дорівнювала приблизно 40 – 70 % від їїрівня до введення дози.
Показання для застосування. АЗОПТ® призначений для зниженняпідвищеного внутрішньоочного тиску при очній гіпертензії та відкритокутовійглаукомі як монотерапія для пацієнтів, нечутливих до бета-блокаторів, або дляпацієнтів, яким бета-блокатори протипоказані, або як додаткова терапія призастосуванні бета-блокаторів.
Спосіб застосування та дози. При застосуванні АЗОПТу® в якостімонотерапії або додаткової терапії доза складає 1 краплю в кон’юнктивальниймішок ураженого ока(очей) двічі на день. У деяких пацієнтів можливо досягнутикращих результатів при закапуванні 1 краплі 3 рази на день.
Після закапування рекомендується носослізна оклюзіяабо щільне заплющення повік. Це знижує системну абсорбцію ліків, введених воко, що зменшує ймовірність системних побічних ефектів.
У разі заміни іншого офтальмологічногопротиглаукомного засобу на АЗОПТ®, слід припинити застосуванняіншого засобу і почати застосовувати АЗОПТ®, починаючи з наступногодня.
Якщо застосовується більше одного місцевогоофтальмологічного засобу, інтервал між їхнім застосуванням повинен становити неменше 5 хвилин.
Побічна дія. У клінічних дослідженнях на більш ніж 1500пацієнтах, які застосовували АЗОПТ® в якості монотерапії абокомбінованої терапії одночасно з 0,5 % тимололом малеатом, найбільш частимипобічними ефектами та місцевими симптомами, пов’язаними з застосуваннямпрепарату, були: зміна смаку (гіркий або незвичний смак) (5,3 %) та тимчасовезатуманення зору після інстиляції, що тривало від кількох секунд до кількоххвилин (4,8 %) (див. також розділ “Вплив на здатність керувати автомобілем абоіншими механічними засобами”).
У клінічних дослідженнях АЗОПТу®повідомлялось про наступні небажані ефекти, які оцінювалися як безперечно,імовірно або можливо пов’язані з застосуванням препарату. Вони виникали абочасто (менше 10,0 %), або рідко (менше 1,0 %).
Офтальмологічні ефекти
Часті: затуманення зору, дискомфорт в очах(тимчасова печія або поколювання після закапування), відчуття стороннього тілата очна гіперемія.
Рідкі: сухість в оці, біль в очах, виділення з ока,свербіж, кератит, блефарит, кон’юнктивіт, утворення кірочки по краях повік,відчуття липкості, сльозотеча, втома очей, кератопатія, кон’юнктивальніфолікули та аномальний зір.
Наведені нижче офтальмологічні побічні ефектиспостерігались тільки в дослідженнях при застосуванні АЗОПТу® вякості комбінованої терапії з тимололом.
Рідкі: ерозія рогівки.
Системні ефекти
АЗОПТ® є сульфонамідним інгібітором карбоангідрази, якийабсорбується системно. Тому можливі інші небажані ефекти, які властиві цьомукласу лікарських засобів, хоча при проведенні клінічних випробувань вони неспостерігались.
Небажаним системним ефектом, пов’язаним ззастосуванням АЗОПТу®, про який найчастіше повідомлялось у клінічнихдослідженнях, була зміна смаку (гіркий або незвичний смак у роті післязакапування). Вона ймовірно викликана проникненням очних крапель в носоглоткучерез носослізний канал. Носослізна оклюзія або щільне заплющення повік післязакапування може знизити частоту виникнення цього ефекту (див. також розділ“Спосіб застосування та дози”).
Організм у цілому
Рідкі: біль в грудній клітині та облисіння.
Вплив на шлунково-кишковий тракт
Часті: зміна смаку (гіркий або незвичний смак).
Рідкі: сухість у роті, нудота та диспепсія.
Реакції гіперчутливості
Рідкі: дерматит.
Вплив на нервову систему
Часті: головний біль.
Рідкі: парестезія, що характеризується відчуттямоніміння та поколювання в кінцівках, депресія та запаморочення.
Вплив на респіраторну систему
Рідкі: риніт, задишка, фарингіт, бронхіт, носовакровотеча та кровохаркання.
Шлунково-кишкові, нервові, гематологічні, ниркові та метаболічніпобічні ефекти, як правило, виникають при застосуванні системних інгібіторівкарбоангідрази. Такі ж типи побічних ефектів, які властиві пероральнимінгібіторам карбоангідрази, можуть виникнути і при їх місцевому застосуванні.
Протипоказання. АЗОПТ® протипоказаний при:
- гіперчутливості до бринзоламіду або будь-якої здопоміжних речовин;
- відомій гіперчутливості до сульфонамідів (див.також розділ “Особливості застосування”);
- гострій нирковій недостатності;
- гіперхлоремічному ацидозі.
Передозування. Про випадки передозування не повідомлялось.
Лікування при передозуванні має бути симптоматичнимта підтримуючим. Можуть виникнути електролітний дисбаланс, ацидозний стан, атакож можливий вплив на нервову систему. Необхідно контролювати рівніелектролітів в сироватці (особливо калію) та рН крові.
Особливості застосування. АЗОПТ® є сульфонамідом, і хочавін застосовується місцево, однак абсорбується системно. Таким чином, навітьпри місцевому застосуванні можуть виникнути такі ж типи небажаних ефектів, якіхарактерні для сульфонамідів. Якщо виникають ознаки серйозних побічних реакційабо гіперчутливості, слід припинити застосування препарату.
У пацієнтів, які приймають інгібітори карбоангідразиперорально та АЗОПТ, існує ймовірність посилення відомих системних побічнихефектів інгібіторів карбоангідрази. Одночасне застосування АЗОПТу®та інгібіторів карбоангідрази для перорального застосування не досліджене і нерекомендується.
Існує обмежений досвід застосування АЗОПТу® для лікуванняпацієнтів з псевдоексфоліативною глаукомою та пігментною глаукомою.
АЗОПТ® був оцінений, головним чином, при застосуванніодночасно з тимололом при комбінованому лікуванні глаукоми. Тому існуютьобмежені дані стосовно застосування бринзоламіду з іншими протиглаукомнимизасобами.
Дослідження застосування АЗОПТу® упацієнтів з закритокутовою глаукомою не проводились.
Не проводилися дослідження можливого впливубринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів з ушкодженою рогівкою(зокрема у пацієнтів з низькою кількістю ендотеліальних клітин). Спеціальнихдосліджень пацієнтів, що носять контактні лінзи, не проводилося, томурекомендується ретельний нагляд за такими пацієнтами при застосуваннібринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратаціюрогівки, і застосування при цьому контактних лінз може підвищити ризикушкодження рогівки. При інших ушкодженнях рогівки, наприклад у пацієнтів зцукровим діабетом, також рекомендується ретельний догляд.
Повідомлялось, що бензалконіюхлорид, який звичайно використовується як консервант в офтальмологічнихпрепаратах, може спричинювати точкову кератопатію та/або токсичну виразковукератопатію. Оскільки АЗОПТ® містить бензалконію хлорид, потрібенретельний контроль при частому або тривалому лікуванні препаратом хворих ізсухістю очей або хворих з ушкодженнями рогівки.
Дія АЗОПТу® напацієнтів, що носять контактні лінзи, не вивчена. АЗОПТ® містить вякості консерванту бензалконію хлорид, який може всмоктуватися м’якимиконтактними лінзами. Тому пацієнтів слід попередити про те, що необхіднозачекати 15 хвилин після закапування АЗОПТу® і лише тоді вставитиконтактні лінзи. Не слід застосовувати АЗОПТ® під час носінняконтактних лінз.
Можливі зворотні ефекти після припинення лікування препаратом АЗОПТ®не вивчені; очікується зниження внутрішньоочного тиску на протязі 5 – 7 днів.
Пероральні інгібітори карбоангідрази можуть знизитиздатність виконувати завдання, що потребують розумової зосередженості та/абофізичної координації у пацієнтів похилого віку. АЗОПТ® абсорбуєтьсясистемно, тому такі ефекти можуть виникнути і при місцевому застосуванні.
Перед застосуванням добре збовтати. Для попередженнязабруднення кінчика крапельниці та суспензії необхідно бути обережними і неторкатися повік, прилеглих та інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.Флакон слід тримати щільно закритим.
Лікування людей похилого віку
Немає необхідності в коректуванні дози людям похилого віку.
Лікуваннядітей
Ефективність та безпечність АЗОПТу® прилікуванні пацієнтів, що не досягли 18 років, не встановлені, і йогозастосування для лікування таких пацієнтів не рекомендується.
Застосування при порушеннях функції печінки танирок.
Застосування АЗОПТу® для лікування пацієнтів з печінковоюнедостатністю не досліджене, і тому він не рекомендується для лікування такихпацієнтів.
Дослідження застосування АЗОПТу® упацієнтів з гострою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв.)або пацієнтів з гіперхлоремічним ацидозом не проводились. Оскільки бринзоламідта його основний метаболіт виводяться переважно нирками, АЗОПТ®протипоказаний для лікування таких пацієнтів (див. також розділ “Спосібзастосування та дози”).
Вагітність і лактація.
Вагітність
Дослідження ефективності та безпечності застосуванняпрепарату у вагітних жінок не проводилися. Дослідження на тваринахпродемонстрували наявність токсичного впливу на репродуктивну функцію (див.“Доклінічні дані щодо безпеки”). Потенційний ризик для людини не вивчений.Отже, АЗОПТ® не слід застосовувати в період вагітності без очевидноїнеобхідності.
Матері, що годують грудним молоком
Невідомо, чи виділяється бринзоламід у материнськемолоко, однак ця речовина виділяється у молоко щурів. Суворо рекомендуєтьсяуникати застосування АЗОПТу® в період годування грудним молоком.
Вплив на здатність керувати автомобілем або іншимимеханічними засобами. Тимчасове затуманення зору або інші розлади зоруможуть негативно вплинути на здатність керувати автомобілем або механізмами(див. також розділ “Побічна дія”). Якщо затуманення зору виникає одразу післязакапування, пацієнт повинен зачекати, доки зір не стане ясним, і лише потімсідати за кермо автомобіля або працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Спеціальні дослідження взаємодії АЗОПТу®з іншими лікарськими засобами не проводились. В ході клінічних досліджень АЗОПТ®застосовувався в комбінації з тимололом, доказів взаємодії не виявлено.Взаємодія між препаратом АЗОПТ® та міотиками або агоністамиадренергічних рецепторів при комбінованій терапії глаукоми не оцінювалася.
Взаємодія між препаратом АЗОПТ® тапротиглаукомними засобами, відмінними від бета-адреноблокаторів, при проведеннікомбінованої терапії глаукоми не оцінювалась.
АЗОПТ® є інгібітором карбоангідрази іхоча застосовується місцево, однак абсорбується системно. Повідомлялось пропорушення кислотно-лужного балансу при застосуванні пероральних інгібіторівкарбоангідрази. Слід враховувати такий прояв взаємодії у пацієнтів, щоодержують АЗОПТ®.
Ізоферменти цитохрому Р-450, які відповідають заметаболізм бринзоламіду, включають CYP3A4 (головний), CYP2A6, CYP2С8 та CYP2С9.Очікується, що інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол,клотримазол, ритонавір та троліндоміцин, будуть пригнічувати метаболізмбринзоламіду, пов’язаний з ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними присупутньому застосуванні інгібіторів CYP3A4. Однак накопичення бринзоламіду ємалоймовірним, оскільки він переважно виводиться через нирки. Бринзоламід не єінгібітором ізоферментів цитохрому Р-450.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 40 –300С. Не використовувати більше 4 тижнів після першого відкриттяфлакона. Термін придатності – 2 роки.