ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ЦИТОХРОМ-С

(Сytochrom С)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина червонувато-коричневогокольору; склад: 1 мл розчину містить цитохрому С – 2,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01ЕВ.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат належить догрупи антигіпоксичних засобів і є ферментом, який бере участь у процесахтканинного дихання. Залізо, яке міститься у простетичній групі цитохрому-С,здатне оборотно переходити з окислювальної у відновлювальну форму. Введенняпрепарату збільшує його вміст у тканинах, нормалізує та прискорюєокислювально-відновні реакції, утилізацію кисню та зменшує гіпоксію. Цитохром-Смає цитопротекторні, антигіпоксичні та антиоксидантні властивості.

Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату недосліджувалась.

Показання для застосування. У складі комплексної терапії як засіб, щополіпшує тканинне дихання при таких станах: асфіксія новонароджених; перед іпісля оперативного втручання з приводу уроджених та набутих вад серця (з метоюпопередження шоку); у період ремісії бронхіальної астми, при астматичнихстанах; хронічній пневмонії; при хронічній ішемічній хворобі серця та інфарктіміокарда; при повторних фібриляціях або тахікардії шлуночків; при вірусномугепатиті, ускладненому печінковою комою; при старечій дегенерації сітківки;отруєннях снодійними препаратами, окисом вуглецю.

Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням визначають індивідуальнунесприйнятливість до Цитохрому-С: внутрішньошкірно вводять 0,1 мл (0,25 мг)0,25 % розчину препарату. Якщо протягом 30 хв. реакція відсутня (почервонінняобличчя, свербіж, кропив’янка), то Цитохром-С можна вводити парентерально.Перед призначенням повторного курсу пробу на підвищену чутливість до препаратуобов’язково повторюють. Залежно від патології та тяжкості стану препарат можнавводити внутрішньовенно струминно, внутрішньовенно краплинно тавнутрішньом’язово.

При захворюваннях серця препарат вводять у 200 млізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози внутрішньовеннокраплинно (30 – 40 крапель за 1 хв.) протягом 6 – 8 год. За добу дорослимвводять 12 – 32 мл (30 – 80 мг) препарату.

У післяопераційному періоді (операції з приводууроджених та набутих вад серця) вводять внутрішньовенно струминно 2 рази надобу по 4 мл (10 мг) на ін’єкцію. При тяжкому стані (травма, шок, печінковакома, отруєння снодійними препаратами й окисом вуглецю) призначаютьвнутрішньовенно струминно дорослим у дозі 20 – 40 мл (50 – 100 мг). Приасфіксії новонароджених препарат вводять у пупкову вену протягом перших 2 хв.після народження у дозі 4 мл (10 мг).

При бронхіальній астмі Цитохром-С призначаютьвнутрішньом’язово 2 рази на добу по 2 – 4 мл (5 – 10 мг) на ін’єкцію. Курслікування – від 14 до 25 днів.

В інших випадках препарат вводять повільновнутрішньовенно струминно або внутрішньом’язово дорослим в дозі 4 – 8 мл (10 –20 мг) 1 – 2 рази на добу. Курс лікування становить 10 – 14 днів.

Побічна дія. При швидкому внутрішньовенному введенні розчинуЦитохрому-С може виникнути озноб з підвищенням температури. Можливе виникненняалергічних реакцій, таких як свербіж шкіри та кропив’янка.

Протипоказання. Індивідуальна несприйнятливість.

Передозування. Можливі прояви гіперчутливості, які потребуютьвідміни препарату та призначення симптоматичної терапії.

Особливості застосування. Перед парентеральним застосуванням препаратунеобхідно провести пробу на індивідуальну непереносимість.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує токсичність серцевихглікозидів, посилює їхню позитивну інотропну дію.

Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному від світла та недоступномудля дітей місці при температурі від 8 °С до 15 °С. Термін придатності – 2 роки.