ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ФЕЛОГЕКСАЛ®

FELOHEXAL®

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: felodipine; етил метил4-(2,3-дихлорфеніл)-1,4-дигідро-2,6-диметил-3,5-піридиндикарбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкоютаблетки від світло-червоного до сіро-червоного кольору, з відбитком (“F5” длятаблеток по 5 мг та “F10” для таблеток по 10 мг) на одному боці;

склад: 1таблетка з пролонгованим вивільненням містить 5 мг або 10 мг фелодипінувідповідно;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію лаурилсульфат,гідроксипропілметилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, opadrywhite (OY-L 28900), заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е-172).

Форма випуску. Таблетки з пролонгованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група. Антагоністи кальцію з переважним впливом на судини;похідні дигідропіридину. Код АТС С08С А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фелодипін є антагоністом кальцію класу дигідропіридинів.Механізм дії фелодипіну пов’язують з блокадою трансмембранного надходженняіонів кальцію через селективні потенціалзалежні „повільні” L канали у клітинигладкої мускулатури артеріальних судин і міокарда. Фелодипін має вираженуселективність відносно гладкої мускулатури судин у порівнянні з міокардом. Томуосновним гемодинамічним ефектом препарату вважають системну периферичнувазодилатацію, що приводить до зниження системного периферичного судинногоопору і зумовлює його антигіпертензивний ефект. Препарат знижує систолічний тадіастолічний артеріальний тиск, ефект фелодипіну є дозозалежним. Серед іншихефектів відмічають незначну діуретичну дію.

Фармакокінетика. Фелодипінвсмоктується практично повністю; біодоступність становить приблизно 15% зарахунок первинного печінкового метаболізму. Біодоступність фелодипіну можезмінюватись при одночасному вживанні жирної їжі. Значно збільшує названийпоказник грейпфрутовий сік. При порушенні функції печінки спостерігалосьзбільшення концентрації препарату в плазмі крові (до 100%). Підвищеніконцентрації фелодипіну спостерігались у плазмі крові пацієнтів похилого віку.

Максимальна концентрація препарату в плазмі кровіреєструється через 3 - 5 год після перорального введення. Приблизно 99%введеного фелодипіну зв’язується з білками плазми крові. Стан стабільноїрівноважної концентрації реєструється через 3 - 5 днів від початку лікування.

Період напіввиведення фелодипіну дорівнює 25 год,тривалість дії таблеток-ретард – понад 24 год.

До 70 % від введеної дози фелодипіну виводитьсянирками, решта – з фекаліями.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. Дозу препарату і тривалість лікуваннявизначає лікар.

Звичайна доза ФелоГексалу^® становить 5 мгодин раз на добу. За необхідності доза може бути збільшена до максимальноїдобової – 10 мг в один прийом. Враховуючи індивідуальні особливості, для деякихпацієнтів початкова доза може бути зменшена до 2,5 мг один раз на добу(наприклад для хворих похилого віку і т.д.).

Таблетки слід приймати зранку, натщесерце або злегкою їжею. Їжа із значним вмістом жиру має бути виключена. Таблетки-ретардфелодипіну приймають цілими, не розжовуючи та не подрібнюючи, запиваючидостатньою кількістю води. Не слід запивати таблетки грейпфрутовим соком!

Побічна дія. Найчастіше спостерігались відчуття жару, головнийбіль, дзвін у вухах, особливо на початку лікування, при збільшенні дози або приприйомі високих доз.

Реєструвались периферичні набряки (ступіньвираженості набряку залежала від дози фелодипіну). Спостерігались нападистенокардії, особливо на початку лікування. У пацієнтів з наявністю нападівстенокардії в анамнезі вони можуть дещо частішати, ставати більш довгими ітяжкими.

Нечасто спостерігались запаморочення, слабкість, гіпотензія, в томучислі ортостатична, непритомність, посилене серцебиття, тахікардія, диспное,втомлюваність, парестезії, тремор, міалгії, артралгії, шлунково-кишкові розлади(у тому числі нудота, блювання, діарея, запори, біль у животі, метеоризм),збільшення маси тіла, пітливість, полакіурія, шкірні алергічні реакції (в томучислі свербіж, кропив’янка, екзантема, фоточутливість), гіперплазія ясен,гінгівіт.

Рідко (≥ 0,01% - < 0,1%):лейкоцитокластичний васкуліт.

У поодиноких випадках, включаючи окремі повідомлення(< 0,01%): порушення функцій печінки (підвищення рівнів трансаміназ),ексфоліативний дерматит, пропасниця, порушення ерекції, гінекомастія, інфарктміокарда, аритмії, менорагія.

Після відміни препарату побічні реакції в більшостівипадків повністю зникали.

Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда (до 4 - 8 тижнів відпочатку захворювання), кардіогенний шок, нестабільна стенокардія, вираженийаортальний/мітральний стеноз, обструктивна форма гіпертрофічної кардіоміопатії,індивідуальна гіперчутливість до фелодипіну та інших інгредієнтів таблеток,тяжкі порушення функції печінки, вагітність, лактація (фелодипін екскретуєтьсяв грудне молоко).

Досвід клінічного застосування фелодипіну длялікування дітей (до 12 років) відсутній.

Передозування. Симптоми інтоксикації, ймовірно, зумовленіпролонгованою системною гіпотензією та порушенням перфузії життєво важливихорганів. У тяжких випадках можливі тахікардія або брадикардія, гіпоксія, колапсз втратою свідомості, кардіогенний шок.

Лікування. Заходи для надання невідкладної допомоги перш за всеповинні бути спрямовані на відновлення стабільної гемодинаміки. У хворихнеобхідно постійно контролювати функції серцево-судинної та дихальної систем,діурез. Можливо введення препаратів кальцію. Якщо введення кальцію є недостатньоефективним, доцільним є застосування симпатоміметиків (допаміну абонорадреналіну) для стабілізації артеріального тиску. Дози цих препаратівпідбирають з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. Брадикардію можнаусунути симпатоміметиками, атропіном. При уповільненні серцевого ритму, щозагрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

До додаткового введення рідини слід підходити дужеобережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.

Через те, що фелодипін значною мірою зв’язується збілками плазми, шляхом діалізу препарат видаляється в мінімальній кількості(близько 9 %).

Особливості застосування. Хворі похилого віку можуть виявити більшу чутливістьдо препарату, навіть при мінімальному дозуванні.

При схильності до артеріальної гіпотензії, вираженійсерцевій недостатності, гемодинамічно значущих аортальному та мітральномустенозах, обструктивній формі гіпертрофічної кардіоміопатії, тяжких порушенняхфункції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування препарату можливолише за умови оцінки співвідношення користь/ризик і вимагає особливоїобережності та постійного клінічного контролю. При порушеннях функцій печінкиможливо суттєве посилення антигіпертензивного ефекту, що потребує корекціїрежиму дозування та постійного клінічного нагляду.

З обережністю слід призначати фелодипін пацієнтам,які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної гіпертензії або гіповолемії(зменшення об’єму крові, що циркулює), оскільки розширення кровоносних судинможе спричинювати у них значне зниження артеріального тиску.

В окремих випадках при раптовому припиненнілікування фелодипіном можливий розвиток гіпертензивного кризу.

Фелодипін може спричинювати значну гіпотензію(вазодилататорний ефект) з подальшою тахікардією, що може призвести до ішеміїміокарда в окремих пацієнтів.

Вплив на здатність керувати автомобілем тапрацювати з технікою.

Лікування фелодипіном потребує регулярного медичногоконтролю. В окремих випадках фелодипін може впливати на реакцію пацієнтів такимчином, що здатність керувати автомобілем або працювати з технікою може бутипорушена. Це особливо стосується етапу початку лікування або збільшення дози, атакож зміни режиму дозування та випадків супутнього вживання алкоголю.

Як і при використанні інших блокаторів кальцієвихканалів, у пацієнтів з тяжкими формами гінгівіту або парадентиту спостерігалисявипадки легкої гіперплазії ясен. Зазначена гіперплазія може бути попередженаабо, в крайньому разі, пом''якшена завдяки ретельному дотриманню гігієни ротовоїпорожнини.

Таблетки містять лактозу. Пацієнтам з рідкісноюспадковою формою непереносимості галактози, лактозною недостатністю Лаппа або зпорушеннями всмоктування глюкози чи галактози прийом зазначеного препаратупротипоказаний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фелодипін метаболізується ферментами CYP3А4.Відповідно комбінація з лікарськими препаратами, що є потужними інгібіторамиабо індукторами CYP3А4, вимагає обережності та медичного контролю. Одночаснийприйом фелодипіну та препаратів, що пригнічують ізоформу 3А4 цитохрому Р₄₅₀(у тому числі циметидину, азольних протигрибкових засобів – ітраконазолу,кетоконазолу, макролідних антибіотиків – еритроміцину, телітроміцину абоінгібіторів ВІЛ-протеази), призводить до підвищення рівнів фелодипіну в плазмі.Так, прийом фелодипіну разом з ітраконазолом підвищує C_max у 8разів. При сумісному прийомі фелодипіну та еритроміцину C_maxпідвищується приблизно в 2,5 рази. Грейпфрутовий сік пригнічує цитохром Р₄₅₀3А4. одночасний прийом фелодипіну та вживання грейпфрутового соку підвищує C_maxта AUC фелодипіну приблизно в 2 рази.

Зазначені комбінації є протипоказаними.

Одночасний прийом з такими препаратами, яккарбамазепін, фенітоїн, барбітурати (в тому числі фенобарбітал) та рифампіцин,знижує рівні фелодипіну в плазмі шляхом ферментативної індукції в печінці(система цитохрому Р₄₅₀). При одночасному прийомі фелодипіну зрифампіцином, карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом С_max знижуєтьсяна 82%. Аналогічний ефект імовірний при застосуванні препаратів звіробою. Такимчином, за необхідності подібних комбінацій може виникнути потреба в корекціїдози фелодипіну. Рекомендовано враховувати доцільність подібних комбінацій.

Антигіпертинзивний ефект фелодипіну можепосилюватися іншими антигіпертензивними засобами та трициклічнимиантидепресантами.

Гідрохлортіазид може посилювати антигіпертензивнийефект фелодипіну.

Застосування фелодипіну з нітратами може посилити вплив на артеріальнийтиск та частоту серцевих скорочень. Клінічно значущий негативний інотропнийефект для фелодипіну не характерний. Проте застосування препарату разом збета-адреноблокаторами може у пацієнтів, які мають ризик розвитку серцевоїнедостатності, призвести до вираженої гіпотензії та відповідної симптоматики серцевоїнедостатності.

Фелодипін може індукувати підвищення С_maxциклоспорину. Крім того, циклоспорин може пригнічувати метаболізм фелодипіну,що є потенціальним фактором ризику проявів токсичності фелодипіну.

При одночасному застосуванні з фелодипіном підвищуютьсярівні дигоксину в плазмі, що необхідно враховувати, призначаючи подібнукомбінацію.

Через недостатність інформації стосовно взаємодіїфелодипіну та антиаритмічних засобів (аміодарон, хінідин та ін.) необхіднаобережність при їх одночасному призначенні.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці прикімнатній температурі (не вище 25^оС). До моменту застосуванняпрепарат слід зберігати в оригінальній упаковці. Не допускається застосуванняпрепарату після закінчення терміну придатності.

Термін придатності: для таблеток по 5 мг – 3 роки;для таблеток по 10 мг – 4 роки.