ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
СимбікортТурбухалер
(Symbicort®Turbuhaler®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості:
Інгалятор: дозатор червоного кольору, на якому витиснений код Брайля,що обертається. Кришка білого кольору. Всередині кришки знаходяться п’ятьребер.
У вікні індикатора дозування зазначена цифра “60” або “120” для інгаляторана 60 доз або 120 доз відповідно. Насадка має чотири стрижні і може обертатися.
Вміст: гранули від білого до майже білого кольору, переважно округлоїформи;
склад: 1 доза (1 інгаляція) препарату містить 160 мкг будесонідумікронізованого,
4,5 мкг формотеролу фумарату дигідрату;
допоміжні речовини: лактози моногідрат.
Форма випуску. Порошок для інгаляцій.
Фармакотерапевтична група.
Протиастматичні засоби, щозастосовуються інгаляційно. Код АТС R03AK07.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.
Механізм дії та фармакодинамічні ефекти
Симбікорт містить формотерол та будесонід, які мають різні механізмидії та демонструють адитивний ефект щодо зменшення загострень астми. Специфічнівластивості будесоніду та формотеролу дозволяють застосовувати їх комбінацію якдля підтримуючої та полегшуючої терапії, так і у якості підтримуючого лікуванняастми.
Будесонід
Будесонід єглюкокортикостероїдом, який при вдиханні має швидку (в межах годин) тадозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, що призводить до полегшеннясимптомів та зменшення загострень астми. Будесонід, який застосовують у виглядіінгаляції, має менш тяжкі побічні ефекти, ніж системні кортикостероїди. Точниймеханізм дії, що відповідає за протизапальний ефект глюкокортикостероїдів,
невідомий.
Формотерол
Формотерол є селективним бета2-адренергічним агоністом, якийпри вдиханні призводить до швидкого та довготривалого розслаблення гладкоїмускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів.Бронходилатаційний ефект є дозозалежним, початок дії настає протягом 1-3хвилин. Тривалість ефекту становить щонайменш 12 годин після застосуванняодноразової дози.
Симбікорт Турбухалер
Клінічна ефективність підтримуючої терапії Симбікортом приастмі
Клінічні дослідження продемонстрували, що додавання формотеролу добудесоніду полегшувало симптоми астми, покращувало функцію легенів та знижувалочастоту загострень. Вплив Симбікорту Турбухалеру, який призначали пацієнтамлише як підтримуючу дозу, на функцію легенів дорівнював ефекту будесоніду таформотеролу в окремих інгаляторах у дорослих та перевищував цей ефект самогобудесоніду у дорослих та дітей. Усі групи лікування застосовували бета2-агоністиз короткою дією у разі потреби. Ознак зменшення антиастматичного ефекту, які бвиникали з часом, не спостерігалось.
Клінічнаефективність при хронічному обструктивному захворюванні легенів (ХОЗЛ)
В двох дослідженнях тривалістю 12 місяців, в яких брали участь пацієнтиз ХОЗЛ, Симбікорт Турбухайлер перевершував плацебо, формотерол та будеcонідщодо функції легенів та продемонстрував суттєве зниження відсотку загострень упорівнянні з плацебо та формотеролом. Таким чином було продемонстровано внесокбудесоніду та формотеролу до дії Симбікорту Турбухалеру. Симбікорт Турбухалертакж перевершував плацебо щодо симптомів та якості життя. Лікуванняпереносилося добре.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Симбікорт Турбухалер продемонстрував біоеквівалентність відносносистемного впливу будесоніду та формотеролу, відповідно.
Ознак фармакокінетичної взаємодії між будесонідом та формотеролом неспостерігалося.
Фармакокінетичні параметри відповідних речовин були порівнянні післязастосування будесоніду та формотеролу у вигляді препаратів або у виглядіСимбікорту Турбухалеру.
Будесонід, що вдихають, швидко абсорбується та досягає максимальноїконцентрації у плазмі в межах 30 хвилин після інгаляції.
Системна біодоступність становить приблизно 49% від введенної дози. У дітейконцентрація в плазмі та відкладання у легенях має такі ж межі, що й удорослих.
Формотерол, що вдихають, швидко абсорбується та досягає максимальноїконцентрації у плазмі в межах 10 хвилин після інгаляції. Системнабіодоступність становить приблизно 61% від введенної дози.
Розподіл та метаболізм
Зв’язування з протеїнами плазми становить приблизно 50% для формотеролута 90% будесоніду. Об’єм розподілу становить приблизно 4 л/кг для формотеролута 3 л/кг для будесоніду. Формотерол інактивується шляхом реакцій кон’югації(утворюються активні О-деметильовані та деформильовані метаболіти, проте вони,головним чином, спостерігаються як інактивовані кон’югати). Будесонід зазнаєсуттєвої (приблизно 90%) біотрансформації першого проходження через печінку до метаболітівз низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активністьосновних метаболітів, 6β-гідрокси-будесоніду та16α-гідрокси-преднізолону, становить менш ніж 1% відглюкокортикостероїдної активності будесоніду. Ознаки будь-якої метаболічноївзаємодії або реакцій заміщення між формотеролом та будесонідом відсутні.
Виведення
Основна частина дози формотеролу виводиться шляхом метаболізму упечінці з подальшим виведенням через нирки. Після інгаляції 8%-13% введенноїдози формотеролу виводиться у незмінному стані з сечею. Формотерол має високийсистемний кліренс (приблизно 1,4 л/хв.), а його період кінцевого напіввиведеннястановить в середньому 17 годин.
Будесонід виводиться шляхом метаболізму, який, головним чином,каталізується ферментом CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею унезмінному стані або у кон’югованій формі. У сечі спостерігалися лише незначнікількості незмінного будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс(приблизно 1,2 л/хв.), його період навіввиведення з плазми після введеннястановить в середньому 4 години.
У дітей віком 4-6 років, які страждають на астму, системний кліренсбудесоніду становить приблизно 0,5 л/хв. В перерахунку на кг маси тіла дітимають кліренс, що приблизно на 50% перевищує кліренс у дорослих. У дітей, якістраждають на астму, період кінцевого напіввиведення будесоніду після інгаляціїстановить приблизно 2,3 години. Фармакокінетика формотеролу у дітей невивчалася.
Фармакокінетика будесоніду та формотеролу в осіб літнього віку та упацієнтів, які страждають на ниркову недостатність, невідома. Вплив будесонідута формотеролу може бути посиленим у пацієнтів з захворюваннями печінки.
Показання для застосування.
-бронхіальна астма
Симбікорт Турбухалер показаний для лікування астми у тих випадках, колиє доречним застосування комбінації (інгаляційного кортикостероїду та бета2-агоністатривалої дії).
- хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ)
Симбікорт Турбухалер показаний для регулярного лікування пацієнтів зхронічним обструктивним захворюванням легенів (ХОЗЛ) від помірного до тяжкогоступеню тяжкості, з симптомами, що часто повторюються, та загостреннями ванамнезі.
Спосіб застосування та дози.
Дозування Симбікорт Турбухалер слід підбирати індивідуально, залежновід ступеня тяжкості захворювання.
Після досягнення контролю над симптомами захворювання дозу слідкорегувати до найнижчої дози, при якій підтримується ефективний контроль надсимптомами.
1)Астма
Існують два альтернативні способи терапії Симбікортом Турбухалером :
Підтримуюча та полегшуюча терапія СимбікортомТурбухалером:
Симбікорт застосовують як у якості постійного підтримуючого лікування,так і за потреби, у відповідь на симптоми. Інгаляції, які застосовують запотреби, забезпечують швидке полегшення, а також покращання контролю надастмою. Пацієнтам слід рекомендувати завжди мати при собі Симбікорт Турбухалеряк рятівний засіб. Окремий інгалятор для застосування у якості рятівного засобунепотрібний.
Клінічнідослідження продемонстрували, що підтримуюча та полегшуюча терапія СимбікортомТурбухалером забезпечує клінічно значиме зменшення тяжких загострень припідтримуючому контролі симптомів у порівнянні з підтримуючою терапієюСимбікортом Турбухалером у комбінації з окремим швидко діючимбронходилататором.
Рекомендовані дози:
Дорослі та підлітки (від 18 років): рекомендована підтримуюча дозастановить 2 інгаляції на день, які застосовують або по 1 інгаляції вранці таввечері, або по 2 інгаляції вранці або ввечері. Деяким пацієнтам може бутирекомендована підтримуюча доза по 2 інгаляції двічі на день. У разі потреби,при виникненні симптомів пацієнтам слід застосовувати 1 додаткову інгаляцію.Якщо через декілька хвилин симптоми зберігаються, слід застосувати додатковуінгаляцію. У будь-якому випадку одноразово слід застосовувати не більше 6інгаляцій.
У пацієнтів, які застосовують збільшену кількість інгаляцій дляполегшення симптомів та у яких протягом 2 тижнів не настає покращення контролюнад астмою, слід зважати на необхідність перегляду терапії астми. Зазвичай загальнадобова доза, що необхідна пацієнтам, не перевищує 8 інгаляцій, проте тимчасовоможна застосовувати загальну добову дозу до 12 інгаляцій.
Дорослі та підлітки (до 18 років): не рекомендована підтримуюча таполегшуюча терапія Симбікортом Турбухалером.
Підтримуюча терапія Симбікортом Турбухалером:
Симбікорт застосовують як постійне підтримуюче лікування у комбінації зокремим швидко діючим бронходилататором, що використовується як рятівний засіб.Пацієнтам слід рекомендувати завжди мати при собі окремий швидко діючийбронходилататор для застосування у якості рятівного засобу.
Рекомендовані дози:
Дорослі ( від 18 років): 1-2 інгаляції 2 рази на день. У деякихвипадках максимальна доза 4 інгаляції 2 рази на день може бути необхідною уякості підтримуючої дози або як тимчасовий захід під час посилення астми.
Підлітки (12-17 років): 1-2 інгаляції 2 рази на день.
Збільшення використання окремого швидко діючого бронходилататора вказуєна погіршення основного стану та вимагає перегляду терапії астми.
Дітита підлітки (6 років та старше): існує нижче дозування для дітей 6-11 років.
2) Хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ)
Дорослі (від 18 років): 2 інгаляції 2 рази на день.
Загальна інформація
Для досягнення оптимального результату пацієнтів слід проінструктуватияк застосовувати підтримуючу дозу Симбікорту Турбухалеру навіть при відсутностісимптомів.
Не існує спеціальних вимог до дозування для пацієнтів похилого віку.
Не існує даних щодо застосування Симбікорту у пацієнтів з печінковоюабо нирковою недостатністю. Оскільки будесонід та формотерол головним чиномвиводяться шляхом печінкового метаболізму, у пацієнтів, які страждають натяжкий цироз печінки, слід очікувати посилення впливу препарату.
Вказівкищодо правильного застосування Турбухалеру:
Турбухалер потрапляє в організм за рахунок повітря, що вдихається,тобто, коли пацієнт робить вдих через насадку, речовина потрапляє до дихальнихшляхів разом з повітрям, яке він вдихає.
Примітка:
Важливо проінструктувати пацієнта, що необхідно:
дотримуватись інструкції для застосування;
сильно та глибоко вдихати через насадку, щоб забезпечити потрапляння долегенів оптимальної дози;
ніколи не видихати через насадку;
після застосування закривати Симбікорт Турбухалер ковпачком;
полоскати рот водою після вдихання підтримуючої дози, щоб мінімізуватиризик кандидозу ротової порожнини.
При застосуванні препарату пацієнт може не відчувати лікарського засобута його смаку, оскільки в організм потрапляє невелика його кількість.
Побічна дія.
Оскільки Симбікорт Турбухалер містить будесонід та формотерол, можутьвиникнути небажані ефекти такого типу та ступеня інтенсивності, про якіповідомляється відносно цих речовин. Після супутнього застосування цих двохскладових не спостерігалося підвищення частоти виникнення побічних реакцій.Найбільш поширеними небажаними реакціями, пов’язаними з лікарським засобом, єфармакологічно передбачувані побічні ефекти терапії бета2-агоністами,такі як тремор та прискорене серцебиття. Ці побічні ефекти, як правило, булипомірними та зникали впродовж кількох днів лікування.
Небажані реакції, які пов’язані з застосуванням будесоніду абоформотеролу, наведені нижче у Таблиці 1.
Таблиця1. Небажані реакції на лікарський засіб, згруповані за частотою виникнення тавпливом на системи та органи організму
Частота
| Системи та органи
| Реакція
|
Поширені
1% - 10%
| Серцеві порушення
| прискорене серцебиття
|
Інфекції та інвазії
| інфекції, викликані Candida, у ротовій частині глотки
|
Порушення з боку нервової системи
| головний біль, тремор
|
Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення
| слабке подразнення у горлі, кашель, охриплість
|
Непоширені 0,1% - 1%
| Серцеві порушення
| тахікардія
|
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
| нудота
|
М’язово-скелетові порушення та порушення сполучної тканини
| судоми м’язів
|
Порушення з боку нервової системи
| запаморочення
|
Психічні порушення
| збудженість, занепокоєння, нервозність, порушення сну
|
Рідкі
0,01% - 0,1%
| Серцеві порушення
| серцеві аритмії, наприклад, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія, екстрасистолія
|
Порушення з боку імунної системи
| негайні та сповільнені реакції гіперчутливості, наприклад, дерматит, екзантема, кропив’янка, свербіж та ангіоневротичний набряк
|
Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення
| бронхоспазм
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини
| утворення синців на шкірі
|
Дуже рідкі
< 0,01%
| Серцеві порушення
| стенокардія
|
Ендокринні порушення
| ознаки або симптоми системної дії глюкокортикостероїдів, наприклад, гіпофункція надниркової залози
|
Порушення метаболізму та харчування
| гіперглікемія
|
Психічні порушення
| депресія, порушення поведінки
|
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будесоніду, формотеролу або лактози.
Передозування.
Передозування формотеролу, ймовірно, призводить до ефектів, які єтиповими для бета2-адренергічних агоністів: тремор, головний біль,прискорене серцебиття і тахікардія. Також можуть розвинутися гіпотензія,метаболічний ацидоз, гіпокаліємія та гіперглікемія. Можуть бути рекомендованіпідтримуюче та симптоматичне лікування. Доза 90 мкг, яку протягом трьох годинзастосовували пацієнти з гострою бронхіальною обструкцією, не викликалазанепокоєння щодо безпеки.
Малоймовірно, щоб гостре передозування будесоніду, навіть у дужевисоких дозах, викликало значні реакції у пацієнтів. При хронічномузастосуванні дуже високих доз може проявитися системна діяглюкокортикостероїдів.
Особливості застосування.
При припиненні довготривалого лікування рекомендується поступовозменшувати дозу. Не слід різко припиняти лікування.
Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою або ХОЗЛпотенційно становить загрозу життя, тому необхідно, щоб стан пацієнта бувтерміново оцінений лікарем. У такому випадку слід розглянути необхідністьпосиленої терапії кортикостероїдами, наприклад, курсу пероральнихкортикостероїдів або лікування антибіотиками при наявності інфекції.
Не слід розпочинати застосування Симбікорт Турбухалер для лікуваннятяжких загострень захворювання.
Слід ретельно відстежувати вплив на зростання дітей та підлітків, якіпротягом тривалого часу приймають кортикостероїди будь-якого шляху введення, таоцінювати користь терапії кортикостероїдами у порівнянні з можливим ризикомпригнічення росту.
Особливої уваги потребують пацієнти, які перебувають у перехідномуперіоді з терапії пероральними стероїдами, оскільки у них протягом значногочасу може зберігатися ризик недостатності функції надниркових залоз. До групиризику також можуть відноситися пацієнти, яким були потрібні високі дозиневідкладної терапії кортикостероїдами або тривале лікування найвищимирекомендованими дозами інгаляційними кортикостероїдами. У випадку сильногостресу у таких пацієнтів можуть виникати ознаки та симптоми недостатностінадниркових залоз. Під час стресу або планових хірургічних втручань слідзважати на необхідність додаткової системної компенсації кортикостероїдами.
Симбікорт Турбухалер слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, якістраждають на тяжкі серцево-судинні порушення (включаючи порушення серцевогоритму), цукровий діабет, неліковану гіпокаліємію або тиреотоксикоз.
Високі дози бета2-агоністів можуть знизити рівень s-калію,спричиняючи перерозподіл калію з позаклітинного до внутрішньоклітинногопростору, шляхом стимуляції Na+/K+-АТФ-ази у клітинахм’язів. Клінічна значимість цього ефекту точно невідома.
Симбікорт Турбухайлер містить лактозу (< 1 мг/інгаляцію). Звичайноця кількість не шкідлива для осіб, які не переносять лактозу.
Вагітність і лактація.
Не існує клінічних даних щодо застосування Симбікорту Турбухалеру абосупутньої терапії будесонідом та формотеролом під час вагітності. Дослідженнятоксичного впливу цієї комбінації на репродуктивну функцію тварин непроводилися.
Достатніх даних щодо застосування формотеролу у вагітних жінок неіснує. При проведенні досліджень репродуктивної функції у тварин формотеролвикликав побічні ефекти при застосуванні дуже високих системних доз.
Дані спостереження за приблизно 2500 вагітностями, під час якихзастосовувався будесонід, не продемонстрували підвищення тератогенного ризику,який би асоціювався з застосуванням інгаляцій будесоніду.
Застосовувати Симбікорт Турбухалер під час вагітності, особливо упершому триместрі та незадовго до пологів, слід лише після ретельного аналізувсіх факторів. Під час вагітності слід застосовувати найнижчу ефективну дозу,необхідну для підтримання адекватного контролю над астмою.
Невідомо, чи потрапляє будесонід або формотерол у жіноче молоко.Можливість застосування Симбікорту жінками, які годують груддю, слід розглядатилише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливийризик для дитини.
Вплив на здатність керуватиавтомобілем та іншими механізмами.
Симбікорт Турбухалер не впливає на здатність керувати автомобілями абомеханізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фармакокінетичні взаємодії
Метаболізм будесоніду є головним чином опосередкованим CYP3A4,підсімейством цитохрому Р450. Таким чином, інгібітори цього ферменту,наприклад, кетоконазол, можуть підвищувати системний вплив будесоніду. Цей фактмає обмежену клінічну значимість для короткотривалого (1-2 тижні) лікуваннякетоконазолом, проте його слід враховувати під час довготривалого лікуваннякетоконазолом.
Підтримуюча та полегшуюча терапія не рекомендована паціентам, щозастосовують потенційні інгібітори CYP3A4.
Фармакодинамічні взаємодії
Бета-адренергічні блокатори (включаючи очні краплі) можуть ослаблюватиабо інгібувати дію формотеролу.
Взаємодії будесоніду та формотеролу з будь-якими іншими ліками, щозастосовуються для лікування астми, не спостерігалося.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі нижче 30ºС .
Зберігати в місцях, недоступних для дітей.
Термін придатності - 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.