ІНСТРУКЦІЯ

 для медичногозастосування препарату

 ВЕЗИКАР®

 (VESICARE®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: solifenacin;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 5 мг, круглої форми, вкриті оболонкою блідо-жовтого кольору злоготипом компанії та позначкою “150” на одному боці;

таблетки 10 мг, круглої форми, вкриті оболонкою блідо-рожевого кольоруз логотипом компанії та позначкою “151” на одному боці;

склад: 1 таблетка містить соліфенацину сукцинату 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний,гіпромелоза, магнію стеарат, оболонка (опадрі жовтий для таблеток 5 мг, опадрірожевий для таблеток 10 мг).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Спазмолітики,які діють на сечові шляхи. Код АТС G04B D08.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. У дослідженнях in vitro таin vivo було встановлено, що соліфенацин є конкурентним, специфічнимантагоністом холінергічних рецепторів переважно М₃ підтипу. Такожбуло встановлено, що соліфенацин має слабку спорідненість з іншими рецепторамиі тестованими іонними каналами.

Ефективність препарату, яку вивчали в декількох подвійних сліпих,рандомізованих, контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок ізсиндромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалась вже на першому тижнілікування та стабілізувалась протягом наступних 12 тижнів лікування.Максимальний ефект препарату може бути виявлений вже через 4 тижні.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину в плазмі(C_mаx) досягається через 3-8 год. Значення часу досягненнямаксимальної концентрації (t_max) не залежить від дозипрепарату. Значення C_mаx і площі під кривою (AUC) збільшуютьсяпропорційно дозі в проміжку від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступністьстановить приблизно 90%.

Процес прийняття їжі на значення C_mаx й AUC соліфенацину невпливає.

Розподіл

Об’єм розподілу соліфенацину після внутрішньовенного введення становитьприблизно 600 л. Соліфенацин значною мірою (майже 98%) зв’язується з білкамиплазми, головним чином з a₁- кислим глікопротеїном.

Метаболізм

Соліфенацин значною мірою метаболізується в печінці, головним чином,цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становитьприблизно 9,5 л/год і термінальний період його напіввиведення становить 45-68 год.Після введення оральної дози препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, бувідентифікований один фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) і тринеактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксидсоліфенацину).

Екскреція

Після одноразового введення 10 мг [¹⁴C-міченого]-соліфенацинучерез 26 днів приблизно 70% радіоактивної мітки виявляється в сечі і 23% уфекаліях. У сечі приблизно 11% радіоактивної мітки виводиться у виглядінезміненої активної субстанції; приблизно 18% – у вигляді метаболіту N-оксиду,9% – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид і 8% –у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).

Дозовазалежність

У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною.

Особливості фармакокінетики у окремих категорій пацієнтів.

Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих.Дослідження показали, що експозиція соліфенацину ( 5 і 10 мг), яка виражена увигляді AUC, була подібною у здорових людей літнього віку (від 65 до 80 років) іу здорових людей молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкістьабсорбції, яка виражена у вигляді t_max, була дещо нижчою,а кінцевий період напіввиведення приблизно на 20% триваліше у людей літньоговіку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.

Фармакокінетика соліфенацину не вивчалась у дітей та підлітків.

Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.

Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.

Ниркова недостатність: AUC та C_mаx соліфенацину у пацієнтівз легкою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняються відвідповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів з тяжкою нирковоюнедостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл за хв) експозиція соліфенацинузначно вища – збільшення C_mаx становить приблизно 30%, AUC – понад100% та t_1/2 - більше 60%. Відмічений статистично значущийвзаємозв''язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину.Фармакокінетика у пацієнтів, що проходили гемодіаліз, не вивчалась.

Печінкова недостатність: У пацієнтів з помірною печінковоюнедостатністю (показник Child-Pugh від 7 до 9) значення C_mаx незмінюється, AUC зростає на 60% та t_1/2 збільшується вдвічі.Фармакокінетика у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю не вивчалась.

Показання для застосування. Лікування ургентного (імперативного)нетримання сечі, частого сечовипускання та ургентних (імперативних) позивів досечовипускання, які характерні для пацієнтів із синдромом гіперактивногосечового міхура.

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза для дорослих – 5 мгпрепарату один раз на добу незалежно від прийому їжі, запиваючи рідиною. Якщонеобхідно, доза може бути підвищена до 10 мг один раз на добу.

Побічна дія. Везикар^® може спричинити побічні ефекти, пов’язаніз антихолінергічною дією соліфенацину, які, як правило, слабкі або помірні. Іхчастота залежить від дози препарату.

Найчастіше побічне явище – сухість у роті, яка спостерігалась у 11%пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на день, у 22% пацієнтів, які отримували 10мг на день, у 4%, які отримували плацебо. Вираженість сухості у роті, якправило, була слабкою, и тільки в поодиноких випадках призводила до припиненнялікування. Загалом прихильність до лікування (комплаєнс) була дуже високою.

У таблиці нижче наведені інші побічні ефекти, які зареєстровані припроведенні клінічних досліджень Везикару^®.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний пацієнтам:

з підвищеною чутливістю до активної субстанції або до кожної здопоміжних речовин;

із затримкою сечовипускання;

з тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичниймегаколон);

з міастенією gravis;

із закритокутовою глаукомою;

при проведенні гемодіалізу;

з тяжкою печінковою недостатністю;

з тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середньогоступеня тяжкості, що перебувають на лікуванні активними інгібіторами цитохромуCYP3A4, наприклад, кетоконазолом.

Передозування. Найвища доза препарату, яка застосовувалась,становила 100 мг одноразово. При цьому дозуванні частіше зустрічалися такіпобічні явища: легкий головний біль, помірна сухість у роті, помірнезапаморочення, сонливість, помірна нечіткість зору.

Випадки гострого передозування не відзначались.

У разі передозування треба прийняти активоване вугілля та промитишлунок, але не потрібно спричиняти блювання. Як і у випадку передозуванняіншими антихолінергічними засобами, симптоми слід лікувати таким чином:

- при тяжких антихолінергічних ефектах центральної дії (галюцинації,виражена збудливість) – фізостигмін або карбахол;

- при судомах або вираженій збудливості – бензодіазепіни;

- при респіраторній недостатності – штучне дихання;

- при затримці сечовипускання – катетеризація;

- при мідріазі – закапати пілокарпін або перемістити хворого у темнеприміщення;

- при тахікардії – бета-блокатори.

Як і у випадках передозування іншими антихолінергічними засобами,особливу увагу слід приділяти пацієнтам з встановленим ризиком подовженняінтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванніпрепаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам іззахворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцеванедостатність).

Особливості застосування. Перед початком лікування препаратом треба встановитиймовірність інших причин частого сечовипускання (серцева недостатність абозахворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечових шляхів, слід розпочативідповідну антибактеріальну терапію.

Препарат необхідно приймати з обережністю пацієнтам:

з клінічно значущою обструкцією вихідного отвору сечового міхура, щопризводить до ризику затримки сечовипускання;

з шлунково-кишковими обструктивними захворюваннями;

з ризиком зниження моторики шлунково-кишкового тракту;

з тяжкою нирковою (кліренс креатиніну < 30 мл за хв) та помірноюпечінковою (показник Child-Pugh від 7 до 9) недостатністю; дози для цихпацієнтів не повинні перевищувати 5 мг;

тим, хто одночасно приймає сильний інгібітор CYP3A4, наприклад,кетоконазол;

з грижею стравохідного отвору діафрагми та /шлунково-стравохіднимрефлюксом та/або тим, хто одночасно приймає лікарські препарати (такі якбісфосфонати), які можуть спричинити або посилити езофагіт;

вегетативною нейропатією.

Пацієнти, які мають рідке спадкоємне порушення чутливості до галактози,Lapp-дефіцит лактази або з порушенням глюкозо-галактозної мальабсорбції неповинні приймати препарат.

Ефективність препарату спостерігалась вже на першому тижні лікування,максимальний ефект препарату досягається через 4 тижні.

Даних про застосування у дітей немає.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зіншими механізмами. Оскільки препарат, подібно до інших антихолінергічнихзасобів, може спричинити порушення акомодації та знижувати швидкістьпсихомоторних реакцій, питання про можливість виконання потенційно небезпечнихвидів діяльності слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакціїпацієнта на препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Немає клінічнихданих про жінок, які завагітніли під час приймання соліфенацину. Досліди натваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвитокембріона/плода або пологи. Слід дотримуватись обережності при застосуванніданого препарату у вагітних жінок.

Немає даних щодо екскреції соліфенацину з молоком у матерів, якігодують груддю. Застосування Везикару^® не рекомендується в періодгрудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасний прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічнимивластивостями може мати виразніші терапевтичні, а також небажані ефекти. Післяприпинення приймання Везикару^® до прийому наступних лікарськихзасобів антихолінергічної терапії повинен бути витриманий приблизнооднотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може бути знижений присупутньому прийманні агоністів холінергічних рецепторів. Соліфенацин можезнижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтикушлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.

При одночасному прийомі кетоконазолу або терапевтичних доз іншихактивних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавіру, нелінавіру,ітраконазолу), дозу Везикару^® необхідно обмежити до 5 мг.

Одночасне введення соліфенацину й активного інгібітора ферменту CYP3A4протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковоюнедостатністю.

Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, тофармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, щомають підвищену спорідненість (наприклад, верапамілом, дилтіаземом), йіндукторами ферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, фенітоїном,карбамазепіном).

Приймання препарату Везикар^® не впливає на фармакокінетичну взаємодіюсоліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел). На фармакокінетику варфарину та дигоксину невпливає.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі від +15 до +25°С. Термін придатності - 3 роки.