ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
КАНДЕСАР Н
(CANDESARН)
Загальнахарактеристика:
основні фізико-хімічнівластивості: таблетки 8/12,5 мг: круглі, двоопуклі світло-жовтогокольору зі скошеними краями з маркуванням “8” на одному боці; таблетки 16/12,5 мг:круглі, двоопуклі світло-жовтого кольору зі скошеними краями;
склад: таблетки8/12,5 мг – кожна таблетка містить кандесартану цилексетилу 8 мг ігідрохлортіазиду 12,5 мг, таблетки 16/12,5 мг - кожна таблетка міститькандесартану цилексетилу 16 мг і гідрохлортіазиду 12,5 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, карбоксиметилцелюлоза,гідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь, магнію стеарат, заліза оксид жовтий.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа. Комбіновані препарати інгібіторів рецепторів ангіотензину II. Кандесартан тадіуретики. Код АТС С09D А06.
Фармакологічнівластивості.
Фармакодинаміка. Кандесар Н – є комбінацієюнепептидного селективного блокатора АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ – кандесартану,що міститься у лікарській формі у вигляді проліків (кандесартану цилексетину)та тіозидного діуретика – гідрохлортіазиду. Внаслідок блокади АТІ-рецепторівзапобігається розвиток ефектів ангіотензину ІІ. Це призводить до зниженняпідвищеного артеріального тиску, загального периферичного судинного опору,підвищується нирковий кровообіг, швидкість клубочкової фільтрації,компенсаційно підвищується активність реніну плазми, концентрація ангіотензинуІ та ІІ. Кандесартан як селективний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ невпливає на метаболізм брадикініну та інших пептидів, тому препарат добрепереноситься хворим. Приймання препарату один раз на добу забезпечує ефективнезниження артеріального тиску протягом 24 год, при цьому “кінцевий/піковий” коефіцієнт”(Т/Р) кандесартану становить 80%. Кандесартан ефективний в запобіганні тарегресії гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з аортальною гіпертензією.
Гідрохлортіазид - тіазидний діуретик. Механізмдіуретичної дії гідрохлортіазиду полягає в зменшенні реабсорбції натрію тахлору в рівних кількостях, головним чином у дистальних ниркових канальцях. Діуретична дія гідрохлортіазиду вторинно знижуєоб’єм плазми з подальшим підвищенням активності реніну в плазмі крові,підвищенням секреції альдостерону, збільшенням екскреції калію з сечею ізниженням рівня калію в сироватці. Одночаснезастосування кандесартану і гідрохлортіазиду компенсує втрати калію, зумовленіприйомом останнього. Діуретичний ефект гідрохлортіазиду спостерігаєтьсячерез 2 год після прийому, максимальна діуретична дія досягається через 4 год ітриває приблизно 12 год.
Фармакокінетика. Фармакокінетика невивчалася, але відомо, що супутнє призначення гідрохлортіазиду з інгібіторамирецепторів ангіотензину ІІ не впливає на фармакокінетику один одного. Кандесартан цилексетил після перорального прийому швидко іповністю гідролізується в слизовій оболонці травного тракту до біоактивноїречовини – кандесартану. Після перорального прийому Кандесару абсолютнабіодоступність кандесартану становить 15%. Після перорального прийманнямаксимальна концентрація препарату в крові реєструється через 3 - 4 год, їїзначення залежить від дози препарату. Одночасний прийом їжі не впливає набіодоступність препарату. Рівень зв’язування з білками плазми дуже високий (>99%). Об’єм розподілу кандесартану становить 0,13 л/кг; проникає крізьплацентарний бар’єр, не проникає крізь ГЕБ. Незначна кількість кандесартануметаболізується в печінці за участю цитохрому Р450СУР2С до неактивногометаболіту CV15959. Період напіввиведення препарату становить 9 год та незалежить від дози препарату. Кандесартан виділяється головним чином унезміненому вигляді. 33% препарату екскретується з сечею і 67% - з фекаліями.Гіпотензивний ефект розвивається поступово і зберігається до 24 год. Нирковийкліренс становить 0,19 мл/хв/кг.
Після тривалого введення кандесартануплоща під кривою “концентрація-час” та повільна фаза зростає на 40% і більше ухворих з порушеною функцією нирок і суттєво не змінюються при порушенні функціїпечінки. Величина максимальної концентрації у крові зростає у хворих похилоговіку (65 років і старше) порівняно з цим показником у хворих 40 років і молодшепри прийомі разової дози препарату та при тривалому лікуванні.
Гідрохлортіазиддобре всмоктується в травному каналі, біодоступність становить 65 - 75% прийомїжі незначно підвищує абсорбцію, максимальна концентрація в плазмі кровідосягається через 1,5 - 3 год після прийому, зв''язування з білками плазмистановить 40 - 70%. Гідрохлортіазид майже не метаболізується в організмі івиводиться головним чином у незміненому вигляді. Екскреція з плазми крові маєдвофазовий характер: період напіввиведення в початковій фазі становить 2 год, утермінальній фазі (через 10 - 12 год після прийому) - 10 год. Гідрохлортіазидекскретується нирками. Гідрохлортіазид перетинає плацентарний бар''єр, погіршуєкровопостачання плаценти та виділяється в грудне молоко. При нирковійнедостатності можлива кумуляція.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування та дози. Кандесар Н застосовується для лікування пацієнтів зартеріальною гіпертензією у разі неефективності монотерапії кандесартаном абогідрохлортіазидом.
ДозаКандесару Н має встановлюватися лікарем індивідуально. Звичайна рекомендованапочаткова та підтримуюча доза препарату для дорослих становить 1 таблетку8+12,5 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Для пацієнтів, у якихпочаткове дозування не призводить до бажаного терапевтичного ефекту, дозапрепарату має бути підвищена та становити 1 таблетку 16+12,5 мг 1 раз на добу.
Максимальнадобова доза – 16+12,5 мг 1 раз на добу.
Побічна дія. Загальначастота побічних ефектів була порівняна з плацебо. Можливе очікування побічнихефектів, які спостерігаються при монотерапії кандесаром та гідрохлортіазидом.
Збоку нервової системи: головнийбіль, запаморочення, сонливість, безсоння, порушення зору, судоми.
Збоку дихальної системи: більу грудях, сухий кашель, інфекції дихальних шляхів.
Збоку кровотворної системи: лейкопенія,агранулоцитоз, тромбоцитопенія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітичнаанемія.
Алергічніреакції: у поодинокихвипадках- анафілактичний шок.
Порушенняобміну речовин: гіпонатріємія,гіпокаліємія, гіперурикемія, гіперглікемія, гіперкальціємія, гіперхолестеринемія,гіпертригліцеринемія.
Порушенняпокривів шкіри: висипання,фоточутливість.
Гепатобіліарніпорушення: внутрішньопечінковийхолестаз, жовтуха.
Порушенняз боку травної системи: діарея,біль у шлунку, сухість у роті, метеоризм, блювання, запор.
Порушенняз боку статевої системи: імпотенція.
Порушенняз боку серцево-судинної системи: гіпотензія, постуральна гіпотензія, аритмія.
Протипоказання. Гіперчутливістьдо будь-якого інгредієнта препарату, вагітність, лактація, тяжкі порушенняфункції печінки, холестатичні та біліарні порушення, тяжкі порушення функціїнирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), анурія. Препарат також протипоказанийпацієнтам з гіперчутливістю до сульфонамідних препаратів. Рефрактернагіпокаліємія, гіперкальціємія.
Передозування. Симптоми: гіпотензія,запаморочення, тахікардія, брадикардія, гіпокаліємія, гіпохлоремія,гіпонатріємія, дегідратація. У разі передозування слід проводити симптоматичнута підтримуючу терапію. Гемодіаліз є неефективним. Спровокувати блювання,промити шлунок і призначити активоване вугілля.
Особливості застосування. У пацієнтів з можливою дегідратацією і дефіцитом солей в організмі напочатковому етапі терапії може спостерігатися симптоматична гіпотензія; такіпацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря. Терапія Кандесаром Н можепризвести до зниження толерантності глюкози. Кандесар Н необхідно з обережністюпризначати пацієнтам з порушеною функцією печінки, оскільки навіть незначнізміни водно-електролітного балансу можуть спричинити печінкову кому. Препаратне рекомендований пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну< 30 мл/хв). Коли під час терапії настає вагітність, препарат негайновідміняють. Безпечність та ефективність препарату у дітей не досліджувались.
Слідзазначити, що приймання Кандесару Н може підвищити чутливість хворих літньоговіку до антигіпертензивних засобів. З обережністю призначають препарат придвобічному стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки татрансплантації нирок у зв’язку з можливістю виникнення гострої гіпотензії,гіперазотемії, олігурії та ренальної недостатності. У хворих, які проходятьтіазидну терапію, приймання Кандесару Н може призвести до загострення подагри ігіперурикемії.
Гіперкальцієміяможе бути ознакою прихованого гіпертиреозу, тому слід припинити прийманняпрепарату Кандесару Н через вміст тіазиду перед проведенням аналізів функціїпаращитоподібної залози. При прийманні Кандесару Н у хворих можуть виникнутипорушення ліпідного обміну (гіперхолестеринемія, гіпетригліцеридемія),загострення системного червоного вовчака . З обережністю призначають препаратхворим панкреатитом та після симпатектомії.
Пацієнтиз первинним альдостеронізмом загалом не реагують на антигіпертензивніпрепарати, що діють шляхом блокади, ренін-ангіотензинової системи, тому нерекомендується призначення їх Кандесару Н.
Прикеруванні транспортом та під час операторської діяльності можливо виникненнязапаморочення і сонливості після прийманні Кандесару Н.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні залкоголем, барбітуратами іопіатами можливий розвиток ортостатичної гіпотензії. Одночасне застосування зпероральними антидіабетичними препаратами та інсуліном потребує корекції дозиантидіабетичних препаратів. При одночасномузастосуванні з іншими антигіпертензивними засобами може спостерігатисяадитивний гіпотензивний ефект або потенціювання дії. Одночасне застосування зкортикостероїдами, діуретиками, що виводять калій, проносними засобами, АКТГ,амфотерицином, карбеноксалоном, бензилпеніцилінами натрію може призвести догіпокаліємії. При одночасному застосуванні з міорелаксантами можливапролонгація дії міорелаксантів. Одночасне застосування Кандесару Н зпрепаратами літію не рекомендоване через те, що діуретики знижують нирковий кліренслітію і, таким чином, підвищують ризик літієвої інтоксикації. При одночасномузастосуванні з нестероїдними протизапальними засобами можливе зниженняантигіпертензивної дії Кандесару Н.
Препарати,що містять кальцій підвищують рівень кальцію в крові; калійзберігаючі діуретикита препарати калію можуть призвести до гіперкаліємії.
Дофаміноміметикита леводопа можуть призвести до гіпотензії.
Приодночасному застосуваанні з дигоксином можливо підвищення концентраціїостаннього в крові виникнення гіпокаліємії, гіпомагніємії.
Поєднанняз аміодароном та іншими протиаритмічними засобами може призвести до порушеннярівня калію.
Холестерамінта холестипол послаблюють всмоктування гідрохлортіазиду. При одночасному застосуванніКандесару Н з антикоагулянтами можливо зниження їхнього ефекту, зсимпатоміметиками - посилення їх дії.
Тіазиднідіуретики можуть призвести до підвищення рівня кальцію у сироватці крові привідсутності відомих порушень обміну кальцію.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.