ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

Реквіп

 (Requip™)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ропінірол;4-[2-(dipropilamino)ethyl]-1,3-dihydro-2H-indol-2-one, monohydrochloride;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою,п´ятикутної форми. Таблетки з різними дозами відрізняються за кольором:0,25 мг – білі,

1,0 мг – зелені, 2,0 мг – рожеві, 5,0 мг – голубі;

склад: 1 таблетка містить ропініролу 0,25 мг, 1,0 мг, 2,0 мг або 5,0 мг;

допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелозанатрію, магнію стеарат, титану діоксид, гидроксипропілметилцелюлоза,поліетиленгліколь, заліза оксид жовтий (1,0 мг, 2,0 мг), заліза оксид червоний

( 2,0 мг), індігокармін алюміній (1,0 мг, 5,0 мг), полісорбат 80 (0,25мг, 5,0 мг).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічний засіб, агоніст допаміну. Код АТСN04BC04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ропінірол – потужний, не ерголіновийдофаміновий агоніст.

Паркінсонізм характеризується значною дофаміновоюнедостатністю в нігростріальній системі. Ропінірол пом´ягшує цюнедостатність, стимулюючи дофамінові рецептори стріатуму. Ропінерол діє нагіпоталамус та гіпофіз, уповільнюючи секрецію пролактину.

Фармакокінетика. Абсорбція ропініролу при пероральному застосуваннішвидка та достатньо повна. Біодоступність ропініролу дорівнює приблизно 50% ісередній пік концентрації препарату досягається в середньому за період 1,5години після прийому дози. Спостерігається широка індивідуальна варіабельністьу фармакокінетичних параметрах, але загалом існує пропорційне збільшення всистемному розподіленні (С_МАХ і AUC) при збільшеній дозі препарату,у терапевтичних межах. Завдяки високій ліпофільності ропінірол має великийоб´єм розподілення (прибл. 8 л/кг) і повністю виводиться з системноїциркуляції з середнім періодом напів-виведення близько 6 годин.Зв´язування препарату з білками плазми низьке (10–40%). Ропінірол спершуметаболізується і його метаболіти в основному виводяться з сечею. Активністьосновного метаболіту у 100 разів менша, ніж у ропініролу.

Змінень кліренсаропініролу внаслідок одноразового та повторного перорального прийомів неспостерігалось. Очікується, що для препаратів, які призначаються з частотоюприблизно кожний період напіввиведення, спостерігається в середньому двох-кратне перевищення постійної концентрації ропініролу в плазмі прирекомендованому режимі прийому 3 рази на день у порівнянні з режимом дляодноразового застосування.

Показання для застосування.

Лікування паркінсонізму

Ропінірол має ефективну дію при ранній терапії хворих, які потребуютьдофамінергічної терапії.

За даними порівняльних досліджень ефективність ропініролу була вищою заефективність бромокріптину. Коли ці два препарати призначались у поєднанні зселегіліном, різниці між ними не відзначалось.

Призначення ропініролу дає змогу відкласти необхідність початкулікування L-допою і таким чином затримати розвиток дискінезій.

Як додаткова терапія ропінірол збільшує ефективність L-допи, включаючиконтроль за коливаннями “включення-виключення” та ефектів “закінчення дози”,пов´язаних з хронічною терапією L-допою, та дозволяє знижувати щоденнудозу L-допи.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендується індивідуальний підбір дози за ефективністю татолерантністю. Якщо у хворих при прийомі будь-яких доз виникає підвищенасонливість, дози мають бути знижені. При виникненні будь-яких інших побічнихефектів, дози теж мають бути знижені, з можливістю їх подальшого підвищення.

Ропінірол необхідно приймати тричі на день, бажано під час їжі длязапобігання негативним реакціям з боку шлунково-кишкового тракту.

Початок лікування.

Початкова дозаповинна становити 0,25 мг 3 рази на добу. Режим дозування для перших чотирьохтижнів лікування показаний у таблиці, яка наведена нижче:

Терапевтичний режим

Після початку дозування щотижневі збільшення дози можуть становити від0,5 до 1,0 мг 3 рази на добу (1,5 – 3,0 мг/добу).

Терапевтичний ефект може очікуватись у межах дози від 3 до 9 мг/добу.Якщо задовільний контроль за симптомами не досягнутий або не підтримується,доза ропініролу повина збільшуватись (максимально 24 мг/добу) доти, покинеобхідний терапевтичний ефект не буде досягнутий. [Середня доза ропініролу,яка забезпечує терапевтичний ефект, за даними п´ятирічного клінічногодослідження дорівнювала 16,5 мг/добу.] Клінічні дослідження із застосуваннямдоз, вищих за 24 мг/добу, не проводились.

Коли ропінірол призначається в якості додаткової терапії до L-допи,доза L-допи може бути поступово зменшена загалом приблизно на 20%.

Коли лікування переводиться з іншого дофамінового агоніста наропінірол, перед тим як призначити ропінірол, слід припинити застосування цьогопрепарату згідно з рекомендаціями, наведеними в інструкції виробника цьогопрепарату.

Як і інші дофамінові агоністи, прийом ропініролу має припинятисьпоступово, зменшуючи кількість щоденних доз протягом одного тижня.

У хворих на паркінсонізм з легкою та помірною нирковою недостатністю(кліренс креатиніну – 30–50 мл/хв.) не спостерігається змінень кліренсаропініролу, що вказує на те, що для цієї групи хворих немає необхідності вкоригуванні дози.

Застосування ропінірола для лікування хворих з тяжкою нирковою (кліренскреатиніна - <30–50 мл/хв.) або печінковою недостатністю не досліджувалось.Призначення ропініролу таким хворим не рекомендовано.

Побічна дія.

Найчастішими негативними проявами, які були відмічені приранній терапії хворих, за даними клінічних дослідженнь, були: нудота,сонливість, набряк ніг, біль у черевній порожнині, блювання, непритомність,диспепсія та галюцинації.

Аналогічно найчастішими побічними діями при додатковійтерапії за даними клінічних дослідженнях були: дискінезія, нудота, галюцинаціїта сплутаність свідомості.

Частота випадків постуральної гіпотенезії, зазвичайпов´язаної з початком лікування дофаміновими агоністами, помітно невідрізнялась від такої при призначенні плацебо, за даними клінічних дослідженньропініролу. Однак відмічалось зниження систолічного кров´яного тиску.

Застосування дофамінових агоністів, таких як бромокриптинта перголід, які мають ерголінову хімічну структуру, пов´язано зпобічними ефектами, такими як ретроперитонеальні фібрози, еритромегалія тареакції з боку легенів. Ропінірол має нову неерголінову хімічну структуру іповідомлення про такі випадки, за даними клінічних досліджень, відсутні.

Протипоказання.

Підвищеначутливість до ропініролу та інших компонентів препарату.

Передозування.

Вважається, що симптоми передозування ропініролу можутьбути пов´язані з його дофамінергічною активністю. Ці симптоми можуть бутизменшені відповідним застосуванням дофамінових антагоністів, таких якнейролептики або метоклопрамід.

Особливості застосування.

Ропінірол зобережністю слід призначати хворим на тяжкі серцево-судинні захворювання.

Хворі на більшість психічних розладів повинні лікуватись дофаміновимиагоністами лише тоді, коли потенційна користь переважає можливий ризик.

Вагітність і лактація

Ропінірол неповинен застосовуватись під час вагітності.

Ропінірол не повинен застосовуватись для лікування матерів, що годуютьгруддю, оскільки він гальмує лактацію.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами

Дані про впливропініролу на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмамивідсутні. Однак хворі повинні бути попереджені про можливість виникненнясонливості та запаморочення на початку лікування. Хворі мають бутипоінформовані про поодинокі випадки раптового засинання, що виникають безпопередніх ознак або появи денної сонливості, та попереджені про ризик для нихта оточуючих людей у разі, якщо це трапиться за кермом автомобіля або прикеруванні іншими механізмами. Якщо у хворих з´являється значна деннасонливість або випадки засинання під час роботи, такі хворі не повинні керуватиавтомобілем та уникати інших потенційно небезпечних видів діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Нейролептики таінші дофамінові антагоністи центральної дії, такі як сульпірид абометоклопрамід, можуть послаблювати ефективність ропініролу і тому застосуванняцих препаратів разом з ропініролом слід уникати.

Фармакокінетичної взаємодії між ропінеролом і L-допою або домперідоном,що потребує коригування дози того або іншого з препаратів, не відмічено. Невстановлена також взаємодія між ропініролом та іншими препаратами, якітрадиційно застосовуються для лікування хвороби Паркінсона.

За даними клінічних досліджень, у хворих, які приймали одночаснодигоксин, взаємодій, які б викликали необхідність в коригуванні дозування, небуло відмічено.

Ропінірол метаболізується головним чином через цитохром Р450 ферментуCYP1А2. Тому для хворих, які вже отримують ропінірол, доза ропініролу може бутискоригована, коли призначаються або припиняють прийом препаратів, що єінгібіторами цього ферменту, наприклад ципрофлоксацин.

При одночасному призначені ропініролу і теофіліну, що є субстратом дляCYP1A2, не відзначалось змін у фармакокінетиці кожного з цих препаратів, такимчином не очікується змін у фармакокінетиці ропінеролу при застосуванні разом зіншими препаратами, що є субстратами для CYP1A2.

Збільшення концентрації ропініролу в плазмі крові спостерігалось ухворих, які лікувались високими дозами естрогенів. У хворих, які отримуютьгормональну заміщувальну терапію (ГЗТ), лікування ропініролом може починатись зазвичайною схемою. Однак, якщо ГЗТ переривається або призначається під часлікуваня ропініролом, потребується коригування дози.

Інформація про можливість взаємодії між ропініролом та алкоголемвідсутня. Як і у випадку з іншими препаратами центральної дії, хворі повиннібути застережені від вживання ропініролу зі спиртними напоями.

Умови та термін зберігання.

Зберігати притемпературі 25°С або нижче, у сухому, захищеному від світла, недоступному длядітей місці.

Термін придатності – 24 місяці.