ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

РЕМИКЕЙД ®

REMICADE®

Загальна характеристика:

міжнародна назва: інфліксимаб;

основні фізико-хімічні властивості: порошок – тверде тіло білого кольору, без ознакрозчинення, вільне від сторонніх включень;

склад: 1 флакон містить 100 мг інфліксимабу;

допоміжні речовини: натрію фосфату одноосновногомоногідрат, натрію фосфату двоосновного дигідрат, сахароза, полісорбат-80.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування концентратудля приготування розчину для внутрішньовенного введення.

Фармакотерапевтична група. Імуносупресанти. Селективніімуносупресивні засоби. Код АТС L04А А12.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Інфліксимаб являєсобою гібридні мишино-людські (IgG1) моноклональні антитіла, що з високоюафінністю зв’язують як розчинні, так і трансмембранні форми фактора некрозупухлини a (TNFa), який відіграє важливу роль у розвитку аутоімунних і запальнихзахворювань. Інфліксимаб швидко утворює стабільні комплекси з людським TNFa,при цьому відбувається зниження біоактивності TNFa. Інфліксимаб діє специфічновідносно TNFa і не здатний нейтралізувати лімфотоксин a (TNFβ).

Фармакокінетика. Одноразові внутрішньовенніінфузії по 1, 3, 5, 10 або 20 мг/кг маси тіла дали пропорційне дозі збільшеннямаксимальної сироваткової концентрації (С_max). Об’єм розподілу устійкому стані (V_d) не залежав від введеної дози та показав, щоінфліксимаб розподіляється переважно в межах судин. Залежності фармакокінетикивід часу не виявлено. Шляхи елімінації для інфліксимабу не визначені. Значноїрізниці у фармакокінетиці серед пацієнтів у межах різних демографічних, ваговихгруп або серед пацієнтів з порушенням печінкової чи ниркової функції неспостерігалось. Після одноразового введення у дітей та дорослих, хворих нахворобу Крона, не було виявлено особливих відмінностей у фармакокінетиціпрепарату.

При введенні одноразової рекомендованої дози 3, 5 і10 мг/кг середні фармакологічні параметри, виведені для інфліксимабу, включалиС_max – 77, 118 та 277 мкг/мл, V_d – 3,0 літри татермінальний період напівжиття 8-9,5 дня. У більшості пацієнтів після введенняцієї дози інфліксимаб у сироватці виявлявся щонайменше протягом 8 тижнів.

При 3-разовому введенні дози інфліксимабувідзначалася легка кумуляція препарату в сироватці після 2-ї дози, яка вподальшому не мала клінічного значення. У більшості пацієнтів із фістульноюформою хвороби Крона інфліксимаб після введення доз визначався в сироватціпротягом 12 тижнів (в інтервалі 4 – 28 тижнів).

Показання для застосування.

- Ревматоїдний артрит в активній формі завідсутності достатнього ефекту від терапії метотрексатом або ревматоїднийартрит в активній формі без попередньої терапії метотрексатом для:

зменшення ознак і симптомів захворювання,

попередження структурного ушкодження суглобів(ерозії та зменшення міжсуглобової щілини),

покращання функціонального стану.

Ремикейд^® відноситься до протиревматичноїтерапії, що контролює хворобу (DCART).

Анкілозуючий спондиліт в активній формі для:

зменшення ознак і симптомів захворювання,

покращання функціонального стану.

Псоріатичний артрит в активній формі для:

зменшення ознак і симптомів артриту,

покращання функціонального стану,

зменшення симптомів при псоріазі за індексом PASI(як індекс, який комплексно оцінює симптоми відносно площі поверхні тіла).

Псоріаз у дорослих пацієнтів з тяжкимбляшковим псоріазом, яким необхідна системна терапія, та у пацієнтів ізсередньотяжким перебігом захворювання, в яких фототерапія виявилася недостатньоефективною, або за наявності протипоказань до її проведення, для:

зменшення ознак і симптомів захворювання,

покращання якості життя.

Хвороба Крона (середньої тяжкості та тяжка)у дорослих пацієнтів, що не піддається лікуванню традиційною терапією, для:

зменшення ознак і симптомів захворювання,

досягнення та підтримання клінічної ремісії,

загоювання слизових оболонок,

покращання якості життя.

Ремикейд^® дає можливість зменшити абовідмінити застосування кортикостероїдів.

Хвороба Крона з утворенням фістул у дорослихпацієнтів з метою

зменшення кількості кишково-шкірних таректовагінальних фістул, що дренуються (тобто сприяння закриттю фістул), тапідтримання досягнутого ефекту закриття фістул,

зменшення ознак та симптомів захворювання,

покращання якості життя.

Хвороба Крона (середньої тяжкості та тяжка)у дітей від 6 до 17 років, за відсутності достатнього ефекту від повного таадекватного курсу традиційної терапії або при непереносимості або наявності протипоказаньдо такої терапії.

Виразковий коліт в активній формі принедостатній ефективності традиційної терапії для:

зменшення ознак і симптомів захворювання,

індукції та підтримання клінічної ремісії,

індукції загоєння слизової оболонки,

покращання якості життя,

зменшення або припинення застосуваннякортикостероїдів,

зменшення госпіталізацій з приводу виразковогоколіту.

Спосіб застосування та дози. Лікування повинно проводитися під контролемлікарів із досвідом діагностики та лікування захворювань, при якихзастосовується Ремикейд^®.

Ремикейд призначений для внутрішньовенногозастосування у дорослих пацієнтів (≥ 18 років) та дітей від 6 до 17років.

Після введення Ремикейду^® пацієнт повинензалишатися під наглядом лікаря щонайменше 1 годину для своєчасного виявленняможливих побічних ефектів.

Разова доза Ремикейду^® для лікуванняревматоїдного артриту становить 3 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 8 тижнів. Після 22 тижнів терапії дозаза необхідності може бути збільшена до 10 мг/кг маси тіла. Ремикейд^®слід застосовувати одночасно із застосуванням метотрексату.

Для лікування анкілозуючого спондиліту разова дозаРемикейду^® становить 5 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 6-8 тижнів.

Для лікування псоріатичного артриту разова дозаРемикейду^® становить 5 мг/кг маси тіла. Препарат вводять за схемоюна 0-2-6-му тижні і потім з інтервалом 8 тижнів.

Для лікування псоріазу препарат вводять у дозі 5мг/кг маси тіла за схемою на 0-2-6-му тижні і далі з інтервалом 8 тижнів.

Для тяжкої та середньої тяжкості хвороби Крона (удорослих) рекомендовано одноразове введення в дозі 5 мг/кг маси тіла у режимі0-2-6-й тиждень і далі підтримуюча терапія з інтервалом 8 тижнів. Принедостатній клінічній відповіді на підтримуючу терапію доза може бути підвищенадо 10 мг/кг маси тіла.

Альтернативною схемою є введення початкової дози 5мг/кг маси тіла з подальшим введенням підтримуючих доз 5 мг/кг маси тіла приповторній появі ознак або симптомів захворювання. Однак дані щодо повторногозастосування препарату в інтервалі більше 16 тижнів обмежені.

Для лікування хвороби Крона з утворенням фістул (удорослих) препарат вводять у дозі 5 мг/кг маси тіла за схемою на 0–2-6-мутижні. Якщо після введення цих 3 доз не отримують позитивного клінічногоефекту, терапію Ремикейдом^® припиняють.

Тактика продовження лікування:

додаткові інфузії 5 мг/кг маси тіла кожні 8 тижнівабо

повторне призначення Ремикейду^®, якщоознаки або симптоми захворювання виникають знову – 5 мг/кг маси тіла кожні 8тижнів.

При хворобі Крона досвід щодо повторногозастосування Ремикейду^®, якщо ознаки або симптоми захворюваннявиникають знову, обмежений та недостатньо порівняльних даних щодопереваг/ризику альтернативної стратегії для продовження лікування.

Для тяжкої та середньої тяжкості хвороби Крона удітей від 6 до 17 років рекомендовано одноразове введення в дозі 5 мг/кг маситіла у режимі 0-2-6-й тиждень і далі підтримуюча терапія з інтервалом 8 тижнів.При недостатній клінічній відповіді на підтримуючу терапію доза може бутипідвищена до 10 мг/кг маси тіла. Для деяких пацієнтів може бути прийняторішення щодо підвищення дози до 10 мг/кг маси тіла для підтримання повноївідповіді. Наявні дані не підтверджують доцільність продовження лікуванняінфліксимабом дітей, які не відповіли на лікування впродовж 10 тижнів відпершої інфузії.

Для лікування виразкового коліту препарат вводять удозі 5 мг/кг маси тіла за схемою на 0-2-6-му тижні і далі з інтервалом 8тижнів. Для деяких пацієнтів доза може бути підвищена до 10 мг/кг маси тіла дляпідтримання клінічної відповіді та ремісії.

Повторне застосування Ремикейду^® прихворобі Крона та ревматоїдному артриті. У випадку рецидиву захворюванняРемикейд^® може бути повторно застосований у період до 16 тижнівпісля його останнього введення. Повторне застосування альтернативних формулінфліксимабу через 2 – 4 роки без застосування препарату після першого курсусупроводжувалося розвитком алергічних реакцій уповільненого типу у 10 з 41пацієнта, хворого на хворобу Крона (за даними клінічних випробувань). Ризикрозвитку цих реакцій в інтервалі від 16 тижнів до 2 років невідомий. Томуповторне проведення лікування після 16-тижневого періоду без застосуванняпрепарату не рекомендується.

Повторне застосування Ремикейду^® привиразковому коліті. На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схемизастосування, крім введення препарату кожні 8 тижнів.

Повторне застосування при анкілозуючому спондиліті.На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування, крімвведення препарату кожні 6-8 тижнів.

Повторне застосування при псоріазі та псоріатичномуартриті. На даний час невідомі дані, які підтверджують інші схеми застосування,крім введення препарату кожні 8 тижнів.

Спосіб введення. Препарат вводять внутрішньовенно щонайменше 2години, зі швидкістю не більше 2 мл/хв., із застосуванням інфузійної системи звміщеним стерильним апірогенним фільтром, що має низьку білковозв’язуючуактивність (розмір пор 1,2 мкм або менше). Тривалість інфузії може бутизменшена для зниження ризику інфузійних реакцій, особливо, якщо подібні реакціївиникали раніше.

Приготування інфузійного розчину.

Розрахуйте дозу, необхідну кількість флаконівРемикейду^® (кожен флакон містить 100 мг інфліксимабу) та об’ємрозчиненого препарату.

Вміст кожного флакона розчинити в 10 мл води дляін’єкцій, використовуючи шприц з голкою 21-го калібру (0,8 мм) або меншого.Перед введенням розчинника з флакона знімають пластикову кришку і протираютьпробку 70% спиртом. Голку шприца вводять у флакон через центр гумової пробки,струмінь води спрямовують по стінці флакона. Не використовуйте флакон завідсутності у ньому вакууму. Обережно перемішайте розчин ротацією флакона дорозчинення ліофілізованного порошку. Уникайте тривалого та енергійногозбовтування. НЕ СТРУШУВАТИ. При розчиненні може утворитися піна. Розчин повиненпостояти протягом 5 хвилин. Отриманий розчин повинен бути безбарвним абослабкого жовтого кольору та опалесціюючим. У ньому може бути присутня невеликакількість ніжних напівпрозорих часток, оскільки інфліксимаб є білком. Розчин, вякому присутні непрозорі частки, а також розчин зі зміненим кольором,використанню не підлягає.

Довести загальний об’єм приготованої дози розчинуРемикейду^® до 250 мл 0,9% розчином натрію хлориду для ін’єкцій. Дляцього із скляного флакона чи інфузійного мішечка, що містить 250 мл 0,9%розчину натрію хлориду, видаляють об’єм, що дорівнює об’єму приготованогорозчину Ремикейду^® (на воді для ін’єкцій). Після цього повільнододають приготований раніше розчин Ремикейду^® у флакон чи інфузійниймішечок з 0,9% розчином натрію хлориду та обережно перемішують.

У зв’язку з тим, що в препараті відсутній консервант,введення інфузійного розчину треба розпочинати якнайшвидше і не пізніше, ніжчерез 3 години після його розчинення та розведення. Якщо розчинення тарозведення проводились у суворих асептичних умовах, розчин може бутизастосований протягом 24 годин при збереженні його при температурі 2-8°С. Незберігайте для подальшого застосування невикористаний залишок препарату.

Не слід вводити Ремикейд^® разом з іншимилікарськими засобами через одну інфузійну систему.

Інфузійний розчин перед початком введення повиненбути візуально перевірений. У випадку наявності непрозорих часток, сторонніхвключень і зміненого кольору він не підлягає застосуванню.

Невикористана частина інфузійного розчину подальшомувикористанню не підлягає.

Побічна дія. При клінічних дослідженнях інфліксимабу побічніефекти виявлялись у 60% хворих, які отримували препарат, та у 40% хворих, якіотримували плацебо.

У таблиці наведені ймовірні побічні ефекти як часті(частота >1:100, <1:10), не часті (>1:1 000, <1:100), так і такі,що зустрічаються рідко (>1:10 000, <1:1 000). Більша частина з нихперебігала в легкій та середньо-тяжкій формі й стосувались органів дихання,шкіри та її придатків. Найбільш частими небажаними явищами, що призводили допереривання лікування, були реакції, пов’язані з інфузією: задишка,кропив’янка, головний біль.

Небажані явища, виявлені при клінічних дослідженнях

*Дані, отримані в ранній фазі досліджень препарату упацієнтів із застійною серцевою недостатністю.

Діти. Звичайно побічні ефекти у дітей, хворих нахворобу Крона, які отримували інфліксимаб, були порівняні за частотою тахарактером побічних ефектів у дорослих пацієнтів, хворих на хворобу Крона.Небажані явища, які частіше виникали у дітей у порівнянні з дорослимипацієнтами, хворими на хворобу Крона, які отримували такий самий режимлікування при клінічних випробуваннях, були анемія (10,7%), наявність крові укалі (9,7%), лейкопенія (8,7%), гіперемія (8,7%), вірусна інфекція (7,8%),нейтропенія (6,8%), переломи кісток (6,8%), бактеріальна інфекція (5,8%) таалергічні реакції з боку дихальної системи (5,8%).

У 17,5 % рандомізованих при клінічному випробуванніпацієнтів були випадки 1 або більше інфузійної реакції, причому 17 % та 18 %серед пацієнтів на 8-му та 12-му тижнях підтримуючої терапії, відповідно.Серйозних інфузійних реакцій відмічено не було.

Антитіла до інфліксимабу утворювалися у 3 % дітей.

Під час клінічних випробувань повідомлялося пророзвиток інфекцій у 56,3 % дітей та у 50,4 % дорослих пацієнтів, хворих нахворобу Крона. Найчастішими інфекціями, про розвиток яких повідомлялося, булиінфекції верхніх дихальних шляхів та фарингіт, із серйозних – абсцес.

У постмаркетинговій практиці серед серйознихнебажаних явищ переважали інфекції, в деяких випадках фатальні. Ці інфекціїбули рідкими (<1:1 000) або дуже рідкими (<1:10 000) за частотою івключали туберкульоз (у тому числі міліарний туберкульоз і туберкульозпозалегеневої локалізації), а також опортуністичні інфекції, наприклад, спричиненіатиповими мікобактеріями, пневмоцистна пневмонія, гістоплазмоз, кокцидіомікоз,криптококоз, аспергільоз, лістеріоз, кандидоз і сальмонельоз. Крім того, рідко(<1:1 000) або дуже рідко (<1:10 000) повідомлялось про розвитокдемієлінізуючого захворювання (розсіяного склерозу, ретробульбарного невриту),синдрому Гійєна-Баре, нейропатій, відчуття затерплості чи поколювання, судом,поперечного мієліту, панцитопенії, гемолітичної анемії, ідіопатичної татромботичної пурпури, агранулоцитозу, пошкодження гепатоцитів, реактиваціїгепатиту В, жовтяниці, аутоімунного гепатиту, печінкової недостатності,панкреатиту, анафілактичного шоку, інтерстиціального пневмоніту/фіброзу,васкуліту, перикардіального випоту.

Про розвиток інфузійної реакції, алергічних реакційуповільненого типу, утворення антитіл до інфліксимабу, розвиток захворюваньмікробної етіології - див. розділ “Особливості застосування”.

Протипоказання. Абсолютним протипоказанням є наявність в анамнезіреакцій підвищеної чутливості до інфліксимабу, до мишиного білка, а також добудь-яких неактивних компонентів препарату.

Ремикейд^® протипоказаний хворим з тяжкимиінфекціями, такими як туберкульоз, сепсис, абсцеси та опортуністичні інфекції.

Препарат протипоказаний пацієнтам із серцевою недостатністютяжкої та середньої тяжкості (NYHA III/IV).

Передозування. Одноразові дози до 20 мг/кг маси тіла не спричинялипрямих токсичних ефектів.

Лікування: у випадку передозування рекомендуєтьсяспостереження за пацієнтом з метою виявлення симптомів побічних реакцій, прияких негайно повинна бути призначена відповідна симптоматична терапія.

Особливості застосування. Інфузійні реакції та гіперчутливість.Ремикейд^® може спричинювати розвиток гострих реакцій, що пов’язані зінфузією, та алергічних реакцій уповільненого типу. Термін розвитку цих реакційрізний. Тому за всіма пацієнтами, які отримують Ремикейд^®, слідспостерігати протягом щонайменше 1 години після інфузії.

Гострі реакції, пов’язані з інфузією, можутьрозвиватися негайно або протягом кількох годин після введення. У випадкувиникнення гострої інфузійної реакції введення слід негайно перервати. Деякі зцих ефектів були описані як анафілаксія. Необхідне обладнання та медикаменти(наприклад антигістамінні препарати, кортикостероїди, адреналін та/чипарацетамол) для екстреного лікування цих реакцій повинні бути напоготові длянегайного застосування. Для попередження деяких цих реакцій (слабких аботранзиторних) хворому перед початком інфузії може бути введений один з антигістаміннихпрепаратів, гідрокортизон та/або парацетамол.

У деяких хворих можуть утворюватись антитіла доінфліксимабу, що підвищує частоту інфузійних реакцій, невелика частина яких –тяжкі. У хворих на хворобу Крона відзначався зв’язок між утворенням антитіл доінфліксимабу та зменшенням тривалості клінічного ефекту на лікування. Одночаснезастосування імуномодуляторів знижує утворення антитіл та зменшує частотуінфузійних реакцій. Ефект від одночасного застосування імуномодуляторів бувбільш виражений у пацієнтів, які лікувались епізодично, ніж при підтримуючійтерапії. Пацієнти, які не отримують імуносупресори під час терапії Ремикейдом^®,мають потенційно більший ризик утворення антитіл. Ці антитіла не завждивиявляються в сироватці крові. При розвитку тяжких реакцій повинна бутипризначена симптоматична терапія, а застосування Ремикейду^® –припинено.

Реакції підвищеної чутливості уповільненого типу водному з клінічних досліджень спостерігалися з високою частотою (25%) прихворобі Крона при повторному лікуванні через 2 – 4 роки після останньоговведення Ремикейду^®. Вони характеризувались розвитком міалгії та/абоартралгії з пропасницею та/або висипом протягом 12 діб від початку повторноїтерапії. У деяких хворих також розвивалися свербіж, набряк обличчя, губ,кистей, дисфагія, висип типу кропив’янки, запалення глотки, головний біль. Ціпрояви іноді описували як такі, що подібні до сироваткової хвороби. Пацієнтиповинні бути попереджені про те, що при розвитку зазначених симптомів вониповинні звернутися до лікаря. Пацієнти, яким призначається повторне лікуванняпісля тривалого періоду, повинні бути під постійним наглядом через можливістьвиникнення реакцій гіперчутливості уповільненого типу.

Інфекції. Фактор некрозу пухлини альфа (TNFa) ємедіатором запалення та модулятором клітинного імунітету. Експериментальні данісвідчать про необхідність TNFa у боротьбі з внутрішньоклітинними інфекціями.Клінічний досвід виявив порушення імунної відповіді проти інфекції у деякихпацієнтів, які отримували інфліксимаб. Слід з обережністю застосовуватиРемикейд^® при лікуванні пацієнтів з хронічними або рекурентнимиінфекціями в анамнезі.

Під час лікування інфліксимабом відзначались випадкиопортуністичних інфекцій, в тому числі туберкульозу та інших інфекцій,включаючи сепсис та пневмонію.

До початку терапії Ремикейдом^® пацієнтиповинні бути детально обстежені для виключення туберкульозу, у тому числілатентного. Обстеження повинно включати в себе ретельний анамнез, у тому числівідомості про захворювання на туберкульоз у минулому, про можливі контакти зхворими на туберкульоз та про попередню або супутню імуносупресивну терапію.Обов’язковим є проведення всім пацієнтам до початку терапії шкірноготуберкулінового тесту і рентгенографії грудної клітки. Слід враховувати, що утяжких хворих і в імуноскомпрометованих пацієнтів може бути отриманапсевдонегативна туберкулінова проба. Пацієнти з маніфестними інфекціями та/абоабсцесами повинні бути проліковані до початку терапії Ремикейдом^®.Лікування не повинно проводитись, якщо діагностується активний туберкульоз. Увипадку латентного туберкульозу перед початком терапії Ремикейдом^®необхідно провести специфічне протитуберкульозне лікування. Хворі повинніспостерігатися лікарем під час та після терапії Ремикейдом^® длявиключення інфекцій, в т.ч. міліарний туберкульоз. Пригнічення TNFa може такожмаскувати симптоми інфекції, такій як лихоманка. Лікування Ремикейдом^®слід перервати у випадку розвитку у хворого тяжкої інфекції або сепсису.Оскільки елімінація інфліксимабу може відбуватися протягом 6 місяців, хворийвесь цей час повинен знаходитись під наглядом лікаря.

У хворих на хворобу Крона при гострому нагноєнніфістул терапія Ремикейдом^® не повинна розпочинатися до виключенняабо ліквідації джерела інфекції, у тому числі абсцесу.

Безпека хірургічних втручань під час терапіїРемикейдом^® вивчена недостатньо. Пацієнти, які потребуютьхірургічного втручання, повинні бути обстежені для виключення інфекції тавжиття відповідних заходів.

Всі пацієнти повинні бути попереджені про необхідністьконсультації лікаря при появі ознак/симптомів, що нагадують туберкульоз(наприклад постійний кашель, зменшення маси тіла, субфебрилітет) під час абопісля лікування Ремикейдом^®.

Одночасне застосування інгібітора TNFa та анакінри.Спостерігалися серйозні інфекції під час клінічних випробовувань при супутньомузастосуванні анакінри (рекомбінантної неглікозильованої форми антагоністарецептора інтерлейкіну-1) та етанерсепту (інгібітора TNFa), що не малотерапевтичних переваг у порівнянні з монотерапією етанерсептом. Виходячи зхарактеру побічних явищ, що спостерігалися під час комбінованого лікуванняетанерсептом і анакінрою, подібна токсичність може бути наслідком комбінаціїанакінри й іншого інгібітора TNFa. Тому комбінація Ремикейду^® таанакінри не рекомендується.

Вакцинація. Немає даних щодо безпеки та ефективностівакцинації живими вакцинами пацієнтів, які отримують анті-TNF терапію. Томурекомендовано утримуватись від одночасної вакцинації живими вакцинами.

Аутоімунні процеси. Відносний дефіцит TNFa, спричиненийанти-TNF-терапією, може ініціювати розвиток аутоімунного процесу у генетичносхильних хворих. Якщо у хворого виникають симптоми, що нагадують вовчаковийсиндром, і разом з цим будуть виявлятись антитіла до двоспіральної ДНК,лікування треба припинити.

Неврологічні ефекти. При застосуванні інфліксимабута інших інгібіторів TNFa відзначались поодинокі випадки оптичного невриту,судом, появи або загострення клінічних симптомів та/або радіографічних ознакдемієлінізуючих захворювань, включаючи розсіяний склероз. Рекомендуєтьсяретельна оцінка переваг/ризику лікування Ремикейдом^® пацієнтів знаявними демієлінізуючими розладами центральної нервової системи.

Лімфоми. В контрольованих клінічних дослідженняхTNF-блокуючих агентів більшість випадків розвитку лімфоми спостерігалися середпацієнтів, які отримували TNF блокатор, ніж серед пацієнтів з контрольноїгрупи. Під час клінічних випробувань із застосуванням Ремикейду^® упацієнтів із ревматоїдним артритом, хворобою Крона, псоріатичним артритом,анкілозуючим спондилітом і виразковим колітом випадки розвитку лімфоми упацієнтів, які отримували Ремикейд^®, спострегілися частіше,порівняно з загальнопопуляційним рівнем, проте частота виникнення була рідкою.Пацієнти з хворобою Крона або ревматоїдним артритом, особливо пацієнти звисокою активністю хвороби та/або пацієнти, які постійно приймаютьімуносупресивну терапію, можуть знаходитися у групі підвищеного ризику (вдекілька разів порівняно з загальною популяцією) з розвитку лімфоми, навіть завідсутності TNF-блокуючої терапії.

В клінічному дослідженні з оцінки застосуванняРемикейду^® у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюваннямлегень (ХОЗЛ) середнього та тяжкого ступеня повідомлялось про більшу кількістьвипадків злоякісних новоутворень у групі пацієнтів, які отримували Ремикейд^®,порівняно з пацієнтами з контрольної групи. Всі пацієнти, за даними анамнезу,були “запеклими” курцями.

Потенційне значення TNF-блокуючої терапії у розвиткузлоякісних новоутворень невідоме. Тому слід з обережністю приймати рішення щодозастосування TNF-блокуючої терапії у пацієнтів із анамнезом злоякісногоновоутворення або при вирішенні продовжувати терапію у пацієнтів, в якихрозвилося злоякісне новоутворення.

Серцева недостатність. Ремикейд^® зобережністю слід застосовувати для лікування пацієнтів із серцевоюнедостатністю легкого ступеня (NYHA I/II).

Зміни з боку гепатобіліарної системи. Упостмаркетинговій практиці спостерігалися дуже рідкі випадки розвитку жовтяниціта неінфекційного гепатиту, іноді з ознаками аутоімунного гепатиту. Мали місцепоодинокі випадки розвитку печінкової недостатності, що спричинювалатрансплантацію печінки або смерть. Причинний зв’язок між застосуваннямРемикейду^® та розвитком цих явищ не був встановлений. Пацієнтів ізсимптомами або ознаками печінкової дисфункції слід оглядати на предмет ураженняпечінки. Якщо рівень білірубіну та/або рівень АЛТ підвищиться в ≥ 5 разіввід верхньої межі норми, застосування Ремикейду^® слід припинити іпровести ретельний аналіз виявлених змін. Як і при застосуванні іншихімуносупресивних засобів, при застосуванні Ремикейду^® у пацієнтів,які є хронічними носіями цього вірусу (наприклад HBsAg-позитивні), відбуваласяреактивація гепатиту В. Тому слід належним чином оцінювати та спостерігати за хронічниминосіями вірусу гепатиту В перед початком та протягом лікування Ремикейдом^®.

Застосування для лікування хворих літнього віку. Небуло виявлено істотних відмінностей у фармакокінетиці препарату в осіб літньоговіку (65-80 років), хворих на ревматоїдний артрит. Спеціальні дослідження щодолікування Ремикейдом^® осіб, хворих на хворобу Крона, а також осіб іззахворюваннями печінки та нирок не проводились.

Застосування в педіатричній практиці. ЗастосуванняРемикейду^® для лікування дітей, хворих на хворобу Крона, віком до 6років і лікування дітей, хворих на інші захворювання, при яких застосовуєтьсяРемикейд^®, віком ≤ 17 років не вивчалось. Слід уникатизастосування Ремикейду^® у вищевказаної вікової групи дітей доотримання даних щодо його ефективності та безпеки.

Вагітність і лактація. Невідомо, чи може Ремикейд^®завдати шкоди плоду при застосуванні його вагітною, тому не рекомендуєтьсяпризначати Ремикейд^® вагітним без крайньої потреби. Слід уникативагітності, використовуючи відповідні засоби контрацепції протягом лікування тане менше 6 місяців після останньої інфузії Ремикейду^®.

Невідомо, чи екскретується інфліксимаб з молокомлюдини. Тому рекомендовано припинити годування груддю під час та післялікування Ремикейдом^®. Годування груддю дозволяється не раніше, ніжчерез 6 місяців після закінчення лікування (беручи до уваги важливість терапіїдля матері).

Вплив на здатність керувати транспортом і складноютехнікою. Досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортом і складноютехнікою не проводилось. Пацієнти повинні утримуватися від керуваннятранспортом та іншими механізмами, якщо під час лікування Ремикейдом^®відчувають стомленість.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У хворих на ревматоїдний артрит та хворобуКрона одночасне застосування метотрексату та інших імуномодуляторів знижуєутворення антитіл до інфліксимабу. Інформація щодо можливого впливу або впливуінших імуносупресивних препаратів на фармакокінетику інфліксимабу відсутня. Нерекомендується комбіноване застосування Ремикейду^® та анакінри.

При проведенні інфузій змішувати розчин Ремикейду^®з іншими препаратами не дозволяється.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі 2-8°С. Не заморожувати. Термін придатності – 3 роки. Незастосовувати препарат після закінчення терміну зберігання, зазначеного наупаковці.