ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЛІРИКА

(LYRIСA®)

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назви: pregabalin;(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота;

основніфізико-хімічні властивості: білі (50 і 150 мг) або біло-помаранчеві (75 і 300 мг),непрозорі тверді желатинові капсули з чорною стрічкою для 50 мг, що містятьсіро-білий порошок, з позначкою чорного кольору “Pfizer” на кришці й “PGN-50”,“PGN-75”, “PGN-150” або “PGN-300” – на основі – для капсул 50, 75, 150 і 300мг, відповідно;

склад: 1 капсула містить 50, 75,150 або 300 мг прегабаліну;

допоміжніречовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк;

Формавипуску. Капсули.

Фармакотерапевтичнагрупа. Протиепілептичнізасоби. Код АТС N03A X31.

Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка.Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a₂-d-білок)потенціал-залежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі, потужнозаміщаючи [³H]-габапентин. Під час експерименту було отримано доказитого, що для вияву аналгетичної і протисудомної дії необхідне зв’язуванняпрегабаліну з a₂-d-сайтом. Крім того, прегабалін зменшує вивільненнядеяких нейротрансмітерів, включаючи глутамат, норадреналін, а також субстанціюР. Значення цих ефектів для клінічної фармакології прегабаліну залишаєтьсяневідомим.

Прегабалінне виявляв спорідненості до сайтів рецепторів і не змінював їх відповідь,пов’язану з дією деяких загальновживаних препаратів, що застосовуються длялікування нападів або болю. Прегабалін не взаємодіяв з рецепторами догама-аміномасляної кислоти (ГАМК_A або ГАМК_B), неметаболізувався до ГАМК або агоніста ГАМК, не пригнічував захоплення абодеградацію ГАМК.

Прегабалінзапобігав порушенням поведінки, які пов’язані з болем, що було показано наекспериментальних моделях невропатичного й післяопераційного болю, включаючигіперальгезію й алодинію.

Утрадиційних фармакологічних дослідженнях безпеки застосування препарату булавстановлена добра переносимість прегабаліну при застосуванні його в дозах, щовідповідають клінічним. У проведених дослідженнях хронічної токсичності нащурах і мавпах спостерігали вплив на ЦНС, який виявлявся зменшеною абопідвищеною активністю й атаксією.

Прегабалінне виявляв тератогенну дію у дослідах на тваринах. Фетальна токсичність булавстановлена тільки для доз значно вищих ніж ті, що застосовуються для лікуваннялюдини. У дослідженнях пренатальної/постнатальної токсичності прегабалінвиявляв токсичний вплив на розвиток потомства при дозі в п’ять або більше разіввище максимально рекомендованої для людини. При дозуванні, що вдвічі перевищуваломаксимально рекомендовану дозу для людини, токсичного впливу на розвитокпотомства не спостерігалося.

Зарезультатами низки тестів in vitro та in vivo було зроблено висновок, щопрегабалін не має генотоксичної дії.

Напідставі результатів досліджень, проведених на щурах і мишах, було зробленовисновок про відсутність ризику канцерогенної дії прегабаліну на людину.

Фармакокінетика.Фармакокінетичні показники прегабаліну були подібними у здорових добровольців,хворих на епілепсію, що отримують протиепілептичні препарати, і пацієнтів ізхронічним болем.

Абсорбція.Прегабалін швидко всмоктується при пероральному введенні натще і досягаємаксимальних концентрацій у плазмі протягом години після одноразового ібагаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну припероральному застосуванні становить 90% і більше і не залежить від дози. Післябагаторазового застосування рівноважний стан досягається через 24-48 годин.Ступінь абсорбції прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, урезультаті чого максимальна концентрація (C_max) зменшуєтьсяприблизно на 25-30% і час досягнення максимальної концентрації (t_max)сповільнюється приблизно на 2,5 години. Однак застосування прегабалінуодночасно з їжею не мало клінічно значимого впливу на об’єм його абсорбції.

Розподіл.У доклінічних дослідженнях було показано, що прегабалін легко проникає крізьгематоенцефалічний бар’єр у тварин, а також крізь плаценту у щурів івиділяється з молоком у період лактації. У людини умовний обсяг розподілу прегабалінупісля перорального введення становить близько 0,56 Л/кг. Прегабалін незв’язується з білками плазми.

Метаболізм.У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дозирадіоактивно міченого прегабаліну близько 98% радіоактивності виводиться зсечею у вигляді незміненого препарату. Основний метаболіт прегабаліну, щовиявлявся у сечі і становив 0,9% введеної дози, є його N-метильоване похідне. Удоклінічних дослідженнях була показана відсутність рацемізації S-енантіомеру вR- енантіомер.

Елімінація.Прегабалін елімінується із системного кровообігу головним чином за рахунокекскреції нирками у вигляді незмінного препарату. Середній періоднапіввиведення прегабаліну дорівнює 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренспрегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну. У пацієнтів з порушеноюфункцією нирок і тих, кому проводять гемодіаліз, слід корегувати дозупрепарату.

Лінійність/нелінійність.Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого інтервалудоз. Міжсуб’єктна фармакокінетична варіабельність для прегабаліну є низькою(менше 20%). Фармакокінетика багаторазових доз є передбачуваною на підставіданих одноразового дозування.

Раса.Фармакокінетика прегабаліну не залежить від раси.

Стать.Результати клінічних випробувань свідчать про відсутність клінічно значимоговпливу статі на концентрації в плазмі прегабаліну.

Ниркованедостатність. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крімтого, прегабалін ефективно видаляється з плазми гемодіалізом (після 4 годингемодіалізу концентрації прегабаліну в плазмі знижуються приблизно на 50%).Оскільки виділення нирками є основним шляхом виведення препарату, у пацієнтів знирковою недостатністю необхідне зниження дози препарату, а після гемодіалізу –збільшення.

Недостатністьфункції печінки. У пацієнтів з порушеною функцією печінки спеціальнихфармакокінетичних досліджень проведено не було. Оскільки прегабалін не зазнаєістотного метаболізму й екскретується у вигляді незміненого препарату з сечею,то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могло впливати на концентраціїпрегабаліну в плазмі.

Літніхворі (65 років і старші). Кліренс прегабаліну має тенденцію до зниження звіком. Це зниження кліренса прегабаліну після перорального застосуванняузгоджується із зниженням кліренса креатиніну, пов’язаного зі збільшенням віку.Для пацієнтів з вікозалежним порушенням функції нирок може знадобитисязменшення дози прегабаліну.

Показаннядля застосування. Лікування невропатичного болю у дорослих. Як засіб додаткової терапіїпарціальних (часткових) нападів, з і без вторинної генералізації.

Спосібзастосування та дози. Препарат Лірика приймають перорально незалежно від прийомуїжі.

Невропатичнийбіль. Рекомендована початкова доза препарату Лірика становить 75 мгдвічі на добу, незалежно від прийому їжі. Препарат Лірика ефективнийпри застосуванні у дозах від 150 до 600 мг/добу. Для більшості пацієнтівоптимальна доза препарату Лірика становить 150 мг двічі на добу.Ефект від застосування препарату Лірика досягається вже протягомпершого тижня прийому. Однак, виходячи з індивідуального ефекту і чутливості допрепарату, доза може бути збільшена до 150 мг двічі на добу після інтервалу від3 до 7 днів, і, якщо буде потреба, ще через тиждень доза може бути збільшена домаксимальної – 300 мг двічі на добу.

Епілепсія. Ефективна рекомендованапочаткова доза препарату Лірика становить 75 мг двічі на добу,незалежно від прийому їжі. Препарат Лірика ефективний при застосуванніу дозах від 150 до 600 мг/добу. Ефект від застосування препарату Лірика досягаєтьсяпісля першого тижня прийому. Однак, виходячи з індивідуального ефекту ічутливості до препарату, доза може бути збільшена до 150 мг двічі на добу післяпершого тижня, і, якщо буде потреба, ще через тиждень доза може бути збільшенадо максимальної – 300 мг двічі на добу.

Дляоптимізації терапії препаратом Лірика немає необхідності проводитимоніторинг концентрацій прегабаліну в плазмі. Прегабалін не спричиняє змінконцентрацій інших одночасно прийнятих протисудомних препаратів. Так само іншіодночасно прийняті протисудомні препарати не приводять до зміни концентраційпрегабаліну в плазмі.

Невропатичнийбіль і епілепсія. Відповідно до клінічної практики, припинення прийомупрепарату Лірика рекомендується робити поступово, протягомщонайменше одного тижня.

Пацієнтиз нирковою недостатністю

ПрепаратЛірика елімінується із системного кровообігу в незмінному виглядішляхом екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційнийкліренсу креатиніну, зменшення дози для лікування пацієнтів з порушеноюнирковою функцією слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсакреатиніну (CLcr), як зазначено в таблиці і визначено за формулою:

CLcr(мл.хв)=[[140-вік(роки)]*вага(кг)/ [72*рівень креатиніну в сироватці (мг/дЛ)]]*0,85 для жінок

Прегабалінефективно видаляється із плазми шляхом гемодіалізу (50% препарату протягом 4годин). Для пацієнтів, яким було проведено гемодіаліз, добова доза прегабаліну повиннабути збільшена відповідно до функції нирок. Додатково до добової дози, одразупісля 4-годинної процедури гемодіалізу, повинна бути прийнята доза препарату,що визначається за допомогою таблиці.

Корекція дози прегабаліну із врахуванням стану функціїнирок

*- Загальну добову дозу (мг/добу) слід поділити на кількість прийомів, як зазначенорежимом дозування.

⁺- Додаткова добова доза – одноразова додаткова доза.

Застосуванняпацієнтами з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функціїпечінки корекція дози не потрібна.

Застосуваннядля лікування дітей (до 12 років). Безпека й ефективність застосуванняпрепарату Лірика для лікування дітей віком до 12 років встановлена не була,тому застосування препарату для цієї категорії хворих не рекомендовано.

Застосуваннядля лікування підлітків (12–17 років). Препарат Лірика застосовується длялікування підлітків, хворих на епілепсію, у дозах, які рекомендовані і длядорослих.

Безпекай ефективність застосування препарату Лірика для лікування невропатичного болюу підлітків встановлена не була, тому застосування препарату за вказанимпоказанням для лікування підлітків не рекомендоване.

Застосуваннядля лікування літніх (старше 65 років) хворих.

Увипадку нормальної функції нирок, ніякої корекції дози препарату для лікуванняпацієнтів цієї вікової групи не потрібно.

Побічнадія.Найчастішими проявами побічної дії були запаморочення і сонливість. Побічніпрояви найчастіше були легко і помірно вираженими. Застосування препарату вклінічних дослідженнях при появі побічної дії (найчастіше – поява запамороченняі сонливості) припиняли в 13% випадків порівняно з 7% – при застосуванніплацебо. Далі, за системами і частотою (дуже часті – >1/10; часті –>1/100, <1/10; нечасті – >1/1000, <1/100; поодинокі – <1/1000),перелічено всі побічні прояви, що виникали частіше ніж при застосуванні плацебо.Поява побічних проявів могла бути пов’язана з перебігом основного захворюванняабо супутнім застосуванням інших медикаментів.

Кров і лімфа. Поодинокі – нейтропенія.

Розлади метаболізму і обміну речовин. Часті – збільшення апетиту; нечасті– анорексія; поодинокі – гіпоглікемія.

Психічні розлади. Часті – ейфоричний настрій, сплутаність свідомості,зменшення лібідо, дратівливість; нечасті – деперсоналізація, аноргазмія,неспокійний стан, депресія, збудження, зміни настрою, посилення безсоння,депресивний настрій, утруднений добір слів, галюцинація, незвичайні сновидіння,збільшення лібідо, гострий тривожний стан з панічною реакцією, апатія;поодинокі – розгальмовування, піднесений настрій.

Розлади функції нервової системи. Дуже часті – запаморочення,сонливість; часті – атаксія, розлади уваги, порушення координації, погіршанняпам’яті, тремор, дизартрія, парестезія; нечасті – порушення пізнавальноїфункції, гіпоестезія, дефект поля зору, ністагм, порушення мовлення, міоклонус,гіпорефлексія, дискінезія, психомоторна гіперактивність, постуральнезапаморочення, гіперестезія, агевзія (втрата смакової чутливості), відчуттяпечіння, інтенційний тремор, ступор, синкопе; поодинокі – гіпокінезія,паросмія, диплопія.

Розлади зору. Часті – неясний зір, диплопія; нечасті – розлади зору,сухість очей, набрякання очей, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія(слабкість зору), збільшена сльозотеча; поодинокі – фотопсія, подразнення очей,мідріаз, осцилопсія, зміна зорової глибини сприйняття, втрата периферичногозору, страбізм (косоокість).

Розлади функції слуху і рівноваги. Часті – вертиго (запаморочення);рідкі – гіперакузія.

Розлади функції серця. Нечасті – тахікардія; поодинокі – передсердно-шлуночковийблок першого ступеня, синусова тахікардія, синусова аритмія, синусовабрадикардія.

Судинні розлади. Нечасті – гіперемія, “припливи"; поодинокі –гіпотензія, похолодання кінцівок, артеріальна гіпертензія.

Розлади функції дихання, органів грудної клітки й середостіння. Нечасті– диспное, сухість у носі; поодинокі – назофарингіт, кашель, закладеність носа,носова кровотеча, риніт, хропіння, відчуття стиснення в горлі.

Розлади функції травного тракту. Часті – сухість у роті, запор, блювання,метеоризм; нечасті – здуття живота, гіперсалівація, шлунково-стравохіднийрефлюкс, оральна гіпоетезія; поодинокі – асцит, дисфагія, панкреатит.

Розлади з боку шкіри й підшкірної тканини. Нечасті – потіння,папульозний висип; поодинокі – холодний піт, кропив’янка.

Розлади з боку кістково-м’язової системи й сполучної тканини. Нечасті –посмикування м’язів, набряк суглобів, судоми, міальгія, артралгія, біль успині, біль у кінцівках, ригідність (заклякання) м’язів; поодинокі – спазмм’язів шиї, біль у шиї, рабдоміоліз.

Розлади з боку нирок і сечовивідних шляхів. Нечасті – дизурія,нетримання сечі; поодинокі – олігурія, ниркова недостатність.

Розлади функції репродуктивної системи і молочних залоз. Часті –еректильна дисфункція; нечасті – затримка еякуляції, сексуальна дисфункція;поодинокі – аменорея, біль у молочних залозах, виділення з молочних залоз,дисменорея, гіпертрофія молочних залоз.

Загальні розлади і патологічні зміни в місці введення. Часті –втомлюваність, периферичний набряк, відчуття сп’яніння, набряк, порушення ходи;нечасті – астенія, слабкість, спрага, відчуття стиснення в грудній клітці,збільшення ваги; поодинокі – зниження ваги тіла, болюче посилення анасарки,пропасниця, ригідність м’язів.

Вплив на лабораторні дослідження. Нечасті – підвищення активностіаланінамінотрансферази (АлАТ), креатинінфосфокінази крові,аспартатамінотрансферази (АсАТ), зменшення кількості тромбоцитів; поодинокі –збільшення концентрації глюкози в крові, збільшення концентрації креатиніну вкрові, зниження концентрації калію в крові, зменшення кількості лейкоцитівкрові.

Побічні прояви у літніх пацієнтів були подібними за частотою.

Протипоказання.Підвищеначутливість до активної субстанції або до будь-якого допоміжного засобу. Дитячийвік до 12 років.

Передозування. При збільшенні дози препарату до 15 г ніякихнесподіваних побічних реакцій виявлено не було. Лікування передозуванняпрепаратом Лірика повинно включати загальні підтримуючі процедури і,якщо буде потреба, проведення гемодіалізу.

Особливостізастосування. Прегабалін був ефективним у лікуванні нейропатичного болю як помірної,так і сильної інтенсивності вже після тижня його застосування і залишавсяефективним при подальшому застосуванні в порівнянні з плацебо, при цьому такожбуло відзначено зменшення порушень сну.

Прегабалінбув також ефективним як додаткова терапія парціальних (часткових) нападів, з ібез вторинної генералізації. Істотне зменшення частоти виникнення нападівспостерігалося вже після першого тижня застосування з подальшим зростаннямефекту протягом 12-тижневого періоду.

Вагітністьі лактація. Дані про застосування препарату Лірика для лікуваннявагітних жінок у достатньому обсязі відсутні. Тому застосовувати препарат длялікування вагітних можна лише тоді, коли користь від застосування переважаєймовірний ризик для плоду. Жінки дітородного віку повинні застосовуватиефективні засоби контрацепції.

Залишаєтьсяневідомим, чи виділяється прегабалін з молоком у людини, тому грудневигодовування при застосуванні прегабаліну не рекомендоване.

Впливна здатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Препарат Лірика можеспричиняти запаморочення і сонливість. Тому пацієнтам слід рекомендуватиутримуватися від керування автомобілем і працювати з технікою доти, поки нестане відомо, як саме препарат Лірика впливає на здатність до такої діяльності.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Оскільки препарат Лірика переважно екскретується внезміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини(менше 2% дози виділяється з сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitroметаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками крові, то малоймовірно,що прегабалін може викликати фармакокінетичну медикаментозну взаємодію або бутиоб’єктом подібної взаємодії.

Відповіднодо цього, у дослідженнях in vivo не спостерігали значимої клінічноїфармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном,вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном абоетанолом. Крім того, проведений фармакокінетичний популяційний аналіз показав,що три загальновживані класи лікарських препаратів – пероральні антидіабетичніпрепарати, діуретики й інсулін, а також протиепілептичні препарати, що частозастосовуються – фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, ламотриджин,фенобарбітал, тіагабін і топірамат, не виявляли клінічно значимого впливу накліренс прегабаліну. Так само аналіз вказував на те, що прегабалін не виявлявклінічно значимого впливу на кліренс фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвоїкислоти, ламотриджину, топірамату і фенобарбіталу.

Сумісневведення прегабаліну й пероральних контрацептивів – норетистерону і/абоетинілестрадіолу – не впливає на фармакокінетику рівноважного стану кожного зпрепаратів.

Введеннябагаторазових пероральних доз прегабаліну й оксикодону, лоразепаму або етанолуне чинить клінічно значимого впливу на функцію дихання. Прегабалін посилювавпогіршання пізнавальної і основних рухових функцій, що була спричиненаоксикодоном. Прегабалін може посилювати ефекти етанолу і лоразепаму.

Умовита термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці притемпературі нижче 25°С.

Термінпридатності – 3 роки.