ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БРЕВІБЛОК 10 мг/мл

(BREVIBLOC10 mg/ml)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічнаназви: esmolol; (±)метил р-[2-гідрокси-3-(ізопропіл аміно)пропо-кси]гідроцинамату гідрохлорид;

основні фізико-хімічнівластивості: прозорий, безбарвний або з жовтуватим відтінком розчин;

склад: 1 мл розчину міститьесмололу гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетат, кислотаоцтова крижана, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Селективні блокаторибета-адренорецепторів. Код АТС С07А В09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бревіблок є кардіоселективнимблокатором бета-1-адренорецепторів зі швидким початком і дуже малою тривалістюдії; у терапевтичних дозах не має власної симпатоміметичної імембранстабілізуючої активності; справляє антиангінальну, антигіпертензивну іантиаритмічну дію. Зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ,знижує внутрішньоклітинний потік Са²⁺, зменшує частоту серцевихскорочень (ЧСС), сповільнює провідність, знижує скоротність міокарда.

Дія препаратупочинається з моменту введення, максимальний терапевтичний ефект розвиваєтьсячерез 2 хвилини після введення і закінчується через 10-20хвилин після припинення інфузії.

Есмололугідрохлорид за своєю хімічною природою належить до класуфеноксипропанол-амінових бета-адреноблокаторів. Він має ензиматично лабільнуефірну ланку, внаслідок чого швидко метаболізується і має короткий часнапівжиття в плазмі крові. Препарат Бревіблок, як і інші бета-адреноблокатори, чинитьнегативну інотропну дію.

Фармакокінетика.

Періоднапіввиведення есмололу після внутрішньовенного введення становить близько 9хвилин. Есмолол метаболізується естеразами еритроцитів до вільного кислогометаболіту ALS-8123, який має слабку (менше 0,1 % від есмололу) бета-блокуючуактивність. Його період напіввиведення становить приблизно 3,7 години.

Менше 2 %есмололу виводиться із сечею в незміненому вигляді. Кислий метаболіт виводитьсяіз сечею.

Есмолол на 55% зв''язується з білками плазми крові (для кислого метаболіту цей показникстановить усього 10 %).

Показання для застосування.

-        Суправентрикулярні тахіаритмії, включаючи мерехтіння передсердь, тріпотінняпередсердь; синусова тахікардія.

-        Тахікардія, артеріальна гіпертензія, в тому числі під час і після операцій.

Бревіблокпоказаний для швидкої регуляції частоти шлуночкового ритму в пацієнтів зфібриляцією передсердь або тріпотінням передсердь у періоди перед операцією,після операції та в інших випадках, коли потрібно проведення швидкої регуляціїчастоти шлуночкового ритму з використанням препарату короткої дії.

Бревіблокпоказаний також при некомпенсованій синусовій тахікардії, при якій, за рішеннямлікаря, необхідно специфічне втручання для швидкої регуляції ЧСС.

Бревіблок непризначений для застосування при хронічних станах.

Спосіб застосування та дози.

Дана лікарська форма є попередньо розведеною, зконцентрацією 10 мг/мл, і призначена для внутрішньовенного введення. Вона можевикористовуватися для безпосереднього введення необхідної навантажувальної дозипрепарату Бревіблок внутрішньовенно при одночасній підготовці інфузійногорозчину для підтримуючих доз.

Суправентрикулярнатахіаритмія

Дозуванняпрепарату Бревіблок при суправентрикулярній тахіаритмії слід добиратиіндивідуально, шляхом титрування, при якому кожний крок містить навантажувальнудозу і наступну підтримуючу дозу. Навантажувальна доза завжди становить 500мкг/кг маси тіла (0,05 мл/кг при концентрації препарату 10 мг/мл), якавводиться протягом 1 хвилини. Тобто для пацієнта з масою тіла 70 кг це відповідає 3,5 млпрепарату. Ефективною підтримуючою дозоюпрепарату Бревіблок для лікування суправентрикулярної тахіаритмії є 50-200мкг/кг/хв, хоча використовувалися і такі високі дози, як 300 мкг/кг/хв. Дляневеликої кількості пацієнтів достатньою виявилася доза 25 мкг/кг/хв.

Схема початкулікування і підтримуючої терапії

Введеннянавантажувальної дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, ПОТІМ введенняпідтримуючої дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин *.

При позитивному результаті

Введенняпідтримуючої дози 50 мкг/кг/хв.

При негативному результатіпротягом 5 хвилин

Повторитивведення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.

Підвищити підтримуючу дозу до100 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

При позитивному результаті

Введенняпідтримуючої дози 100 мкг/кг/хв.

При негативному результатіпротягом 5 хвилин

Повторитивведення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.

Підвищитипідтримуючу дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

При позитивному результаті

Введенняпідтримуючої дози 150 мкг/кг/хв.

При негативному результаті

Повторити введенняз дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.

Підвищитипідтримуючу дозу до 200 мкг/кг/хв і залишити на цьому рівні.

* Придосягненні бажаного ступеня зниження ЧСС або граничного рівня безпеки (напр.,при зниженні артеріального тиску), необхідно ПРИПИНИТИ введеннянавантажувальної дози і знизити базовий інтервал дозування припідтримуючому введенні з 50 мкг/кг/хв до 25 мкг/кг/хв або ще нижче. Занеобхідності інтервал між кроками титрування можна збільшити з 5 до 10 хвилин.

З появоюпобічних реакцій можна знизити дозування препарату Бревіблок або припинитивведення. Фармакологічні побічні реакції повинні припинитися протягом 30хвилин.

При розвиткуреакції в місці введення препарату слід використовувати інше місце для інфузіїі вжити заходів для попередження екстравазації.

Немає данихпро те, що при різкому перериванні введення препарату Бревіблок у пацієнтіввиникають ефекти, пов''язані з припиненням введення препаратів, що може матимісце при різкому припиненні введення бета-адреноблокаторів після тривалого їхзастосування в пацієнтів з коронарною недостатністю (КН). Однак сліддотримуватися обережності при різкому перериванні введення препарату Бревіблоку пацієнтів із КН.

Після досягнення необхідноїЧСС і стабільного клінічного статусу у хворих на суправентрикулярну тахіаритміюможна здійснити перехід до інших антиаритмічних препаратів, таких, наприклад,як верапаміл, пропранолол або метопролол, дигоксин або хінідин.

Рекомендований порядок такогопереходу описаний нижче, але лікарю слід ретельно вивчити інструкції длязастосування обраного альтернативного препарату.

Дозування препарату Бревіблокрекомендується знижувати в такий спосіб:

1.       Протягом першої години після першої дози альтернативного препарату зменшитиінтенсивність введення препарату Бревіблок у два рази (50 %).

2.       Після другої дози альтернативного препарату необхідно контролювати ЧССпацієнта, і якщо зберігається задовільна ЧСС протягом першої години, введенняпрепарату Бревіблок припинити.

Введенняпрепарату Бревіблок протягом більше 24 годин ретельно не оцінювалося. Інфузіютривалістю більше 24 годин слід виконувати з обережністю.

Періопераційнатахікардія і артеріальна гіпертензія

При лікуваннітахікардії і/або артеріальної гіпертензії в періопераційний період необхідновикористовувати такі режими дозування:

а)       при інтраопераційному лікуванні - під час анестезії, коли потрібен невідкладний контроль, ввести болюснонавантажувальну дозу 80 мг протягом 15-30 секунд із наступною інфузією у дозі 150 мкг/кг/хв.Титрувати швидкість введення за необхідності до 300 мкг/кг/хв;

б)       після виходу з анестезії здійснювати інфузію в дозі 500 мкг/кг/хв протягомчотирьох хвилин з наступною інфузією 300 мкг/кг/хв;

в)       у післяопераційних ситуаціях, за наявності часу для титрування, вводятьнавантажувальну дозу 500 мкг/кг/хв протягом однієї хвилини перед кожним крокомтитрування для забезпечення швидкого початку дії препарату. Застосувати крокититрування з підтримуючою дозою 50, 100, 150, 200, 250 і 300 мкг/кг/хв протягомчотирьох хвилин із зупинкою при досягненні необхідного терапевтичного ефекту.

Додатковаінформація з дозувань: при досягненні терапевтичного ефекту або граничногорівня безпеки (напр. при зниженні артеріального тиску) введеннянавантажувальної дози слід припинити і знизити швидкість інфузії до 12,5-25 мкг/кг/хв.Крім того, якщо це потрібно, збільшити інтервал між кроками титрування з п''ятидо десяти хвилин.

Введенняпрепарату Бревіблок слід припинити, коли ЧСС чи артеріальний тиск швидконаближається до межі безпеки або перевищує його, а потім відновити введення безнавантажувальних доз при зниженій підтримуючій дозі після того, як ЧСС чиартеріальний тиск повернеться до задовільного рівня.

Побічна дія.

Частота появи нижченаведених побічних реакцій обгрунтована на данихзастосування препарату Бревіблок у клінічних дослідженнях, що включали 369 хворих насуправентрикулярну тахіаритмію і більше 600пацієнтів, яким препарат вводився під час або після операційного втручання.Більшість побічних ефектів, що спостерігалися в контрольованих клінічнихдослідженнях, були легкими і короткотривалими. Найбільш суттєвим несприятливимефектом було виражене зниження артеріального тиску. Смертельні випадки, що булизареєстровані, пов''язані із застосуванням препарату в складних клінічнихситуаціях, коли Бревіблок використовувався припустимо тільки для контролюсерцевого ритму (див. «Особливості застосування/Серцева недостатність»).

Серцево-судинна система.

Спостерігаютьсячасто: безсимптомна гіпотензія (приблизно в25 % пацієнтів), симптоматична гіпотензія (потовиділення, запаморочення)спостерігалася в 12 % пацієнтів. Спостерігаються рідко: порушення периферичного кровообігу.

В окремихвипадках: блідість, приплив крові дообличчя, брадикардія (ЧСС менше 50 ударів за хвилину), біль у грудях,непритомність, набряк легенів і атріовентрикулярна блокада. У двох пацієнтівбез суправентрикулярної тахікардії, але з вираженою серцевою недостатністю(інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія) розвилися вираженабрадикардія/синусова пауза/асистолія, що в обох випадках минали післяприпинення введення препарату.

Центральна нервова система.

Запаморочення,сонливість, сплутаність свідомості, головний біль, психомоторне збудження,відчуття втоми.

В окремихвипадках: парестезії, астенія, депресія,порушення мислення, занепокоєння, анорексія. Судоми мали місце також менш ніж у1 % пацієнтів, в одному випадку з летальним кінцем.

Органи дихання. Зрідка: бронхоспазм, утрудненнядихання, задишка, назальна гіперемія, хрипи.

Шлунково-кишковийтракт.

Спостерігаються часто: нудота.

В окремих випадках: блювання, диспепсія, запор, сухість у роті і відчуття дискомфорту вділянці живота. Повідомлялося про порушення смакових відчуттів.

Шкіра(у місці введення).

Спостерігаються часто: побічні реакції в місці ін''єкції, включаючи запалення і ущільнення. Вокремих випадках: набряки, почервоніння абозміна забарвлення шкіри, печіння в місці ін''єкції, тромбофлебіт і місцевийнекроз шкіри при екстравазації.

Інші. В окремих випадках: затримка сечі, порушення мовлення, зору, біль у міжлопатковийділянці, озноб і пропасниця.

Уперіопераційний період спостерігалися також брадикардія і бронхоспазм.

Протипоказання.

-                  Виражена брадикардія (ЧСС менше 50);

-                  синдром слабкості синусового вузла;

-                  атріовентрикулярна і синоарикулярна блокада II - III ступеня;

-                  кардіогенний шок;

-                  гостра серцева недостатність;

-                  підвищена чутливість до компонентів препарату;

-                  вік до 18 років (безпека і ефективність застосування препарату невстановлені).

Передозування.

Передозуванняпрепарату Бревіблок може спричинити зупинку серця. Крім того, передозуванняможе спричинити брадикардію, надмірне зниження артеріального тиску,електромеханічну дисоціацію і втрату свідомості. Випадки значних ненавмиснихпередозувань препарату Бревіблок траплялися через помилки при розведенні. Деякіз цих випадків передозувань призвели до летального кінця, а інші - достійкої втрати працездатності. Болюсні дози в діапазоні від 625 мг до 2,5 г(12,5-50 мг/кг) виявилися фатальними.Пацієнти цілком відновлювалися від передозування на рівні доз не більш 1,75 г,введених протягом однієї хвилини, або доз до 7,5 г, введених протягом однієїгодини для проведення серцево-судинної операції. При передозуванні Бревіблокуудалося врятувати тих пацієнтів, у кого можна було підтримувати кровообіг доти,поки дія препарату не припинялася.

Оскільки період напіввиведенняесмололу становить близько 9 хвилин, першим кроком до усунення токсичної діїповинно бути припинення введення препарату Бревіблок. Потім, на підставіклінічної ситуації, необхідно розглянути певні загальні заходи.

Брадикардія:внутрішньовенне введення атропіну або іншого антихолінергічного лікарськогопрепарату.

Бронхоспазм:внутрішньовенне введення бета-2-стимулятора і/або похідного теофіліну.

Серцеванедостатність: внутрішньовенне введення діуретика і/або серцевогоглікозиду. При шоці через неадекватну скоротність серця -внутрішньовенне введення інотропного препарату (допаміну, добутаміну,ізопротеренолу або амринону).

Симптоматичнагіпотензія: внутрішньовенне введення рідин і/або препаратів дляпідвищення артеріального тиску.

Особливості застосування.

Слід уникативведення препарату в концентрації більше 10 мг/мл, а також інфузій в малі вениабо через катетер "голка-метелик".

Немає данихпро те, що підтримуючі дози вище 200 мкг/кг/хв дають значний сприятливий ефект,а безпека доз вище 300 мкг/кг/хв не досліджувалася.

Препарат Бревіблокрекомендується застосовувати з обережністю для лікування хворих на цукровийдіабет.

Пацієнтів знизьким систолічним тиском до початку лікування слід ретельно спостерігати підчас титрування і підтримуючих інфузій препарату Бревіблок.

Найбільш поширеним побічним ефектом, щоспостерігався при клінічних дослідженнях, була гіпотензія, яка швидко усуваласяпри зниженні дозування або припиненні введення препарату. Тому у всіх пацієнтівпри лікуванні препаратом Бревіблок необхідно постійно контролювати артеріальнийтиск. З появою гіпотензії швидкістьвведення препарату слід знизити або, якщо необхідно, припинити його введення.

Через негативний вплив на час провідностібета-адреноблокатори пацієнтам з першим ступенем серцевої блокадирекомендується призначати з особливою обережністю. Літнім пацієнтам, незважаючина звичайно добру переносимість, препарат слід вводити з обережністю, починаючизі зниженої дози.

Бета-адреноблокатори можутьзбільшувати кількість і тривалість ангінозних нападів у хворих на стенокардіюПринцметала через некомпенсовану вазоконстрикцію коронарних артерій. Прилікуванні таких пацієнтів не слід застосовувати неселективнібета-адреноблокатори, а селективні бета-1-адреноблокатори -тільки з дотриманням особливих запобіжних заходів.

Серцеванедостатність. Бета-адреноблокатори несуть потенційну небезпекуподальшого зниження скорочувальної здатності міокарда і прискорення більштяжких порушень. Постійне пригнічення міокарда при використаннібета-адреноблокаторів протягом визначеного періоду може в деяких випадках призвестидо порушення діяльності серця. При перших ознаках або симптомах загрозливогопорушення серцевої діяльності введення препарату Бревіблок слід припинити.Хоча, у зв''язку з коротким періодом напіввиведення, відміна препарату звичайноє достатньою мірою, слід розглядати і можливість специфічного лікування (див.«Передозування»). Застосування препарату Бревіблок для регуляції частотискорочення шлуночків хворих на суправентрикулярні аритмії рекомендуєтьсяздійснювати з обережністю, якщо пацієнт має ризик порушення гемодинаміки або якщо він приймає інші препарати, що зменшують будь-якечи всі з таких явищ: периферичний (судинний) опір, наповнюваність міокарда,скорочувальну здатність міокарда або проведення електричного імпульсу вміокарді. Незважаючи на швидкий початок і швидке закінчення дії препаратуБревіблок, відмічено кілька випадків смерті пацієнтів зі складним клінічнимстатусом, коли припускається, що препарат використовувався для регуляціїчастоти скорочень шлуночків.

Пацієнтам ізбронхоспастичними захворюваннями бета-адреноблокатори загалом не призначають.Завдяки відносній бета₁-селективності і можливості титруванняпрепарат Бревіблок можна використовувати з обережністю для лікування пацієнтівіз бронхоспастичними захворюваннями. Однак тому, що бета₁-селективністьу препарату Бревіблок не абсолютна, дозу препарату необхідно титрувати додосягнення найменшої ефективної дози. Пацієнтам, у яких в анамнезі відмічалосяутруднення дихання або бронхіальна астма, препарат Бревіблок рекомендуєтьсяпризначати з обережністю. При розвитку бронхоспазму введення препарату сліднегайно припинити і за необхідності ввести бета₂-агоніст.

Бревіблок рекомендуєтьсявводити з обережністю пацієнтам з порушеною функцією нирок, тому що кислийметаболіт препарату виводиться головним чином нирками в незміненому вигляді.Виведення кислого метаболіту істотно знижено в пацієнтів, які маютьзахворювання нирок, його період напіввиведення збільшується приблизно в десятьразів стосовно норми, і рівень у плазмі крові значно підвищений.

Бета-адреноблокаториможуть спричиняти брадикардію. Якщо ЧСС знижується менш ніж до 50-55ударів за хвилину в стані спокою і у пацієнта відмічаються симптомибрадикардії, дозу препарату слід зменшити.

Бета-адреноблокаториможуть підвищувати як чутливість до алергенів, так і ступінь анафілактичнихреакцій.

При лікуванніпацієнтів з порушеннями судинної циркуляції крові (хвороба або синдром Рейно,переміжна кульгавість) бета-адреноблокатори слід застосовувати з великоюобережністю, тому що можливо ускладнення цих порушень.

Застосування для лікування дітей

Безпека іефективність застосування препарату Бревіблок для лікування дітей невстановлені.

Застосування для лікування літніхпацієнтів

Спеціальнідослідження на літніх пацієнтах не проводилися. Однак аналіз даних 252пацієнтів старше 65 років не виявив розходжень у фармакодинамічних ефектах упорівнянні з даними пацієнтів більш молодого віку.

Вагітність і період годування груддю

Хоча відповідніконтрольовані дослідження у вагітних не проводилися, відмічено, що застосуванняесмололу в останні три місяці вагітності або під час пологів спричиняєбрадикардію у плоду, яка продовжується після припинення введення препарату.Слід уникати призначення препарату Бревіблок жінкам, у яких передбачається абоустановлена вагітність.

Не відомо, чи виводиться препарат Бревіблок з молоком. Однакрекомендується уникати введення препарату Бревіблок жінкам, які годують груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

·                  Не рекомендується спільне застосування

Антагоністикальцію верапаміл і меншою мірою дилтіазем негативно впливають на скорочувальнуздатність міокарда і час атріовентрикулярної провідності.

Глікозидидигіталісу: взаємодія з бета-адреноблокаторами може збільшити часатріо-вентрикулярної провідності.

·                  Клонідин

Бета-адреноблокаторипідвищують ризик зворотної артеріальної гіпертензії. При застосуванні клонідинув сполученні з неселективними бета-адреноблокаторами, такими як пропранолол,лікування клонідином повинно бути продовжено протягом деякого часу післявідміни бета-адреноблокатора.

·                  Застереження

Антиаритмічніпрепарати класу I (наприклад дизопірамід, хінідин) і аміодарон

-можуть посилювати вплив на час атріовентрикулярної провідності і виявляти негативний інотропний ефект.

Інсулін іпероральні протидіабетичні препарати

-можуть інтенсифікувати ефект зниження цукру в крові (особливо неселективнібета-адреноблокатори). Бета-адренергічна блокада може маскувати появу ознакгіпоглікемії (тахікардії).

·                  Засоби для інгаляційної анестезії

- Якщооб''єм циркулюючої крові пацієнта не визначений або використовуються супутніантигіпертензивні препарати, можуть мати місце зменшення рефлекторноїтахікардії і підвищений ризик гіпотензії.

-Продовження застосування бета-адреноблокаторів знижує ризик аритмії під часвведення в загальну анестезію і інтубації. Якщо пацієнт постійно приймаєбудь-який бета-адреноблокатор, то перед введенням препарату Бревіблок про цетреба повідомити анестезіолога.

·                  Слід враховувати таке

Антагоністикальцію - похідні дигідропіридину, такі якніфедипін,

-можуть підвищуватися ризик вираженого зниження артеріального тиску;

- упацієнтів із серцевою недостатністю лікування з використаннямбета-адреноблокаторів може призводити до порушення серцевої діяльності.Рекомендується ретельне титрування препарату Бревіблок і належнийгемодинамічний контроль.

Інгібіторипростагландинсинтетази можуть знижувати гіпотензивну дію бета-адреноблокаторів.

Симпатоміметикиможуть нейтралізувати ефект бета-адренергічних блокаторів.

Одночаснезастосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів і фенотіазинів, а такожантигіпертензивних препаратів може посилювати гіпотензивну дію. Щоб уникнутинадмірного зниження артеріального тиску дозу препарату Бревіблок слід добиратиза нижнєю межею.

Дослідженнящодо взаємодії препарату Бревіблок з варфарином показало, що при спільномузастосуванні рівні варфарину в плазмі крові не змінюються. Концентрації жпрепарату Бревіблок при цьому виявилися підвищеними.

Приодночасному внутрішньовенному введенні препаратів дигоксин і Бревіблок здоровимдобровольцям у деяких часових точках відмічалося підвищення концентраціїдигоксину в крові на 10-20 %. Дигоксин не впливає нафармакокінетику препарату Бревіблок.

Привнутрішньовенному введенні морфіну і Бревіблоку в дослідженні на здоровихдобровольцях не спостерігалося змін концентрації морфіну в крові. Сталаконцентрація препарату Бревіблок у крові збільшувалася на 46 % у присутностіморфіну, при цьому інші фармакокінетичні параметри не змінювалися.

ВпливБревіблоку на тривалість сукцинілхолініндукованої нервово-м’язової блокадививчався в пацієнтів, що піддавалися хірургічному втручанню. Бревіблок незмінював швидкості розвитку нервово-м’язової блокади під впливомсукцинілхоліну, але тривалість нервово-м’язової блокади збільшилася з 5 до 8хвилин.

Хочавзаємодії, що спостерігалися в цих дослідженнях, не мають великого клінічногозначення, Бревіблок рекомендується титрувати з обережністю для пацієнтів, якимодночасно вводяться дигоксин, морфін, сукцинілхолін або варфарин.

Немає ніякихданих щодо взаємодії препарату Бревіблок із блокаторами кальцієвих каналів.Проте, як і у випадку з іншими антагоністами бета-адренорецепторів,рекомендується з обережністю призначати препарат Бревіблок у комбінації зверапамілом пацієнтам з порушеною вентрикулярною функцією. Таке сполучення неслід призначати пацієнтам з відхиленнями в провідності, і препарат Бревіблок неможна вводити протягом 48 годин після відміни верапамілу.

Гіпотензивна дія інгаляційниханестетиків у присутності препарату Бревіблок може посилюватися. Дозубудь-якого такого препарату можна змінювати за необхідності для підтримкипотрібної гемодинаміки.

Симпатолітики, наприклад резерпін,можуть чинити адитивний ефект при прийомі їх разом з бета-адреноблокаторами.Тому пацієнтів, яким разом з препаратом Бревіблок вводяться симпатолітики, слідретельно спостерігати для виявлення ознак надмірного зниження артеріальноготиску або вираженої брадикардії, що може призвести до запаморочення,непритомності чи постуральної гіпотензії.

Ефект препарату Бревіблок можутьзнижувати ксантини і симпатоміметики.

Несумісності.

Бревіблок несумісний з натрію бікарбонатом.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температуріне вище 25 °С, в">недоступному для дітей місці.

Термін придатності 2 роки.

Не застосовувати при зміні кольоруабо появі осаду.

Не застосовувати препарат післязакінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.

Невикористані залишки знищити!