ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЛевокарбГЕКСАЛ®

(LevocarbHEXAL®)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 100/25 мг: оранжево-коричневі,круглі, двояковогнуті таблетки, з округлими краями; на поверхні таблетокдопускається мармуровість;

таблетки 200/50 мг: оранжево-коричневі, круглі, двоопуклітаблетки; на поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад:таблетки 100/25 мг: 1 таблетка пролонгованої дії містить леводопи 100 мг,карбідопи (у вигляді моногідрату) 25 мг;

таблетки 200/50 мг: 1 таблетка пролонгованої дії міститьлеводопи 200 мг, карбідопи (у вигляді моногідрату) 50 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза, кремніюдіоксид колоїдний безводний, кислота фумарова, натрію стеарилфумарат,хіноліновий жовтий (Е 104), макрогол 6000, заліза оксид жовтий (Е 172), залізаоксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е171).

Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні засоби. ДОФА та її похідні.

Код АТС N04В А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. ЛевокарбГЕКСАЛ^® є комбінацією інгібіторадекарбоксилази карбідопи і метаболічного посередника дофаміну леводопи у формітаблеток пролонгованої дії на полімерній основі.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® особливо показаний для зменшення періодузагальмованості у пацієнтів, яких раніше лікували звичайною комбінацієюлеводопи з інгібітором декарбоксилази і в яких мають місце прояви дискінезії тарухових флуктуацій.

Леводопа проникає через гематоенцефалічний бар’єр і в мозкудекарбоксилюється до дофаміну, який ефективно впливає на симптоми хворобиПаркінсона. Карбідопа через гематоенцефалічний бар’єр не проникає і томуінгібує екстрацеребральне декарбоксилювання леводопи. Як наслідок – велика кількістьлеводопи проникає в головний мозок і перетворюється на дофамін. Останнєдозволяє уникнути приймання великих доз леводопи через короткі інтервали. Прицьому швидше спостерігається покращання клінічного стану і водночас зменшуютьсяшлунково-кишкові і серцево-судинні побічні ефекти, пов’язані з підвищеннямрівня екстрацеребрального дофаміну.

Фармакокінетика. Фармакокінетика таблеток пролонгованої дії вивчалась упацієнтів з хворобою Паркінсона.

У дослідженнях in vivo абсорбція леводопи після застосуваннялеводопи/карбідопи 200/50 мг з повільним вивільнення триває понад 4 - 6 год.Завдяки цьому коливання концентрацій леводопи в плазмі відзначаються у вужчихрамках, ніж при застосуванні таблеток леводопи/карбідопи зі швидкимвивільненням.

Біодоступність леводопи з таблеток пролонгованої дії (що містять усвоєму складі леводопу/карбідопу) становить приблизно 70% порівняно зтаблетками у лікарській формі зі швидким вивільненням. Через це добова дозалеводопи в таблетках леводопи/карбідопи пролонгованої дії повинна бути вища,ніж в таблетках із швидким вивільненням.

Середній час досягнення максимальних концентрацій у плазмі був дещоменшим для таблеток пролонгованої дії леводопи/карбідопи 100/25 мг порівняно зтаблетками леводопи/карбідопи пролонгованої дії 200/50 мг (майже 2 год дляостанніх).

Прийом їжі не впливає на абсорбцію леводопи, але знижує біодоступністькарбідопи на 50%, а максимальну концентрацію в плазмі – на 40%. При цьомузниження рівнів карбідопи в плазмі не має клінічного значення.

У присутності карбідопи леводопа метаболізується до амінокислот і,меншою мірою, до похідних катехоламінів.

Усі метаболіти виділяються нирками.

Показаннядля застосування. Лікування ідіопатичної хвороби Паркінсона,симптоматичний паркінсонізм.

Спосіб застосування та дози. Добова доза препарату вимагає ретельногопідбору. У процесі титрування дози над пацієнтом повинен бути встановленийпостійний контроль, особливо при виникненні або підсиленні таких проявіввнаслідок застосування препарату, як нудота і патологічні мимовільні рухи,зокрема, дискінезія, хорея або дистонія. Раннім проявом передозування може бутиблефароспазм.

Таблетки слід ковтати цілими. Для полегшення прийому таблеток 200/50 мгїх можна ділити навпіл, але не розжовувати, з метою збереження властивостейпрепарату.

Пацієнти, які раніше не лікувалися препаратами леводопи.

ЛевокарбГЕКСАЛ^®100/25 мг.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® 100/25 мг доцільно застосовувати упацієнтів, які раніше не лікувалися препаратами леводопи, або – принеобхідності – для підсилення ефекту титрування дози у пацієнтів, що отримуютьЛевокарбГЕКСАЛ^® 200/25 мг.

Рекомендована початкова доза ЛевокарбГЕКСАЛу^® становить 1таблетку 100/25 мг двічі на день. Пацієнти, що потребують вищої дози леводопи,зазвичай добре переносять 3 - 4 таблетки ЛевокарбГЕКСАЛу^® 100/25 мг.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® 200/50 мг.

За необхідності лікування можна також починати із застосування таблетокЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг. Рекомендована початкова доза становить 1таблетку пролонгованої дії 2 - 3 рази на день і не повинна перевищувати 3таблеток (600 мг леводопи) на день. Між прийманням окремих доз має минати неменше 6 год. Титрування дози здійснюється з інтервалом не менше 2 - 4 днів.Залежно від тяжкості захворювання оптимальний терапевтичний ефект може бутидосягнутий протягом 6 місяців лікування.

Рекомендації щодо дозового режиму у пацієнтів, які отримують препаратилеводопи з інгібітором декарбоксилази із швидким вивільненням.

Між останнім прийомом леводопи + інгібітор декарбоксилази і першимприйомом ЛевокарбГЕКСАЛу^® повинно минати не менше 12 год.

Переведення на приймання ЛевокарбГЕКСАЛу^® має відбуватися вдозах, які дозволяють підвищити добову дозу леводопи не більше, як на 10%, хочаможе виникнути необхідність перевищення добової дози леводопи порівняно зпопередньою терапією на 30%.

Інтервал часу між прийомами окремих доз слід збільшити до 4 - 12 год.Якщо добова доза ділиться на нерівні одноразові дози, рекомендується прийоммінімальної одноразової дози наприкінці дня.

Рекомендації щодо переведення хворих з таблеток леводопи/карбідопи ізшвидким вивільненням на таблетки ЛевокарбГЕКСАЛ^® пролонгованої діїнаведені в таблиці:

Для досягнення вищих доз можна застосовувати ЛевокарбГЕКСАЛ^®200/50мг.

Пацієнти, що отримують монотерапію леводопою (тобто, без інгібіторадекарбоксилази).

Між останнім прийомом леводопи і першим прийомом ЛевокарбГЕКСАЛу^®повинно минати не менше 12 год.

У пацієнтів з легким і помірним перебігом тяжкості захворюваннярекомендована початкова доза становить 2 таблетки ЛевокарбГЕКСАЛу^®100/25 мг двічі на день або 1 таблетка ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мгдвічі на день .

Титрування дози.

Після визначення дозового режиму доза або частота приймання можуть бутизбільшені залежно від реакції пацієнта. Коригування дози здійснюють, підвищуючидобову дозу на 1 таблетку по 100/25 мг кожні 2 - 3 дні до досягненняоптимального ефекту.

Для більшості пацієнтів є достатньою добова доза 2 - 8 таблетокЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг. Максимальна добова доза може становитидо 12 таблеток ЛевокарбГЕКСАЛу^® 200/50 мг.

Порівняно з таблетками леводопи/карбідопи із швидким вивільненням ефектпершої дози, прийнятої вранці, може бути відстрочений у деяких пацієнтів нагодину.

Підтримуюча доза.

Оскільки прояви хвороби Паркінсона в ході лікування можуть змінюватися,рекомендується регулярна рутинна оцінка стану пацієнтів. При цьому можезнадобитися корекція дози препарату.

Побічна дія. З побічних ефектів, виявлених при медичномузастосуванні, часто (менше, як у 1 із 10 хворих) зустрічаються анорексія,галюцинації, марення, сонливість, нічні кошмари, психічне виснаження, інсомнія;дискінезії, хорея, дистонія, екстрапірамідні і рухові розлади, феномен“включення-виключення” (брадикінезія) може виникнути через кілька місяців інавіть років від початку лікування леводопою і, мабуть, пов’язаний з прогресуваннямзахворювання (у таких випадках може знадобитися корекція доз і інтервалів міжними), нерегулярні серцеві скорочення; ортостатичні порушення, схильність донепритомності, втрата свідомості; нудота, блювання, ксеростомія, гіркота уроті.

Іноді (менше, як у 1 із 100 хворих) можуть мати місце втрата абозбільшення ваги, атаксія, посилення тремору рук, гіпертензія; запори, діарея,сіалорея, дисфагія, метеоризм, набряки, міоспазм, темне забарвлення сечі,астенія, слабкість, раптове загострення супутніх захворювань.

У поодиноких випадках (менше, як у 1 із 1 000 хворих) при застосуванніЛевокарбГЕКСАЛу^® можуть виникнути лейкопенія, гемолітична та іншіформи анемії, тромбоцитопенія, ажитація, відчуття жаху, порушення мислення,дезорієнтація, головний біль, підвищення лібідо, втрата чутливості, судоми,злоякісний нейролептичний синдром, парестезії, порушення ходи, тризм,розмитість зору, блефароспазм (може бути ранньою ознакою передозування),активація латентного синдрому Хорнера, диплопія, мідріаз, окулогірний криз,флебіт, диспепсія, біль у животі, темне фарбування слини, бруксизм, гикавка,шлунково-кишкові кровотечі, глосалгія, дуоденальні виразки; судинний набряк,кропив’янка, свербіж, почервоніння обличчя, алопеція, екзантема, гіпергідроз,темне фарбування поту, активація злоякісної меланоми, пурпура Генох-Шейлока;затримка сечі, нетримання сечі, пріапізм.

Дуже рідко (менше, як у 1 із 10 000 хворих) – агранулоцитоз.

Протипоказання. Гіперчутливість до леводопи, карбідопи абобудь-якого з інших компонентів препарату, а також у пацієнтів зпротипоказаннями до приймання симпатоміметиків.

Протипоказане спільне застосування леводопи/карбідопи і неселективнихінгібіторів моноаміноксидази (МАО), а також селективних інгібіторів МАО-А.Застосування цих препаратів повинно бути припинене не пізніше, ніж за 2 тижнідо початку терапії леводопою/карбідопою. Водночас леводопа/карбідопа можезастосовуватись з селективними інгібіторами МАО-В (наприклад, селегіліном) урекомендованих дозах.

Оскільки леводопа може активізувати малігнізацію меланоми,ЛевокарбГЕКСАЛ^® не повинен застосовуватися у пацієнтів зпередбачуваним або не діагностованим дерматозом або при наявності меланоми ванамнезі.

Період вагітності та лактації; діти та підлітки до 18 років.

Передозування. Лікування гострого передозування ЛевокарбГЕКСАЛом^®аналогічне лікуванню гострого передозування леводопою, однак застосуванняодного піридоксину з метою послаблення дії ЛевокарбГЕКСАЛу^®недостатнє.

Над пацієнтами повинен бути встановлений ретельнийконтроль, в першу чергу ЕКГ, з метою виявлення можливого розвитку аритмії іпідключення відповідної антиаритмічної терапії. Дані щодо ефективності діалізупри передозуванні ЛевокарбГЕКСАЛом^® відсутні.

Особливості застосування.

Припинення лікування. У випадку раптового зниження дози або позакінченні лікування ЛевокарбГЕКСАЛом^® над пацієнтами повинен бутивстановлений ретельний контроль. Особливо це важливо для пацієнтів, якіотримують антипсихотичні засоби.

При необхідності застосування анестезії ЛевокарбГЕКСАЛ^® можезастосовуватися стільки часу, скільки пацієнт спроможний приймати препарат. Притимчасовому припиненні лікування через анестезію приймання стандартної дозиможе бути поновлено тільки-но пацієнт зможе приймати препарат.

Застосування у пацієнтів похилого і старечого віку.

Вищенаведені рекомендації стосуються також пацієнтів похилого істаречого віку і спираються на клінічні дані про застосуваннялеводопи/карбідопи у цих вікових групах.

Застосування при порушеннях функцій печінки та нирок.

Будь-яка корекція дози не потрібна.

Вплив на здатність керувати транспортними засобамита працювати зі складними механізмами.

Пацієнти, які отримують терапію леводопою і у якихвідмічались випадки сонливості та/або раптових сонних падінь, повинні бутипопереджені про необхідність утримуватися від керування автомобілем та роботи зтехнікою. Крім того, необхідно враховувати можливість зниження дози абоприпинення лікування у такому випадку.

Як і монотерапія леводопою, ЛевокарбГЕКСАЛ^® може спричинитимимовільні рухи і психічні порушення, які пов’язані з підвищенням рівнядофаміну в мозку і можуть потребувати зниження дози препарату.

Усі пацієнти потребують постійного спостереження на предмет виявленнядепресивних розладів й існуючих суїцидальних тенденцій. Особливої обережностівимагає лікування пацієнтів із психічними порушеннями (у тому числі і ванамнезі). При підсиленні психотичної симптоматики ЛевокарбГЕКСАЛ^®необхідно відмінити.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® слід застосовувати з обережністю у пацієнтівз тяжкими серцево-судинними або легеневими захворюваннями, бронхіальною астмою,нирковими або ендокринними порушеннями, виразковою хворобою, гематемезисом ісудомами в анамнезі.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® слід застосовувати з обережністю також упацієнтів зі свіжим інфарктом міокарда і наявністю передсерцевої, вузлової абошлуночкової аритмії. У таких пацієнтів необхідний ретельний контроль серцевоїфункції, особливо на початку лікування і титрування дози.

За необхідності застосування ЛевокарбГЕКСАЛ^® упацієнтів з хронічною відкритокутовою глаукомою, потрібен постійний контрользмін внутрішньоочного тиску.

При раптовому припиненні лікування можливий розвиток симптомокомплексу,подібного до злоякісного нейролептичного синдрому, який проявляється м’язовоюригідністю, підвищенням температури тіла, психічними порушеннями і підвищеннямрівня креатинфосфокінази в сироватці крові. Через це при різкому зменшенні дозиабо відміні препарату необхідно над пацієнтами встановити ретельний контроль,особливо якщо вони отримують антипсихотичні засоби.

Застосування ЛевокарбГЕКСАЛу^® для лікування фармакогеннихекстрапірамідних реакцій, а також хореї Гентингтона не рекомендується.

При довготривалій терапії рекомендується періодичне визначення функційпечінки, нирок, кровотворних органів та серцево-судинної системи.

Лабораторні тести.

Леводопа і карбідопа спричиняють відхилення у показниках багатьохлабораторних тестів. Це також може спостерігатися і при застосуванніЛевокарбГЕКСАЛу^® і включає, зокрема: зміни рівнів лужної фосфатази,аспартат-амінотрансферази, аланін-амінотрансферази, лактатдегідрогенази,білірубіну, сечовини крові, креатиніну, сечової кислоти, а також позитивнийтест Кумбса.

Крім того, може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну ігематокриту, підвищення рівня глюкози в крові, поява лейкоцитів і крові в сечі.

При використанні тестових смужок для виявлення кетонуріїлеводопа/карбідопа можуть спричинити появу хибної позитивної реакції нанаявність кетонових тіл. Дана реакція не змінюється при кип’ятінні проб сечі.

Хибний негативний результат може проявитися при застосуванніглюкозооксидазного методу виявлення глюкозурії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Необхідна обережність при одночасномузастосуванні ЛевокарбГЕКСАЛу^® з такими лікарськими засобами.

Антигіпертензивні препарати.

При застосуванні леводопи/карбідопи з окремими антигіпертензивнимипрепаратами можливий розвиток симптоматичних ортостатичних порушень, тому упроцесі титрування дози ЛевокарбГЕКСАЛу^® необхідна корекція дозисупутніх антигіпертензивних препаратів.

Антидепресанти.

Зрідка при спільному застосуванні леводопи/карбідопи і трициклічнихантидепресантів можуть виникати побічні ефекти у вигляді гіпертензії тадискінезії.

Антихолінергічні засоби.

ЛевокарбГЕКСАЛ^® може застосовуватися разом зантихолінергічними засобами, які виявляють синергічну дію з леводопою щодопослаблення тремору. Проте, їх спільне застосування може підсилювати мимовільнірухові порушення. Антихолінергічні засоби можуть підсилювати ефекти леводопи зарахунок сповільненої абсорбції. У таких випадках необхідна корекція дозилеводопи/карбідопи.

Інші протипаркінсонічні засоби.

Разом з ЛевокарбГЕКСАЛом^® можуть застосовуватися антихолінергічнізасоби, антагоністи дофаміну, амантадин. При цьому, якщо дані засобипризначаються додатково до терапії, що проводиться ЛевокарбГЕКСАЛом^®,може бути необхідна корекція доз зазначених засобів.

Спільне застосування селегеліну з леводопою/карбідопою може провокуватитяжкі ортостатичні порушення.

Інші лікарські препарати

Оскільки карбідопа запобігає послабленню ефектів леводопи, спричиненихзастосуванням піридоксину (вітаміну В₆), ЛевокарбГЕКСАЛ^®може застосовуватись у пацієнтів, які додатково отримують піридоксин.

Антагоністи дофамінових D₂-рецепторів (наприклад,фенотіазини, бутирофенони, рисперидон), бензодіазепіни і протитуберкульознізасоби можуть послаблювати терапевтичний ефект леводопи.

Позитивний вплив леводопи при хворобі Паркінсона може бути послабленийпри спільному застосуванні з фенітоїном і папаверином. У цих випадкахнеобхідний ретельний контроль з боку лікаря через можливість зниженняефективності лікування.

Спільне застосування селегеліну з леводопою/карбідопою може провокуватитяжкі ортостатичні порушення.

Спільне застосування інгібіторів катехолометилтрансферази (толкапон,ентакапон) та леводопи/карбідопи може підвищувати біодоступність карбідопи.

Амантадин виявляє синергічну дію з леводопою і може підсилювати побічніефекти леводопи. У зв’язку з цим може бути необхідною корекція дозилеводопи/карбідопи.

Метоклопрамід прискорює спорожнення шлунка і може підвищуватибіодоступність ЛевокарбГЕКСАЛу^®.

Симпатоміметики можуть потенціювати серцево-судинні побічні ефектилеводопи.

Спільне застосування сульфату заліза та леводопи/карбідопи можезнижувати абсорбцію леводопи.

Оскільки леводопа конкурує з окремими амінокислотами, абсорбціялеводопи може порушуватись у деяких пацієнтів, які знаходяться на збагаченійбілками дієті.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище +25°С. Термін придатності – 4 роки.