ІНСТРУКЦІЯ

 для медичногозастосування препарату

 ДЕПРИВОКС

 (DEPRIVOX)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fluvoxamine, 5-метокси-1-[4-(трифторметил)феніл]-1-пентанон(Е)-О-(2-аміноетил)оксимгідрогенмалеат;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі круглі, двоопуклі,вкриті оболонкою таблетки, з рискою з обох боків і позначкою “FLM 50” (таблеткипо 50 мг) або “FLM 100” (таблетки по 100 мг) з одного боку.

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою містить 50 мг або 100 мг флувоксамінумалеату;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїднийбезводний,

 крохмаль попередньо желатинізований, натрію стеарилу фумарат,манітол, макрогол 6000,. тальк, титану діоксид (Е 171),метилгідроксипропілцелюлоза.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06A B08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Депривокс (флувоксамін) належить до групиантидепресантів. Механізм

дії флувоксаміну пов’язаний із специфічним пригніченням зворотногозахоплення серотоніну

 нейронами головного мозку. Вплив на процес норадренергічноїпередачі у дослідах на

тваринах був мінімальним. У дослідженнях зв’язування рецепторівфлувоксамін майже не

виявив афінності до мускаринових, гістамінових, альфа-адренергічних ісеротонергічних

 рецепторів.

Депривокс викликає клінічно значуще сповільнення серцевого ритму (від 2до 6 скорочень/хв). Повідомлялося про незначні деполяризаційні зміни наелектрокардіограмі при застосуванні препарату, але зв’язок цих змін іззастосуванням Депривоксу не підтверджувався. Інші ефекти на серцеву діяльністьне виявлені. Вплив препарату Депривокс на пацієнтів із тяжкими серцевимирозладами спеціально не вивчався.

Фармакокінетика. Після перорального застосування флувоксаміну малеатупрепарат швидко та повністю всмоктується. На ступінь абсорбції прийом їжі невпливає. Максимальний рівень концентрації у плазмі крові досягається через 2-8годин. Період напіввиведення з плазми крові становить 15-19 годин після однієїдози та 17-22 години - після повторної дози. Через 14 діб після постійногоприйому препарату досягається рівноважна концентрація.

Біодоступність Депривоксу становить близько 50 %. Рівень у плазмі кровіпідвищується пропорційно підвищенню дози у діапазоні 100-300 мг на день.

Фармакокінетичний профіль у пацієнтів похилого віку не відрізняється відтакого у загальній популяції хворих. У пацієнтів з печінковою недостатністюрівень флувоксаміну в плазмі крові підвищений.

70-80 % флувоксаміну оборотно зв’язується білками плазми крові.Флувоксамін метаболізується печінкою, головним чином шляхом окислення, нащонайменше 9 метаболітів, які екскретуються нирками.

Приблизно 4 % від застосованої дози виводиться із сечею.

Доклінічні дослідження щодо безпеки. Дані щодо хронічної токсичності,генотоксичності, карциногенності, репродуктивної токсичності та фармакологічноїнебезпеки відсутні.

Також проводилися дослідження токсокінетики та біотрансформації.

Показання для застосування. Лікування і профілактика депресивнихрозладів.

Лікування oбсесивно-компульсивних розладів.

Спосіб застосування та дози. Початкова денна доза для дорослих становить50 мг протягом тижня. Дозу поступово підвищують до досягнення ефективної дози.Ефективна денна доза звичайно становить 100-200 мг і може в деяких випадкахбути підвищена до 300 мг на день.

Денна доза, що перевищує 100 мг, має бути розділена на два або триприйоми.

Поліпшення стану треба очікувати через 2-4 тижні терапії адекватноюдозою препарату. Рекомендується продовжувати лікування до досягненнявідсутності у пацієнта симптомів протягом 4-6 місяців.

Таблетки слід ковтати не розжовуючи та запивати водою.

Обсесивно-компульсивні розлади.

Рекомендована початкова денна доза протягом першого тижня лікуваннястановить 50 мг. Далі дозу поступово підвищують до досягнення ефективної дози.Для дорослих звичайна денна доза препарату Депривокс складає 100-200 мг.Максимальна доза - 300 мг на день. Якщо поліпшення стану пацієнта неспостерігається протягом 10 тижнів, лікування Депривоксом слід переглянути. Непроводилося жодних досліджень щодо тривалості лікування препаратом Депривокс.

Внаслідок хронічного характеру лікування рекомендується продовжуватилікування не менше 10 тижнів після появи задовільної терапевтичної відповідіДепривокс.

Доза для кожного пацієнта повинна бути підібрана індивідуально, щобпроводити терапію мінімальною ефективною дозою; тривалість курсу лікування слідперіодично коригувати.

Пацієнтам які добре реагують на курс терапії препаратом Депривокс,рекомендується комбінація медикаментозної терапії та поведінкової терапії.

Печінкова та ниркова недостатність, серцеві захворювання:

У пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю або з тяжкоюсерцевою недостатністю терапію препаратом Депривокс слід починати з низьких дозі за умови постійного контролю.

Побічна дія.

Можливі нижченаведені побічні ефекти.

Найчастіші (> 10 %) – нудота.

Часті (1-10 %) - диспепсія, запор, розлади шлунково-кишкового тракту,діарея, черевний біль, часте серцебиття, астенія, сонливість, гіпокінезія,тривожність, знервованість, тремор, головний біль, сухість слизової рота,безсоння, запаморочення, блювання, втрата апетиту, пітливість, ажитація,порушення мислення.

Рідкі (0,1–1 %) - постуральна гіпотензія, артралгія, міалгія, атаксія,сплутаність свідомості, дистонія, порушення (затримка) еякуляції.

Дуже рідкі (0,01-0,1 %) - функціональні розлади печінки,екстрапірамідний синдром, тахікардія, бульозний дерматоз, фотосенсибілізація,конвульсії, манії, галюцинації, гіпонатріємія, галакторея, рясні кровотечі(звичайно екхімоз і пурпура).

Повідомлялося про синдром відміни препарату Депривокс, щохарактеризується головним болем, нудотою, парестезією, запамороченням ітривожністю. Раптового припинення лікування Депривоксом треба уникати.Більшість симптомів, що супроводжують відміну препарату Депривокс, не тяжкі таминають самі по собі.

Протипоказання.

Депривокс не слід застосовувати одночасно з інгібіторами МАО. ПрепаратДепривокс призначають через два тижні після завершення терапії інгібіторамиМАО.

Флувоксаміну малеат не слід призначати пацієнтам з відомою гіперчутливістюдо флувоксаміну малеату або до будь-якої речовини, що входить до складутаблетки.

Передозування.

Мали місце повідомлення про передозування препаратом Депривокс,призначеного як монотерапія або у комбінації з іншими препаратами. Для більшостівипадків передозування характерні шлунково-кишкові симптоми (нудота, блюваннята діарея), сонливість, запаморочення. Крім цього були повідомлення про серцевіпорушення (тахікардія, брадикардія та гіпотензія), розлади свідомості,конвульсії, кому та розлади функції печінки.

У поодиноких випадках мало місце передозування при застосуванніпрепарату Депривокс в комбінації з іншими лікарськими засобами.

Є повідомлення про смерть пацієнтів, які свідомо прийняли надто великудозу препарату Депривокс у комбінації з іншими лікарськими засобами або увиняткових випадках - тільки Депривокс.

Найвища прийнята пацієнтом зафіксована доза препарату Депривокс(флувоксаміну) становить 10 000 мг; вдалося досягти повного відновлення станупацієнта за допомогою симптоматичного лікування.

Лікування при передозуванні. Препарат Депривокс (флувоксамін)не маєспецифічних антидотів. У випадку передозування відразу після прийому таблетокслід промити шлунок і розпочати симптоматичне лікування. Рекомендуєтьсязастосування активованого вугілля та проносних засобів (від проносного слідвідмовитися при діареї).

Особливості застосування.

При переході від терапії інгібіторами МАО до терапії препаратомДепривокс (флувоксаміном) курс лікування слід починати

щонайменше через два тижні після завершення терапії незворотнимиінгібіторами МАО

або зворотними інгібіторами МАО відповідно з інструкцією длязастосування, що додається до Стислої характеристики продукту –використовуваного інгібітору МАО.

Терапію інгібіторами МАО слід починати щонайменше через тиждень післязавершення терапії препаратом Депривокс (флувоксаміном).

У пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю та у пацієнтів зтяжкою серцевою недостатністю зрідка відмічається підвищення рівня ферментівпечінки з вираженою симптоматикою. В таких випадках слід відмінити препарат.

Стосовно хворих на епілепсію слід додержуватись особливої обережності.У випадку виникнення конвульсій - терапію препаратом Депривокс (флувоксаміном)слід припинити.

Як при будь-якому лікуванні депресії, на початку лікування існує ризикрозвитку суїцидального настрою внаслідок затримки між початком лікування таклінічним поліпшенням; як і при застосуванні усіх антидепресантів, повнийтерапевтичний ефект може нічим не проявлятися протягом двох і більше тижнів.

Як і при застосуванні багатьох інших антидепресантів, препаратДепривокс (флувоксамін) слід відмінити у разі розвитку маніакальної фази.

Рекомендується регулювати дозу для пацієнтів похилого віку, якізвичайно набагато чутливіші до побічної дії препарату.

На сьогодні даних щодо застосування препарату Депривокс (флувоксаміну)для лікування у дітей та підлітків до 18 років недостатньо.

Повідомлялося про рідкі випадки кровотеч (звичайно екхімозу тапурпури). Препарат Депривокс (флувоксамін) слід застосовувати обережно прилікуванні пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що негативно впливають нафункцію тромбоцитів (атипових, антипсихотичних засобів, нейролептиківфенотіазинового ряду, трициклічних антидепресантів, нестероїдних протизапальнихзасобів, ацетилсаліцилової кислоти), або із попередньо встановленим високимризиком кровотеч.

Щоб уникнути синдрому відміни, наприкінці лікування дози требазнижувати поступово.

Клінічний досвід сумісного застосування препарату Депривокс та електрошоковоїтерапії недостатній.

Період лактації.

Клінічні дані щодо застосування препарату Депривокс (флувоксаміну) длялікування вагітних відсутні. Доклінічні дослідження не виявили жодних негативнихефектів терапевтичних доз препарату на перебіг вагітності, розвиток плоду,пологи або постнатальний розвиток. Але слід дотримуватися певної обережностіпри призначенні препарату Депривокс вагітним.

Флувоксамін виділяється з грудним молоком (відношення молока/плазмистановить приблизно

 0,3). Таким чином, Депривокс не слід застосовувати в періодлактації або треба відмовитися

 від годування груддю.

Діти та підлітки (до 18 років)

Поки даних щодо використання препарату Депривокс для лікування підлітківта дітей (до

18 років) недостатньо

Вплив на здатність керувати автотранспортним засобом і роботу з точнимимеханізмами.

Вплив препарату Депривокс у дозі 150 мг на день на психомоторну функціюта реакцію вивчався в експериментальних умовах на здорових добровольцях; невідмічено жодних негативних ефектів препарату. Однак, в окремих випадкахздатність керувати автотранспортним засобом і працювати з точними механізмамибула знижена. Вищі дози препарату або його застосування у комбінації залкоголем або лікарськими засобами, що впливають на ЦНС (бензодіазепінами)суттєво змінювала здатність адекватної реакції.

Враховуючи, що побічним ефектом препарату Депривокс є сонливість,пацієнти повинні брати це до уваги на початку лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармакодинамічна взаємодія. При сумісному застосуванні препаратуДепривокс (флувоксамін) та інгібіторів МАО можливо виникнення серотоніновогосиндрому (симптоми: підвищення температури, ригідність, міоклонус, тахікардія,автономна нестабільність, діарея та зміни психічного стану, такі як сплутаністьсвідомості, ажитація з можливістю розвитку марення та коми), що можезагрожувати життю.

Депривокс можна застосовувати у комбінації з препаратами літію прилікуванні пацієнтів із тяжкою депресією, що не відповідає на терапію. Однак,треба враховувати, що сумісне застосування літію з флувоксаміном може призвестидо підсилення негативних побічних ефектів флувоксаміну. Існують окреміповідомлення про підсилення при застосуванні флувоксаміну у комбінації з літіємта нейролептиками серотонергічних ефектів, подібних до нейролептичногозлоякісного синдрому.

Серотонінергічні ефекти можуть підсилюватися і при застосуванніпрепарату Депривокс з іншими засобами із серотонінергічною дією (триптофаном,суматриптаном та іншими інгібіторами серотоніну селективної дії). Зрідка притакому використанні підсилюється серотонінергічний ефект.

Повідомлялося про випадки тяжкого блювання при комбінованомузастосуванні флувоксаміну з триптофаном; таким чином, комбіновано ці препаратитреба застосовувати з обережністю.

Фармакокінетична взаємодія. Препарат Депривокс (флувоксамін) можеподовжувати катаболізм лікарських речовин, що метаболізуються окисленням упечінці. Клінічно важлива взаємодія можлива при комбінації препарату злікарськими засобами, що мають вузький терапевтичний індекс (пероральніантикоагулянти фенпрокумон, фенокумарол і варфарин; фенітоїн, теофілін,карбамазепін). Коректування дози таких лікарських засобів необхідно на початкулікування або при нагальному завершенні терапії флувоксаміном.

Флувоксамін є могутнім інгібітором цитохрому 450 (CYP1A2) і меншсильним інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP2С19 та CYP2D6. Таким чином,флувоксамін може призвести до значного підвищення рівня у плазмі кровілікарських засобів, що метаболізуються CYP1A2, наприклад такрину. Рівні уплазмі крові лікарських засобів, що метаболізуються CYP3A4, CYP2С19 та CYP2D6,також можуть підвищитися при застосуванні препарату Депривокс (флувоксаміну).Супутнє застосування препарату з терфенадином, астемізолом або цизапридомпротипоказано, оскільки при цьому рівень цих препаратів у плазмі кровіпідвищується через інгібування CXP3A1, яке супроводжується подовженням часу QT,що пов’язують з хаотичною поліморфною шлуночковою тахікардією, інколифатальною. Обережності треба дотримуватися і при застосуванні препаратуДепривокс сумісно із засобами, що метаболізуються CYP3A4: циклоспорином,метадоном і бензодіазепінами, які метаболізуються окисленням, оскільки цізасоби взаємодіють з флувоксаміном.

Трициклічні антидепресанти та нейролептики. Загалом комбінованезастосування цих засобів з флувоксаміном не рекомендується через підвищення дотого стабільних рівнів у плазмі крові цих препаратів. Обережності сліддотримуватися після зважування користі та ризику при застосуванні комбінованоїтерапії трициклічними антидепресантами або нейролептиками та флувоксаміну.Денна доза трициклічного антидепресанту або нейролептику повинна відповідатинижньому рівневі терапевтичного діапазону. Це особливо стосується клозапіну. Напочатку курсу терапії препаратом Депривокс для пацієнтів, які попередньоприймали трициклічні антидепресанти або нейролептики, необхідне суттєвезниження дози цих препаратів до нижньої межі їх терапевтичного діапазону.Дозування трициклічних антидепресантів в обох випадках має коректуватися згідноз результатами моніторингу їх концентрації в плазмі крові.

При вивченні взаємодії флувоксаміну та пропранололу було відміченопідвищення рівня пропранололу в плазмі крові. Тому рекомендується знижуватидозу пропранололу при його використанні у комбінації з флувоксаміном.

Окремі повідомлення свідчать про можливу взаємодію з дилтіазепамом.

У здорових добровольців не відмічається суттєвої фармакокінетичноївзаємодії між флувоксаміном та етанолом; головний ефект етанолу флувоксаміномне підсилюється. Проте рекомендовано, як і при використанні інших психотропнихзасобів, при лікуванні флувоксаміном уникати алкоголю.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ⁰Св оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.

.