ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ДИТИЛІН

(Dithylin)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Suxamethonium;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить суксаметонію (дитиліну) 20 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислотааскорбінова, розчин кислоти хлористоводневої, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. КодАТС М03А В01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Деполяризуючий міорелаксанткороткої дії. Викликає блокаду нервово-м’язового збудження та розслабленняскелетних м’язів. Швидко гідролізується сироватковою холінестеразою. Післявведення препарату міорелаксація настає в такій послідовності: м’язи пальціврук, очей, ніг, шиї, спини, потім міжреберні м’язи та діафрагма. Справляєшвидку та нетривалу дію, не кумулюється в організмі. Короткий латентний періоді подальше повне відновлення тонусу м’язів дає змогу створити підконтрольнурелаксацію скелетних м’язів. Під дією псевдохолінестерази суксаметонійрозкладається з утворенням холіну та бурштинової кислоти. Дія дитилінурозвивається безпосередньо після введення, приблизно через 2-3 хв післяін’єкції розслаблення скелетних м’язів досягає максимуму та зберігаєтьсяблизько 3 хв. Приблизно через 5 хв після ін’єкції міорелаксація припиняється.Десятикратна доза (200 мг) викликає повний параліч з виключенням дихальних м’язів,що триває 8 хв без побічних ефектів та наслідків. Дитилін дає змогупідтримувати підконтрольну мієлорелаксацію при хурургічних втручаннях, особливопри застосуванні у вигляді внутрішньовенних інфузій. Повне відновленнянервово-м’язової провідності спостерігається в найкоротший час після припиненняйого введення. Після внутрішньовенного введення в дозі 1,5-2,0 мг/кг настаєпорушення проведення нервово-м’язового збудження та повне розслабленняскелетних м’язів з попередньою фібриляцією.

Показання для застосування. Дитилін застосовують як міорелаксант короткої діїв умовах наркозу та штучної вентиляції легенів для інтубації трахеї, дляпідтримання міоплегії при оперативних втручаннях, для виконання бронхоскопії таінших ендоскопічних процедур, для репозиції кісткових уламків та вправленнявивихів. Крім того, Дитилін застосовують для усунення судом при правці,отруєнні стрихніном, для профілактики спонтанних травм при електроімпульснійтерапії, при короткочасних хірургічних втручаннях, які потребують міорелаксації.

Спосіб застосування та дози. Введення Дитиліну допускається лише занаявності всіх умов для проведення штучного дихання або після переведенняхворого на кероване дихання.

Дитилін вводять внутрішньовенно. Дози добирають залежно від необхідногоступеня паралічу, маси тіла та від індивідуальної чутливості хворого допрепарату. Для інтубації та повного розслаблення скелетних і дихальних м’язівпід час проведення операції Дитилін вводять в дозі 1,5-2 мг/кг. Для одержаннятривалого розслаблення мускулатури протягом усієї операції Дитилін можнавводити фракційно кожні 5-7 хв. по 0,5-1 мг/кг ( 20-60 мг). Треба мати наувазі, що повторна доза Дитиліну, особливо при тривалих хірургічних втручаннях(понад 3 год.), діє більш тривало.

Введення Дитиліну можна поєднувати з введенням антидеполяризуючихрелаксантів, які вводять на фоні Дитиліну після попередньої інтубації трахеї.

Побічна дія. Можливі порушення збудливості та провідностіміокарда, іноді – артеріальна гіпертензія, брадикардія, асистолія, міалгії(особливо в м’язах грудної клітки та живота), підвищення внутрішньоочноготиску, порушення функції печінки, гіперглікемія, анафілактичний шок, колапс,при передозуванні - короткочасна зупинка дихання.

Протипоказання. Застосування Дитиліну протипоказано немовлятам,дорослим при глаукомі, печінковій недостатності, проникаючих травмах очей, привираженій анемії, тотальних опіках та ранах, дефіциті псевдохолінестерази, приодночасному введенні препаратів крові, підвищеній чутливості до суксаметонію.

Передозування. Якщо Дитилін вводиться багаторазово і через 25-30хв після останньої ін’єкції у хворого не відновлюється м’язовий тонус, диханнязалишається поверхневим і при цьому відсутні перелічені вище явища, які моглибути причиною подовження дії Дитиліну, можна думати про перехід деполяризуючогоблока в антидеполяризуючий. Для зняття цього блока слід застосовувати прозеринза звичайною методикою: у вену вводять попередньо атропін у дозі 0,5-0,7 мг(0,5-0,7 мл 0,1 % розчину), чекають прискорення пульсу і через 1-2 хв вводятьвнутрішньовенно прозерин у дозі 1,5 мг (3 мл 0,05 % розчину). Якщо ефектнедостатній, ту саму дозу прозерину вводять повторно (при брадикардії додаткововводять атропіну сульфат).

Особливості застосування. З обережністю препарат слід застосовувати при тяжкихзахворюваннях печінки, анемії, кахексії, захворюваннях, що перебігають іззміною активності холінестерази, в період вагітності (суксаметоній перетинаєплацентарний бар’єр). Повільне введення Дитиліну, а також премедикація внутрішньовеннимвведенням атропіну в дозі 1-1,5 мг значною мірою запобігає розвиткубрадикардії. При багаторазовому введенні Дитиліну іноді може розвинутися надтотривала релаксація м’язів і тривале апное. В окремих випадках спостерігаєтьсянадмірна реакція з подовженим пригніченням дихання. Це зумовлено генетичнимипорушеннями утворення холінестерази. Якщо функція зовнішнього дихання невідновлюється через 20-25 хв, вводять прозерин та інші антихолінестеразнізасоби: спочатку вводять атропін (0,5-0,7 мл 0,1 % розчину), на фоні тахікардіїчерез 1-2 хв внутрішньовенно вводять 1,5 мг прозерину (3 мл 0,05 % розчину).Якщо ефект недостатній - прозерин у тій же дозі вводять ще раз. Через 10-12 годпісля застосування Дитиліну може виникнути м’язовий біль. Попереднє введення за1 хв до Дитиліну 3-4 мг d-тубокурарину або 10-15 мг диплацину запобігаєфібрилярним посмикуванням м’язів і появі м’язового болю.

Препарат застосовують в умовах спеціалізованого стаціонару принаявності апаратури для ШВЛ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дитилін у лужному середовищі (наприклад призмішуванні з барбітуратами в одному шприці) гідролізується.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступномудля дітей місці, при температурі не вище 5 ºС ( заморожування недопускається).

Термін придатності – 1,5 року.