ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату:
Актилізе®
(Actilyse®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: alteplase;
основні фізико-хімічні властивості: спечений порошок від білого допалево-жовтого кольору з майже невідчутним запахом;
склад: 1 флакон порошку для приготування розчину дляінфузій містить
альтеплазе 50 мг;
1 флакон розчинника містить стерильної води дляін’єкцій 50 мл;
допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна,полісорбат 80.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичний агент. Код АТС B01A D02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Діючою речовиною Актилізе єальтеплазе, рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу,глікопротеїн, який перетворює плазміноген безпосередньо у плазмін. Привнутрішньовенному введенні альтеплазе залишається відносно неактивною речовиноюу кровоносній системі. Після зв’язування з фібрином альтеплазе активується,викликаючи перетворення плазміногену в плазмін, що призводить до розчиненняфібринового згустка.
У дослідженні (GUSTO) за участі 40 000 хворих нагострий інфаркт міокарда введення 100 мг Актилізе протягом 90 хвилин ізсупутньою внутрішньовенною інфузією гепарину привело до більшого зниженнясмертності через 30 днів, ніж після введення стрептокінази з гепариномпідшкірно або внутрішньовенно. У пацієнтів, які отримували Актилізе, виявивсябільш високий рівень реваскуляризації (судин) через 60 – 90 хвилин післятромболізису, ніж у пацієнтів, яким вводили стрептокіназу.
Доведено, що Актилізе знижує 30-добову смертністьсеред хворих на гострий інфаркт міокарда.
Загальна шлуночкова функція, а також регіональнакінетика стінок міокарда менше порушені у порівнянні з такими у пацієнтів, якіне отримують тромболітичної терапії.
Випробування з 3-годинним введенням 100 мг Актилізе(LATE) виявило зниження смертності через 30 днів у порівнянні зі смертністюпацієнтів з плацебо, що отримували лікування в інтервалі від 6 до 12 годинпісля виникнення симптомів. У випадках з чіткими ознаками інфаркту міокардалікування, яке розпочинається протягом 24 годин після появи симптомів, може всеще бути успішним.
У пацієнтів з гострою поширеною емболією легеневоїартерії з нестабільною гемодинамікою тромболітичне лікування Актилізе приводитьдо швидкого зниження розмірів тромбу та зниження тиску у легеневій артерії.Клінічні дослідження щодо смертності та пізньої захворюваності, пов’язані земболією легеневої артерії, не проводилися.
Мета-аналіз усіх даних щодо хворих на інсульт, якіотримали лікування протягом перших трьох годин, підтвердив позитивний ефектальтеплазе.
Мета-аналіз усіх клінічних даних виявив, що АКТИЛІЗЕє менш ефективним при його застосуванні після 3-годинного інтервалу з часупояви симптомів інсульту (від 3 до 6 годин) порівняно з його застосуваннямпротягом перших 3 годин, тоді як ризик стає більшим, що робить співвідношення“користь/ризик” для альтеплазе несприятливим позачасовими межами 0-3 години.
Завдяки своїй специфічності щодо фібрину, альтеплазев дозі 100 мг викликає незначне зниження рівня циркулюючого фібриногену доприблизно 60% протягом 4 годин, який через 24 години звичайно відновлюється добільше ніж 80%. Плазміноген і альфа-2-антиплазмін знижуються відповідно до 20%і 35% через 4 години, і через 24 години їх рівень знову зростає до більше ніж80%. Лише в декількох пацієнтів спостерігалося значне й тривале зниження рівняциркулюючого фібриногену.
Фармакокінетика. Актилізе швидко виводитьсяіз кровоносного русла і метаболізується головним чином печінкою (кліренс плазми550 – 680 мл/хв). Відповідний період напіввиведення плазми T1/2становить 4 - 5 хвилин. Це означає, що через 20 хвилин менше 10%початкової кількості залишається у плазмі. Стосовно залишкової кількості углибоких структурах був встановлений 40-хвилинний період напіввиведення.
Показання для застосування.
1. Тромболітичне лікування при гострому інфарктіміокарда.
- 90-хвилинний (прискорений) режим введення дляпацієнтів, лікування яких можна розпочати протягом перших 6 годин післявиникнення симптомів;
- 3-годинний режим введення для пацієнтів, лікуванняяких можна розпочати протягом 6 – 12 годин після виникнення симптомів.
2. Тромболітичне лікування при гострій поширенійтромбоемболії легеневої артерії з гемодинамічною нестабільністю. По можливостідіагноз повинен бути підтверджений об’єктивними методами, такими якангіографія, або неінвазивними втручаннями, такими як сканування легенів.
3. Тромболітичне лікування гострого ішемічногоінсульту. Лікування повинно починатися тільки протягом перших 3 годин післявиникнення симптомів інсульту і після виключення внутрішньочерепногокрововиливу за допомогою придатних методів, таких як комп’ютерна томографія(КТ).
Спосіб застосування та дози. Актилізе слід застосовувати якомога ранішепісля виникнення симптомів захворювання.
1. Інфаркт міокарда.
a) 90-хвилинний (прискорений) режим введення дляхворих на інфаркт міокарда, лікування яких можна розпочати протягом 6 годин післявиникнення симптомів: 15 мг як внутрішньовенний болюс, 50 мг як інфузіяпротягом 30 хвилин, потім інфузія 35 мг протягом 60 хвилин до максимальної дози100 мг.
Для пацієнтів, маса тіла яких менше 65 кг, загальнудозу слід відрегулювати щодо маси: 15 мг як внутрішньовенний болюс та 0,75мг/кг маси тіла протягом 30 хвилин (максимум 50 мг), потім інфузія 0,5 мг/кгпротягом 60 хвилин (максимум 35 мг).
б) 3-годинний режим введення для пацієнтів,лікування яких може початися протягом 6–12 годин після виникнення симптомів: 10мг як внутрішньовенний болюс, 50 мг як внутрішньовенна інфузія протягом першоїгодини, в наступні 2 годин інфузія по 10 мг кожні 30 хвилин до максимальноїдози 100 мг протягом 3 годин.
Для пацієнтів з масою тіла менше 65 кг загальна дозане повинна перевищувати 1,5 мг/ кг.
Максимально допустима доза альтеплазе при гостромуінфаркті міокарда становить100 мг.
Допоміжна терапія. Ацетилсаліцилову кислоту слідзастосовувати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати прийом протягомперших місяців після інфаркту міокарда. Рекомендована доза становить 160–300мг/добу.
Слід вводити гепарин протягом 24 годин або довше (неменше 48 годин у прискореному режимі введення). Рекомендовано розпочинати звнутрішньовенного струминного введення 5 000 одиниць перед тромболітичноютерапією та продовжувати інфузієй 1 000 од/год. Дозу гепарину слідвстановлювати у відповідності з повторними визначеннями активований частковотромбопластиновий час (далі – АЧТЧ) у 1,5-2,5 рази більше від вихідного рівня.
2. Тромбоемболія легеневої артерії.
Загальну дозу 100 мг слід ввести протягом 2 годин.Найбільш поширеним є досвід застосування в такому режимі: 10 мг внутрішньовенноструминно протягом 1–2 хвилин, 90 мг як внутрішньовенна інфузія протягом 2годин.
Для пацієнтів з масою тіла менше 65 кг загальна дозане повинна перевищувати 1,5 мг/кг.
Допоміжна терапія. Після застосування Актилізе слідпочати (або продовжити) лікування гепарином, коли значення АЧТЧ є меншимиподвійної верхньої межі норми. Інфузію слід регулювати відповідно до АЧТЧ в1,5-2,5 рази більше від вихідного рівня.
3. Ішемічний інсульт.
Рекомендована доза становить 0,9 мг/кг (максимум 90мг), яка вводиться інфузійно протягом 60 хвилин. 10% загальної дози початковопризначається внутрішньовенно струминно. Терапію слід розпочати якомога ранішепротягом перших 3 годин після виникнення симптомів.
Допоміжна терапія. Безпека та ефективність цьогорежиму із супутнім застосуванням гепарину і ацетилсаліцилової кислоти в перші24 години після виникнення симптомів достатньою мірою не досліджувалися. Тому вперші 24 години після терапії Актилізе при ішемічному інсульті слід уникатипризначення ацетилсаліцилової кислоти або гепарину внутрішньовенно. Якщогепарин необхідно застосовувати за іншими показаннями (наприклад запобіганнятромбозу глибоких вен), доза не повинна перевищувати 10 000 МО на добу,підшкірно.
Інструкції щодо застосування.
В асептичних умовах вміст флакона для інфузійАктилізе (50 мг сухої речовини) розчиняється водою для ін’єкцій для отриманнякінцевої концентрації 1 мг альтеплазе на 1 мл. Для досягнення кінцевоїконцентрації 1 мг альтеплазе/мл слід ввести повний вміст розчинника, щододається, до флакона із сухою речовиною Актилізе. Для цієї потреби до упаковки50 мг додається одна перехідна канюля.
Отриманий розчин слід застосовувати згідно звищеописаними правилами.
Отриманий розчин можна надалі розчинити устерильному фізіологічному розчині (0,9%) до отримання мінімальної концентрації0,2 мг альтеплазе на 1 мл. Проте його не можна надалі розчиняти у воді дляін’єкцій. Не можна розчиняти у вуглеводовмісних розчинах, наприклад у глюкозі.
Актилізе не можна змішувати з іншими препаратами нів тому ж флаконі для інфузій, ні з тією ж самою інфузійною сумішшю (навіть згепарином).
Побічна дія. Повідомлялося про такі побічні реакції, які моглимати відношення до введення Актилізе. Найчастішою побічною реакцією, пов’язаноюз Актилізе, є кровотечі, які призводять до зниження гематокриту та/абогемоглобіну. Типи кровотеч, пов’язаних з тромболітичною терапією, можуть бутирозділені на дві головні категорії:
- поверхневі кровотечі, звичайно з пункцій абоушкоджених кров’яних судин;
- внутрішні кровотечі у шлунково-кишковому абосечостатевому тракті, ретроперитонеальному просторі, ЦНС або кровотечі зпаренхіматозних органів.
Про смерть і постійну втрату працездатностіповідомлялося стосовно пацієнтів, які перенесли інсульт (включаючиврунтрішньочерепну кровотечу) та інші випадки кровотечі.
Нижченаведена частота випадків ґрунтується навідповідних фактах клінічних випробувань за участі 8 299 пацієнтів, якіотримували терапію Актилізе при інфаркті міокарда.
У клінічних випробуваннях відмічалися спонтаннівипадки емболізації кристалами холестерину.
За винятком внутрішньочерепного крововиливу як побічногоефекту при інсульті, а також реперфузійної аритмії при інфаркті міокарда, немаєжодних медичних підстав вважати, що якісний та кількісний профіль побічнихефектів Актилізе при емболії легеневої артерії та гострому ішемічному інсультівідрізняються від профілю побічних ефектів при інфаркті міокарда.
Побічні дії при інфаркті міокарда.
Розповсюджені порушення діяльності серця:реперфузійна аритмія, яка може бути загрожуючою життю і потребуватизастосування традиційної антиаритмічної терапії.
Побічні дії при інфаркті міокарда та емболії.
Рідко зустрічається внутрішньочерепний крововилив.
Побічні дії при гострому ішемічному інсульті.
Типові порушення ЦНС: внутрішньочерепний крововилив.Симптоматичні внутрішньочерепні крововиливи являють собою більшість побічнихреакцій (до 10 % пацієнтів).
Побічні дії при інфаркті міокарда, емболії легеневоїартерії і гострому ішемічному інсульті.
Типові порушення кишково-шлункового тракту:кровотеча в кишково-шлунковому тракті, нудота, блювання. Нудота і блюванняможуть також виникнути як симптоми інфаркту міокарда.
Рідко зустрічаються такі порушеннякишково-шлункового тракту: кровотеча у заочеревинному просторі, гінгівальнакровотеча.
Загальні порушення та реакції у місці введення.
Дуже розповсюджені: поверхнева кровотеча, звичайно зпункцій або ушкоджених кровеносних судин.
Ушкодження, отруєння та процедурні ускладнення.
Рідко зустрічаються: анафілактичні реакції, якправило, в легкій формі, але які можуть бути загрожуючими життю в окремихвипадках. Вони можуть виявлятися як висипання, кропив’янка, бронхоспазм,ангіоневротичний набряк, гіпотензія, шок або будь-який інший симптом,пов’язаний з алергічною реакцією. Якщо це сталося, слід розпочати традиційнуантиалергічну терапію. В таких випадках відносно більша частина пацієнтівотримувала супутньо інгібітори ангіотензинконвертуючих ферментів. Немаєповідомлень про визначені анафілактичні (IgE-опосередковані) реакції, пов’язаніз Актилізе. Дуже рідко у відповідь на введення Актилізе спостерігалосякороткочасне утворення антитіл з низькими титрами, але клінічна значущість цієїреакції не встановлена.
Рідко зустрічається емболізація кристаламихолестерину, яка може призвести до відповідних наслідків у пов’язаних з циморганах.
При клінічному обстеженні:
дуже розповсюдженим є таке порушення, як падінняартеріального тиску;
як типове порушення відмічено підвищеннятемператури.
З боку репродуктивної системи.
Типове порушення: кровотеча у сечостатевому тракті.
Респіраторний тракт.
Типове порушення: носова кровотеча.
Хірургічні та медичні процедури.
Типова необхідність переливання крові.
З боку судин.
Типове порушення: екхімоз.
Рідко зустрічається тромбоемболізація, яка можепризвести до відповідних наслідків у пов’язаних з цим органах.
Виняткове порушення: кровотеча з паренхіматознихорганів.
Ризик розвитку побічних ефектів з подальшим повнимвидужанням становив 14,9% у порівнянні з плацебо, незважаючи на підвищенийризик тяжкого або фатального крововиливу. Ці дані не є підставою для остаточноговисновку щодо впливу даного лікування на смертність. Проте співвідношення“користь/ризик” для альтеплази в цілому вважається позитивним, якщо їїзастосування протягом перших 3 годин з моменту виникнення інсульту і зурахуванням зазначених застережень.
Протипоказання.
Як і всі тромболітичні агенти, Актилізе непризначається у випадках високого ризику крововиливів, таких як:
- значна кровотеча, існуюча або та, що сталасяпротягом останніх півроку, виявлений геморагічний діатез;
- пацієнтам, які приймають пероральніантикоагулянти, наприклад натрію варфарин;
- наявність в анамнезі будь-якого захворюванняцентральної нервової системи (такого як новоутворення, аневризма,внутрішньочерепне або спинномозкове хірургічне втручання);
- внутрішньочерепний крововилив, наявний абопідозрюваний в анамнезі, включаючи субарахноїдальний крововилив;
- тяжка неконтрольована гіпертензія;
- значна хірургічна операція або значна травма заостанні 10 днів (до неї належить будь-яка травма, пов’язана з існуючим гостримінфарктом міокарда), нещодавно перенесена черепно-мозкова травма;
- тривала або травматична кардіо-легенева реанімація(>2 хв), пологи протягом останніх 10 днів, нещодавна пункція кровеноснихсудин, що не можуть бути здавлені (наприклад пункція підключичної або яремноївени);
- тяжка форма дисфункції печінки, включаючипечінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (варикозне розширення венстравоходу) та наявний гепатит;
- геморагічна ретинопатія, наприклад при діабеті(порушення зору можуть вказувати на геморагічну ретинопатію), або іншігеморагічні очні захворювання;
- бактеріальні ендокардити, перикардити;
- гострий панкреатит;
- виявлена шлунково-кишкова виразкова хворобапротягом останніх 3 місяців;
- аневризми артерій, артеріальні/венозні вади;
- новоутворення з підвищеним ризиком кровотечі;
- гіперчутливість до активної речовини – альтеплазе,або будь-якої допоміжної речовини.
При гострому інфаркті міокарда і легеневій емболіїдодається таке протипоказання, як інсульт в анамнезі.
При гострому ішемічному інсульті додаються такіпротипоказання:
- симптоми гострої ішемії почалися більше, ніж за 3години до початку інфузії АКТИЛІЗЕ, або час виникнення симптомів невідомий;
- симптоми гострої ішемії, які швидко покращуються,або є мінімальними перед початком інфузії;
- тяжкий інсульт за клінічними оцінками (наприкладNIHSS>25) та/або визначений за допомогою належних методів візуалізації;
- судоми при виникненні симптомів інсульту;
- наявність попереднього інсульту або серйозна травмаголови протягом останніх 3 місяців;
- поєднання попереднього інсульту й цукровогодіабету;
- введення гепарину протягом останніх 48 годин допочатку інсульту з підвищеним АЧТЧ при надходженні хворого до лікарні;
- кількість тромбоцитів становить менше 100,000/ мм3;
- систолічний артеріальний тиск >185 абодіастолічний артеріальний тиск >110 мм рт.ст., або активне медикаментозневтручання (внутрішньовенне) необхідно для зниження артеріального тиску до цихмеж;
- глюкози в крові <50 або >400 мг/дл.
Актилізе не призначається для лікування гострогоінсульту у дітей і підлітків до 18 років і у дорослих старше 80 років.
Передозування. Незважаючи на відносну фібринову специфічність,після передозування може статися клінічно достовірне зниження фібриногену йінших компонентів коагуляції крові. У більшості випадків достатньо дочекатисяфізіологічної регенерації цих факторів після завершення терапії Актилізе.Проте, якщо виникає тяжка кровотеча, рекомендується інфузія свіжозамороженоїплазми або свіжої крові, а в разі необхідності можна призначити синтетичніантифібринолітики.
Особливості застосування.
Вагітність і лактація. Існує дуже обмежений досвідзастосування Актилізе у періоди вагітності та лактації. У випадках гострих захворювань,що загрожують життю, слід оцінити користь відносно потенціального ризику.Невідомо, чи проникає альтеплазе у грудне молоко.
Актилізе повинні призначати лікарі, які мають досвідзастосування тромболітичної терапії і які мають у своєму розпорядженнінеобхідні засоби для моніторингу проведення такої терапії. Як і щодо всіхтромболітиків, при призначенні Актилізе рекомендується за будь-яких обставинпереконатись у наявності стандартної реанімаційної апаратури і медикаментів.
У цілому слід дотримуватись особливих нижченаведенихзастережень.
Кровотеча.
Найбільш розповсюдженим ускладненням, якеспостерігалося при застосуванні Актилізе, є кровотеча. Супутнє застосуванняантикоагуляції гепарином може спричинити кровотечу. Оскільки фібринрозчиняється під час терапії Актилізе, може виникнути кровотеча в місцінещодавньої пункції. Тому тромболітична терапія потребує пильної уваги до всіхмісць можливої кровотечі (включаючи місця катетеризації, артеріальної тавенозної пункцій або венесекції). Під час терапії Актилізе слід уникатизастосування негнучких катетерів, внутрішньо м’язових ін’єкцій інеобов’язкового турбування пацієнта.
В разі серйозної кровотечі, зокремавнутрішньочерепних крововиливів, слід припинити фібринолітичну терапію йнегайно відмінити супутнє введення гепарину. Слід розглянути можливістьпризначення протаміну, якщо гепарин вводився протягом 4 годин до початкукровотечі. В виняткових випадках, коли пацієнт не реагує на ці консервативніметоди, може бути призначене виважене застосування препаратів для переливаннякрові. Переливання кріопреципітату, свіжозамороженої плазми і тромбоцитів слідрозглядати разом з проведенням повторних клінічних і лабораторних оцінок післякожного введення. При застосуванні інфузії кріопреципітату бажано досягнутирівня фібриногену в об’ємі 1 г/л. Слід також розглянути можливість застосуванняантифібринолітичних препаратів.
При гострому інфаркті міокарда і емболії легеневоїартерії не слід призначати Актилізе в дозі, вищій за 100 мг, і 90 мг – пригострому ішемічному інсульті, оскільки це пов’язано з посиленням ризикувнутрішньочерепної кровотечі.
Поки ще існує лише обмежений досвід застосуванняАктилізе для лікування дітей.
Після терапії не спостерігалося жодних тривалихвипадків формування антитіл у відповідь на рекомбінантний людський активаторплазміногену тканинного типу. Систематичного досвіду повторного застосуванняАктилізе немає. У разі анафілактичної реакції слід припинити інфузію ірозпочати належне лікування. Рекомендується проведення моніторингу, зокрема дляпацієнтів, які супровідно отримують АПФ-інгібітори (див. “Побічна дія”). Як іщодо всіх тромболітиків, слід добре зважити необхідність застосування терапіїАктилізе з метою збалансування потенційного ризику виникнення кровотечі йочікуваної користі за таких умов:
нещодавня внутрішньом’язова ін’єкція або незначнітравми, такі як біопсія, пункція магістральних судин, масаж серця приреанімації;
стани з підвищеним ризиком крововиливу, які незазначені у протипоказаннях.
При лікуванні гострого інфаркту міокарда та гостроїемболії легеневої артерії слід враховувати такі особливі застереження:
систолічний артеріальний тиск > 160 мм рт. ст.;
похилий вік, який може збільшити ризиквнутрішньочерепного крововиливу.
Оскільки терапевтична користь також є більшою вгрупі пацієнтів похилого віку, слід провести ретельну оцінку співвідношеннякористі і ризику.
Крім цього, при лікуванні гострого інфаркту міокардаслід враховувати нижченаведені особливі застереження.
Аритмія.
Коронарний тромболізис може призвести до аритмії,пов’язаної з реперфузією.
Антагоністи глікопротеїнових рецепторів (ГП)IIb/IIIa.
Немає досвіду застосування антагоністівГП-рецепторів IIb/IIIa протягом перших 24 годин від початку терапії.
Тромбоемболія.
Застосування тромболітиків може збільшити ризиквипадків тромбоемболії у пацієнтів з тромбозом у лівих відділах серця,наприклад таких, як стеноз мітрального клапана або фібриляція передсердя.
Для лікування гострого інсульту слід додаткововраховувати такі особливі застереження:
терапію може проводити лише лікар, який пройшовспеціальну підготовку і має досвід роботи у неврології;
у порівнянні з іншими показаннями, у хворих нагострий ішемічний інсульт, які отримували терапію Актилізе, значно підвищувавсяризик внутрішньочерепного крововиливу, оскільки кровотеча відбуваєтьсяпереважно в зоні інфаркту. Зокрема, це стосується таких випадків:
- усі ситуації, перелічені у розділі“Протипоказання”, і взагалі всі ситуації з високим ризиком крововиливу;
- незначні асимптоматичні аневризми церебральнихсудин;
- пацієнти, що отримали попереднє лікуванняацетилсаліциловою кислотою, можуть мати більший ризик внутрішньочерепногокрововиливу, зокрема якщо затримується терапія Актилізе. З огляду на підвищенийризик церебрального крововиливу, слід призначати не більше 0,9 мг альтеплази/кгмаси тіла (максимально 90 мг);
терапію не слід починати пізніше ніж через 3 годинипісля появи симптомів, тому що негативне співвідношення користі та ризикубазується переважно на таких факторах:
- позитивний ефект лікування зменшується з часом;
- смертельні наслідки зростають серед пацієнтів, якіпопередньо отримували терапію ацетилсаліциловою кислотою;
- підвищений ризик симптоматичного крововиливу;
необхідний моніторинг артеріального тиску (АТ) підчас проведення терапії й протягом найближчих 24 годин; рекомендуєтьсявнутрішньовенна антигіпертензивна терапія, якщо систолічний АТ > 180 ммрт.ст. або дистолічний АТ > 105 мм рт.ст.;
терапевтичні переваги зменшуються у пацієнтів, якіперенесли попередній інсульт, або у хворих на неконтрольований діабет.Співвідношення “користь/ризик” у таких пацієнтів вважається не такимсприятливим, хоча лишається позитивним;
у пацієнтів з інсультом легкого ступеня ризикпереважає над користю, тому їм не слід проводити терапію Актилізе;
хворі на інсульт тяжкого ступеня мають підвищенийризик внутрішньочерепного крововиливу і смерті, тому їм не слід проводититерапію Актилізе;
хворі на великовогнищеві інфаркти мають більшийризик незадовільних наслідків, включаючи тяжкі крововиливи і смерть. Стосовнотаких пацієнтів слід добре зважити співвідношення користі і ризику;
у хворих на інсульт ймовірність сприятливогонаслідку зменшується залежно від віку, розміру вогнища інсульту та рівняглюкози у крові при надходженні пацієнта до лікарні, тоді, як імовірністьтяжкої інвалідності і смерті або пов’язаних з цим внутрішньочерепнихкрововиливів збільшується незалежно від терапії. Пацієнтам старше 80 років, якімають тяжку форму інсульту (за клінічною оцінкою та/або за результатамиобстеження з використанням належних методик візуалізації), і пацієнтам з рівнемглюкози в крові <50 мг/дл або >400 мг/дл до початку лікування терапіюАктилізе призначати не слід.
Реперфузія ішемічної ділянки може спричинити набрякмозку в зоні інфаркту. Через підвищений ризик крововиливу терапію інгібіторамиагрегації тромбоцитів не слід розпочинати протягом перших 24 годин післятромболізису альтеплазою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Офіційні дослідження щодо взаємодії Актилізез іншими лікарськими засобами, які звичайно призначаються хворим на гострийінфаркт міокарда, не проводилися.
Лікарські засоби, які пригнічують коагуляцію абовпливають на функцію тромбоцитів, можуть збільшити ризик кровотечі до, під час абопісля проведення терапії Актилізе.
Супутня терапія інгібіторами АПФ може збільшитиризик розвитку анафілактичної реакції, оскільки у випадках, що описують такіреакції, відносно більша частина пацієнтів супутньо отримувала інгібітори АПФ.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі не вище25°C у темному місці, недоступному для дітей.
Термін придатності – 3 роки.
Готовий розчин може зберігатись у холодильникупротягом 24 годин, або протягом 8 годин при кімнатній температурі не вище 25°С.З мікробіологічної точки зору, препарат слід застосовувати негайно післяприготування розчину. Якщо цього не сталося, відповідальність за умови тастроки зберігання до моменту застосування препарату несе користувач, періодзберігання за таких умов буде, як правило, не більше 24 годин при температурі2–8°C.