ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ВАЛЬТРОВІР
(VALTROVIR)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: valaciclovir;
2-[(2-аміно-1,6-дигідро-6-оксо-9Н-пурин-9-іл) метокси]етил-L-валінат гідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою лимонно-жовтогокольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки та тисненням“КМП” з іншого боку. На поперечному зрізі помітне ядро білого кольору;
склад: 1 таблетка містить валацикловіру гідрохлориду у перерахунку навалацикловір 0,5 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натріюкарбоксиметилкрохмаль, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12 600±2700, кальцію стеарат, суміш для покриття “Opadry II Yellow”.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.
Код ATC J05A B11.
Фармакологічні властивості. Валацикловір – противірусний препарат. Єспецифічним інгібітором ДНК-полімерази вірусів герпесу. Блокує синтез вірусноїДНК та реплікацію вірусів.
Фармакодинаміка. В організмі людини валацикловір швидко і повністюперетворюється в ацикловір за допомогою ферменту валацикловіргідролази.Валацикловір in vitro активний відносно вірусів простого герпесу 1 та 2 типів,вірусу Varicella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барра та вірусугерпесу людини типу 6. Внаслідок фосфорилювання ацикловір перетворюється вактивний трифосфат ацикловіру, який конкурентно інгібує синтез вірусної ДНК. Напершій стадії фосфорилювання потрібна активність вірусспецифічного ферменту –вірусної тимідинкінази, яка є тільки у вірусінфікованих клітинах. Прицитомегаловірусній інфекції фосфорилювання ацикловіру частково здійснюєтьсяспецифічним ферментом – фосфотрансферазою UL 97, що великою мірою пояснює йогоселективність. Процес фосфорилювання (перетворення монофосфату в трифосфат)повністю завершується клітинними ферментами. Трифосфат ацикловіру інгібуєвірусну ДНК-полімеразу, і будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується у віруснуДНК, що призводить до облігатного розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і,отже, до блокування реплікації вірусу.
Фармакокінетика. Валацикловір і ацикловір мають аналогічніфармакокінетичні параметри після прийому внутрішньо. Після прийому внутрішньовалацикловір добре всмоктується, швидко і майже цілком перетворюється вацикловір і L-валін. Біодоступність ацикловіру при прийомі 1000 мгвалацикловіру становить 54% і не знижується при одночасному прийомі їжі.Максимальна концентрація ацикловіру після одноразового прийому 250–1000 мгвалацикловіру становить 10–25 мкмоль (2,2–5,7 мкг/мл) і настає через 1–1,5години після прийому. Максимальна концентрація валацикловіру в плазмі настає всередньому через 30–60 хвилин після прийому і через 3 години валацикловір уплазмі крові не визначається.
Зв’язуваннявалацикловіру з білками плазми дуже низьке (15%). Період напіввиведенняацикловіру після разового і багаторазового введення валацикловіру в пацієнтів знормальною функцією нирок становить приблизно 3 години. Валацикловір виводитьсяіз сечею головним чином у вигляді ацикловіру (понад 80% дози) і його метаболіту9-карбоксиме-токсиметилгуаніну, у незмінному вигляді виводиться менше 1%препарату.
У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності Т½ацикловіру становить приблизно
14 год.
Показання для застосування.
– Лікування захворювань шкіри і слизових оболонок, що викликані вірусомHerpes sіmplex типів 1 і 2, у т. ч. уперше виявленого і рецидивуючогогенітального герпесу;
– профілактика рецидивів інфекцій шкіри і слизових оболонок, щовикликані вірусом простого герпесу, включаючи генітальний герпес;
– лікування оперізувального герпесу;
– профілактика цитомегаловірусної інфекції, що розвивається притрансплантації органів.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Для лікування інфекцій, що викликані вірусом простого герпесу,дорослим Вальтровір призначають по 500 мг 2 рази на добу. Лікування бажанопочинати в продромальному періоді або відразу ж після появи перших симптомівзахворювання і воно повинно тривати 5 днів. При первинному епізоді, що можебути більш важким, лікування повинно бути продовжене до 10 днів.
Лікування оперізувального герпесу: 1000 мг Вальтровіру 3 рази на добупротягом 7 днів.
Лікуванняповинно розпочатися якомога раніше.
Для профілактикирецидивів інфекцій, що викликані вірусом простого герпесу: хворим з нормальнимімунітетом призначається 500 мг 1 раз на добу. Деяким хворим з дуже частимизагостреннями (наприклад, 10 і більше епізодів на рік) дозу 500 мг назначають у2 прийоми (250 мг 2 рази на добу). Хворим з імунодефіцитом призначається доза500 мг 2 рази на добу.
Для профілактикицитомегаловірусної інфекції дорослим і підліткам старше 12 років призначають удозі 2 г 4 рази на добу як можна раніше після трансплантації. Тривалістьзастосування звичайно становить 90 днів, але може бути збільшена для пацієнтівз високим ступенем ризику.
Дозування припорушеній функції нирок.Дозування Вальтровіру повинно бути змінено відповідно зі ступенем порушенняфункції нирок, як зазначено нижче:
Функція нирок (кліренс креатиніну мл/хв)
| Зміна дозування Вальтровіру
|
Herpes zoster
| Інфекції, що викликані вірусом простого герпесу
|
| | Лікування
| Профілактика
|
| Нормальний імунітет
| Імунодефіцит
|
від 15 до 30
| 1 000 мг 2 рази на добу
| Не змінюється
| Не змінюється
| Не змінюється
|
< 15
| 1 000 мг 1 раз на добу
| 500 мг 1 раз на добу
| 250 мг 1 раз на добу
| 500 мг 1 раз на добу
|
Для профілактики цитомегаловірусноїінфекції рекомендують такі дози:
Кліренс креатиніну, мл/хв
| Режим дозування
|
75 та вище
| 2 г 4 рази на добу
|
50–75
| 1,5 г 4 рази на добу
|
25–50
| 1,5 г 3 рази на добу
|
10–25
| 1,5 г 2 рази на добу
|
Нижче 10 або діаліз
| 1,5 г 1 раз на добу
|
Пацієнтам, щоперебувають на гемодіалізі, рекомендується застосовувати таке ж дозуванняВальтровіру, як для пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв. Препаратприймають після процедури гемодіалізу.
Дозування при порушеній функції печінки. Змінювати дозу у хворих з легким абопомірним ступенем цирозу немає необхідності (синтезуюча функція печінкизбережена). Фармакокінетичні показники при запущених випадках цирозу (зпорушенням синтезуючої функції печінки і наявністю ознак портального блоку )свідчать про відсутність необхідності зміни дозування, однак клінічний досвід єобмеженим.
Побічна дія.
З боку системи травлення: нудота, відчуття дискомфорту, біль у животі,блювання, діарея, анорексія; рідко – транзиторне підвищення показників печінковихпроб.
З боку ЦНС: головний біль, стомленість; оборотні неврологічніпорушення, такі як запаморочення, сплутаність свідомості; галюцинації; рідко –порушення свідомості.
Алергійні реакції: рідко – висип, кропив''янка, свербіж,ангіоневротичний набряк, анафілаксія.
Інші : рідко – тромбоцитопенія, задишка, порушення функції нирок,фоточутливість.
Протипоказання.
Підвищена чутливість в анамнезі до валацикловіру, ацикловіру абобудь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату.
Передозування.
Симптоматика. У даний час дані про передозування Вальтровіру відсутні.Одноразовий прийом внутрішньо в дозі до 20 г не супроводжувався токсичною дієюпрепарату. Прийом внутрішньо протягом декількох днів надто високих дозсупроводжувався нудотою, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості.Внутрішньовенне введення в дуже високих дозах супроводжувалось підвищеннямрівня сироваткового креатиніна і наступним розвитком ниркової недостатності,при цьому неврологічні ускладнення включали сплутаність свідомості,галюцинації, збудження, судоми і кому.
Лікування.Пацієнти повинні перебувати під спостереженням для виявлення ознак токсичноїдії. Гемодіаліз значно прискорює елімінацію ацикловіру з крові.
Особливості застосування.
Вагітність. Досвіду застосування Вальтровіру для лікування вагітнихнемає. Вальтровір у вагітних повинний застосовуватися тільки тоді, колипотенційна користь від лікування перевищує можливий ризик для плоду.
Лактація. Дані про екскрецію валацикловіру з грудним молоком відсутні,тому варто виявляти обережність при призначенні Вальтровіру жінкам, що годують.Ацикловір виявляється в грудному молоці в концентраціях в інтервалі, що від 0,6до 4,1 разів перевищують його рівні в плазмі. Період напіввиведення ацикловіруз грудного молока становить 2,8 год, що порівнянно з періодом напіввиведення зплазми крові. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенніВальтровіру в період лактації (грудного вигодовування).
Діти. Даних про застосування для лікування дітей немає.
Застосування літніми пацієнтами. При відсутності серйозних порушеньфункції нирок змінювати дозування не потрібно. Необхідно підтримуватиадекватний рівень гідратації.
В експериментальних дослідженнях валацикловір не виявляв тератогенноговпливу на щурів і кролів. При пероральному прийомі валацикловір не викликавпорушень фертильності в самців і самок щурів.
Вплив на здатність керування автомобілем та роботу з іншимимеханізмами. Ніяких спеціальних застережень немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Будь-яких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було. Циметидині пробенецид збільшують площу під кривою концентрація/час ацикловіру шляхомзниження його ниркового кліренса; проте необхідність у зміні дози відсутнячерез широкий терапевтичний індекс ацикловіру. Інші ліки, що впливають нафізіологію нирок, можуть змінювати рівні ацикловіру в плазмі крові.
При одночасному прийомі ацикловіру і мікофенолату мофетилу(імунодепресанта, який застосовується при трансплантації) спостерігалосяпідвищення в плазмі показника AUC (площа під фармакокінетичною кривою, якаописує залежність “концентрація/час”) для обох препаратів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці притемпературі від 15 °С до 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.