ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АККУПРО^®

(ACCUPRO^®)

Загальнахарактеристика:

міжнародната хімічна назви: quinapril; [3S-[2[R*(R*)]₅ЗК*]]-2-[2-[[1-(етоксикарбоніл)-3-фенілпропіл]аміно]-1-оксопропіл]-1,2,3,4-тетрагідро-3-ізоквінолінкарбоновакислота (у вигляді моногідрохлориду);

основніфізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг - білого кольору, овальні, вкриті оболонкою,двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою "5", щорозташована з обох сторін у протилежному напрямку; таблетки 10 мг - білогокольору, трикутні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторінта позначкою "10" на одній стороні; таблетки 20 мг - білого кольору,круглі, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін тапозначкою "20" на одній стороні; таблетки 40 мг – червоно-коричневогокольору, овальні, двоопуклі, з позначками ”40” на одному боці і “PD 535” наіншому;

склад: 1 таблетка міститьквінаприлу гідрохлориду у кількостях, еквівалентних 5 мг,  10 мг, 20 мгабо 40 мг квінаприлу;

таблетки, вкриті оболонкоюпо 5 мг, 10 мг і 20 мг.

Допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин,лактоза, кросповідон, магнію стеарат, Opadry білий OY-S-7331;

таблетки, вкриті оболонкоюпо 40 мг.

Допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин,лактоза, кросповідон, магнію стеарат; Opadry коричневий Y-5-9020G:гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид, залізаоксид, макрогол 400, віск канделільський.

Формавипуску. Таблетки,вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтичнагрупа.

Інгібітори ангіотензинперетворюючогоферменту (АПФ). Код АТС С09А А06.

Фармакологічнівластивості.

Фармакодинаміка.Квінаприлугідрохлорид являє собою сіль квінаприлу - етилового ефіру інгібітораангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) квінаприлату, який не міститьсульфідну групу. При прийомі препарату внутрішньо відбувається швидкадеетерифікація квінаприлу до квінаприлату (дикислоти квінаприлу, основногометаболіту), який, у дослідженнях на людях і тваринах виявився ефективнимінгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту. Механізм дії квінаприлу полягаєв інгібуванні циркуляції і тканинної активності АПФ, тим самим зменшуючивазопресорну активність і секрецію альдостерону. Зниження рівня ангіотензину IIза механізмом зворотного зв''язку призводить до підвищеної секреції реніну тайого активності в плазмі крові.

Проте, коливважають, що основний механізм антигіпертензивного ефекту проявляється черезренін-ангіотензин-альдостеронову систему, квінаприл проявляє антигіпертензивнудію навіть у пацієнтів з низькою реніновою гіпертензією.

Введенняпацієнтам з гіпертензією, від помірної до тяжкої, від 10 до 40 мг квінаприлупризводить до зниження артеріального тиску як у положенні сидячи, так і стоячи,з мінімальним впливом на серцевий ритм. Антигіпертензивна активність починаєтьсяв межах однієї години з максимальними ефектами, які звичайно реєструються через2-4 години після прийому препарату. Деяким пацієнтам для досягнення стабільногоефекту зниження артеріального тиску може бути потрібно два тижні лікування. Призастосуванні рекомендованих доз антигіпертензивна дія препарату підтримується убільшості пацієнтів протягом 24-годинного інтервалу між дозами і зберігаєтьсяпротягом тривалого часу лікування.

Гемодинамічнаоцінка в пацієнтів з гіпертензією показала, що зниження артеріального тиску,викликане квінаприлом, супроводжується зменшенням загального периферичногоопору і ниркового судинного опору з незначними змінами або відсутністю змін усерцевому ритмі, серцевому індексі, нирковому кровотоці, швидкості клубочковоїфільтрації або фільтраційної фракції.

Фармакокінетика.Післяперорального застосування препарату максимальні концентрації квінаприлу вплазмі досягаються в межах однієї години. Ґрунтуючись на виявленні квінаприлута його метаболітів у сечі, обсяг абсорбції становить приблизно 60%. Близько38% перорально введеного квінаприлу є системно доступним у виглядіквінаприлату. Квінаприл має очевидний період напіввиведення в плазмі -приблизно одну годину. Максимальні концентрації квінаприлату в плазміспостерігаються приблизно через дві години після пероральної дози квінаприлу.Квінаприлат видаляється, головним чином, шляхом ниркової екскреції і маєнапівперіод ефективної акумуляції (приблизно три години). Приблизно 97%квінаприлу або квінаприлату, що циркулюють у плазмі, зв''язані з білками. Упацієнтів з нирковою недостатністю очевидний період напіввиведення квінаприлатузбільшується зі зменшенням кліренсу креатиніну. Фармакокінетичні дослідження впацієнтів з вираженою нирковою недостатністю, які перебувають на постійномугемодіалізі або на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі, вказуютьна те, що діаліз має незначний вплив на видалення квінаприлу та квінаприлату.Існує лінійна кореляція між кліренсом квінаприлату в плазмі і кліренсомкреатиніну. Виділення квінаприлату також знижене у пацієнтів похилого віку(>65 років). Концентрації квінаприлату знижені у пацієнтів з алкогольнимцирозом через порушену деетерифікацію квінаприлу. Дослідження на щурахпоказали, що квінаприл та його метаболіти не проникають крізьгематоенцефалічний бар''єр.

Показаннядля застосування.

Артеріальнагіпертензія.

Аккупро^® показаний для лікування гіпертензії. Квінаприл ефективний у вигляді монотерапіїабо у поєднанні з тіазидними діуретиками і бета-блокаторами.

Застійнасерцева недостатність.

Аккупро^® є ефективним у лікуванні застійної серцевої недостатності (при необхідності вкомбінації з діуретиком і/або серцевим глікозидом тощо).

Спосібзастосування та дози.

Артеріальнагіпертензія.

Монотерапія:рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів, які не приймаютьдіуретики, становить 10-20 мг, один раз на добу. Залежно від клінічної реакціїдоза може бути збільшена до 20 або 40 мг/добу. Рекомендовану дозу застосовуютьодин раз на добу або ділять на два прийоми. При потребі корекція дози маєпроводитися з інтервалами у 2 – 4 тижні. Довготривалий контроль підтримується убільшості пацієнтів з режимом дозування один раз на добу. Максимальна дозапрепарату становить до 80 мг на добу. Супутнє введення діуретиків: у пацієнтів,які повинні продовжувати лікування діуретиками, початкова рекомендована дозаАккупро^® становить 5 мг і пізніше має бути титрована дооптимальної відповіді (див."Взаємодія з іншими лікарськимизасобами").

Застійнасерцева недостатність.

Рекомендована початковадоза у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю становить 5 мг один абодва рази на добу. Якщо початкова доза препарату переноситься добре, у пацієнтівможна проводити титрування до ефективної дози, звичайно від 10 до 40 мг/добу,яку приймають, розділивши її на дві однакові дози.

Зниженняфункції нирок: кінетичні дані показують, що виведення квінаприлу залежить відрівня функціонування нирок. Рекомендована початкова доза Аккупро^®у пацієнтів із кліренсом креатиніну вище 30 мл/хв. становить 5 мг і у пацієнтівіз кліренсом креатині ну менше 30 мл/хв. - 2,5 мг. Якщо початкова дозапереноситься добре, препарат можна приймати наступного дня при режимі дозуваннядвічі на добу. За відсутності надмірної гіпотензії або суттєвого погіршенняфункції нирок доза може бути збільшена через щотижневі проміжки часу,ґрунтуючись на клінічному та гемодинамічному ефекті.

Побічнадія. Побічніреакції були звичайно незначними і короткотривалими. Найчастіше вконтрольованих випробуваннях спостерігалися такі клінічні побічні реакції:головний біль (7,2%), запаморочення (5,5%), кашель (3,9%), відчуття втоми(3,5%), риніт (3,2%), нудота і/або блювання (2,8%) і міалгія (2,2%). Слідзазначити, що кашель типово є непродуктивним, стійким і зникає після припиненнятерапії. Рідко спостерігались наступні побічні реакції, наведені нижче:

Серцево-судинні: серцебиття, вазодилатація,стенокардія, тахікардія.

Шлунково-кишкові: метеоризм, сухість у ротіабо горлі, панкреатит.

Неврологічні/Психіатричні: вертиго, запаморочення, нервозність,депресія, сонливість.

Шкірні: свербіж, підвищенепотовиділення, висип, алопеція,   пухирчатка, ексфоліативні дерматити.

Урогенітальні: інфекції сечовивіднихшляхів, імпотенція.

Інші: набряк, артралгія,амбліопія, гемолітична анемія.

Результатиклінічних лабораторних досліджень.

Рідкоповідомлялося про агранулоцитоз і нейтропенію, і їх причинний зв''язок іззастосуванням квінаприлу неясний (див."Особливості застосування"). Гіперкаліємія.(див. "Особливості застосування").

Креатинін іазот сечовини крові. Підвищення (більш ніж у 1,25 рази від верхньої межі норми)креатиніну сироватки крові і азоту сечовини крові спостерігалося у 2% і 2%,відповідно, пацієнтів, які отримували лише квіналрил. Підвищення більш імовірноможе спостерігатися у пацієнтів, які отримують супутню терапію з діуретиками,ніж у тих, які отримують виключно квінаприл.

Ангіоневротичнийнабряк. Проангіоневротичний набряк повідомлялося у пацієнтів, які отримували інгібіториАПФ, включаючи 0,1% пацієнтів, які отримували квінаприл. Якщо мають місцеларингеальний стридор або ангіоневротичний набряк обличчя, язика або голосовоїщілини, застосування квінаприлу слід негайно припинити; пацієнту слід провестиналежну терапію, відповідно до загальноприйнятих правил медичної допомоги, іуважно спостерігати за ним до зникнення набряку. У випадках, коли набрякобмежується обличчям і губами, специфічне лікування у більшості випадківнепотрібне; у знятті симптомів корисними можуть бути антигістамінні препарати.Ангіоневротичний набряк, пов''язаний з ураженням гортані, може бути смертельним.Там, де має місце ураження язика, голосової щілини або гортані, яке, ймовірно,може викликати обструкцію дихальних шляхів, відразу ж повинна бути призначенавідповідна невідкладна терапія, включаючи, але не обмежуючись цим, підшкірневведення розчину адреналіну (епінефрину) 1:1000 (від 0,3 до 0,5 мл). Упацієнтів з наявністю в анамнезі ангіоневротичного набряку, не пов''язаного зтерапією інгібітором АПФ, може мати місце підвищений ризикангіоневротичного набряку під час лікування інгібітором АПФ.

Анафілактоїдніреакції

Десенсибілізація

У пацієнтів,які отримували інгібітори АПФ під час десенсибілізуючої терапії з отрутоюперетинчастокрилих, спостерігалися тривалі небезпечні для життя анафілактоїдніреакції. У деяких пацієнтів не виникали ці реакції при тимчасовому утриманнівід приймання інгібіторів АПФ, але вони виникали знову при ненавмиснійповторній провокації.

Аферезліпопротеїнів низької щільності

У пацієнтів,які піддавалися аферезу ліпопротеїнів низької щільності з декстран-сульфатноюабсорбцією при супутній терапії з інгібітором АПФ, спостерігалисяанафілактоїдні реакції.

Гемодіаліз

Клінічні даніпоказали, що пацієнти, які проходили гемодіаліз з використанням певних мембранз високою інтенсивністю потоку (таких, як поліакрилонітрильні мембрани) можуть,імовірно, зазнавати анафілактоїдних реакцій при одночасному лікуванніінгібітором АПФ.

Слід уникатицього поєднання, застосовуючи альтернативні антигіпертензивні препарати абоальтернативні мембрани для гемодіалізу.

Гіпотензія

У пацієнтів знеускладненою гіпертензією, що отримували квінаприл, гіпотензія спостерігаласярідко, але вона була можливим наслідком терапії з інгібіторами АПФ у пацієнтівзі зниженим водно-сольовим балансом, таких, які раніше приймали діуретики,дотримувалися низькосольової дієти, перебували на діалізі (див. "Взаємодіяз іншими лікарськими засобами" і "Побічна дія").

У пацієнтів іззастійною серцевою недостатністю, для яких існує ризик надмірної гіпотензії,лікування квінаприлом має розпочинатися при рекомендованій дозі під ретельниммедичним наглядом; за цими пацієнтами слід уважно спостерігати протягом першихдвох тижнів лікування і щоразу, коли дозування квінаприлу збільшується.

Якщо має місцесимптоматична гіпотензія, пацієнта слід покласти на спину і, якщо це необхідно,провести внутрішньовенну інфузію фізіологічним розчином. Короткотривалагіпотензивна реакція не є протипоказанням для подальшого лікування; однак, якщотака реакція виникла, слід розглянути питання про застосування нижчих дозквінаприлу або будь-якого супутнього лікування діуретиками.

У пацієнтів,які вже отримували діуретик на початку лікування квінаприлом, може розвинутисясимптоматична гіпотензія. Для пацієнтів, які отримують діуретик, важливим є,якщо це можливо, припинення прийому діуретика за два-три дні до початкулікування квінаприлом. Якщо артеріальний тиск не контролюється винятковоквінаприлом, приймання діуретиків слід відновити. Якщо від використаннядіуретиків неможливо відмовитися, введення квінаприлу слід починати з низькоїпочаткової дози.

Нейтропенія/Агранулоцитоз

Нейтропенія /Агранулоцитоз - при застосуванні квінаприлу виникають рідко, як правило, упацієнтів з нирковою недостатністю, а також з колагеновими захворюваннями. Як ідля інших інгібіторів АПФ, для пацієнтів з колагеновими захворюваннями і/абонирковою недостатністю потрібен регулярний контроль кількості лейкоцитів.

Протипоказання.Підвищеначутливість до будь-яких компонентів препарату; наявність в анамнезі ангіоневротичногонабряку, пов''язаного з попередньою терапією інгібітором АПФ; II та ІІІтриместри вагітності; дитячий вік.

Передозування.Конкретнаінформація з лікування передозування Аккупро^® відсутня. Найімовірнішимиклінічними проявами могли б бути симптоми, які належать до тяжкої гіпотензії,що звичайно лікують внутрішньовенним введенням плазмозамінних розчинів.Проводять симптоматичну і підтримуючу терапію за встановленими принципамимедичної допомоги. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз мають незначний вплив навиведення квінаприлу і квінаприлату.

Особливостізастосування.

Зниженняфункції нирок: період напіввиведення квінаприлату збільшується при зменшенні кліренсукреатиніну. Рекомендовані початкові дози для пацієнтів з порушеною функцієюнирок, такі:

Кліренскреатиніну (мл/хв.)     Рекомендована максимальна початкова доза (мг)

>60                                                  10

30-60                                                5

10-30                                                2,5

<10                                                  *

*на сьогоднінемає достатнього досвіду, щоб дозволити дати специфічні рекомендації щододозування цим пацієнтам.

У чутливихосіб, як наслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, можутьочікуватися зміни в функціонуванні нирок. У пацієнтів з тяжкою серцевоюнедостатністю, у яких функція нирок може залежати від активностіренін-ангіотензин-альдостероновох систем, терапія з інгібіторами АПФ, включаючиквінаприл, може бути пов''язана з олігурією та/або прогресуючою азотемією ірідко з гострою нирковою недостатністю та/або смертю.

Періодвиведення квінаприлату є подовженим через зниження кліренсу креатиніну.Пацієнти з кліренсом креатиніну <60 мл/хв. потребують більш низької дозиквінаприлу. (див. "Спосіб застосування та дози"). Дозу для такихпацієнтів слід титрувати від нижчої до вищої, грунтуючись на терапевтичномуефекті, і необхідно ретельно контролювати функцію нирок, хоча початковідослідження не показали, що квінаприл викликає подальше погіршення нирковоїфункції.

У клінічнихдослідженнях гіпертензивних пацієнтів з однобічним або двобічним стенозомниркової артерії, після терапії з інгібітором АПФ спостерігалося підвищенняазоту сечовини крові і креатиніну сироватки крові. Це підвищення було майжезавжди оборотним при відміні терапії з інгібітором АПФ та/або діуретиками. Утаких випадках слід спостерігати за функціонуванням нирок пацієнтів протягомперших кількох тижнів терапії.

Фетальна/Хірургія /Анестезія

У випадкухірургічного втручання необхідно повідомити анестезіолога про прийомквінаприлу, оскільки можливий розвиток вираженої гіпотензії/ колапсу.

Неонатальназахворюваність і смертність

У вагітнихжінок інгібітори АПФ можуть спричиняти фетальну і неонатальну захворюваність ісмертність при застосуванні. Перед використанням квінаприлу у період вагітностіслід розглянути його можливий несприятливий вплив на плід. Якщо жінказавагітніла у період прийому квінаприлу, препарат слід відмінити.

Призастосуванні інгібіторів АПФ протягом II і ІІІ триместрів вагітності булиповідомлення про гіпотензію, ниркову недостатність, гіпоплазію черепа і/абосмерть новонароджених. Також повідомлялося про олігогідрамніон, що, імовірно,представляє знижену ниркову функцію у плоду; у зв''язку з олігогідрамніономвідзначалися контрактури кінцівок, черепно-лицьові деформації, гіпопластичнийрозвиток легень і затримка внутрішньоутробного росту. У зв''язку з цимвагітність, особливо ІІ-ПІ триместр, е протипоказанням для призначенняквінаприлу.

Немовлят, якихin utero піддавали впливу інгібіторів АПФ, слід ретельно спостерігати нанаявність гіпотензії, олігурії і, гіперкаліємії. Якщо має місце олігурія, слідзвернути увагу на підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії.

Застосуванняу дітей

Безпечність іефективність квінаприлу для дітей не встановлена.

Матері, щогодують груддю

ІнгібіториАПФ, включаючи квінаприл, в обмеженій кількості виділяються з жіночим молоком.Тому у період лікування Аккупро^® рекомендовано припинитигрудне вигодовування. Якщо це неможливо, слід ретельно контролювати рівень AT,вміст калію в плазмі крові та функціональний стан нирок у дитини грудного віку.

Застосуванняу людей похилого віку

Вік, очевидно,не впливає на ефективність або профіль безпеки препарату. Отже, рекомендованапочаткова доза квінаприлу у пацієнтів похилого віку становить 10 мг один раз надобу, при необхідності вона може бути коригована відповідно до реакції AT.

Вплив наздатність керувати автомобілем та користуватися технікою

Спеціальнівказівки відсутні.

Взаємодія зіншими лікарськими засобами.

Тетрациклін.Введеннятетрацикліну разом з квінаприлом зменшує абсорбцію тетрацикліну у пацієнтівприблизно на 28-37%. Зменшена абсорбція обумовлена присутністю карбонату магніюяк наповнювача у препараті квінаприлу. Слід мати на увазі можливість такоївзаємодії при одночасному призначенні квінаприлу і тетрацикліну.

Літій. Підвищені рівні літію всироватці крові і симптоми літієвої токсичності спостерігалися у пацієнтів, якіодночасно отримували літієву терапію та інгібітори АПФ, через натрій-втрачаючийефект цих речовин. Одночасне призначення цих препаратів має проводитися зобережністю; рекомендовано частий контроль рівнів літію у сироватці крові.Використання також діуретика може збільшити ризик літієвої токсичності.

Іншіпрепарати. Припризначенні квінаприлу з пропранололом, гідрохлортіазидом, дигоксином абоциметидином не спостерігалося ніяких клінічно важливих фармакокінетичнихвзаємодій. Антикоагулянтний ефект однократної дози варфарину (оцінений запротромбіновим часом) суттєво не змінився при одночасному введенні квінаприлудвічі на день.

Супутнядіуретична терапія. Супутня терапія діуретиками тіазидного типу і/абоприєднанням бета-блокаторів посилює антигіпертензивні ефекти квінаприлу, даючибільший ефект зниження артеріального тиску, ніж при застосуванні будь-якого зпрепаратів окремо. Як і для інших інгібіторів АПФ, пацієнти, які приймаютьдіуретики, особливо ті, які нещодавно розпочав діуретичну терапію, можуть інодівідчувати надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування зквінаприлом. Гіпотензивні ефекти після першої дози квінаприлу можнамінімізувати, відмінивши діуретик за кілька днів перед початком терапії. Якщовідмінити діуретик неможливо, початкова доза квінаприлу має бути зменшена. Дляпацієнтів, які продовжують приймати діуретики, має бути забезпечений медичнийнагляд протягом двох годин після прийому початкової дози квінаприлу. Препарати,які підвищують калій у сироватці крові. Якщо призначена супутня терапіяквінаприлу з калієзберігаючими діуретиками (наприклад, спіронолактоном,триамтереном або амілоридом), калієвими додатками або калієвміснимисолями-замінниками, їх слід використовувати з обережністю і з відповіднимконтролем калію у сироватці крові. Як і для інших інгібіторів АПФ, у пацієнтів,що приймають винятково квінаприл, можуть збільшуватися рівні калію в сироватцікрові. При супутньому введенні квінаприл може зменшувати гіпокаліємію,викликану тіазидними діуретиками. Квінаприл не вивчали в якості супутньоїтерапії з калієзберігаючими діуретиками. Через ризик подальшого потенціюваннязростання калію в сироватці крові радять, щоб поєднана терапія зкалієзберігаючими діуретиками була розпочата з обережністю і рівні калію в сироватцікрові пацієнта ретельно контролювалися.

Нестероїдніпротизапальні засоби. У деяких пацієнтів з нестабільною функцією нирок, якіприймають НПЗП, після початку прийому інгібіторів АПФ ймовірне подальшепогіршення функції нирок. Зазвичай, цей стан оборотний.

Можеспостерігатися зниження терапевтичного ефекту квінаприлу при одночасномупризначенні з НПЗП.

ІнгібіториАПФ, включаючи квінаприл, можуть підвищувати чутливість до інсуліну, що можепризводити до гіпоглікемії у пацієнтів з діабетом, які застосовують інсулін абопероральні гіпоглікемічні препарати. Слід ретельніше наглядати за такимипацієнтами.

Умови татермін зберігання. Зберігати у темному, сухому, недоступному для дітей місці притемпературі не вище 25 °С.

Термінпридатності - 3 роки.