ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

АККУПРО®

(ACCUPRO®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: quinapril; [3S-[2[R*(R*)]₅ЗК*]]-2-[2-[[1-(етоксикарбоніл)-3-фенілпропіл]аміно]-1-оксопропіл]-1,2,3,4-тетрагідро-3-ізоквінолінкарбоновакислота (у вигляді моногідрохлориду);

основні фізико-хімічнівластивості: таблетки5 мг - білого кольору, овальні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому зобох сторін та позначкою "5", що розташована з обох сторін упротилежному напрямку; таблетки 10 мг - білого кольору, трикутні, вкритіоболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою"10" на одній стороні; таблетки 20 мг - білого кольору, круглі,вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою"20" на одній стороні;

склад: кожна таблетка міститьквінаприлу гідрохлориду у кількостях, еквівалентних 5 мг, 10 мг або 20 мгквінаприлу;

допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин,лактоза, кросповідон, магнію стеарат, opadry білий OY-S-7331:гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, титану диоксид, макрогол400, віск канделільський.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Інгібітори ангіотензинперетворюючогоферменту (АПФ). Код АТС С09А А06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Квінаприлу гідрохлорид являєсобою сіль квінаприлу - етилового ефіру інгібітора ангіотензинперетворюючогоферменту (АПФ) квінаприлату, який не містить сульфідну групу. При прийоміпрепарату внутрішньо відбувається швидка деетерифікація квінаприлу до квінаприлату(дикислоти квінаприлу, основного метаболіту), який, у дослідженнях на людях ітваринах виявився ефективним інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту.Механізм дії квінаприлу полягає в інгібуванні циркуляції і тканинної активностіАПФ, тим самим зменшуючи вазопресорну активність і секрецію альдостерону.Зниження рівня ангіотензину II за механізмом зворотного зв''язку призводить допідвищеної секреції реніну та його активності в плазмі крові.

Проте, коли вважають, що основниймеханізм антигіпертензивного ефекту проявляється черезренін-ангіотензин-альдостеронову систему, квінаприл проявляє антигіпертензивнудію навіть у пацієнтів з низькою реніновою гіпертензією.

Введення пацієнтам з гіпертензією, відпомірної до тяжкої, від 10 до 40 мг квінаприлу призводить до зниженняартеріального тиску як у положенні сидячи, так і стоячи, з мінімальним впливомна серцевий ритм. Антигіпертензивна активність починається в межах однієїгодини з максимальними ефектами, які звичайно реєструються через 2-4 години післяприйому препарату. Деяким пацієнтам для досягнення стабільного ефекту зниженняартеріального тиску може бути потрібно два тижні лікування. При застосуваннірекомендованих доз антигіпертензивна дія препарату підтримується у більшостіпацієнтів протягом 24-годинного інтервалу між дозами і зберігається протягомтривалого часу лікування.

Гемодинамічна оцінка в пацієнтів згіпертензією показала, що зниження артеріального тиску, викликане квінаприлом,супроводжується зменшенням загального периферичного опору і ниркового судинногоопору з незначними змінами або відсутністю змін у серцевому ритмі, серцевомуіндексі, нирковому кровотоці, швидкості клубочкової фільтрації абофільтраційної фракції.

Фармакокінетика. Після перорального застосуванняпрепарату максимальні концентрації квінаприлу в плазмі досягаються в межаходнієї години. Ґрунтуючись на виявленні квінаприлу та його метаболітів у сечі,обсяг абсорбції становить приблизно 60%. Близько 38% перорально введеногоквінаприлу є системно доступним у вигляді квінаприлату. Квінаприл має очевиднийперіод напіввиведення в плазмі - приблизно одну годину. Максимальніконцентрації квінаприлату в плазмі спостерігаються приблизно через дві годинипісля пероральної дози квінаприлу. Квінаприлат видаляється, головним чином, шляхомниркової екскреції і має напівперіод ефективної акумуляції (приблизно тригодини). Приблизно 97% квінаприлу або квінаприлату, що циркулюють у плазмі,зв''язані з білками. У пацієнтів з нирковою недостатністю очевидний періоднапіввиведення квінаприлату збільшується зі зменшенням кліренсу креатиніну.Фармакокінетичні дослідження в пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю,які перебувають на постійному гемодіалізі або на постійному амбулаторномуперитонеальному діалізі, вказують на те, що діаліз має незначний вплив навидалення квінаприлу та квінаприлату. Існує лінійна кореляція між кліренсомквінаприлату в плазмі і кліренсом креатиніну. Виділення квінаприлату такожзнижене у пацієнтів похилого віку (>65 років). Концентрації квінаприлатузнижені у пацієнтів з алкогольним цирозом через порушену деетерифікаціюквінаприлу. Дослідження на щурах показали, що квінаприл та його метаболіти непроникають крізь гематоенцефалічний бар''єр.

Показання для застосування.

Артеріальна гіпертензія.

Аккупро^® показаний длялікування гіпертензії. Квінаприл ефективний у вигляді монотерапії або упоєднанні з тіазидними діуретиками і бета-блокаторами.

Застійна серцева недостатність.

Аккупро^® є ефективниму лікуванні застійної серцевої недостатності (при необхідності в комбінації здіуретиком і/або серцевим глікозидом тощо).

Спосіб застосування та дози.

Артеріальна гіпертензія.

Монотерапія: рекомендована початковадоза препарату для пацієнтів, які не приймають діуретики, становить 10-20 мг,один раз на добу. Залежно від клінічної реакції доза може бути збільшена до 20або 40 мг/добу. Рекомендовану дозу застосовують один раз на добу або ділять надва прийоми. При потребі корекція дози має проводитися з інтервалами у 2 – 4тижні. Довготривалий контроль підтримується у більшості пацієнтів з режимомдозування один раз на добу. Максимальна доза препарату становить до 80 мг надобу. Супутнє введення діуретиків: у пацієнтів, які повинні продовжуватилікування діуретиками, початкова рекомендована доза Аккупро^®становить 5 мг і пізніше має бути титрована до оптимальної відповіді(див."Взаємодія з іншими лікарськими засобами").

Застійна серцева недостатність.

Рекомендована початкова доза у пацієнтівіз застійною серцевою недостатністю становить 5 мг один або два рази на добу.Якщо початкова доза препарату переноситься добре, у пацієнтів можна проводитититрування до ефективної дози, звичайно від 10 до 40 мг/добу, яку приймають,розділивши її на дві однакові дози.

Зниження функції нирок: кінетичні даніпоказують, що виведення квінаприлу залежить від рівня функціонування нирок.Рекомендована початкова доза Аккупро^® у пацієнтів ізкліренсом креатиніну вище 30 мл/хв. становить 5 мг і у пацієнтів із кліренсомкреатині ну менше 30 мл/хв. - 2,5 мг. Якщо початкова доза переноситься добре,препарат можна приймати наступного дня при режимі дозування двічі на добу. Завідсутності надмірної гіпотензії або суттєвого погіршення функції нирок дозаможе бути збільшена через щотижневі проміжки часу, ґрунтуючись на клінічному тагемодинамічному ефекті.

Побічна дія. Побічні реакції були звичайнонезначними і короткотривалими. Найчастіше в контрольованих випробуванняхспостерігалися такі клінічні побічні реакції: головний біль (7,2%),запаморочення (5,5%), кашель (3,9%), відчуття втоми (3,5%), риніт (3,2%), нудотаі/або блювання (2,8%) і міалгія (2,2%). Слід зазначити, що кашель типово єнепродуктивним, стійким і зникає після припинення терапії. Рідко спостерігалисьнаступні побічні реакції, наведені нижче:

Серцево-судинні: серцебиття, вазодилатація, стенокардія,тахікардія.

Шлунково-кишкові: метеоризм, сухість у роті абогорлі, панкреатит.

Неврологічні/Психіатричні: вертиго, запаморочення,нервозність, депресія, сонливість.

Шкірні: свербіж, підвищенепотовиділення, висип, алопеція, пухирчатка, ексфоліативні дерматити.

Урогенітальні: інфекції сечовивідних шляхів,імпотенція.

Інші: набряк, артралгія, амбліопія,гемолітична анемія.

Результати клінічнихлабораторних досліджень.

Рідко повідомлялося про агранулоцитоз інейтропенію, і їх причинний зв''язок із застосуванням квінаприлу неясний(див."Особливості застосування"). Гіперкаліємія. (див."Особливості застосування").

Креатинін і азот сечовини крові.Підвищення(більш ніж у 1,25 рази від верхньої межі норми) креатиніну сироватки крові іазоту сечовини крові спостерігалося у 2% і 2%, відповідно, пацієнтів, якіотримували лише квіналрил. Підвищення більш імовірно може спостерігатися упацієнтів, які отримують супутню терапію з діуретиками, ніж у тих, якіотримують виключно квінаприл.

Ангіоневротичний набряк. Про ангіоневротичний набрякповідомлялося у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи 0,1%пацієнтів, які отримували квінаприл. Якщо мають місце ларингеальний стридор абоангіоневротичний набряк обличчя, язика або голосової щілини, застосування квінаприлуслід негайно припинити; пацієнту слід провести належну терапію, відповідно дозагальноприйнятих правил медичної допомоги, і уважно спостерігати за ним дозникнення набряку. У випадках, коли набряк обмежується обличчям і губами,специфічне лікування у більшості випадків непотрібне; у знятті симптомівкорисними можуть бути антигістамінні препарати. Ангіоневротичний набряк,пов''язаний з ураженням гортані, може бути смертельним. Там, де має місцеураження язика, голосової щілини або гортані, яке, ймовірно, може викликатиобструкцію дихальних шляхів, відразу ж повинна бути призначена відповіднаневідкладна терапія, включаючи, але не обмежуючись цим, підшкірне введеннярозчину адреналіну (епінефрину) 1:1000 (від 0,3 до 0,5 мл). У пацієнтів знаявністю в анамнезі ангіоневротичного набряку, не пов''язаного з терапієюінгібітором АПФ, може мати місце підвищений ризик ангіоневротичногонабряку під час лікування інгібітором АПФ.

Анафілактоїдні реакції

Десенсибілізація

У пацієнтів, які отримували інгібіториАПФ під час десенсибілізуючої терапії з отрутою перетинчастокрилих,спостерігалися тривалі небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. У деякихпацієнтів не виникали ці реакції при тимчасовому утриманні від прийманняінгібіторів АПФ, але вони виникали знову при ненавмисній повторній провокації.

Аферез ліпопротеїнів низькоїщільності

У пацієнтів, які піддавалися аферезуліпопротеїнів низької щільності з декстран-сульфатною абсорбцією при супутній терапіїз інгібітором АПФ, спостерігалися анафілактоїдні реакції.

Гемодіаліз

Клінічні дані показали, що пацієнти, якіпроходили гемодіаліз з використанням певних мембран з високою інтенсивністюпотоку (таких, як поліакрилонітрильні мембрани) можуть, імовірно, зазнаватианафілактоїдних реакцій при одночасному лікуванні інгібітором АПФ.

Слід уникати цього поєднання,застосовуючи альтернативні антигіпертензивні препарати або альтернативнімембрани для гемодіалізу.

Гіпотензія

У пацієнтів з неускладненою гіпертензією,що отримували квінаприл, гіпотензія спостерігалася рідко, але вона буламожливим наслідком терапії з інгібіторами АПФ у пацієнтів зі зниженимводно-сольовим балансом, таких, які раніше приймали діуретики, дотримувалисянизькосольової дієти, перебували на діалізі (див. "Взаємодія з іншимилікарськими засобами" і "Побічна дія").

У пацієнтів із застійною серцевоюнедостатністю, для яких існує ризик надмірної гіпотензії, лікування квінаприломмає розпочинатися при рекомендованій дозі під ретельним медичним наглядом; зацими пацієнтами слід уважно спостерігати протягом перших двох тижнів лікуванняі щоразу, коли дозування квінаприлу збільшується.

Якщо має місце симптоматична гіпотензія,пацієнта слід покласти на спину і, якщо це необхідно, провести внутрішньовеннуінфузію фізіологічним розчином. Короткотривала гіпотензивна реакція не єпротипоказанням для подальшого лікування; однак, якщо така реакція виникла,слід розглянути питання про застосування нижчих доз квінаприлу або будь-якогосупутнього лікування діуретиками.

У пацієнтів, які вже отримували діуретикна початку лікування квінаприлом, може розвинутися симптоматична гіпотензія.Для пацієнтів, які отримують діуретик, важливим є, якщо це можливо, припиненняприйому діуретика за два-три дні до початку лікування квінаприлом. Якщоартеріальний тиск не контролюється винятково квінаприлом, приймання діуретиківслід відновити. Якщо від використання діуретиків неможливо відмовитися,введення квінаприлу слід починати з низької початкової дози.

Нейтропенія /Агранулоцитоз

Нейтропенія / Агранулоцитоз - призастосуванні квінаприлу виникають рідко, як правило, у пацієнтів з нирковоюнедостатністю, а також з колагеновими захворюваннями. Як і для іншихінгібіторів АПФ, для пацієнтів з колагеновими захворюваннями і/або нирковоюнедостатністю потрібен регулярний контроль кількості лейкоцитів.

Протипоказання. Підвищена чутливість добудь-яких компонентів препарату; наявність в анамнезі ангіоневротичногонабряку, пов''язаного з попередньою терапією інгібітором АПФ; II та ІІІтриместри вагітності; дитячий вік.

Передозування. Конкретна інформація з лікуванняпередозування Аккупро^® відсутня. Найімовірнішими клінічнимипроявами могли б бути симптоми, які належать до тяжкої гіпотензії, що звичайно лікуютьвнутрішньовенним введенням плазмозамінних розчинів. Проводять симптоматичну іпідтримуючу терапію за встановленими принципами медичної допомоги. Гемодіаліз іперитонеальний діаліз мають незначний вплив на виведення квінаприлу іквінаприлату.

Особливості застосування.

Зниження функції нирок: період напіввиведенняквінаприлату збільшується при зменшенні кліренсу креатиніну. Рекомендованіпочаткові дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок, такі:

Кліренс креатиніну (мл/хв.) Рекомендованамаксимальна початкова доза (мг)

>60 10

30-60 5

10-30 2,5

<10 *

*на сьогодні немає достатнього досвіду,щоб дозволити дати специфічні рекомендації щодо дозування цим пацієнтам.

У чутливих осіб, як наслідок інгібуванняренін-ангіотензин-альдостеронової системи, можуть очікуватися зміни вфункціонуванні нирок. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у якихфункція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостероновохсистем, терапія з інгібіторами АПФ, включаючи квінаприл, може бути пов''язана золігурією та/або прогресуючою азотемією і рідко з гострою нирковоюнедостатністю та/або смертю.

Період виведення квінаприлату єподовженим через зниження кліренсу креатиніну. Пацієнти з кліренсом креатиніну<60 мл/хв. потребують більш низької дози квінаприлу. (див. "Спосібзастосування та дози"). Дозу для таких пацієнтів слід титрувати від нижчоїдо вищої, грунтуючись на терапевтичному ефекті, і необхідно ретельноконтролювати функцію нирок, хоча початкові дослідження не показали, щоквінаприл викликає подальше погіршення ниркової функції.

У клінічних дослідженнях гіпертензивнихпацієнтів з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії, після терапії зінгібітором АПФ спостерігалося підвищення азоту сечовини крові і креатинінусироватки крові. Це підвищення було майже завжди оборотним при відміні терапіїз інгібітором АПФ та/або діуретиками. У таких випадках слід спостерігати зафункціонуванням нирок пацієнтів протягом перших кількох тижнів терапії.

Фетальна /Хірургія /Анестезія

У випадку хірургічного втручаннянеобхідно повідомити анестезіолога про прийом квінаприлу, оскільки можливийрозвиток вираженої гіпотензії/ колапсу.

Неонатальна захворюваність ісмертність

У вагітних жінок інгібітори АПФ можутьспричиняти фетальну і неонатальну захворюваність і смертність при застосуванні.Перед використанням квінаприлу у період вагітності слід розглянути йогоможливий несприятливий вплив на плід. Якщо жінка завагітніла у період прийомуквінаприлу, препарат слід відмінити.

При застосуванні інгібіторів АПФпротягом II і ІІІ триместрів вагітності були повідомлення про гіпотензію,ниркову недостатність, гіпоплазію черепа і/або смерть новонароджених. Такожповідомлялося про олігогідрамніон, що, імовірно, представляє знижену нирковуфункцію у плоду; у зв''язку з олігогідрамніоном відзначалися контрактурикінцівок, черепно-лицьові деформації, гіпопластичний розвиток легень і затримкавнутрішньоутробного росту. У зв''язку з цим вагітність, особливо ІІ-ПІ триместр,е протипоказанням для призначення квінаприлу.

Немовлят, яких in utero піддаваливпливу інгібіторів АПФ, слід ретельно спостерігати на наявність гіпотензії,олігурії і, гіперкаліємії. Якщо має місце олігурія, слід звернути увагу напідтримку артеріального тиску і ниркової перфузії.

Застосування у дітей

Безпечність і ефективність квінаприлудля дітей не встановлена.

Матері, що годують груддю

Інгібітори АПФ, включаючи квінаприл, вобмеженій кількості виділяються з жіночим молоком. Тому у період лікуванняАккупро^® рекомендовано припинити грудне вигодовування. Якщоце неможливо, слід ретельно контролювати рівень AT, вміст калію в плазмі кровіта функціональний стан нирок у дитини грудного віку.

Застосування у людей похилоговіку

Вік, очевидно, не впливає наефективність або профіль безпеки препарату. Отже, рекомендована початкова дозаквінаприлу у пацієнтів похилого віку становить 10 мг один раз на добу, принеобхідності вона може бути коригована відповідно до реакції AT.

Вплив на здатність керуватиавтомобілем та користуватися технікою

Спеціальні вказівки відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.

Тетрациклін. Введення тетрацикліну разом зквінаприлом зменшує абсорбцію тетрацикліну у пацієнтів приблизно на 28-37%.Зменшена абсорбція обумовлена присутністю карбонату магнію як наповнювача упрепараті квінаприлу. Слід мати на увазі можливість такої взаємодії приодночасному призначенні квінаприлу і тетрацикліну.

Літій. Підвищені рівні літію в сироватці кровіі симптоми літієвої токсичності спостерігалися у пацієнтів, які одночасноотримували літієву терапію та інгібітори АПФ, через натрій-втрачаючий ефект цихречовин. Одночасне призначення цих препаратів має проводитися з обережністю;рекомендовано частий контроль рівнів літію у сироватці крові. Використаннятакож діуретика може збільшити ризик літієвої токсичності.

Інші препарати. При призначенні квінаприлу зпропранололом, гідрохлортіазидом, дигоксином або циметидином не спостерігалосяніяких клінічно важливих фармакокінетичних взаємодій. Антикоагулянтний ефектоднократної дози варфарину (оцінений за протромбіновим часом) суттєво незмінився при одночасному введенні квінаприлу двічі на день.

Супутня діуретична терапія. Супутня терапія діуретикамитіазидного типу і/або приєднанням бета-блокаторів посилює антигіпертензивніефекти квінаприлу, даючи більший ефект зниження артеріального тиску, ніж призастосуванні будь-якого з препаратів окремо. Як і для інших інгібіторів АПФ,пацієнти, які приймають діуретики, особливо ті, які нещодавно розпочавдіуретичну терапію, можуть іноді відчувати надмірне зниження артеріальноготиску після початку лікування з квінаприлом. Гіпотензивні ефекти після першоїдози квінаприлу можна мінімізувати, відмінивши діуретик за кілька днів передпочатком терапії. Якщо відмінити діуретик неможливо, початкова доза квінаприлумає бути зменшена. Для пацієнтів, які продовжують приймати діуретики, має бутизабезпечений медичний нагляд протягом двох годин після прийому початкової дозиквінаприлу. Препарати, які підвищують калій у сироватці крові. Якщо призначенасупутня терапія квінаприлу з калієзберігаючими діуретиками (наприклад,спіронолактоном, триамтереном або амілоридом), калієвими додатками абокалієвмісними солями-замінниками, їх слід використовувати з обережністю і звідповідним контролем калію у сироватці крові. Як і для інших інгібіторів АПФ,у пацієнтів, що приймають винятково квінаприл, можуть збільшуватися рівні каліюв сироватці крові. При супутньому введенні квінаприл може зменшуватигіпокаліємію, викликану тіазидними діуретиками. Квінаприл не вивчали в якостісупутньої терапії з калієзберігаючими діуретиками. Через ризик подальшогопотенціювання зростання калію в сироватці крові радять, щоб поєднана терапія зкалієзберігаючими діуретиками була розпочата з обережністю і рівні калію всироватці крові пацієнта ретельно контролювалися.

Нестероїдні протизапальнізасоби. Удеяких пацієнтів з нестабільною функцією нирок, які приймають НПЗП, післяпочатку прийому інгібіторів АПФ ймовірне подальше погіршення функції нирок.Зазвичай, цей стан оборотний.

Може спостерігатися зниженнятерапевтичного ефекту квінаприлу при одночасному призначенні з НПЗП.

Інгібітори АПФ, включаючи квінаприл,можуть підвищувати чутливість до інсуліну, що може призводити до гіпоглікемії упацієнтів з діабетом, які застосовують інсулін або пероральні гіпоглікемічніпрепарати. Слід ретельніше наглядати за такими пацієнтами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у темному, сухому,недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.