І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосуванняпрепарату
ГІНІПРАЛ
( GYNIPRAL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічнаназви: hexoprenaline;
N,N – біс[2-(3’,4’-дигідроксифеніл)-2-гідроксіетил]-гексаметилендіамін сульфат;
основні фізико-хімічнівластивості: прозорий,безбарвний розчин;
склад: 1 ампула по 5 мл містить 0,025 мг гексопреналіну сульфату;
допоміжні речовини: натрію піросульфіт, динатрію едетату дигідрат,натрію хлорид, кислота сірчана 2N (скільки потрібно для оптимізацій рН), водадля ін’єкцій.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину дляінфузій.
Фармакотерапевтична група. Засоби для застосування у гінекології.Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки.
Код АТС G02СА05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гініпрал є селективнимбета-2-симпатоміметиком, що розслаблює мускулатуру матки. Під впливом Гініпралузменшується частота та інтенсивність скорочень матки. Препарат пригнічуєспонтанні, а також спричинені окситоцином пологові перейми; під час пологівнормалізує вкрай сильні або нерегулярні перейми. Під дією Гініпралу передчасніперейми у більшості випадків припиняються, що дозволяє продовжити вагітність донормального терміну пологів. За рахунок своєї бета-2-селективності Гініпралсправляє незначну дію на серцеву діяльність і кровотік вагітної та плоду.
Фармакокінетика. Препарат складається з двох катехоламіновихгруп, які в організмі людини проходять процес метилування за рахуноккатехоламін-О-метилтрансферази. Якщо дія ізопреналіну майже повністюприпиняється при введенні однієї метилової групи, гексопреналін стає біологічнонеактивним тільки у випадку метилування обох своїх катехоламінових груп. Цявластивість, а також висока здатність Гініпралу адгезувати на поверхнівважаються причиною його довготривалої дії.
Частина введеного препарату залишається активною у місці введеннятривалий час. Після внутрішньом’язового введення активний метаболіт добревиводиться із сечею. У місці ін’єкції тривалий час спостерігається діяпрепарату. Гексопреналін добре абсорбується при прийомі внутрішньо, частинайого виділяється у вигляді диметильованого метаболіту.
Показання для застосування.
1. Гострий токоліз.
Гальмування пологових переймів під час пологів при гострійвнутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином,перед поворотом плоду з поперчного положення, при пролапсі пуповини, приускладненій пологовій діяльності. Як начальний захід при передчасних пологахперед доставкою вагітної до лікарні.
2. Масивний токоліз.
Гальмування передчасних пологових перейм за наявності згладженої шийкиматки і/або розкриття зіва матки.
3. Тривалий токоліз.
Профілактика передчасних пологів при посилених або прискорених переймахбез згладження шийки матки або розкриття зіва матки. Іммобілізація матки до,під час і після Черчлаге-операції.
Спосіб застосування та дози.
Для внутрішньовенного струминного введення або інфузії.
Вміст ампули необхідно вводити внутрішньовенно повільно (протягом 5 –10 хвилин), з використанням автоматично дозуючих інфузоматів або за допомогоюзвичайних інфузійних систем – після розведення ізотонічним розчином натріюхлориду до 10 мл.
Дозування.
1. Гострий токоліз.
10 мкг Гініпралу, розведених у 10 мл розчину натрію хлориду абоглюкози, вводити протягом 5 – 10 хвилин повільно внутрішньовенно. Занеобхідності продовжити введення шляхом внутрішньовенної інфузії зі швидкістю0,3 мкг/хв.
2. Масивний токоліз.
На початку лікування починають із введення 10 мкг повільновнутрішньовенно, потім – внутрішньовенна інфузія Гініпралу зі швидкістю 0,3мкг/хв. Можна вводити препарат зі швидкістю 0,3 мкг/хв і без попередньоївнутрішньовенної ін’єкції.
Вводити внутрішньовенно краплинно (20 крапель=1мл).
Концентрат для інфузій розчинити в 500 мл ізотонічного розчину натріюхлориду або 5% розчині глюкози.
Розрахунок дозування:
0,3 мкг/хв відповідає:
кількість ампул швидкість внутрішньовенного введення
1 (25 мкг) 120 крапель/хв
2 (50 мкг) 60 крапель/хв
3 (75 мкг) 40 крапель/хв
4 (100 мкг) 30 крапель/хв.
При використанні автоматично дозуючих інфузоматорів 75 мкг (3 ампуликонцентрату для інфузії 25 мкг Гініпралу) розводять ізотонічним розчиномхлориду натрію або 5% розчином глюкози до 50 мл, швидкість інфузії 5=0,3мкг/хв.
Добова доза 430 мкг перевищується тільки у виняткових випадках.
3.Тривалий токоліз.
Рекомендована доза - 0,075 мкг/хв.
При використанні автоматично дозуючих інфузоматорів 75 мкг (3 ампуликонцентрату для інфузії 25 мкг Гініпралу) розводять ізотонічним розчиномхлориду натрію або 5% розчином глюкози до 50 мл, швидкість інфузії 3=0,075мкг/хв.
Вводити у вигляді інфузій (20 крапель=1 мл). Концентрат для інфузійрозчинити в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози.
Розрахунок дозування 0,075 мкг/хв відповідає:
кількість ампул швидкість внутрішньовенного введення
1(25 мкг) 30 крапель/хв
2 (50 мкг) 15 крапель/хв
Виготовлений розчин використати протягом 24 годин!
Якщо протягом 48 годин не відбувається поновлення перейм, лікуванняможна продовжити препаратом Гініпрал таблетки 0,5 мг.
Вказане дозування можна використовувати тільки як орієнтовне, притоколізі необхідно регулювати його індивідуально.
Побічна дія.
Звичайно Гініпрал добре переноситься хворими.
Під час прийому Гінпралу можуть розвинутися запаморочення, легкийтремор пальців, тривожність, підсилене потовиділення, тахікардія, головнийбіль, нудота, блювання.
Були зафіксовані поодинокі випадки порушення ритму серця (шлуночковаекстрасистолія), кардіалгії, утруднення дихання. Ці симптоми швидко минаютьпісля припинення застосування препарату.
Рівень цукру в крові, особливо при діабеті, підвищується за рахунокглікогенлітичної дії препарату.
Діурез знижується, особливо на початковій стадії лікування. У пацієнтокзі схильністю до затримки рідини у тканинах це може призвести до виникненнянабряків.
Під час лікування препаратом Гініпрал може знизитись інтенсивністьперистальтики кишечнику (необхідно звернути увагу на регулярністьвипорожнення).
У новонароджених можуть виникати гіпоглікемія і ацидоз, бронхоспазм,анафілактичний шок.
Протипоказання.
· Гіперчутливість до компонентів препарату;
· тиреотоксикоз;
· серцево-судинні захворювання, особливо порушення серцевого ритму, щоперебігають з тахікардією, міокардит, порок мітрального клапана і аортальнийстеноз;
· ішемічна хвороба серця;
· артеріальна гіпертензія;
· тяжкі захворювання печінки та нирок;
· закритокутова глаукома;
· маткові кровотечі, передчасне відшарування плаценти;
· внутрішньоматкові інфекції;
· вагітність ( І триместр);
· період лактації.
Передозування.
Симптоми: тривожність, тремор, підсилене потовиділення, значнатахікардія, аритмія, головний біль, кардіалгія, зниження артеріального тиску,задишка. Лікування: застосування антагоністів Гініпралу – неселективнихбета-адреноблокаторів, які повністю нейтралізують дію Гініпралу.
Особливості застосування.
Під контролем лікаряповинні постійно бути артеріальний тиск, пульс, серцева діяльність, а такожсерцебиття плода.
Пацієнтам з підвищеною чутливістю до симпатоміметиків слідзастосовувати Гініпрал невеликими дозами, призначеними індивідуально, під постійнимнаглядом лікаря.
При значному зростанні частоти серцевих скорочень у матері (більше 130уд/хв) або/і значному зниженні артеріального тиску слід зменшити дозу, а занаявності скарг на утруднене дихання, болю в ділянці серця і при проявах ознаксерцевої недостатності застосування препарату слід припинити.
При лікуванні хворих на цукровий діабет необхідно слідкувати за обміномвуглеводів, тому що застосування Гініпралу, особливо на початковій стадіїлікування, може спричинити зростання рівня цукру в крові. Якщо пологивідбуваються безпосередньо після курсу лікування препаратом Гініпрал, необхідновраховувати можливість появи у новонароджених гіпоглікемії і ацидозу черезпроникнення кислих продуктів обміну речовин (молочні і кетонові сполуки).
В окремих випадках одночасне застосування глюкокортикостероїдів під часінфузій препарату може спричинити набряк легенів. Тому при інфузійній терапіїнеобхідно постійне ретельне клінічне спостереження за пацієнтами. Це особливоважливо при комбінованому лікуванні кортикостероїдами у пацієнтів із супутнімизахворюваннями, які призводять до затримки рідини (захворювання нирок).
Необхідно обмежити прийом рідини.
Ризик можливого розвитку набряку легенів потребує обмеження об’ємуінфузії наскільки це є можливим, а також використання розчинів для розведення,що не містять електролітів.
Необхідно обмежити споживання солі з їжею.
Перед початком токолітичної терапії необхідно приймати препарати калію,тому що при гіпокаліємії дія симпатоміметиків на міокард підсилюється.
Одночасне застосування деяких наркотичних засобів (галоман) ісимпатоміметиків може призвести до порушень серцевого ритму.
При тривалій токолітичній терапії необхідно контролювати станфетоплацентарного комплексу і пересвідчитися у відсутності відшаруванняплаценти. Клінічні симптоми передчасного відшарування плаценти можуть бутизгладжені на фоні токолітичної терапії.
При розриві плідного міхура і при розкритті шийки матки більше, ніж на2-3 см, ефективність токолітичної терапії невелика.
Під час токолітичного лікування із застосуванням бета-адреноміметиківможуть підсилюватися симптоми супутньої дистрофічної міотонії. У таких випадкахрекомендується застосування препаратів дифенілгідантоїну (фенітоїну).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Ряд препаратів, що знижують артеріальний тиск (наприкладбета-адреноблокатори), послаблюють дію Гініпралу або нейтралізують його.
Метилксантини (наприклад теофілін) підсилюють дію Гініпралу.
Інтенсивність накопичення глікогену у печінці, спричиненогозастосуванням глюкокортикостероїдів, знижується під дією Гініпралу.
Дія пероральних гіпоглікемічних засобів на фоні терапії Гініпраломпослаблюється.
Деякі симпатоміметики (серцево-судинні і антиастматичні препарати)підсилюють побічні ефекти Гініпралу (тахікардія).
Засоби для загальної анестезії (фторотан) і адреностимуляторипідсилюють побічні ефекти з боку серцево-судинної системи.
Гініпрал несумісний з алкалоїдами ріжків, препарати інгібітори МАО,трициклічні антидепресанти, а також з препаратами, що містять кальцій і вітамінД, а також з дигідротахістеролом і мінералкортикоїдами.
Сульфіт є високоактивним компонентом, тому слід утриматися відзмішування Гініпралу з іншими розчинами, крім ізотонічного розчину натріюхлориду і 5% розчином глюкози.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці притемпературі 18 – 25ºС. Термін придатності – 3 роки.