ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

НОЛІПРЕЛ

(NOLIPREL®)

Загальна характеристика:

основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: білі довгасті таблетки, з рискою з обохсторін;

склад: 1 таблетка мiстить 2 мг периндоприлу, солітертбутиламіну та 0,625 мг індапаміду;

допомiжнi речовини: целюлозамiкрокристалiчна, лактози моногідрат, магнію стеарат,

кремнiй гiдрофобний колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторівангіотензинперетворюючого ферменту. Периндоприл і діуретики. Код ATC CO9BA04.

Фармакологiчнi властивостi.

Фармакодинаміка.

 Ноліпрел - комбінованийантигіпертензивний препарат, який має у своєму складі периндоприл – інгібіторангіотензинперетворюючого ферменту та індапамід - сульфонамідний діуретин.Ноліпрел має виражену антигіпертензивну дію, знижує систолічний та діастолічнийтиск. Цей ефект є дозозалежним. Ноліпрел ефективно діє протягом 24 годин.Максимальна антигіпертензивна дія препарату Ноліпрел розвивається протягом 1місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії. При припиненнізастосування препарату, ефекту відміни не спостерігається.

 Фармакологічна дія препарату Ноліпрелзумовлена властивостями кожного компонента (периндоприлу та індапаміду)та їх адитивним синергізмом.

 Фармакологічні властивості, щопов’язані з периндоприлом

Периндоприл – інгібітор ферменту, якийперетворює ангіотензин I в ангіотензин II (ангіотензинперетворюючий фермент – АПФ).Таким чином периндоприл запобігає утворенню судинозвужувального ангіотензинуII, ендогенної натуральної речовини, яка є одним з факторів підвищенняартеріального тиску. Периндоприл запобігає розпаду брадикініну, ендогенноїнатуральної речовини, яка сприяє розширенню та зменшенню опору периферійнихсудин. Застосування периндоприлу приводить до зниження секреції альдостерону,підвищення активності реніну у плазмі, зменшення периферичного опору судинзавдяки дії на судини м’язів і нирок. При цьому не спостерігається затримкиводи та солей і рефлекторної тахікардії.

Завдяки складному механізму дії периндоприлзнижує підвищений артеріальний тиск. Периндоприл також виявляєантигіпертерзивну дію у пацієнтів з низьким і нормальним рівнем реніну уплазмі.

 Периндоприл діє через свій активнийметаболіт - периндоприлат.

Периндоприл зменшує перед- і пост-навантаження на серце.

 Численні дослідження показали, щозастосування периндоприлу приводить до

- зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків;

- зниження загального опору периферичних судин;

- збільшення хвилинного серцевого викиду та покращання серцевогоіндексу.

Значно покращуються показники тестів зфізичним навантаженням.

Фармакологічні властивості, що пов’язані зіндапамідом

Індапамід є сульфонамiднимпохідним, який фармакологiчно споріднений з тiазидними діуретиками тапризначається для лікування артеріальної гіпертензії. Завдяки складномумеханізму дії індапамід знижує артеріальний тиск, але не спричиняє значногозбільшення діурезу. Індапамід діє на рівні нирок і судин.

 Індапамід має високу ліпофільність ідіє на рівні судинної стінки, а саме:

- змінює трансмембранний транспорт іонів (упершу чергу кальцію), що приводить до зменшення скоротливої здатності волоконгладких м’язів у кровоносних судинах;

- стимулює синтез простагландину PGE2 iпростациклiну PGI2, який є вазодилятатором та iнгiбiтором агрегацiїтромбоцитiв.

Все це приводить до зменшення загальногоопору периферійних судин і артеріол і

зумовлює зменшення артеріального тиску.

 На рівні нирок індапамiд зменшуєреабсорбцiю натрiю в кортикальному сегментi, пiдвищує видiлення натрiю i хлорув сечу, меншою мiрою - видiлення калiю i магнiю, таким чином приводить дозбiльшення дiурезу.

Фармакокiнетика.

Фармакокінетичні властивості периндоприлу таіндапаміду при комбінації не змінюються

порівняно з застосуванням кожного компонентапри монотерапії.

Периндоприл. Після перорального прийомупериндоприл швидко всмоктується. Периндоприл діє через свій активний метаболіт– периндоприлат. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі досягаєтьсячерез 3-4 години після прийому. Антигіпертензивну дію має периндоприлат, якийзв’язується з АПФ. Період напіввиведення зв’язаного з АПФ периндоприлатустановить більше 24 годин, що забезпечує ефективний 24-годинний контрольартеріального тиску. Стадія стабільної концентрації в плазмі настає через 4дні. Периндоприлат виводиться із сечею.

Виведення периндоприлату знижується упацієнтів похилого віку, у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю.Рекомендовано проводити підбір дози для пацієнтів з нирковою недостатністю,враховуючи ступінь недостатності та кліренс креатиніну. Діалізний кліренспериндоприлу - 70 мл/хв.

Кінетика периндоприлу сповільнюється ухворих на цироз печінки. Однак кількість перин- доприлату, що утворюється, незменшується. Отже таким хворим не потрібно підбирати дозу.

Індапамід. Індапамід швидко та майжеповністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті.

Пікова концентрація у плазмі кровідосягається через 1-2 години після одноразового застосування. Зв’язуванняіндапаміду з протеїном вище 79%. Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24годин (у середньому 18 годин). При регулярному застосуванні препарату настаєстадія стабільної концентрації, накопичення індапаміду не спостерігається.Індапамід метаболізується в печінці та виводиться у вигляді неактивнихметаболітів переважно із сечею (70%). У хворих з нирковою недостатнiстьюфармакокiнетичнi параметри індапаміду не змiнюються.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосiб застосування та дози.

Для перорального застосування.

Приймати дорослим по 1 таблетці препаратуНоліпрел, бажано вранці, перед їдою.

За необхідності додаткового контролюартеріального тиску доза може бути збільшена вдвічі. У цих випадках можливозастосування 2 таблеток препарату Ноліпрел на добу, бажано одноразово, вранці,перед їдою або перехід на застосування препарату Ноліпрел Форте по 1 таблетціна добу, вранці, перед їдою.

Максимальна добова доза - 2 таблетки 1 разна добу.

Побічна дія.

Звичайно лікування препаратом Ноліпрелпереноситься добре. Іноді можуть виникнути небажані ефекти.

З боку шлунково-кишкового тракту можливізапор, сухість у роті, нудота, біль у ділянці живота, анорексія, порушеннясмакових відчуттів; дуже рідко при застосуванні будь-яких інгібіторів АПФ -панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, жовтуха, підвищення рівняпечінкових трансаміназ та рівня білірубіну у плазмі; у пацієнтів з печінковоюнедостатністю можливо виникнення печінкової енцефалопатії.

З боку респіраторної системи може виникнутисухий кашель, який зникає після відміни препарату.

З боку серцево-судинної системи дуже рідкоможливо виникнення гіпотензії, непритомності, болю у ділянці груді, порушеннясерцевого ритму.

Алергічні реакції: більшість - у виглядідерматологічних реакцій, особливо у пацієнтів, схильних до алергії:макулопапульозний висип, пурпура, загострення системного червоного вовчака;дуже рідко – ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи дуже рідко - головнийбіль, астенія, запаморочення, порушення настрою та сну.

З боку системи м’язів дуже рідко - судоми тапарестезія.

Гематологічні порушення: дуже рідко призастосуванні інгібіторів АПФ можливі виникнення тромбоцитопенії, лейкопенії, агранулоцитозу,гемолітичної анемії, апластичної анемії, особливо у пацієнтів післятрансплантації нирки, у пацієнтів, які перебувають на гемодіалазі.

З боку лабораторних показників: можливовиникнення гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з груп ризику), гіпонатріємії (узневоднених пацієнтів), можливо підвищення рівня сечовини та глюкози усироватці крові, незначне підвищення рівня креатиніну у плазмі і сечі, якезникає після припинення прийому препарату, дуже рідко - підвищення рівнякальцію плазми.

Протипоказання.

Підвищена чутливість (алергія) до активнихречовин препарату (периндоприлу чи індапаміду), або до будь-якого компонентупрепарата, підвищена чутливість до будь-якого інгібітору АПФ або досульфонамідів в анамнезі;

 - ангіоневротичний набряк в анамнезі,в тому числі після застосування інгібіторів АПФ,

 ідіопатичний та спадковий набрякКвінке;

тяжка ниркова та печінкова недостатність;

печінкова енцефалопатія;

гіпокаліємія (калій плазми < 3,4ммоль/л);

періоди вагітності та годування груддю;

дитячий вік.

У зв’язку з відсутністю достатньогоклінічного досвіду застосування препарату Ноліпрел для лікування хворих, якізнаходяться на гемодіалізі, та пацієнтів з нелікованою декомпенсованою серцевоюнедостатністю, не рекомендовано призначати Ноліпрел даній групі пацієнтів.

Передозування.

У разі передозування найчастішеспостерігається така небажана побічна реакція, як артеріальна гіпотензія, атакож можливо виникнення таких симптомів: нудота, блювання, судоми,запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, олігурія до анурії(внаслідок гіповолемії). Порушення водно-електролітного балансу.

Лікування. Необхідно вивести препарат зорганізму: промити шлунково-кишковий тракт, призначити активоване вугілля тавідновити водно-електролітний баланс в умовах стаціонару.

 У разі тяжкої гіпотензії пацієнтунеобхідно надати горизонтального положення з низьким узголів’ям. Симптоматичнатерапія.

Периндоприлат може бути видалений зорганізму за допомогою гемодіалізу.

Особливості застосування.

До початку прийому препарату та під час йогозастосування необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, функції нирок(креатинін плазми) і калію плазми крові, особливо у хворих похилого віку тапацієнтів із груп ризику.

Ниркова недостатність.

У разі тяжкої ниркової недостатності(кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не рекомендовано призначення препаратуНоліпрел. Пацієнти з кліренсом креатиніну ≥ 30 мл/хв не потребуютькорекції дози. Якщо під час застосування препарату у хворого на артеріальнугіпертензію виникли лабораторні ознаки ниркової недостатності застосуванняпрепарату Ноліпрел необхідно припинити з можливістю відновлення лікування післянормалізації показників. Таким пацієнтам необхідно проводити моніторинг каліюта креатиніну через два тижні від початку лікування та кожні два місяці уперіод терапевтичної стабілізації. Ниркова недостатність може виникнути упацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю або з нирковою недостатністю ванамнезі, включаючи пацієнтів із стенозом ниркової артерії.

 Раптова гіпотензія та гіповолемія.

 До початку прийому препарату та підчас його застосування необхідно контролювати водно-електролитний баланс.

Ризик розвитку раптової гіпотензії зростає ухворих на гіпонатріємію (гіповолемію), яка може виникнути через безсольовудієту, блювання, діарею, довготривале застосування діуретиків або у пацієнтівіз стенозом ниркової артерії, серцевою недостатністю та у пацієнтів похилоговіку. В разі виникнення гіповолемії доцільно компенсувати втрати рідини ісолей. Транзиторна гіпотензія не є причиною відміни застосування препарату.Після компенсації водно-електролитного балансу лікування продовжують меншоюдозою або одним з компонентів препарату.

Калій плазми. Необхідно проводити моніторингкалію плазми, особливо у хворих на цукровий діабет, із нирковою недостатністюабо які приймають додатково діуретики. У цих пацієнтів можливий розвитокгіпокаліємії.

Кальцій плазми. У разі підвищення рівнякальцію плазми необхідно провести додаткове обстеження та виключити наявність ухворого гіперпаратиреозу.

Кашель. Оскільки до складу препарату входитьінгібітор АПФ, під час його застосування можливо виникнення сухого кашлю, якийзникає після відміни препарату. За необхідності лікування можна продовжити.

Пацієнти з груп ризику. Пацієнтам ізсерцевою недостатністю (IV ступеня), хворим на реноваскулярну гіпертензію ( втому числі у пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозомниркової артерії єдиної нирки), інсулінозалежний цукровий діабет рекомендованопочинати лікування в умовах стаціонару. З обережністю призначати хворим нацироз печінки.

 У пацієнтів з підвищеним рівнемсечової кислоти можливо посилення нападів подагри.

 Пацієнтам похилого віку призначають поодній таблетці препарату Ноліпрел на добу.

 Особливої уваги потребують пацієнти,які мають ішемічну хворобу серця та цереброваскулярні порушення, в яких ризиквиникнення раптової гіпотензій вище.

 Якщо хворому збираються робитихірургічне втручання необхідно повідомити анестезіолога про застосуванняпрепарату Ноліпрел.

 Під час застосування препаратуНоліпрел можливий позитивний результат при проведенні допінг-контролю успортсменів (що зумовлено вмістом індапаміду у складі препарату).

 У зв’язку з відсутністю дослідженьщодо використання препарату хворими під час діалізу Ноліпрел не рекомендованопризначати цій групі пацієнтів.

 Препарат не рекомендовано прийматидітям.

 Ноліпрел не порушуєпсихомоторні реакції. Препарат може впливати на здатність керувати автомобілемі працювати з різними механізмами тільки у разі виникнення раптового зниженняартеріального тиску.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами.

При застосуванні препарату Ноліпрелнеобхідно пам’ятати, що це комбінований препарат, тому для загальної оцінкиможливої взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами необхідно брати доуваги обидві діючі речовини препарату.

Небажані комбінації.

Літій.

При одночасному застосуванні з препаратамилітію можливо підвищення рівня літію у плазмі крові (внаслідок зменшеннявиведення літію) та поява симптомів передозування. За необхідності призначеннятакої комбінації треба контролювати рівень літію у плазмі.

Комбінації, які потребують обережності.

Баклофен посилює антигіпертензивну діюпрепарату Ноліпрел. Необхідно проводити моніторинг артеріального тиску тафункції нирок.

Системні нестероїдні протизапальні препарати(особливо індометацин), великі дози саліцилатів можуть спричинити зниженняантигіпертензивної дії препарату та виникнення гострої ниркової недостатності,особливо у зневоднених пацієнтів.

 Необхідно контролювати функцію нирок ірекомендувати пацієнту вживати достатню кількість рідини.

Препарати, які можуть спричинитигіпокаліємію: амфотерицин, глюко- та мінералокортикоїди, проносні препарати, щостимулюють перистальтику. Необхідно контролювати вміст калію у плазмі.

Глюкокортикостероїди, тетракозактид(системної дії) зменшують гіпотензивну дію препарату Ноліпрел за рахунокзатримки води та іонов натрію під впливом глюкокортикостероїдів.

Серцеві глікозиди: існує ризик посиленнятоксичної дії серцевих глікозидів. Необхідно проводити моніторинг калію плазмита ЕКГ-контроль.

Калійзберігаючі діуретики (амілорид,спіронолактон,тріамтерен ): можливість розвитку гіпокаліємії, у хворих нацукровий діабет або з нирковою недостатністю - гіперкаліємії.

Антиаритмічні препарати (хінідин, гідрохінідин,аміодарон, дизопірамід, бретиліум, соталол) підвищують ризик розвитку“піруетної тахікардії”. Необхідно проводити моніторинг калію, інтервалу QT.

Метформін: можливо виникнення молочнокислогоацидозу внаслідок розвитку ниркової недостатності.

Йодконтрастні засоби: у разі дегідратації,пов’язаної із застосуванням діуретиків, збільшується ризик розвитку нирковоїнедостатності. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодконтрастнихзасобів.

Трициклічні антидепресанти (іміпрамін):спостерігається посилення гіпотензивної дії індапаміду та посилюється ризикрозвитку ортостатичної гіпотензії.

Солі кальцію: можливо виникненнягіперкальціємії.

Циклоспорин: можливі збільшення креатинінуплазми, гіперкаліємія.

Естрогени: за рахунок затримки рідини ворганізмі при одночасному застосуванні можливо зменшення антигіпертензивної діїпрепарату.

Алопуринол, цитостатики, імунодепресивнізасоби і системні кортикостероїди можуть призвести до підвищення ризику виникненнялейкопенії.

Симпатоміметики: можливо ослабленняантигіпертензивної дії периндоприлу.

 Інші антигіпертензивні засоби: можливадодаткова антигіпертензивна дія.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі нижче 30 °C внедоступному для дітей мiсцi.

Термін придатності – 3 роки.

Після відкриття пакету термін придатностістановить два місяці.

Не застосовувати препарат після закінченнятерміну придатності, зазначеного на упаковці.