І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичногозастосування препарату

ЛЕВОСИН

 (Levosin)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: мазь білого з жовтуватим відтінком кольору;

склад: у 100 г мазі міститьcя левоміцетину – 1,0 г,сульфадиметоксину- 4,0 г, метилурацилу - 4,0 г, тримекаїну – 3,0 г;

допоміжні речовини: основа – поліетиленоксид 1500, поліетиленоксил 400.

Форма випуску. Мазь.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики у комбінації зхіміотерапевтичними засобами. D06С.

Фармакологічні властивості. Левосин - комбінований препарат, який маєантимікробну, протизапальну (дегідратуючу), некролітичну та болезаспокійливу дію.Виявляє активність до стафілококів, кишечних паличок, протею та паличоксиньо-зеленого гною. Водорозчинна основа мазі – поліетиленгліколь підсилює тапролонгує її антибактеріальну дію. Мазь легко проникає глибоко у тканини, непошкоджуючи біологічних мембран, транспортуючи зв”язані з поліетиленгліколемлевоміцетин та сульфадиметоксин. Мазь “Левосин” виявляє сильні дегідратуючівластивості, завдяки цьому за короткий час забезпечує ліквідацію перифокальногонабряку і очищення рани від гнійно-некротичного вмісту. Левосин не маєкумулятивної та місцевоподразнювальної дії.

Фармакокінетика. Дія препарату визначається властивостямикомпонентів, які входять до його складу. Левоміцетин(D-(-)-трео-1-пара-Нітрофенил-2-дихлорацетиламіно-пропандіол-1,3) - антибіотикширокого спектра дії, ефективний по відношенню до багатьох грампозитивних таграмнегативних бактерій, рикетсій, спірохет та деяких вірусів, діє на штамибактерій, стійких до пеніцеліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Механізмантимікробної дії пов”язаний з порушенням синтезу білків мікроорганізмів.Левоміцетин добре всмоктується при місцевому застосуванн, потрапляє в органи ірідини організму, проникає через гематоенцефалічний бар”єр, проходить черезплаценту, виявляється у материнському молоці. Препарат виводиться здебільшого зсечею у вигляді неактивних метаболітів.

Сульфадиметоксин(4-(пара-Амінобензолсульфамідо)-2,6-диметоксипіримідин) - антибактеріальнийпрепарат широкого спектра дії, ефективний по відношенню до грампозитивних таграмнегативних бактерій. Механізм дії пов”язаний з порушенням утвореннямікроорганізмами необхідних для їх розвитку ростових факторів, у молекулу якихвходить пара-амінобензойна кислота. Сульфадиметоксин, близький за структурою допара-амінобензойної кислоти, захоплюється мікробною клітиною замістьпараамінобензойної кислоти і тим самим порушує у ній обмінні процеси.Сульфадиметоксин при місцевому застосуванні легко всмоктується, добре проникаєчрез шкіру та слизові оболонки, швидко накопичується у крові і органах убактеріостатичних концентраціях. Препарат проходить через гематоенцефалічнийбар”єр, плаценту, потрапляє у грудне молоко. Біотрансформація відбуваєтья упечінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення 8-16 годин.Шлях виведення - через нирки у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.

Метилурацил(2,4-Діоксо-6-метил-1,2,3,4-тетрагідропіримідин)- за хімічною структуроюналежить до похідних піримідину. Препарат відзначається анаболічною таантикатаболічною активністю, прискорює процеси клітинної регенерації,загоювання ран, стимулює клітинні та гуморальні фактори захисту. Препарат такожмає протизапальну дію, його характерною особливістю є стимуляція еритро- іособливо лейкопоезу. Вважається, що терапевтичний ефект препарату пов”язаний знормалізацією нуклеїнового обміну у слизових оболонках. Тримекаїн (альфа-Діетиламіно-2,4,6-триметилацетаніліду гідрохлорид) - активниймісцевоанестезуючий засіб, зумовлює швидку та довготривалу анестезію. Відносномалотоксичний, не має подразнювальної дії. Препарат блокує ініціацію тапровідність нервових імпульсів, зменшує проникність мембран нервових клітин дляіонів натрію. Тримекаїн добре абсорбується, проникає через шкіру та слизовіоболонки і потрапляє у загальний кровотік. Рівень абсорбції залежить від наявностікровоносних судин у місці застосування, кількості препарату, а також тривалостізастосування. Біотрансформація відбуваєтья у печінці і у нирках. Тривалість дії– 30 - 60 хвилин, виводиться через нирки здебільшого у вигляді метаболітів.

Показання для застосування. Мазь «Левосин» застосовують при гнійнихранах у першій (гнійно-некротичній) фазі ранового процесу.

Спосіб застосування та дози. Маззю «Левосин» покривають стерильнісерветки, якими пухко наповнюють рану після її стандартної обробки (механічневидалення некротичних тканин, промивання розчином перекису водню). Можливевведення препарату у гнійні порожнини через катетер (дренажну трубку) задопомогою шприца. У цих випадках Левосин спочатку підігрівають до 35 - 36°С. Перев”язки роблять кожного дня до повного очищення рани.

Побічна дія. Можливе виникнення алергічних реакцій у виглядівисипів на шкірі. При появі побічних реакцій слід припинити застосуванняпрепарату і звернутися до лікаря.

Протипоказання. Індивідуальна підвищена чутливість до компонентівпрепарату.

Передозування. Зовнішнє застосування препарату у вказаних дозах непризводить до передозування. При тривалому та частому застосуванні мазі можливапоява та посилення описаних побічних ефектів. При появі побічних ефектів слідприпинити застосування мазі. Подальше лікування симптоматичне.

Осбливості застосування. Вагітним жінкам та під час годування груддюслід проконсультуватися з лікарем щодо застосування мазі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні мазі «Левосин» не буловідзначено взаємодії з іншими лікарськими засобами або станами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, прохолодному, темному,недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки. Не застосовувати препаратпісля закінчення теміну придатності, зазначеного на упаковці.