ІНСТРУКЦІЯ

 для медичногозастосування препарату

аміакуРозчин 10 %

(Solutio Ammonii caustici10 % )

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, летка рідина з гостримзапахом, лужною реакцією;

склад: 1000 мл розчину містять аміаку водного 25% 440 мл;

допоміжні речовини: вода очищена.

Форма випуску. Розчин.

Фармакологічна група. Засоби, що діють на респіраторну систему. АТС R07AX.

Фармакологічні властивості. Аміаку розчин 10% належить до лікарськихзасобів, що подразнюють нервові закінчення. Механізм дії препарату полягає врефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальнихшляхів - закінчення трійчастого нерва. Розчин аміаку проявляє такожпротимікробну активність і добре очищає шкіру.

Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетики препарату непроводилися.

Показання для застосування. Аміаку розчин 10% застосовують як засібшвидкої допомоги для збудження дихання і виведення із непритомного стану. Крімтого, препарат застосовують при укусах комах, для миття рук хірурга за методомСпасокукоцького-Кочергіна, а також як блювотний засіб.

Спосіб застосування та дози. Аміаку розчин 10% використовуютьінгаляційно, місцево і приймають внутрішньо. При інгаляційному застосуванні як засобушвидкої допомоги невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку,обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 секунду або використовуютьампулу з опліткою. В останньому випадку при відламуванні кінчика ампули їїватно-марлева оплітка змочується розчином аміаку. Внутрішньо дорослі приймаютьяк блювотний засіб по 10-15 крапель на 100 мл води ( препарат використовуютьтільки у розведеному вигляді). При укусах комах розчин аміаку застосовуютьзовнішньо у вигляді примочок). Для миття рук хірургів за указаним вище методом25 мл розчину аміаку додають до 5 л теплої кип"яченої води.

Побічна дія. Можливі реакції підвищеної чутливості до препарату.При тривалій експозиції (інгаляційне застосування) Аміаку розчин 10% можевикликати рефлекторну зупинку дихання. Прийом нерозведеного розчину викликаєопіки стравоходу і шлунка.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Длямісцевого застосування протипоказаннями є дерматити, екземи та інші шкірнізахворювання, а також відкриті травматичні ушкодження.

Передозування. Передозування розчину аміаку може призвестидо зупинки дихання при інгаляції, отруєння й опіків слизової оболонки гортані ішлунка при застосуванні внутрішньо, подразнення й опіків при нанесенні нашкіру.

Лікування. Припинити інгаляцію, забезпечити вдихання свіжого повітря.Оксигенотерапія. При ларингоспазмі – трахеотомія. Протикашльові засоби.

При потраплянні на шкіру промивати водою (15 хв). Мазі протягом 24 годпротипоказані. Надалі лікування таке ж, як при термічних опіках. При ураженніслизової оболонки ока промивати водою (по 15 хв через кожні 10 хв) або 5%розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують.

При ураженні носа і глотки – 0,5% розчин лимонної кислоти абонатуральні соки. У разі прийому внутрішньо пити воду, фруктовий сік, молоко,краще 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повноїнейтралізації вмісту шлунка.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не можна застосовувати розчин аміаку (лужноїреакції) з препаратами, що мають кислу реакцію середовища.

Умови та термін придатності. Зберігати в недоступному для дітей місці,при температурі, що не перевищує 25°С. Термін придатності – 2 роки.