ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ВАЗАПРОСТАН®
(VASAPROSTAN®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: алпростадил- альфа-циклодекстрин; сполукавключення
7-[(1R,2R,3R)-3-гідроксі-2-[(1Е,3S)-3-гідроксіокт-1-еніл]-5-оксоциклопентіл]гептановакислота - альфа-циклодекстрин;
основні фізико-хімічні властивості: гігроскопічний білий ліофілізат, розчинний візотонічному розчині натрію хлориду;
склад: 1 ампула з 48,2 мг ліофілізованого порошку містить 20 мкг алпростадил(у вигляді сполуки включення алпростадил – альфа-циклодекстрин);
допоміжні речовини: лактоза, альфа-циклодекстрин (альфадекс).
Форма випуску. Порошок ліофілізований для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Простагландини. Код АТС С01Е А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Алпростадил, активна речовина препарату Вазапростан®,є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол тапередкапілярних сфінктерів. Вазапростан® поліпшує мікроциркуляцію тареологічні властивості крові. Після внутрішньовенного застосування у здоровихдобровольців чи пацієнтів спостерігається підвищення еластичності еритроцитів іпригнічення їх агрегації ex vivo. Вазапростан® ефективно пригнічуєактивацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект розповсюджується також на параметризміни форми, агрегації, секреції речовин, що містяться в гранулах, тавивільнення тромбоксану – речовини, що сприяє агрегації. Вазапростан®приводить до зменшення утворення артеріальних тромбів.
Застосування при лікуванні людей викликає стимуляцію фібринолізу тапідвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну,активності активатора тканинного плазміногену).
Фармакокінетика. Комплекс, що складається з алпростадил і альфадексу,при приготуванні розчину для інфузій дисоціює на окремі компоненти. Отже,фармакокінетика не залежить від присутності комплексу в ліофілізаті.
Після внутрішньовенного застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 годсередня максимальна концентрація в плазмі здорових людей на 5,2 пкг/млперевищує середню максимальну концентрацію у фазі плацебо (2,4 пкг/мл). Періоднапіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хвилини, а під часбета-фази – приблизно 8 хвилин. Таким чином, стаціонарна концентраціядосягається невдовзі після початку інфузії.
Алпростадил метаболізується головним чином у легенях – 80-90% під часпершого проходження через легені. Первинні метаболіти – 15-кето-ПГЕ1,ПГЕ0 (13,14-дигідроПГЕ1) та 15-кето-ПГЕ0(13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ1), які, в свою чергу, зазнають подальшогорозпаду, зокрема шляхом бета-окислення та омега-окислення. Метаболітививодяться із сечею (88%) і калом (12%). Повне виведення здійснюється за 72години. Алпростадил на 93% зв’язується з макромолекулярними компонентамиплазми. В експериментах на тваринах було встановлено, що період напіввиведенняальфадексу становить близько 7 хвилин; він виводиться із сечею у незміненомувигляді.
Показання для застосування. Лікування хронічних облітеруючих захворюваньартерій III та IV стадії.
Спосіб застосування та дози. Вазапростан® можуть застосовуватилише лікарі, які мають досвід роботи в ангіології, знають з сучасні методибезперервного контролю показників серцево-судинної системи та мають для цьоговідповідне обладнання.
Внутрішньовенні інфузії Вазапростану®. Внутрішньовеннотерапію здійснюють за нижченаведеною схемою дозування.
Вміст двох ампул ліофілізованого порошку Вазапростану®(відповідає 40 мкг алпростадилу) розчинити в 50 – 250 мл фізіологічногосольового розчину і одержаний розчин вводити внутрішньовенно (інфузія) протягом2 годин. Ця доза застосовується двічі на день.
Альтернативно: один раз на день внутрішньовенна інфузія протягом 3годин 3 ампул Вазапростану® (60 мкг алпростадилу), які розчинюють у 50-250 млфізіологічного сольового розчину.
У пацієнтів з порушеною функцією нирок (ниркова недостатність призначеннях креатиніну > 1,5 мг/дл) внутрішньовенне застосування Вазапростану®треба починати з однієї ампули 2 рази на день (2 х 20 мкг алпростадилу), кожнаінфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можназбільшити до вищенаведеної нормальної дози (40 – 60 мкг алпростадилу на день)за 2 – 3 дні.
Для пацієнтів з нирковою недостатністю та пацієнтів з групи ризику щодопорушення функції серця об’єм інфузії треба обмежити 50-100 мл на день іобов’язково застосовувати пристрої для інфузій.
Внутрішньоартеріальні інфузії Вазапростану®. Вміст однієїампули Вазапростану® (відповідає 20 мкг алпростадилу) розчиняють у50 мл фізіологічного розчину. Внутрішньоартеріальну терапію проводять занижченаведеною схемою дозування.
Об’єм отриманого розчину, що відповідає вмісту половини ампулиВазапростану® (25 мл розчину містять 10 мкг алпростадилу), вводитивнутрішньоартеріально протягом 60 – 120 хвилин за допомогою пристрою дляінфузій. При задовільній переносимості дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкгалпростадилу), особливо за наявності некрозів. Звичайно застосовується однаінфузія на день.
Якщо внутрішньоартеріальна інфузія проводиться через введений катетер.Залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендуєтьсядоза 0,1 – 0,6 нг/кг маси тіла/хв.; інфузія із застосуванням пристрою дляінфузій триває 12 годин (відповідає вмісту ¼ - ½ ампулиВазапростану®).
Після тритижневого курсу лікування треба вирішувати питання продоцільність подальшого застосування препарату. За відсутності у пацієнтатерапевтичного успіху лікування треба припинити. Період лікування не повиненперевищувати 4 тижнів.
Побічна дія. При внутрішньоартеріальному застосуванніВазапростану® в кінцівці, в яку вводять препарат, частоспостерігається біль, еритема чи набряк. Подібні симптоми іноді мають місце іпри внутрішньовенному введенні. Окрім того, можливо почервоніння вени, в якувводиться препарат. Ці побічні ефекти, пов’язані із застосуванням препарату чиз процедурою введення, зникають після зниження дози чи припинення інфузії.
Іноді виникають такі реакції, що не пов’язані зі способом введення:головний біль, шлунково-кишкові побічні ефекти (діарея, нудота, блювання),гіперемія, а також порушення чутливості.
Зрідка при обох способах введення спостерігаються зниженняартеріального тиску, біль за грудниною, порушення серцевого ритму,атріовентрикулярна блокада, шок, гіперкаліємія, підвищення показників функціїпечінки (трансаміназ), тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія чи лейкоцитоз,суглобні симптоми, головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, судомицентрального генезу, підвищення температури тіла, підвищення потовиділення,пропасниця, озноб, а також алергічні реакції. Зміни рівня С-реактивного білкаспостерігалися рідко. Після припинення введення препарату симптоми швидкозникають.
В окремих випадках при тривалості лікування більше 4 тижнівзареєстрований гіперостоз довгих трубчастих кісток, що зникав після припиненнятерапії.
В одиничних випадках у пацієнтів розвивався гострий набряк легенів,серцева недостатність.
Протипоказання. Вазапростан® не можна застосовувати вразі гіперчутливості до інгредієнтів препарату. Вазапростан® не слідпризначати пацієнтам з декомпенсованою серцевою недостатністю, аритміями чиішемічною хворобою серця, а також пацієнтам, що перенесли інфаркт міокардапротягом останніх шести місяців, пацієнтам з підозрою на набряк чи інфільтраціюлегенів за результатами клінічного чи рентгенологічного дослідження тапацієнтам з тяжкими хронічними обструктивними захворюваннями легенів.
У пацієнтів з ознаками печінкової дисфункції (підвищений рівеньтрансаміназ чи гама-ГТ), з захворюваннями печінки в анамнезі, а також якщозастосування Вазапростану® може ускладнитися кровотечею (пацієнти згострими шлунково-кишковими виразками, політравмою) Вазапростан®застосовувати не можна.
Вазапростан® не повинен застосовуватись у період вагітностіі лактації.
Передозування. Симптоми інтоксикації. Передозування Вазапростану®може призвести до зниження кров’яного тиску та рефлекторної тахікардіївнаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусні реакції,блідість, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцеванедостатність. Можливі місцеві реакції: біль, припухання та почервоніннякінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.
Терапія інтоксикацій. У випадках передозування (сильний біль, зниженнякров’яного тиску) потрібно зменшити дозу Вазапростану®; занеобхідності інфузію треба припинити. При зниженні кров’яного тиску найпершимзаходом є підняття догори ніг у пацієнта, який лежить на спині; можназастосовувати симпатоміметики.
Особливості застосування. Вазапростан® не слід застосовувати післязакінчення терміну придатності. Розчин необхідно готувати безпосередньо передінфузією. Розчин, який був приготовлений більше 12 годин тому, вводити неможна.
Ампула не потребує подальшого надпилювання: місце надпилюваннязнаходиться під синьою крапкою.
Вміст ампули складає сухий білий порошок, що утворює твердий шарзавтовшки 3 мм на дні ампули. На цьому шарі можливі невеликі тріщини та крихти.При пошкодженні ампули звичайно суха речовина стає вологою та клейкою і сильновтрачає об’єм. У цьому випадку препарат застосовувати не можна.
Суха речовина розчиняється одразу ж після додавання фізіологічногорозчину натрію хлориду. Спочатку розчин може виявитися трохи каламутним, щопояснюється утворенням повітряних бульбашок і не має значення. За короткий часрозчин стає прозорим.
У пацієнтів з групи ризику слід проводити терапію Вазапростаном®з обережністю. Пацієнти, які схильні до серцевої недостатності за своїм віком,і пацієнти з ішемічною хворобою серця повинні перебувати під наглядом встаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікуванняВазапростаном®. З обережністю призначають Вазапростан® іпри артеріальній гіпотензії.
Для запобігання виникненню симптомів гіпергідратації інфузійні об’ємине повинні перевищувати 50 – 100 мл на день (введення за допомогою пристрою дляінфузій). Необхідними є часті перевірки параметрів серцево-судинної системипацієнта (наприклад кров’яного тиску та частоти серцевих скорочень). Занеобхідності додають контроль ваги та балансу рідини, виміряння центральноговенозного тиску чи ехокардіографію.
Такий же нагляд потрібний для пацієнтів з периферичними набряками чинирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці > 1,5 мг/дл).
Вазапростан® з обережністю призначають пацієнтам, якіперебувають на гемодіалізі (лікування проводять в післядіалізний період),хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні судин.
Як і всі препарати, що діють на серцево-судинну систему, Вазапростан®може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншимимеханізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненніприйому препарату, вживанні алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При лікуванні Вазапростаном® можепосилюватись ефект гіпотензивних препаратів, вазодилататорів, а такожантиангінальних препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів разом зВазапростаном® необхідний ретельний контроль стану серцево-судинноїсистеми.
Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилатуючу діюпрепарату.
Одночасне застосування Вазапростану® та антитромботичнихзасобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, тромболітичнихзасобів) може збільшити схильність до кровотеч.
З обережністю призначають Вазапростан® у комбінації зцефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном, які знижують ефект препарату.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25ºСв захищеному від світла місці.
Термін придатності в неушкодженій упаковці при температурі не вище25ºС – 4 роки.