ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

МОНОПРИЛ

(MONOPRIL(R))

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: фозиноприл; [1(S*(R*)], 2альфа,4бета]-4-циклогексил-1-[[[2-метил-1-(1-оксипропокси) пропокси] (4-фенілбутил)фосфініл] ацетил]-L-проліну натрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості: Моноприл 10 мг (або 20 мг)- таблетки білого або майже білого кольору, практично без запаху, округлі, знасічкою з одного боку та видавленими цифрами “158”(на таблетках по 10 мг) та“609” (на таблетках по 20 мг) з іншого боку;

склад: 1 таблетка містить 10 мг або 20 мгфозиноприлу натрію;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлозамікрокристалічна , кросповідон, спирт етиловий, повідон, натрію стеарилфумарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Інгібітори ангіотензинперетворюючего ферменту (АПФ). Код АТС С09А А09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) каталізує перетвореннядекапептиду ангіотензину-I в октапептид ангіотензин-II. Ангіотензин-II являєсобою потужну судинозвужувальну речовину, що також стимулює секрецію з коринадниркових залоз альдостерону, сприяючи затримці іонів натрію і рідини ворганізмі. Антигіпертензивна дія фозиноприлу пов’язана головним чином зіспецифічним конкурентним пригніченням АПФ. Це приводить до зниження рівняангіотензину-II у крові, що викликає зниження вазоконстрикції і зменшеннясекреції альдостерону з подальшим зменшенням затримки води та іонів натрію ворганізмі, одночасно з цим зростає вміст іонів калію в плазмі крові (усередньому 0,1 мекв/л).

При однократному прийомі фозиноприлу натрію в дозі від 10 до 40 мг більше90% ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) сироватки крові блокувалосьпротягом від 2 до 12 годин та на 24-ту годину заблокованим залишалось 85%, 93%і 93% АПФ відповідно до дози 10, 20 та 40 мг.

Крім того, фозиноприл пригнічує метаболічну деградаціюбрадикініну - пептиду, що має потужний вазодилятируючий ефект, що також сприяєантигіпертензивній дії.

У хворих на артеріальну гіпертензію різного ступеня (від легкої дотяжкої) внаслідок застосування фозиноприлу знижується артеріальнийтиск майже однаково як у положенні стоячи, так і в положенні лежачи на спині.При лікуванні препаратом хворих на артеріальну гіпертензію без будь-якихускладнень ортостатична гіпотензія спостерігається рідко. Фозиноприл починаєзнижувати артеріальний тиск протягом вже першої години після пероральногоприйому, а максимальне зниження артеріального тиску досягається через 2-6 годинпісля прийому. При звичайній добовій дозі антигіпертензивна дія препаратуМоноприл триває 24 години. Подібна активність препарату відмічається серед усіхвікових груп, включаючи молодих і літніх хворих.

Антигіпертензивний ефект препарату Моноприл зберігається при триваломузастосуванні; толерантність до препарату не розвивається. Як і при застосуванніінших інгібіторів АПФ, для досягнення максимального антигіпертензивного ефектудеяким хворим потрібно від 2 до 4 тижнів. Після раптового припиненнязастосування препарату Моноприл різкого підйому артеріального тиску внаслідокефекту відміни не спостерігається.

У хворих із серцевою недостатністю позитивні ефекти фозиноприлудосягаються головним чином через пригнічення ренін-альдостеронової системи;пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту викликає зниженняпостнавантаження на міокард, а також, деякою мірою, – переднавантаження.

Фозиноприл підвищує стійкість до фізичного навантаження, поліпшуєклінічну симптоматику серцевої недостатності.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому всмоктування фозиноприлунатрію становить приблизно 30-40%. Ступінь всмоктування фозиноприлу натрію незалежить від часу прийому їжі, але швидкість усмоктування останнього приприйомі після їди може уповільнюватися. Перетворення фозиноприлу під дієюестераз у фозиноприлат відбувається переважно в печінці. При порушеній функціїпечінки швидкість гідролізу може бути уповільнена, а ступінь перетворенняпомітно не міняється. Максимальна концентрація в плазмі крові досягаєтьсяприблизно через 3 години і не залежить від прийнятої дози. Після одноразовогоперорального прийому однієї або декількох доз фармакокінетичні параметри С_maxі AUC (ППК – площа під кривою) прямо пропорційні загальній прийнятій дозіфозиноприлу.

Фозиноприлат зв’язаний з білками крові на => 95%, має відносно малийобсяг розподілу й незначною мірою зв’язаний із клітинними компонентами крові.

Фозиноприл натрію виводиться з організму в однаковій мірі з жовчю тасечею, печінкою і нирками. У хворих на артеріальну гіпертензію при нормальнійфункції нирок і печінки період напіввиведення фозиноприлату становить приблизно11,5 години. У хворих із серцевою недостатністю період напіввиведення становитьприблизно14 годин.

У хворих з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну < 80мл/хв/1,73 м²) загальний кліренс фозиноприлату з організму приблизновдвічі нижчий, ніж у хворих з нормальною функцією нирок, тоді як всмоктування,біодоступність і зв’язування з білками помітно не змінені. Знижене виведеннянирками компенсується підвищеним виведенням печінкою. Помірне збільшеннязначень AUC у плазмі крові (менш ніж удвічі порівняно з нормою) спостерігалосьу хворих з нирковою недостатністю різного ступеня, включаючи нирковунедостатність у термінальній стадії (кліренс креатиніну < 10 мл/хв/1,73 м²).

У хворих з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарномуцирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, але ступіньгідролізу помітно не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму утаких хворих зменшується приблизно вдвічі у порівнянні з хворими з нормальноюфункцією печінки.

У чоловіків від 65 до 74 років із клінічно нормальноюфункцією нирок і печінки помітних розходжень у фармакокінетичних параметрахфозиноприлату порівняно з молодими хворими (20-35 років) не спостерігається.

Показання для застосування.

Артеріальна гіпертензія.

Серцева недостатність.

Спосіб застосування та дози.

Артеріальна гіпертензія

Рекомендована початкова доза препарату Моноприл становить 10 мг одинраз на день. Дозу необхідно підбирати залежно від зміни артеріального тиску.Звичайно доза становить від 10 до 40 мг один раз на день. Якщо артеріальнийтиск не вдається достатньою мірою нормалізувати в разі застосування тількиодного препарату Моноприл, схема лікування може бути доповнена діуретиком.

Серцева недостатність

Рекомендована початкова доза препарату Моноприл становить 10 мг одинраз на день. Лікування слід починати в умовах пильного медичного спостереження.Якщо початкова доза препарату Моноприл добре переноситься, дозу можнапідвищувати з тижневим інтервалом залежно від клінічного результату, збільшуючиїї максимально до 40 мг один раз на день. Можлива комбінація препарату Моноприлз діуретиком.

Побічна дія.

Як і інші інгібітори АПФ, фозиноприл натрію збільшує рівень ендогенногобрадикініну та впливає на водно-електролітний баланс організму, з чим пов’язанітакі небажані ефекти, як запаморочення, кашель, гіпотензія, м’язово-скелетнийбіль, нудота і блювання. Однак можливі і більш серйозні побічні ефекти.

Ангіоневротичний набряк

Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку у хворих, якіодержували інгібітори АПФ. Якщо це відбувається в ході лікування препаратомМоноприл, лікування слід негайно припинити. Хворі повинні негайно повідомитилікаря про появу набряків на обличчі, очах, губах і язику, про звуження гортаніабо утруднення дихання. В таких випадках необхідно швидке підшкірне введеннярозчину адреналіну (1:1 000).

Анафілактоїдні реакції під часдесенсибілізаційного лікування

При проведенні десенсибілізації хворим, які одержують лікуванняінгібіторами АПФ, необхідно дотримуватися обережності.

Анафілактоїдні реакції під часдіалізу через мембрани високої проникності

Повідомлялося про анафілактоїдні реакції у хворих, які одержуютьлікування інгібітором АПФ, при проведенні гемодіалізу через мембрани високоїпроникності. Анафілактоїдні реакції також відмічались у хворих, якимпроводилися процедури аферезу ліпопротеїдів низької щільності з адсорбцією надекстран сульфат. Для таких хворих слід розглянути можливість використаннядіалізних мембран іншого типу або іншого медикаментозного лікування.

Нейтропенія/агранулоцитоз

Повідомлялося, що рідко інгібітори АПФ спричинюють агранулоцитоз іпригнічення функції кісткового мозку; ці явища відмічаються частіше у хворих ізпорушенням функції нирок, особливо якщо вони також хворіють на колагеноз судин(системний червоний вовчак або склеродермія). У таких хворих необхідноконтролювати показники клітин білої крові.

Порушення функції печінки

При появі помітної жовтяничності та вираженогопідвищення активності ферментів печінки лікування препаратом Моноприл слідприпинити та призначити відповідне лікування.

Печінкова недостатність

Рідко використання інгібіторів АПФ пов’язували із синдромом, щопочинається з холестатичної жовтухи і далі переходить в активно прогресуючийнекроз печінки і/іноді призводить до летального наслідку. Механізм цьогосиндрому залишається невідомим.

Якщо у хворих на фоні лікування інгібіторами АПФ виникає помітнажовтяничність і виражене підвищення активності ферментів печінки, їм слідвідмінити прийом інгібіторів АПФ і призначити відповідне лікування.

Артеріальна гіпотензія

У поодиноких випадках у хворих з неускладненою формою артеріальноїгіпертензії розвиток артеріальної гіпотензії пов’язували із застосуваннямпрепарату Моноприл. Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФнайбільш імовірна у хворих після інтенсивного лікування діуретиками і/абодієти, що обмежує зміст солі, або при проведенні ниркового діалізу. Тимчасовагіпотензивна реакція не є протипоказанням для застосування препарату післяпроведення заходів щодо гідратації організму.

У хворих із серцевою недостатністю за наявності або відсутностіниркової недостатності лікування інгібіторами АПФ може спричинювати зайвийантигіпертензивний ефект, котрий може призвести до олігурії або азотемії, а впоодиноких випадках - до гострої ниркової недостатності та летального кінця.Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності препаратом Моноприлнеобхідно пильно спостерігати за хворим, особливо протягом перших двох тижнівлікування, а також при будь-якому збільшенні дози фозиноприлу або діуретика.

Порушення функції нирок

У хворих на артеріальну гіпертензію зі стенозом ниркової артерії однієїабо двох нирок, а також при одночасному застосуванні діуретиків без ознакзахворювання ниркових судин під час лікування інгібіторами АПФ можезбільшуватись рівень азоту сечовини крові та креатиніну сироватки. Ці ефектизвичайно оборотні і минають після припинення лікування. Це може вимагатизниження дози діуретика та/або препарату Моноприл. У хворих з тяжкою серцевою недостатністю,у котрих функція нирок може залежати від активностіренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лікування інгібіторами АПФ можепризести до олігурії або до прогресуючої азотемії і в поодиноких випадках - догострої ниркової недостатності та/або летального кінця.

Гіперкаліємія

У хворих з нирковою недостатністю або у хворих з нормальною функцієюнирок, що приймають калійзберігаючі діуретики, калієві добавки і/абосолезамінники, що містять солі калію, інгібітори АПФ збільшують ризик черезстворення підвищених концентрацій іонів калію в крові.

Хірургічні операції/анестезія

Інгібітори АПФ можуть підсилювати гіпотензивну дію препаратів, щозастосовуються для анестезії, та аналгетиків. При розвитку гіпотонії у хворих,які піддаються хірургічним операціям або одержують анестезію, така гіпотоніяможе бути скоригована шляхом внутрішньовенного введення плазмозамінників.

Протипоказання.

Моноприл протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до препарату тайого складових і хворим з ангіоневротичним набряком в анамнезі, в тому числіідіопатичним, спадковим, та після застосування інших інгібіторів АПФ.

Моноприл протипоказаний під час вагітності. Використання інгібіторівАПФ протягом другого та третього триместрів вагітності опричинює ушкодження абонавіть загибель плоду, що розвивається.

Оскільки Моноприл виявляється у жіночому молоці, препарат не слідзастосовувати в період лактації.

Вік до 18 років.

Передозування.

Випадки передозування фозиноприлу натрію не описані,однак, враховуючи фармакологічну дію, основні симптоми передозування можутьбути пов’язані з гіпотензією. Можливо посилення проявів описаних вище побічнихреакцій.

Фозиноприлат недостатньою мірою виводиться зорганізму при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу.

При передозуванні препарату лікування повинно носитисимптоматичний характер: застосування вазопресорних засобів та звичайнихсольових розчинів для усунення гіповолемії. Слід відмінити подальший прийомпрепарату та встановити пильне спостереження за хворим.

Особливості застосування.

Гіпотензія.

Застосування препарату Моноприл лише в поодиноких випадках булопов’язано з гіпотензією (до групи ризику належать пацієнти із застійноюсерцевою недостатністю, хворі на реноваскулярну гіпертонію, хворі, котримпроводиться нирковий діаліз, та хворі з водно-електролітними порушеннямивнаслідок тривалої терапії діуретиками). Хворим з будь-яким із зазначенихчинників ризику перед початком лікування препаратом Моноприл може бути показаноприпинення або зниження дози вживаних діуретиків або виконання інших заходівдля забезпечення достатньої гідратації. Лікування таких хворих слід проводитипід постійним медичним наглядом. Транзиторний епізод гіпотонії не єпротипоказанням для продовження лікування препаратом Моноприл після того, якартеріальний тиск стабілізувався.

Якщо Моноприл призначають хворому, який вже отримує діуретики,лікування слід починати в умовах пильного медичного спостереження за хворимпротягом декількох

перших годин і до стабілізації артеріального тиску. Для зменшенняймовірності гіпотензії діуретики слід відмінити за 2-3 дні до початку лікуванняпрепаратом Моноприл.

Гіпотензія, що розвинулася після прийому початкової дози препаратуМоноприл, не повинна заважати подальшому ретельному підбору дози післяефективного усунення її симптомів.

Хворі похилого віку.

Коригування дози для хворих від 65 років і старше не потрібно, вонаможе бути такою же як і у молодих хворих. Однак неможливо виключити ймовірністьбільшої чутливості до препарату у літніх хворих.

Порушення функції нирок абопечінки.

У зв’язку з наявністю двох врівноважуючих один одного шляхів виділенняфозиноприлату з організму зниження доз для хворих з порушеною функцією нирокабо печінки звичайно не потрібне.

Використання в педіатрії.

Безпека та ефективність застосування препарату для лікування дітей невстановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Діуретики

Як і у випадку з іншими інгібіторами АПФ, при використанні препаратуМоноприл разом з діуретиками може розвиватися сильний гіпотензивний ефект.

Підвищене виділення іонів калію з організму при прийомі більшостідіуретиків може знижуватись в разі одночасного лікування препаратом Моноприл.

Калійзберігаючі діуретики тапрепарати калію

При вживанні одночасно з препаратом Моноприл можуть призводити догіперкаліємії, і хворі перед лікуванням речовинами такого типу повинніпіддаватися моніторингу щодо вмісту калію в сироватці через короткі проміжкичасу.

Антациди

Одночасне застосування антацидів (алюмінію або магнію гідроксиду) можезнижувати всмоктування препарату Моноприл зі шлунково-кишкового тракту, щопризводить до зниження концентрації цього препарату в сироватці. Тому, якщопацієнт приймає антацидні засоби, то Моноприл слід приймати окремо з інтерваломне менше 2 годин.

Літій

У хворих, які одержують Моноприл одночасно із солями літію, можепідвищитися концентрація літію в сироватці. У разі одночасного застосуваннядіуретика ризик розвитку токсичності солей літію може зростати.

Нестероїдні протизапальні засоби

Повідомлялося, що індометацин може знижувати антигіпертензивну діюінших інгібіторів АПФ, особливо у хворих на низькоренінову гіпертензію. Іншінестероїдні протизапальні агенти (наприклад аспірин) можуть мати аналогічнудію.

Інші взаємодії

Не спостерігався взаємозв’язок між дією препарату Моноприл і часомприйому їжі. Біодоступність фосиноприлату не змінюється при спільномузастосуванні препарату з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом,гідрохлоротіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантеліном, дигоксином,аспірином і варфарином. Ні параметри, що характеризують біодоступність ізв’язування варфарину з білками, ні його антикоагулянтна дія помітним чином незмінюються при одночасному застосуванні препарату Моноприл із зазначенимилікарськими препаратами.

Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати в сухому місці при температурі 15-25 °С.

Термін придатності - 3 роки.