ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

АРОМАЗИН

(AROMASIN(R))

Загальна характеристика:

міжнародна назва: exemestane;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки майже білого абозлегка сіруватого кольору, вкриті цукровою оболонкою, мають діаметр приблизно 6мм; на одному боці – цифри “7663”, виконані чорною фарбою;

склад: 1 таблетка містить екземестану 25 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний гідратований,кросповідон, гіпромелоза, магнію карбонат, магнію стеарат, маніт, целюлозамікрокристалічна, метил-п-гідроксибензоат, макроголь 6 000, полісорбат 80,спирт полівініловий, симетикон емульсія, натрію крохмальгліколят, цукроза,титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті цукровою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби.Інгібітори ферментів. Код АТС L02B G06.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Екзкместан є необоротним стероїдним інгібіторомароматази, подібний за своєю структурою до природної речовини андростендіону. Ужінок у постменопаузі естрогени продукуються переважно шляхом перетворенняандрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази у периферичних тканинах.Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним іселективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок упостменопаузі. У жінок у постменопаузі екземестан достовірно знижуєконцентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальнезниження (> 90%) досягається при застосуванні дози 10–25 мг. У пацієнтоку постменопаузі з діагнозом “рак молочної залози”, які отримували 25 мгпрепарату щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98%.

Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Невеликаaндрогенна активність, ймовірно пов’язана з 17-гідродеривативом, спостерігаласяголовним чином при застосуванні препарату у високих дозах. У ході дослідженьтривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез такихгормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався перед або післятесту АСТН; цим була продемонстрована селективність стосовно інших ферментів,що беруть участь у гормональному обміні. У зв’язку з цим немає необхідності узамісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого та фолікулостимулюючогогормонів у сироватці відзначається навіть при низьких дозах; цей ефект, однак,є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, вінрозвивається за принципом зворотного зв’язку, на рівні гіпофіза: зниженняконцентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також і ужінок у постменопаузі).

Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального прийому екземестаншвидко абсорбується. Доза, що поглинається з шлунково-кишкового тракту, висока.Абсолютну біологічну доступність не встановлено, хоча розповсюдження повиннобути обмежено ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мгпісля їди середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 години і дорівнює17 нг/мл. Фармакокінетика екземестану є лінійною і не залежить від часу, притривалому застосуванні акумуляції не спостерігалось. Кінцевий часнапіввиділення препарату становить приблизно 24 год. Встановлено, що їжапокращує всмоктування: рівень у плазмі при цьому на 40% вищий, ніж у пацієнток,які приймали препарат натщесерце.

Розподіл. Обсяг розподілу екземестану великий. Зв’язування препарату збілками плазми становить приблизно 90%; при цьому ступінь зв’язування незалежить від загальної концентрації. Екземестан і його метаболіти незв’язуються з еритроцитами.

Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізуєтьсяшляхом окислення метиленової групи (6) за участі ізоферменту CYP 3А4 та/абошляхом відновлення 17-кетогрупи за участі альдокеторедуктази і подальшоїкон’югації. Кліренс екземестану становить 500 л/год. Щодо інгібування ароматазиці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Післяперорального прийому одноразової дози екземестану, міченого радіоактивнимізотопом ¹⁴С, було встановлено, що елімінація препарату та йогометаболітів в основному завершувалася протягом тижня, при цьому рівні частинидози виводились із сечею та з калом (40%). 0,1 – 1% радіоактивної дозивиділявся з сечею у вигляді незміненого радіоактивно міченого екземестану.

Спеціальні групи

Вік. Ніяка істотна кореляція між системнимвиділенням екземестану і віком не спостерігалася.

Ниркова недостатність. У пацієнтів із погіршеннямфункції нирок (CL_cr < 30 мл/хв.) системне виділення eкземестанубуло вдвічі вищим порівняно зі здоровими добровольцями.

Враховуючи дані безпеки екземестану, регулюваннядози не є необхідним.

Порушення функції печінки.

У пацієнтів з помірним або серйозним порушеннямфункції печінки системне виділення екземестану вдвічі - втричі вище порівнянозі здоровими добровольцями. Враховуючи дані безпеки екземестану, регулюваннядози не є необхідним.

Показання для застосування. Ад’ювантна терапія ранніх стадій раку молочноїзалози з позитивною або неуточненою пробою на естрогенові рецептори у жінок упостменопаузі для зменшення ризику розвитку віддалених, локорегіонарних чиконтрлатеральних метастазів.

Як препарат першого ряду для лікування поширеного раку молочної залозиз позитивною пробою на гормональні рецептори у жінок з природнім чи індукованимпостменопаузним статусом.

Як препарат другого ряду для лікування поширеного раку молочної залозиу жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом і в яких виявленопрогресування хвороби на фоні монотерапії антиестрогенами.

Як препарат третього ряду для лікування поширеного раку молочної залозиу жінок в постменопаузі і в яких виявлено прогресування хвороби на фоніполігормональної терапії.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та пацієнтки похилого віку

Аромазин рекомендується приймати по 25 мг один разна добу щоденно, бажано після їди.

У хворих на рак молочної залози на ранніх стадіяхлікування за допомогою Aромазину повинно продовжуватися до завершенняп’ятирічної ад’ювантної гормональної терапії або до виникнення локальних чивіддалених метастазів чи нової контрлатеральної пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залозилікування Aромазином повинно продовжуватися, доки прогресія пухлини не сталаочевидною.

Для пацієнток із недостатністю функції печінки або нирок корекція дозине потрібна.

Діти. Препарат не рекомендується для застосування у дітей.

Побічна дія. Побічні ефекти, що відмічалися, були незначними чипомірно вираженими. Внаслідок побічних ефектів препарат було відмінено у 6,3%хворих на рак молочної залози в ранніх стадіях, які отримували лікуванняAромазином після стартової терапії тамоксифеном, і у 2,8% пацієнтів загальноїпопуляції з поширеним раком молочної залози, які отримували стандартну дозупрепарату 25 мг. У хворих з ранніми стадіями раку найчастішими побічнимиефектами, що були пов’язані з прийомом препарату або виникали з невідомихпричин, були припливи – 21% і стомлюваність – 16%. У пацієнтів з запущеноюформою раку молочної залози найчастішими побічними появами були припливи (14%)і нудота (12%). Більшість побічних реакцій може бути пояснена фармакологічниминаслідками блокування естрогенів.

Нижче представлені побічні реакції різних органів ісистем організму.

Дуже часто (>10%), часто (>1%, <=10%),нечасто (>0.1%, <=1%), рідко (> 0.01%, <=0.1%).

Метаболізм і розлади обміну речовин. Часті –анорексія. Порушення психіки. Дуже часті – безсоння; часті – депресія. Розладинервової системи. Дуже часті – головний біль; часті – запаморочення, зап’яснийтунельний синдром. Судинні розлади. Дуже часті – припливи. Розлади травноготракту. Дуже часті – нудота; часті – біль у животі, блювання, запор, диспепсія,діарея. Розлади шкіри та підшкірної тканини. Дуже часті – збільшенняпотовиділення; часті – висипання, алопеція. Розлади кістково-м’язової системи.Часті – біль у суглобах і м’язах. Загальні розлади. Дуже часті – стомлюваність;часті – біль, периферичні набряки, набряки ніг.

Епізоди зниження кількості лімфоцитіввідзначалися приблизно у 20% пацієнток, що приймали Аромазин, особливо упацієнток із вихідною лімфопенією, однак середня кількість лімфоцитів протягомдостатньо тривалого часу у цих пацієнток достовірно не змінювалася; також невідзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції.

Помірне підвищення активності печінкових ферментів ілужної фосфатази спостерігалось не часто. Ці зміни спостерігалися в основному ухворих з метастазами в печінку або кістки, з погіршенням функції печінкивнаслідок інших причин і можуть бути не пов’язані із застосуванням екземестану.

Протипоказання. Аромазин протипоказаний пацієнткам з гіперчутливістюдо активного інгредієнта препарату або до будь-якого з його наповнювачів.Препарат також протипоказаний у періоди вагітності і лактації, дітям.

Передозування. Дані про застосування Аромазину в разових дозах 600 –800 мг свідчать про добру переносимість цих доз. Одноразова доза Аромазину, щоможе спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена. Приспостереженні на щурах та собаках летальність реєстувалася після введенняодноразової дози, що еквівалентна відповідно 2000 і 4000 рекомендованоїлюдської дози в мг/м². Специфічних антидотів при передозуванні неіснує; слід проводити симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Аромазин не слід призначати жінкам ізпременопаузальним ендокринним статусом.

Aромазин повинен застосовуватися з обережністюпацієнтами з порушенням функції печінки та нирок.

Вагітність та лактація. Дослідження на тваринахпоказали репродуктивну токсичність, тому Aромазин протипоказаний длязастосування у вагітних жінок. Aромазин не повинні застосовувати жінки у періодгодування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем та працюватиз технікою. Вплив екземестану на здатність керувати автомобілем і працювати зтехнікою детально не досліджували. Малоймовірно, що Аромазин порушує здатністьпацієнток керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Результати досліджень in vitro показали,що цей препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 (CYP) 3А4 таальдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. У ходіклінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічнеінгібування CYP 3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

При вивченні взаємодії рифампіцину, потужного індуктораCYP450, у дозі 600 мг на добу, і екземестану в одноразовій дозі 25 мг, AUCeкземестану зменшувався на 54% і C_max на 41%. Оскільки клінічнезначення цього ефекту не досліджували, одночасне застосування препаратів, такихяк рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад, фенітоїн і карбамазепін), тафітопрепаратів, що містять звіробій, який є індуктором CYP3A4, може зменшитиефективність Aромазину.

Відсутній будь-який клінічний досвід щодоодночасного застосування Aромазину з іншими протипухлинними препаратами.

Aромазин не повинен застосовуватися з лікарськимизасобами, що містять естроген, оскільки при паралельному застосуванні вонимають негативну фармакологічну дію.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці притемпературі не вище 30ºС.

Термін придатності – 3 роки.