ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

МАГНІЮ СУЛЬФАТ

(MAGNESIUM SULFATE)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: magnesium sulfate;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить магнію сульфату 250 мг;

допоміжні речовини: 0,1М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Розчини електролітів Код АТС В05Х А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Магній є фізіологічним антагоністом кальцію,метаболічним кофактором більшості обмінних реакцій, у тому числі пов’язаних зсинтезом і утилізацією енергії, зменшує секрецію катехоламінів, регулюєфункціонування Na – K⁺АТФази, Са²⁺ АТФази, нейрохімічну передачу,м’язову збудливість, знижує вміст ацетилхоліну в ЦНС, периферичній нервовійсистемі і тому має седативну, аналгезуючу, протисудомну, спазмолітичну,жовчогінну, токолітичну дію. Препарат розширює коронарні та периферичніартерії, знижує артеріальний тиск, постнавантаження на серце, гальмує розвитокреперфузійного ураження міокарда. Препарат зменшує частоту шлуночкових інадшлуночкових аритмій, уповільнює провідність в ділянці синусового іатріовентрикулярного вузла.

Антитромбоцитарні властивості магнію пов’язані із зменшенням синтезутромбоксану А₂, похідних ліпоксигенази (12-НЕТЕ) стимуляцією синтезупростацикліну та ліпопротеїнів високої щільності. При підвищенні дози магнійможе мати негативну інотропну та м’язоворелаксукючу дію.

Фармакокінетика. При парентеральному введенні магній швидко надходить воргани і тканини, проходить через гематоенцефалічний бар’єр, плаценту, створюєзначні концентрації в грудному молоці. Ескретується препарат переважно з сечею.

Системні ефекти розвиваються протягом 1 хв після внутрішньовенноговведення та через 1 годину після внутрішньом’язового. Тривалість дії магнію привнутрішньовенному введенні 30 хв, при внутрішньом’язвому – 3 - 4 год.

Показання для застосування. Розчин Магнію Сульфат застосовують прилікуванні гіпертонічного кризу, шлуночкових порушеннях ритму серця (тахікардіятипу “пірует”), еклампсії, енцефалопатії, гіпомагніємії, підвищеній потребі вмагнії, в комплексній терапії передчасних пологів, при отруєнні солями тяжкихметалів, арсеном, тетраетилсвинцем, розчинними солями барію (антидот).

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньом’язово абовнутрішньовенно (повільно, перші 3 мл – протягом 3 хв) 5 - 20 мл 25% розчину 1- 2 рази на добу. При отруєннях – внутрішньовенно 5 - 10 мл 5 - 10% розчину.При судомах – внутрішньом’язово вводять 5 - 10 - 20 мл 25% розчину. Пригіпертонічному кризі вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно (повільно,струминно) – по 10 - 20 мл 25% розчину, а за необхідністю препарат комбінують заналгетичними засобами. Дітям – внутрішньом’язово із розрахунку 0,2 мл/кг маситіла.

Побічна дія. Брадикардія, порушення провідності, диплопія,відчуття жару, пітливість, гіпотензія, неспокій, слабкість, головний біль,пригнічення зниження сухожильних рефлексів, ядуха, нудота, блювання, поліурія.

Протипоказання. Гіперчутливість, виражена брадикардія,атріовентрикулярна блокада, виражена печінкова і ниркова недостатність,міастенія, захворювання органів дихання.

Передозування. Симптоми: виражена гіпотензія, брадикардія, нудота,блювання, пригнічення дихання та ЦНС.

Лікування. Вводять внутрішньовенно повільно препарати кальцію (хлорид,глюконат), проводять штучну вентиляцію легенів, перитонеальний діаліз абогемодіаліз, симптоматичні засоби, що корегують функції ЦНС та серцево-судинноїсистеми.

Особливості застосування. При тривалому застосуванні препарату рекомендуєтьсямоніторинг АТ, діяльності серця, сухожильних рефлексів, функції нирок, частотидихання. При необхідності одночасного внутрішньовенного застосування препаратівкальцію і магнію, їх вводять в різні вени.

Вагітність і лактація.

Під часвагітності і у період лактації застосування препарату можливо лише у разі, колиочікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат посилює ефекти лікарських засобів,що пригнічують ЦНС. Глікозиди наперстянки підвищують порушення провідності таатріовентрикулярної блокади. Міорелаксанти та ніфедипін посилюють нейром’язовублокаду. Барбітурати, наркотичні аналгетики, гіпотензивні препарати підвищуютьможливість пригняіення дихального центру. Внутрішньовенне введення солейкальцію зменшує ефекти магнію сульфату.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці,при температурі від +15°С до +25°С. Термін придатності – 5 років.