ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

АРИСЕПT

(ARICEPT)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: donepezil;

фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг: білі, круглі, двоопуклі,таблетки, вкриті оболонкою з тисненням «Aricept» з одного боку та «5» з іншого;таблетки 10 мг: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, зтисненням «Aricept» з одного боку та «10» з другого;

склад: 1 таблетка містить донепезилу гідрохлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза,магнію стеарат; оболонка таблетки 5 мг: Opadry білийYS 1-18134A (тальк, поліетиленгліколь,гідроксипропілцелюлоза,титану діоксид Е 171); таблетка10 мг: Opadry жовтий YS 1-12700A (тальк, поліетиленгліколь, гідроксипропілцелюлоза,титану діоксид Е 171, жовтий оксид заліза Е172).

Форма випуску. Таблетки, вкритіоболонкою.

Фармакотерапевтична група.Засоби, які застосовуютьпри деменції. Інгібітори холінестерази. Код АТС N06DA02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Донепезилу гідрохлорид- специфічний і оборотний інгібітор ацетилхолінестерази.Препарат виявляє свій терапевтичний ефект шляхом покращання холінергічноїнейротрансмісії. Цей ефект досягається за рахунок підвищення концентрації ацетилхолінувнаслідок оборотного пригнічення гідролізу ацетилхолінестеразою. Таким чином,не можна вважати, що Арисептсправляє будь-який вплив на прогресування хвороби.

Фармакокінетика. Всмоктування. Максимальнаконцентрація в плазмі досягає піка приблизно через 3 - 4 години після прийомупрепарату. Концентрації в плазмі і площа під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційнодозі. Період напівжиття становить близько 70годин, тому повторне застосування препарату один раз на день поступово приводить до рівноважного стану,що досягається протягом 3 тижнів від початкутерапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідрохлориду в плазмі і відповідна фармакодинамічна активністьнезначною мірою змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідрохлориду.

Розподіл. Донепезилу гідрохлорид приблизно на 95% зв''язується з білкамиплазми людини. Зв''язування з білками плазми активного метаболіту6-О-десметилдонепезилу не відомо. Розподілдонепезилу гідрохлоридув тканинах організму не вивчався. Проте при дослідженні з поправкою на вагутіла, проведеному у здорових чоловіків-добровольців, через 240 годин післяодноразового прийому 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого¹⁴С, приблизно 28% радіоактивної дози залишалося в організмі. Це даєзмогу припустити, що донепезилу гідрохлорид і/або його метаболітиможуть зберігатися в організмі більше 10 днів.

Метаболізм/виведення. Донепезилу гідрохлоридвиводиться із сечею в незміненому вигляді ізазнає біотраснформації системою цитохром Р450 зутворенням численних метаболітів;деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу гідрохлориду,міченого ¹⁴С, частка незміненогодонепезилу гідрохлориду в плазмі становить 30% введеноїдози, 6-О-десметилдонепезилу - 11% (єдиний метаболіт,що має схожу активність з донепезилу гідрохлоридом), донепезил-цис-N-оксиду- 9%, 5-O-десметилдонепезилу - 7% і глюкуронового кон’югату5-О-десметилдонепезилу - 3%. Приблизно 57% введеної радіоактивної дози виявлено в сечі (17% у вигляді незміненогодонепезилу) і 14,5% було виявлено в калі; це свідчило про те, щопервинними шляхами виведення препарату є біотрансформаціяі екскреція із сечею. Відомостей проможливість ентерониркової рециркуляції донепезилу гідрохлоридуі/або будь-якого його метаболіту немає.Зниження концентрації донепезилу гідрохлориду в плазмі відбувається з періодом напівелімінації близько 70 годин.

Стать, раса і паління не справляють істотного впливу на концентрацію донепезилу гідрохлоридув плазмі. Фармакокінетикадонепезилу в офіційних дослідженнях у здоровихдобровольців старечого віку або хворих на деменцію Альцгеймера не вивчалася. Проте середні рівніпрепарату в плазмі у хворих старечого віку відповідають таким у молодих здорових добровольців.

Показання для застосування. Деменція у пацієнтів з легким або середнім ступенем тяжкостіхвороби Альцгеймера.

Спосіб застосуваннята дози.

Дорослі/люди похилого віку. Лікування розпочинають з 5 мг/добу(один раз на добу). Арисептслід приймати внутрішньо, у вечірній час, безпосередньо перед сном. Лікуванняпрепаратом у дозі 5 мг/добу слід продовжуватипротягом принаймні одного місяця, щоб оцінити ранніпрояви клінічного ефектуй досягти рівноважних концентрацій донепезилу гідрохлориду.Після клінічної оцінки ефективності препарату в дозі 5 мг/добу протягоммісяця дозу Арисепту можна збільшити до 10мг/добу (один раз на добу). Максимальна рекомендована добова доза - 10 мг. Дози більше 10 мг/добу у клінічнихдослідженнях не вивчалися.

У контрольованих плацебо клінічних випробуваннях тривалість лікуваннядовше 6 місяців не вивчалася. Після припиненнялікування відбувається поступове зменшення сприятливих ефектів Арисепту. Відомостей про феномен “відміни” у випадку різкого припиненняприйому препарату немає.

Порушення функції нирокі печінки. Схема застосування препарату для лікування хворих зпорушеною функцією нирок або з легким/середньої тяжкості порушенням функції печінки аналогічна, оскільки кліренс донепезилугідрохлориду не змінюється при цих станах.

Діти. Арисепт не рекомендується призначати дітям.

Побічна дія. Основними небажаними ефектами (частота ³5% і у два рази вище такої при прийомі плацебо) були діарея,судоми м''язів, стомленість, нудота, блювання ібезсоння.

Іншимипоширеними небажаними явищами (частота ³5% і ³ плацебо) були головний біль, інсульт, нежить, розладишлунково-кишкового тракту і запаморочення.

Рідко спостерігалися випадки непритомності, брадикардії,синоатріальної та атріовентрикулярноїблокади, судоми.

Порушення функції печінки, включаючи гепатит, спостерігалися рідко.АРИСЕПТ необхідно відмінити у випадку, коли неможливо встановити причинупорушень функції печінки.

Спостерігались випадки психічних розладів, таких як галюцинації,ажитація та агресивна поведінка, які зникали після зменшення дози абоприпинення лікування.

Було декілька повідомлень про анорексію, виразки шлунка тадванадцятопалої кишки, а також шлунково-кишкові кровотечі. Відмічалось незначнепідвищення сироваткової концентрації м’язової креатинкінази.

Протипоказання. Арисепт протипоказаний хворим звідомою гіперчутливістю додонепезилу гідрохлориду, похідних піперидину абобудь-яких неактивнихкомпонентів препарату. Арисептпротипоказаний при вагітності.

Передозування. Передозування інгібіторівхолінестерази може призвестидо холінергічного кризу, що характеризуєтьсявираженою нудотою, блюванням, салівацією,пітливістю, брадикардією, гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом і судомами. Можлива наростаюча м''язова слабкість, що може призвестидо смерті у випадку ураження дихальних м''язів.

Як і при будь-якому передозуванні,показано загальне симптоматичне лікування. Як антидот Арисептупри його передозуванні можуть бути використаніантихолінергічні засоби групи третинних амінів(атропін). Рекомендується внутрішньовенне введенняатропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення ефекту: початкова доза становить 1,0 - 2,0 мг внутрішньовенно,потім дозу добирають залежно від клінічного ефекту. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків упоєднанні з антихолінергічнимизасобами групи четвертиннихамонієвих сполук (глікопіролат) відмічені атипові зміни артеріального тиску і частотисерцевих скорочень. Невідомо, чи видаляються донепезилугідрохлорид і/або його метаболіти при діалізі(гемодіалізі, перитонеальному діалізіабо гемофільтрації).

Особливості застосування.Лікування слід розпочинати й продовжувати підконтролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера і лікуваннятаких пацієнтів. Захворювання необхіднодіагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM, IV, ICD 10 - Міжнародна класифікаціяхвороб, 10-й випуск). Терапію донепезиломможна розпочинати тільки в тому випадку, якщо є людина, яка доглядаєза хворим і буде постійно контролювати прийомтаблеток пацієнтом. Підтримуючу терапію можна продовжувати доти, докизберігається терапевтичний ефект препарату. У зв''язку з цим слід регулярно оцінювати ефект донепезилу. Доцільність припинення лікування слід обговорювати призникненні його ефекту.Індивідуальну відповідь на донепезил передбачитинеможливо. Ефективність Арисепту ухворих на тяжку деменцію Альцгеймера, з іншими типами деменції й іншими типами порушення пам''яті(наприклад вікове погіршання когнітивної функції) не вивчалася.

Наркоз. Як інгібітор холінестеразиАрисепт здатнийпосилити міорелаксаціюсукцинілхолінового типу під час наркозу.

Серцево-судинні захворювання.Завдяки фармакологічній діїінгібітори холінестерази можуть давати ваготонічні ефекти на частоту серцевих скорочень(наприклад брадикардію).Можливість подібних порушень має особливе значення у хворих ізсиндромом слабкості синусового вузла або іншимипорушеннями надшлуночкової провідностітипу синоатріальна або атріовентрикулярнаблокада.

Шлунково-кишкові захворювання. Необхідно пильно спостерігати хворих, в яких є ризик розвитку виразки,наприклад пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі або хворих, які одержують нестероїдніпротизапальні засоби (НПЗЗ). У той же час, в клінічних дослідженнях Арисепту не було відмічено збільшення частоти виразкової хвороби або шлунково-кишковоїкровотечі в порівнянні з плацебо.

Захворювання органів сечостатевої системи. Холіноміметики можуть спричинюватиобструкцію току сечі ізсечового міхура, хоча цейефект незустрічався в клінічних дослідженнях Арисепту.

Неврологічні захворювання. Вважають, що холіноміметики деякоюмірою можуть спричинювати генералізовані судоми.Проте судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера.

Захворювання легенів. Враховуючи холіноміметичну активність, інгібітори холінестерази слід призначати зобережністю хворим на астму або з обструктивними захворюваннями легенів ванамнезі.

Слід уникати застосування Арисепту упоєднанні з іншими інгібіторамиацетилхолінестерази, агоністамиабо антагоністами холінергічної системи.

Вагітність і лактація. Арисепт не слід застосовувати при вагітності.Невідомо, чи виводиться донепезилу гідрохлорид з грудним молоком у людини; дослідженняу жінок, які годують груддю, не проводилися.Отже, жінкам, які одержують донепезил, не слідгодувати груддю.

Вплив на здатністькерувати автомобілем і механізмами. Хвороба Альцгеймераможе погіршити здатність керувати автомобілемі механізмами. Крім того, донепезил можеспричинювати стомленість, запаморочення і судоми м''язів,в основному на початку лікування або призбільшенні дози. Здатність пацієнтів, якімають хворобу Альцгеймера, керуватиавтомобілем або складними механізмами повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Клінічний досвід застосування донепезилу обмежений. З цієї причини, мабуть,зареєстровані не всі відомі взаємодії його з іншимипрепаратами. Лікар повинен усвідомлювати можливість нових, ще не відомихвзаємодій донепезилу.

Донепезилу гідрохлорид і/або будь-які його метаболіти не інгібують метаболізмтеофіліну, варфарину,циметидину або дигоксинув людини. Одночасне застосування дигоксину і циметидину не відбивається на метаболізмі донепезилу гідрохлориду.Дослідження in vitro показали, що в метаболізмі донепезилуберуть участь ізоферменти 3А4 і меншою мірою - 2D6цитохрому Р450.Результати вивчення взаємодії препарату in vitro свідчать про те, що кетоконазол і хінідин,які є інгібіторами СYР3А4і 2D6 відповідно, інгібують метаболізм донепезилу.Отже, ці й інші інгібітори СYР3А4, такі як ітраконазолі еритроміцин, і інгібітори СYР2D6, такі як флюоксетин,здатні пригнічувати метаболізм донепезилу. У дослідженні в здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30%. Індуктори ферментів,такі як рифампіцин, фенітоїн,карбамазепін і алкоголь, можуть знизити рівні донепезилу. Ступінь інгібуючого або індукуючогоефекту невідомий, тому донепезил слідзастосовувати з обережністю у комбінації з такими препаратами. Донепезилу гідрохлоридпотенційно здатний впливати на дію препаратів,що мають антихолінергічну активність. Ймовірний також синергізмз такими препаратами, як сукцинілхолін, інші нейром’язовіміорелаксанти і холіноміметики або бета-блокатори, що впливають на провідність серця.

Умови та термінзберігання. Зберігати усухому, захищеному від світла та недоступномудля дітей місці при температурі 15 – 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.