ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

Беротек® Н

(Berotec® N)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fenoterol;1-(3.5-дигідрокси-феніл)-2-[[1-(4-гідрокси-бензил)-етил]-аміно]-етанолгідробромід;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або майже безбарвнарідина без стороннього або неприємного запаху, вільна від суспендованих часток;

склад: 1 доза містить фенотеролу гідроброміду 100 мкг;

допоміжні речовини: пропелент: 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134а),кислота лимонна безводна, вода очищена, етанол абсолютний.

Форма випуску. Аерозоль дозований.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при обструктивнихзахворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи бета₂-адренорецепторів.Код АТС R03АС04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. У клінічних дослідженняхтривалістю до 3 місяців у дорослих, хворих на бронхіальну астму, з хронічнимиобструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) та дітей, хворих на бронхіальнуастму, було показано, що тетрафторетанвмісна і фреонвмісна форми аерозольногоінгалятора Беротек Н мають однакову терапевтичну ефективність.

Фенотеролу гідробромід є симпатоміметичним засобом, який втерапевтичній дозі вибірково стимулює бета₂-адренорецептори. Привикористанні більш високих доз препарат стимулює бета₁-адренорецептори.Зв’язування препарату з бета₂-адренорецепторами приводить доактивації аденілатциклази шляхом стимуляції G_s-протеїну. Припідвищенні концентрації циклічного АМФ відбувається активація протеїн-кінази А,яка забезпечує фосфорилювання білків-мішеней у гладком’язових клітинах. Це, всвою чергу, приводить до фосфорилювання кіназою легких ланцюгів міозину,пригнічення фосфоінозитидного гідролізу та відкриття великих кальційзалежнихкалієвих канальців. Існують дані, які свідчать про те, що великі калієві каналиможуть активуватися безпосередньо G_s-протеїном.

Фенотерол розслабляє гладку мускулатуру бронхів і судин та запобігаєрозвитку бронхоспастичних реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахоліну,холодного повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу). Зразупісля застосування фенотерол блокує вивільнення медіаторів запалення ібронхообструкції з опасистих клітин. Крім того, після застосування фенотеролу убільш високих дозах відмічалося посилення мукоциліарного кліренсу.

При високій концентрації препарату у плазмі, яка частіше досягаєтьсяпри пероральному або внутрішньовенному способі введення, відмічається зниженняскорочувальної активності матки. При застосуванні високих доз спостерігаютьсятакі метаболічні ефекти: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія;остання спричинена підвищеним поглинанням іонів К⁺, насампередскелетною мускулатурою. Бета-адренергічний вплив препарату на серцевудіяльність, такий як збільшення частоти і сили серцевих скорочень, зумовленийсудинною дією фенотеролу, стимуляцією бета₂-адренорецепторів, а призастосуванні доз, що перевищують терапевтичні, – стимуляцією серцевих бета₁-адренорецепторів.На відміну від дії на гладку мускулатуру бронхів, системна дія бета-агоністів єприводом для розвитку толерантності. В клінічних дослідженнях показана високатерапевтична ефективність фенотеролу при бронхоспастичних станах. Фенотеролусуває бронхоспазм, що спричинюється різними стимуляторами (наприклад холоднимповітрям), а також бронхоспастичні реакції негайного типу при контакті залергеном.

Фармакокінетика. Терапевтичнийефект Беротеку Н чиниться шляхоммісцевого впливу на дихальні шляхи. Фармакодинамічні властивостібронходилатації, яку викликає БеротекН, неналежать до фармакокінетики діючої речовини препарату. Дослідженняфармакокінетики показали, що тетрафторетанвмісна і фреонвмісна форми можутьвважатися еквівалентними.

Після інгалювання фенотеролу гідроброміду при обструктивнихзахворюваннях легенів протягом декількох хвилин виникає бронходилатація.Бронходилататорний ефект триває 3 – 5 годин.

Після інгаляції, залежно від методу інгалювання та системи, якавикористовується, близько 10 – 30% діючої речовини, що вивільняється ізаерозольного препарату, досягає нижнього відділу респіраторного тракту, тоді якрешта відкладається у верхній частині респіраторного тракту та у ротовійпорожнині. Внаслідок цього деяка кількість фенотеролу, який був введений приінгаляції, потрапляє у гастроінтестинальний тракт. Після інгалювання однієїдози дозованого аерозолю Беротек Н встановлений рівень всмоктування -17%. Всмоктування потім проходить двофазним шляхом: 30% фенотеролу гідробромідушвидко абсорбується з напівперіодом 11 хвилин, а 70% - повільно абсорбується знапівперіодом 120 хвилин.

Немає кореляції між концентрацією у плазмі та фармакодинамічною кривоючасу відповіді після інгаляції. Різниця тривалості бронходилататорної дії післяінгаляції, порівняно з внутрішньовенним введенням, не підтверджуєтьсясистемними рівнями у плазмі.

Після оральноговведення абсорбується приблизно 60% фенотеролу гідроброміду. Частина, щовсмокталася, піддається одностадійному метаболізму, внаслідок чого оральнабіодоступність знижується приблизно до 1,5%. Ось чому проковтнута порціяактивного інгредієнта практично нічого не вносить у системний рівень у плазміпісля інгалювання.

При систематичному введенні фенотеролу гідробромід елімінується за3-камерною моделлю з напівперіодами t_a(1/2) = 0,42 хвилини, t_b(1/2)= 14,3 хвилини, t_g(1/2) = 3,2 години. Метаболічнатрансформація фенотеролу гідроброміду у людини відбувається майже повністюшляхом сульфатації, в основному в інтестинальній стінці.

У неметаболізованому стані фенотеролу гідробромід може проходити крізьплаценту та потрапляти у материнське молоко. Щодо впливу фенотеролугідроброміду на метаболічні стани при діабеті даних недостатньо.

Показаннядля застосування:

а) симптоматичне лікування гострих астматичних нападів;

б) профілактика проявів, що індукують астму;

в) симптоматичне лікування бронхіальної астми та інших станів зоборотним звуженням дихальних шляхів, наприклад хронічних обструктивнихбронхітів.

Спосібзастосування та дози:

а) Напади бронхіальної астми.

У більшості випадків для швидкого полегшення симптомів достатньо 1дози; якщо через 5 хвилин дихання полегшується незначно, можна повторитиінгаляцію.

Якщо напад не знімається двома дозами та виникає потреба у подальшійінгаляції, хворий повинен негайно звернутися до найближчої лікарні.

б) Профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням.

1 – 2 інгаляції на один прийом, максимум до 8 доз на день.

в) Бронхіальна астма таінші стани із зворотним звуженням дихальних шляхів.

1 – 2 інгаляції на один прийом, якщо необхідні повторні інгаляції, тоне більше 8 інгаляцій на день.

Для лікування дітей дозований аерозоль Беротек Н повинензастосовуватися лише після призначення лікаря та під наглядом дорослих.

Побічнадія. Найбільшпоширеними небажаними ефектами БеротекуН є треморскелетних м’язів, знервованість, головний біль, запаморочення, тахікардія тасерцебиття.

Потенційно при терапії бета₂-агоністами може виникатигіпокаліємія.

Як і при застосуванні іншої інгаляційної терапії, в деяких випадкахповідомляли про кашель, місцеве подразнення, зрідка – про парадоксальнубронхоконстрикцію.

Як і інші бета-міметики, Беротек Н може спричинювати нудоту,блювання, потіння, слабкість та міалгію/м’язові судоми. В окремих випадках,особливо після застосування високих доз, відмічалися зниження діастолічногокров’яного тиску, підвищення систолічного кров’яного тиску, аритмія. Відносноособливо гіперчутливих пацієнтів надто рідко сповіщалося про алергічні реакціїшкіри.

В окремих випадках при інгаляційній терапії бета-міметиками повідомлялипро психічне збудження.

Протипоказання. Гіпертрофічнаобструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія, вагітність (I триместр) і годуваннягруддю. Гіперчутливість до фенотеролу гідроброміду або до неактивнихінгредієнтів дозованого аерозолю.

Передозування.Очікуванимисимптомами передозування є такі: тахікардія, серцебиття, тремор, гіпертензія,гіпотензія, збільшення пульсових коливань кров’яного тиску, стенокардичнийбіль, аритмія та припливи крові.

Терапія. Введення седативних засобів, транквілізаторів, у серйознихвипадках – інтенсивна терапія.

Як специфічні антидоти рекомендуються блокатори бета-рецепторів, бажанобета₁-селективні. Однак необхідно брати до уваги можливе підсиленнябронхіальної обструкції, тому для хворих на бронхіальну астму необхідноретельно підбирати дозу.

Особливостізастосування.

Вагітність і лактація. Доклінічні дослідження не виявили негативного впливу навагітність. Однак необхідно дотримуватися звичайних пересторог при використанніліків під час вагітності.

Необхідно брати до уваги інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальнуфункцію матки.

Доклінічні дослідження показали, що фенотерол потрапляє в груднемолоко. Нешкідливість застосування препарату у період лактації не встановлена.

Щодо хворих на бронхіальну астму та пацієнтів із стероїдозалежнимихронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) треба передбачатинеобхідність одночасної протизапальної терапії.

При застосуванні нового дозованого аерозолю Беротек Н впершедеякі пацієнти можуть відмічати, що смак злегка відрізняється від старогоаерозолю, що містить фреон. Про це слід інформувати пацієнтів при призначеннінового дозованого аерозолю Беротек Н. Пацієнтів також слід повідомлятипро те, що обидві лікарські форми аерозолю взаємозамінні та ідентичні завластивостями, а різниця смаку не впливає на ефективність та безпеку препарату.

Інші симпатоміметичні бронходилататори можуть одночасно застосовуватисяз Беротеком Н тільки під медичним наглядом. Антихолінергічнібронходилататори можуть інгалюватися одночасно з Беротеком Н.

За таких станів, особливо при використанні доз більше рекомендованих, БеротекН слід застосовувати тільки після ретельної оцінки “ризик/користь”:

недостатньо контрольований цукровий діабет,

нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серйозні органічні ураженнясерця або судин,

гіпертиреоїдизм, феохромоцитома.

У випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки хворийповинен негайно звернутися до лікаря.

Тривале застосування препарату:

симптомо-орієнтоване лікування “за необхідності” може переважатирегулярне використання;

необхідно оцінити доцільність додаткової або підвищеної протизапальноїтерапії (наприклад інгаляційними кортикостероїдами) для контролю запаленнядихальних шляхів і попередження довготривалого ушкодження легенів.

Якщо бронхіальна обструкція підсилюється, то перевищення рекомендованоїдози ліків, які містять бета-2-агоністи, таких як Беротек Н, є не тількимарним, а й небезпечним. Застосування підвищених доз бета-2-агоністів, таких якБеротек Н , протягом тривалого часу може призвести до погіршанняконтролю симптомів бронхіальної обструкції. У цій ситуації для попередженняпотенційно загрозливого для життя стану необхідно переглянути план лікування таособливо адекватність протизапальної терапії.

При терапії бета-2-агоністами може виникати серйозна гіпокаліємія.Особлива увага необхідна при тяжкій формі астми, оскільки у цьому разігіпокаліємія може потенціюватись одночасним прийомом похідних ксантину,глюкокортикостероїдів, діуретиків. Крім того, гіпоксія як симптом бронхіальноїастми може підсилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У сумнівнихситуаціях рекомендується моніторинг рівня калію у сироватці крові.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Бета-адренергіки, антихолінергіки та похідні ксантину (такіяк теофілін) можуть підсилювати дію фенотеролу. Одночасне введення іншихбета-міметиків, систематичне застосування антихолінергічних засобів і похіднихксантину (наприклад теофіліну) може збільшувати побічну дію.

При одночасному застосуванні бета-блокаторів потенційно можливосерйозне зниження бронходилатації.

Бета-адренергічні агоністи слід з обережністю призначати пацієнтам, якіприймають інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти, оскількидія бета-адренергічних засобів може підсилюватися.

Інгаляції галогенованих гідрокарбонових анестетиків, таких як галотан,трихлоретилен та енфлуран, можуть підсилювати вплив бета-адренергічних засобівна серцево-судинну систему.

Умовита термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25°С) у місці,недоступному для дітей. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу.

Термін придатності – 3 роки.