ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
КЛОПІКСОЛ
(CLOPIXOL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: zuclopenthixol;
основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою,світло-червоного (2 мг), світлого червоно-коричневого (10 мг) тачервоно-коричневого кольору (25 мг);
склад: 1 таблетка містить зуклопентиксолу дигідрохлориду укількості, яка відповідає 2 мг, або 10 мг, або 25 мг зуклопентиксолу;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний,лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон, гліцерин, тальк, оліярицинова гідрогенізована, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, титанудіоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172) RM 1098.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Код АТС N05A F05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Клопіксол є похіднимтіоксантену. Він має виражену антипсихотичну та специфічну гальмуючу дію.Клопіксол може справляти залежний від дози седативний ефект. Швидкий розвитокседативного ефекту на початку терапії (до появи антипсихотичної дії) єперевагою при лікуванні гострих і підгострих психозів. Толерантність донеспецифічного седативного ефекту препарату настає швидко. Специфічна гальмуючадія Клопіксолу є особливо сприятливою при лікуванні пацієнтів із збудженням,неспокоєм, ворожістю та агресивністю. Антипсихотичний ефект, як і щодо іншихнейролептиків, пов’язують із блокадою дофамінових рецепторів, що може викликатиланцюгову реакцію, до якої залучаються й інші медіаторні системи.
Фармакокінетика. Біодоступність зуклопентиксолу при прийомі внутрішньостановить близько 44%. Максимальна концентрація у сироватці крові досягаєтьсячерез 4 години. Зуклопентиксол у незначних кількостях проходить плацентарнийбар’єр і у невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти немають нейролептичної активності та виводяться головним чином з калом і частково- із сечею. Біологічний період напіввиведення - приблизно 20 годин.
Показання для застосування. Гостра та хронічна шизофренія та іншіпсихотичні розлади, особливо з галюцинаціями, параноїдальним маренням іпорушеннями мислення, а також стани збудження, неспокою, ворожості таагресивності. Маніакальна фаза маніакально-депресивного психозу. Розумовавідсталість, яка поєднується із психомоторним збудженням, ажитацією, ворожістюта іншими розладами поведінки. Сенільне недоумство з параноїдальними ідеями,сплутаною свідомістю, дезорієнтацією, розладами поведінки.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Дози препарату та термін лікуваннявизначаються індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початкулікування слід використовувати невеликі дози, які потім швидко збільшують дооптимально ефективного рівня, залежно від клінічного ефекту.
Гострий напад шизофренії та інші гостріпсихози. Виражені гострі стани збудження.
Терапевтична доза коливається в межах 10 -50 мг на добу.
При виражених розладах і станах помірноїтяжкості початкова доза 20 мг на добу може за необхідності бути збільшувана на10 - 20 мг кожні 2 - 3 дні до 75 мг на добу і більше. Максимальна добова доза –150 мг.
Хронічні психотичні стани при шизофренії таінші хронічні психози.
Підтримуюча доза - 20 - 40 мг на добу.
Ажитація у пацієнтів з олігофренією.
Як правило, - 6 - 20 мг на добу. Занеобхідності доза може бути збільшена до 25 - 40 мг на добу.
Ажитація і сплутаність свідомості усенільних пацієнтів.
Як правило, - 2 - 6 мг на добу (бажанодавати ввечері), за необхідності доза може бути збільшена до 10 - 20 мг надобу.
Зниження функції нирок. Пацієнтам іззниженою функцією нирок зуклопентиксол призначається у звичайних дозах.
Зниження функції печінки. Пацієнтам зпорушенням функції печінки необхідно призначати вдвічі меншу дозу порівняно іззвичайною, а також, за можливості, проводити визначення рівня препарату усироватці крові.
Побічна дія.
З боку нервової системи: можливий розвитокекстрапірамідних симптомів, особливо на початковому етапі лікування. Убільшості випадків вони коригуються зниженням дозувань і/абопротипаркінсонічними препаратами. Але регулярне профілактичне застосуванняостанніх не рекомендується. Зрідка при тривалій терапії у пацієнтів можерозвинутись пізня дискінезія. Протипаркінсонічні препарати не знімають цихсимптомів.
Рекомендується зменшення дозувань або, якщоможливо, припинення терапії.
З боку психічної діяльності: сонливість напочатковій стадії лікування.
З боку вегетативної нервової системи тасерцево-судинної системи: сухість у роті, порушення акомодації, затримка сечі,запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та запаморочення.
З боку печінки: зрідка відмічаються незначнізміни печінкових проб, які з часом минають.
Протипоказання. Гостре отруєння алкоголем, барбітуратами таопіатами; коматозні стани. Клопіксол не рекомендується призначати в періодивагітності та лактації.
Передозування.
Симптоми: сонливість, гіпо- або гіпертермія,екстрапірамідні симптоми, судоми, гіпотензія, шок, кома.
Лікування - симптоматичне та підтримуюче.Якнайшвидше слід провести промивання шлунка, рекомендується застосуваннясорбенту. Слід вжити заходів щодо підтримання діяльності дихальної тасерцево-судинної систем. Не слід використовувати адреналін, оскільки це можепризвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна купіруватидіазепамом, а екстрапірамідні симптоми - біпериденом.
Особливості застосування. Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) єнечастим, але можливим ускладненням з летальним кінцем при застосуваннянейролептиків. Головними характеристиками ЗНС є гіпертермія, м’язова ригідністьі порушення свідомості у сполученні з дисфункцією вегетативної нервової системи(лабільний артеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крімнегайного припинення застосування нейролептиків важливо використання загальнихпідтримуючих заходів і симптоматичне лікування.
Вагітність і лактація.
Клопіксол можна призначати у період вагітності, якщо очікувана користьдля матері перевищує потенційний ризик для плода.
Зуклопентиксол виявляється у грудному молоціу низьких концентраціях. Його вплив на немовля при застосуванні терапевтичнихдоз є малоймовірним. Доза, яку отрмує немовля з молоком, становить приблизно 1%від материнської щоденної дози. Під час лікування, за клінічною необхідністю,можна годувати груддю, але рекомендується спостереження за немовлям, особливо вперші 4 тижні після народження.
Педіатрія.
Дані щодо застосування препарату дітям відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клопіксол може підсилювати седативну діюалкоголю, барбітуратів та інгібіторів центральної нервової системи. Клопіксолне слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами,оскільки нейролептики можуть блокувати їх гіпотензивний ефект. Клопіксол можезнижувати ефективність леводопи та інших адренергічних засобів, а комбінація зметоклопрамідом і піперазином підвищує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місціпри температурі не вище 25°С. Термін придатноті:
таблетки 2 мг - 2 роки;
таблетки 10 мг та 25 мг - 5 років.