ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ФЛЮАНКСОЛ
(FLUANXOL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: flupentixol;
основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки, вкриті оболонкоюкоричнево-жовтого кольору; в дозі 0,5 та 1 мг - круглої форми, 5 мг - овальноїформи;
склад: 1 таблетка містить флюпентиксолу дигідрохлориду у кількості, якавідповідає 0,5 мг, 1 мг або 5 мг флюпентиксолу;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, желатин,тальк, магнію стеарат;
оболонка: желатин, сахароза, пудра цукрова, заліза оксид жовтий (Е 127)RM1099.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Код АТС N05A F05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Флюанксол є похідним тіоксантену із вираженоюантипсихотичною, анксіолітичною та антидепресантною дією. Антипсихотичний ефектвиникає, коли препарат приймають у дозах 3 мг або більше на день і зростає зпідвищенням дози. Флюанксол має розгальмувальну та підвищуючу настрій дію, якаробить апатичних, депресивних пацієнтів із слабкою мотивацією більш активними ітакими, які краще взаємодіють і активніше шукають соціальні контакти. У низькихта помірних дозах (до 25 мг на день) Флюанксол не є седативним, тоді як привведенні вищих доз можна очікувати неспецифічний седативний ефект.
Флюанксол у низьких щоденних дозах (до 3 мг) має антидепресантнівластивості.
Фармакокінетика. Біодоступність флупентиксолу після прийому внутрішньостановить близько 40%, а максимальна концентрація у сироватці досягається за 3- 6 годин. Флупентиксол у незначних кількостях проходить плацентарний бар’єр іу невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти не маютьнейролептичної активності. Ескреція відбувається головним чином з калом ічастково - із сечею. Біологічний період напіввиведення становить близько 35годин.
Показання для застосування. Депресії легкого та помірного ступеня, якісупроводжуються тривогою, астенією та втратою ініціативи.
Хронічні невротичні розлади, що супроводжуються тривожним станом,депресією та апатією.
Психосоматичні розлади з астенічними реакціями. Гострі, ситуаційнозумовлені тривожні розлади та стани емоційного напруження, які не потребуютьседативної гіпнотичної терапії, при зловживанні транквілізаторами.
Шизофренія та інші психотичні розлади, що супроводжуються такимисимптомами, як галюцинації, параноїдальне марення та порушення мислення,ускладнені апатією, анергією та аутизмом.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Депресії. Хронічні невротичні розлади. Психосоматичні розлади.
Дози препаратувизначаються індивідуально, відповідно до стану пацієнта. Спочатку 1 мг на деньяк разова доза вранці або по 0,5 мг двічі на день. Через тиждень дозу можнапідвищити до 2 мг на день, якщо клінічна реакція не є адекватною. Щоденну дозу,більшу за 2 мг, необхідно давати окремими дозами, максимум до 3 мг. Пацієнтизвичайно реагують на Флюанксол протягом двох або трьох днів. Якщо при максимальнійдозі (3 мг щоденно) протягом тижня ефект не досягається, препарат необхідновідмінити.
Шизофренія та інші психотичні розлади.
Дози препарату визначаються індивідуально, відповідно до станупацієнта. У цілому, спочатку необхідно використовувати малі дози та підвищуватиїх до оптимально ефективного рівня якнайскоріше, відповідно до терапевтичногоефекту.
Спочатку 3 - 15 мг на день, перорально, як дві або три дози на день,підвищуючи за необхідністі до 40 мг на день.
Підтримуюча доза - звичайно 5 - 20 мг/день, може прийматись як базовадоза вранці.
Пацієнти похилого віку. Необхідно призначення нижчих доз.
Зниження функцій нирок. Пацієнтам із зниженою функцією нирокфлупентиксол призначається у звичайних дозах.
Зниження функцій печінки. Пацієнтам з порушенням функцій печінкинеобхідно обережно визначати терапевчтину дозу, а також, за можливості,проводити визначення рівня препарату у сироватці крові.
Термін лікування залежить від перебігу хвороби та ефективностілікування.
Побічна дія.
З боку нервової системи: можливий розвиток екстрапірамідних симптомів,особливо на початковому етапі лікування. У більшості випадків вони коригуютьсязниженням дозувань та/або протипаркінсонічними препаратами. Регулярнепрофілактичне застосування протипаркінсонічних препаратів не рекомендується.Зрідка при тривалій терапії у пацієнтів може розвинутись пізня дискінезія.Протипаркінсонічні препарати не усувають ці симптоми. Рекомендується зменшеннядозувань або, якщо можливо, припинення терапії.
З боку психічної діяльності: транзиторне безсоння, особливо колипацієнта перевели з прийому седативних нейролептиків. При великих дозах удеяких пацієнтів може спостерігатися седативна дія.
З боку серцево-судинної системи: порушення спостерігаються дуже рідко,артеріальна гіпотензія.
З боку травного тракту: можуть бути незначні транзиторні змінипечінкових проб, нудота.
Протипоказання. Флюанксол протипоказаний пацієнтам, що маютьпідвищену чутливість до будь-якого його компонента. Циркуляторний колапс, депресіяцентральної нервової системи будь-якого походження (наприклад алкоголь,барбітуратна або опіоїдна інтоксикація), коматозний стан, дискразія(патологічні зміни) крові, феохромоцитома. Препарат не рекомендується дляпацієнтів, які є збудженими, оскільки його активуюча дія може призвести допідсилення цих особливостей.
Передозування.
Симптоми: сонливість, гіпо- або гіпертермія, екстрапірамідні симптоми,судоми, гіпотензія, шок, кома.
Лікування - симптоматичне та підтримуюче. Якнайшвидше слід провестипромивання шлунка та застосувати сорбенти. Слід вжити заходів щодо підтриманнядіяльності дихальної та серцево-судинної систем. Не слід використовуватиадреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріальноготиску. Судоми можна лікувати за допомогою діазепаму, а екстрапірамідні симптоми- біпериденом.
Особливості застосування. Флюанксол слід з обережністю призначати пацієнтам ізнирковою недостатністю, судомним синдромом, гепатитом і серцево-судиннимизахворюваннями. Якщо раніше пацієнт лікувався транквілізаторами, які маютьседативну дію, їх застосування слід припиняти поступово. Необхідно здійснюватиретельний контроль і періодичну оцінку стану пацієнтів при тривалій терапії,особливо при великих дозах, щоб прийняти рішення про зменшення підтримуючоїдози.
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) є нечастим, але можливимускладненням з летальним кінцем при застосуванні нейролептиків. Головнимихарактеристиками ЗНС є гіпертермія, м’язова ригідність та порушення свідомостіу сполученні з дисфункцією вегетативної нервової системи (лабільнийартеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крім негайногоприпинення застосування нейролептиків важливо використання загальнихпідтримуючих заходів та симптоматичне лікування.
Застосування у період вагітності та лактації.
Флюанксол не повинен призначатися у період вагітності, якщо тількиочікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода.Флюанксол виявляється у грудному молоці в низьких концентраціях, його вплив на немовляпри вживанні терапевтичних доз є малоймовірним. Доза, яку тримує немовля змолоком, становить приблизно 0,5% від материнської щоденної дози, зв’язаної змасою тіла. Грудне вигодовування може тривати в період лікування Флюанксолом,якщо це є клінічно важливим, але рекомендується вести спостереження занемовлям, особливо в перші чотири тижні після народження.
Діти. Не рекомендується застосування препарату через відсутністьклінічних даних.
Незважаючи на те, що Флюанксол не спричинює седативного ефекту призастосуванні малих і середніх терапевтичних доз, можливим є його вплив наздатність керувати автомобілем або працювати з механізмами. Тому на початковійстадії слід виявляти обережність, доки не буде встановлена реакція пацієнта налікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Флюанксол може посилювати реакцію наалкоголь і дію барбітуратів та інгібіторів центральної нервової системи.Флюанксол не слід призначати разом із гуанетидином та аналогічно діючимизасобами, оскільки нейролептики можуть блокувати їх гіпотензивний ефект.Супутнє застосування нейролептиків та літію збільшує ризик нейротоксичності.Трициклічні антидепресанти і нейролептики взаємно інгібують метаболізм одинодного. Флюанксол може знижувати ефективність леводопи та інших адренергічнихзасобів, а супутнє застосування з метоклопрамідом і піперазином підвищує ризикрозвитку екстрапірамідних порушень.
Умови та терімн зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці притемпературі до 30°С. Термін придатності - 3 роки.