ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату:

ВАРФАРЕКС

(Warfareks)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: varfarine,4-гідрокси-3-(3-оксо-1-фенілбутил)-2Н-1-бензо-піран-2-она натрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 1 мг - круглі плоскоциліндричні таблетки білого кольору, зфаскою;

таблетки по 3 мг - круглі плоскоциліндричні таблеткиблакитного кольору з більш темними вкрапленнями, з фаскою і рискою;

таблетки по 5 мг – круглі плоскоциліндричні таблетки розовогокольору з більш темними вкрапленнями, з фаскою і рискою на чотири частини;

склад: 1таблетка містить 1, 3 або 5 мг натрію варфаринату (у формі клатрату);

допоміжніречовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магніюстеарат, барвники: індигокармін у таблетках по 3мг та Ponceau 4R Lake утаблетках по 5 мг.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакологічна група. Антитромботичні засоби. Код АТС В01АА03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Варфарин відноситься до групиантикоагулянтів – похідних кумарину.

Препарати цієї групи гальмують утворення у печінці відновленноі формивітаміну К, необхідної для заключного етапу синтезу цілого ряду факторів, якіберуть участь у регуляції процесу згортання крові: протромбіну (II фактор),проконвертину (VII фактор), антигемофілічного глобуліну В ( IX фактор), факторуСтюарта-Пауера ( X фактор), а також протеїнів С та S, що приводить дозбільшення часу для згортання крові. Варфарин не чинить прямої дії на тромби,що сформувалися, але перешкоджає їх збільшенню та попереджає розвиток вториннихтромбоемболічних ускладнень.

Фармакокінетика. Варфарин повністю всмоктується у шлунково-кишковомутракті. Максимальна концентрація препарату в крові досягає максимуму приблизночерез 4 години після прийому. 99% введенного препарату зв`язується з білкамиплазми крові. Препарат метаболізується в печінці.

 Періоднапіввиведення після одноразового прийому препарату внутрішньо складає 20-60годин. 92% введенного препарату виходить переважно з сечею у виглядіметаболітів та лише мінімальна кількість- у незмінному вигляді. Незначнакількість виходить з фекаліями. Ефект спостерігається через 8-12 годин,максимальна дія розвивається протягом 2-3 днів. Тривалість дії післяодноразового прийому – до 5 днів.

Суттєвих змінфармакокінетики варфарина у пацієнтів літнього віку не спостерігається. Припорушеннях функції печінки метаболізм варфарину уповільнюється, що приводить допосилення його впливу на гальмування згортання крові.

Показання длязастосування. Дляпрофілактики і лікування хвороб, які обумовлені утворенням тромбів у судинах(тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, мерехтіння предсердь,інфаркт міокарда, протезування серцевих клапанів).

Спосібзастосування та дози. Дозуварфарексу визначають для кожного пацієнта індивідуально, керуючись показникамиINR (International Normalized Ratio) протромбіну.

Лікуваннязвичайно починають з 10-15 мг варфарексу на день. Цю початкову дозу приймаютьперші 2-4 дні, поступово підбираючи її у відповідності з індивідуальноюреакцією згортання крові пацієнта (INR). Після досягнення бажанного рівня INR(2,0- 3,0, а в окремих випадках 3,0- 4,5) призначають підтримуючу дозу, яказвичайно складає 2-10 мг препарату на день.

Пацієнтамлітнього віку, ослабленим і хворим, які належать до групи ризику, призначаютьбільш низькі початкові дози та з обережністю їх підвищують. Терапевтичні дозиварфарексу для дітей не встановлені.

Варфарексприймають внутрішньо 1 раз на день, бажано в один та той же час.

Якщо пацієнтзабуває прийняти дозу і згадує про це в той же день, слід прийняти препаратнегайно. Якщо пройшло більше 24 годин, прийом варфарексу продовжують, незбільшуючи дозу. Про пропущені дози варфарексу необхідно повідомити лікаря.

Тривалістьлікування - індивідуальна. Антикоагулянти приймають до того часу, поки загрозатромбоемболії не буде усунена. На початку лікування визначення INR слідпроводити щодня. Коли доза стабілізована, протягом наступних 3-4 тижнівконтроль здійснюють 1-2 рази на тиждень, пізніше- кожний 1 і 4 тиждень. Більшчастий контроль необхідний у тих випадках, коли пацієнту призначають абовідміняють який-небудь інший медикамент.

Оскільки діяварфарексу починається одразу, при невідкладних ситуаціях лікування починають звведення гепарину. Коли переходять на прийом варфарексу, рекомендуєтьсявведення гепарину продовжити ще протягом 4-5 днів. При досягненні бажаногорівня INR введення гепарину слід припинити. В цих випадках для отриманняадекватних показників INR зразки крові для аналізу беруть через 5 годин післяостанньої внутрішньовенної ін’єкції гепарину, через 4 години післявнутрішньовенної інфузії гепарину або через 24 години після останньоїпідшкірної ін’єкції гепарину.

Побічна дія. Найбільш частими побічними ефектами єкровотеча та крововиливи у різні органи і тканини. Ризик розвитку цих побічнихявищ можна суттєво знизити, суворо додержуючи рекомендацій лікаря щодо прийомуварфарексу.

 В окремихвипадках лікування антикоагулянтами може спричинити порушення кровообігу вкінцівках або внутрішніх органах. Про порушення кровообігу найчастіше свідчатьбіль та темно-червоний колір шкіри пальців ніг.

Іншими побічнимиефектами, що зустрічаються рідко, є шкірні алергічні реакції (свербіж,кропив’янка), нудота, блювання, пронос, біль в животі, порушення діяльностіпечінки (збільшення рівня печінкових ферментів у крові, жовтяниця), пропасниця,слабкість, зміна картини крові, оборотна алопеція.

Протипоказання.Кровотеча або загроза йогорозвитку (виразки шлунково-кишкового тракту, крововиливи у мозок, аневризмамозкових судин, розшаровуюча аневризма аорти, перикардит, бактеріальнийендокардит, захворювання крові). Нейрохірургічні операції та офтальмологічнийогляд, а також травматичні операції, що охоплюють великі поверхні. Тяжкагіпертензія. Виражена печінкова і/або ниркова недостатність, обтураційнажовтяниця.

 Недостатніможливості оцінки стану згортальної системи крові за допомогою лабораторнихметодів. Неможливість участі пацієнта в лікуванні (старече слабоумство,алкоголізм, психоз та ін.). Алергія на варфарекс.

 Під часвагітності варфарекс застосовувати не можна.

У періодгодування груддю варфарекс застосовують з обережністю і суворо додержуючи всіхрекомендацій лікаря, хоча препарат проникає в молоко матері в незначнійкількості.

Передозування.Про передозуванняварфарексу може свідчити кровотеча з ясен, кровотеча з носу, надмірна кровотечапри місячних, значна або тривала кровотеча при дрібних поверхневихпошкодженнях, крововиливи у шкіру, наявність крові у сечі або калі, а також іншіознаки кровотечі.

 В такихвипадках слід припинити застосування варфарексу. Рекомендується приймативітамін К1 (фітоменадіон).

Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Гальмуючадія варфарину на процес згортання крові може посилюватися при одночасномузастосуванні препарату з гепарином, стрептокіназою, урокіназою, аміодароном,хінідином, діазоксидом, метилдопою, етакриновою кислотою, клофібратом,цефмандолом, цефоперазоном, ерітроміцином, хлоранфеніколом, наледіновоюкислотою, метранідозалом, сульфаніламідами, ітраконазолом, флуконазолом,кетоконазолом, міконазолом, ацетилсаліциловою кислотою, парацетамолом, (притривалому застосуванні високих доз), пропоксифеном, алопурінолом, сулфінпіразоном,нестероїдними протизапальними засобами, засобами для наркозу, хлоралгідратом,метилфенідатом, вальпроатом, інгібіторами МАО, тамоксифеном, препаратамигормонів щитовидної залози, андрогенними та анаболічними засобами, даназолом,глюкагоном, циметидином, цукрознижувальними засобами для пероральногозастосування, парааміносаліциловою кислотою, хініном, дисульфирамом,протигрипозною вакциною, вітамінами А і Є.

 Деякілікарські засоби, що гальмують агрегацію тромбоцитів (кислота ацетилсаліцилова,інші нестероїдні протизапальні засоби, пиперациллін, тікарциллін, дипиридамол),при сумісному застосуванні з варфарином підвищують ризик кровотечі, незважаючина те, що результати аналізів можуть свідчити про нормальний рівень протромбінув крові.

 Протизгортальнудію варфарину можуть знизити антациди, нафцилін, рифампіцин, гризеофульвін,діуретичні засоби, барбітурати, карбамазепін, гексамидін, глутетимід,аміноглутетимід, естрогени, високі дози вітаміну С, а також паління.

 Варфаринвзаємодіє з вітаміном К. Високий вміст вітаміну К в продуктах харчування(шпінат, брокколі, салат та інші листяні овочі) може знизити дію препарата.

 Алкоголь ідеякі лікарські засоби (холестирамін, фенітоїн, дизопірамід, циклофосфамід,кортикотропін, глюкокортикоїди, протизаплідні засоби, які приймаютьсявнутрішньо) можуть як посилити, так і послабити дію варфарину.

 Оскількиефект варфарину може змінюватись під впливом значної кількості лікарськихзасобів, при кожній зміні лікарської терапії потрібен додатковий лабораторний контрольстану згортальної системи крові пацієнта.

Особливостізастосування. Застосуванняантикоагулянтів підвищує ризик кровотечі. Варфарекс слід з обережністюпризначати при проведенні лікувальних та діагностичних процедур і лікуваннізахворювань та травм, при яких ризик кровотечі підвищений, а також прилікуванні пацієнтів похилого віку та виснажених пацієнтів, хворих на тяжкийдіабет, печінкову або ниркову недостатність. Не рекомендується одночаснезастосування варфарексу з урокіназою і стрептокіназою.

 Щобслідкувати за станом системи згортання крові, в період лікування слід регулярновизначати INR протромбіну. У пацієнтів, які приймають антикоагулянти, необхідновизначати INR перед усіма процедурами, що пов’язані з ризиком кровотечі.Необхідним є також регулярний аналіз сечі, щоб виявити можливу гематурію.

Слід мати наувазі, що відповідна реакція організму на прийом антикоагулянтів можезмінюватися під впливом багатьох ендогенних та екзогенних факторів ( дієта,житлові умови, стан здоров’я, використання інших лікарських засобів).

Ефект препаратуможе посилюватися при гематологічних і онкологічних захворюваннях, колагенозах,хронічній серцевій недостатності, гіпертиреозі, гіпертермії, порушеннях функціїпечінки, проносі, дефіциті вітаміну К. Протизгортальна дія може бути знижена упацієнтів з гіпотиреозом, гіперліпідемією, набряком, невротичним синдромом. Уцих випадках необхідні більш частіші лабораторні дослідження та корекція дози.

Ефективність ібезпека застосування препарату у дітей в умовах клінічних досліджень недоведена.

Пацієнтам, якіне переносять лактози, слід мати на увазі, що одна таблетка варфарексу містить106-112 мг лактози.

Умови татермін зберігання. Зберігатиу темному, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25° С. Дотримуватисявказаного на упаковці терміну придатності.

Термінзберігання – 2 роки.