ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДОБУТАМІН “ЕБЕВЕ" (DOBUTAMIN “EBEWE")

Загальна характеристика:

міжнароднаназва: добутамін;

основніфізико-хімічні властивості: прозорийбезбарвний або трохи забарвлений розчин;

склад: у 20 мл розчину міститься 280,24 мгдобутаміну гідрохлориду;

допоміжні речовини:натрію піросульфіт, кислота соляна, вода для ін’єкцій, азот.

Форма випуску.Концентрат для приготуваннярозчину для інфузій.

Фармакотерапевтичнагрупа. Неглікозиднікардіологічні засоби. Код АТС C01C A07.

Фармакологічнівластивості.

Фармакодинаміка.Добутамін – синтетичний симпатоміметичний амін з позитивною інотропноюдією, який переважно впливає на b₁-адренорецептори і дещо меншоюмірою на b₂-адренорецептори та a₁-адренорецептори.Добутамін не стимулює виділення ендогенного норадреналіну.

Внаслідокстимуляції b₁‑адренорецепторів серця добутамін підвищуєскоротливість міокарда і об’єм систолічного викиду, що призводить до збільшенняхвилинного об’єму та зниження підвищеного тиску наповнення шлуночків(кінцево-діастолічного тиску). Коронарний кровотік і споживання міокардом киснюзвичайно посилюються в результаті збільшення скоротливості міокарда.

Добутамін маловпливає на системний судинний опір, а систолічний і пульсовий артеріальний тискзалишаються незмінними або підвищуються внаслідок збільшення хвилинного об’єму.

У пацієнтів ізсептичним шоком зі зменшеним системним судинним опором добутамін може знижуватитиск крові без підвищення хвилинного об’єму.

Добутамінприскорює атріовентрикулярне вузлове проведення. При застосуванні препарату воптимальних дозах частота серцевих скорочень звичайно не підвищується, однакдля високих доз добутаміну характерна позитивна хронотропна дія.

В результатізбільшення хвилинного об’єму можуть збільшуватися нирковий кровотік і діурез.

Фармакокінетика.Препарат починає діяти через 1-2 хвилини після початку введення, а прималій швидкості вливання – менше, як через 10 хвилин. Дія добутаміну триває до5 хвилин після припинення інфузії. Постійна інфузія тривалістю понад 72 годиниможе спричинити розвиток толерантності. Період напіввиведення добутаміну зплазми

становить 2-3хвилини, об’єм розподілу – 0,2 л/кг, а кліренс плазми – 2,4 л/хв·м².Добутамін метаболізується шляхом кон’югації і метилування з утвореннямглюкуронідів і 3-о-метилдобутаміну. Метаболіти виводяться переважно з сечею(дві третини) і жовчю.

Показання длязастосування. Добутамінзастосовується як інотропний засіб при лікуванні пацієнтів з:

гострою серцевоюнедостатністю або гострою декомпенсацією хронічної застійної серцевоїнедостатності (це може бути наслідком гострого інфаркту міокарда,кардіоміопатії, валвулопатії або хірургічної операції на серці);

низьким хвилиннимоб’ємом внаслідок некардіологічних причин (наприклад, внаслідок септичного шокуабо штучної вентиляції легенів з позитивним кінцевим тиском видиху).

Добутамін такожможе використовуватися як замінник фізичних вправ при тестах серцевоїдіяльності з навантаженням (добутамінова проба), якщо звичайний тест з фізичнимнавантаженням не може бути задовільно виконаний. З цією метою добутамін можназастосовувати лише у закладах з досвідом проведення відповідних тестів придодержанні всіх вимог і запобіжних заходів, що і у разі стандартних дослідженьз фізичним навантаженням.

Спосібзастосування та дози. Добутамін“Ебеве” вводиться шляхом безперервного внутрішньовенного вливання. Передзастосуванням концентрат для приготування інфузійних розчинів має бутирозведений щонайменше до об’єму 50 мл 5% розчином глюкози або 0,9% розчиномNaCl. Розведений препарат вводиться з допомогою інфузійного насоса, що дозволяєпідтримувати необхідну і стабільну швидкість введення. Якщо використовуєтьсяінфузійний насос Infusomat^®, вміст 1 флакону розводиться до об’єму500 мл (концентрація добутаміну 500 мкг/мл). Якщо ж використовується шприцевийінфузійний насос Perfusor^®, вміст 1 флакону розводиться до об’єму 50мл (концентрація добутаміну 5000 мкг/мл).

Розчини слідготувати безпосередньо перед використанням. Їх можна зберігати не більше 24годин у захищеному від світла та ультрафіолетової радіації місці.

Можназастосовувати лише прозорі і безбарвні розчини.

Рожевезабарвлення розчинів добутаміну свідчить про невелике окислення активноїречовини, однак у разі зберігання в рекомендованих умовах протягом зазначеноговище часу, ефективність препарату суттєво не знижується.

Розвестиінфузійні розчини не можна змішувати з іншими лікарськими засобами. Якщоодночасно з добутаміном вводиться ще один препарат, кожен має вливатися черезсвою інфузійну систему.

Для запобігання місцевимреакціям препарат слід вводити у великі периферичні вени або, що краще,безпосередньо у центральні вени.

Під час вливаннядобутаміну необхідно безперервно контролювати артеріальний тиск, частотусерцевих скорочень, ритм серця, діурез і швидкість інфузії. Такожрекомендується контролювати хвилинний об’єм, центральний венозний тиск, тиск улегеневій артерії, а також легеневий капілярний тиск заклинювання (wedge).

Швидкістьвведення і тривалість терапії визначають індивідуально залежно від реакції пацієнта.

Дози для дорослих

Більшостіпацієнтів добутамін вводиться зі швидкістю 2,5 - 10 мкг/кг·хв. У поодинокихвипадках швидкість вливання може бути збільшена до 40 мкг/кг·хв.

Дози для дітей

Дітям добутамін вводитьсязі швидкістю 0,5 - 20 мкг/кг·хв. Гемодинамічна реакція на добутамін у дітейдещо відрізняється від реакції дорослих. Є докази того, що для дітей мінімальнаефективна швидкість вливання вища, а максимально припустима швидкість вливаннянижча у порівнянні з дорослими. Тому швидкість вливання добутаміну дітям слідпідбирати дуже ретельно (див. розділ “Особливості застосування").

Внаслідокбезперервного вливання протягом 72 годин і більше може розвинутисятолерантність до добутаміну. Для запобігання “ефекту відміни” вливанняпрепарату рекомендується припиняти поступово.

Введення здопомогою шприцевого інфузійного насоса з об’ємом камери 50 мл (наприклад, Perfusor^®)

Вміст 1 флаконурозводиться до об’єму 50 мл (концентрація добутаміну 5000 мкг/мл).

Введення здопомогою інфузійного насоса (наприклад, Infusomat^®)

Вміст 1 флаконурозводиться до об’єму 500 мл (концентрація добутаміну 500 мкг/мл).

Під час тестів серцевоїдіяльності з навантаженням добутамін рекомендується вливати зі зростаючоюшвидкістю, починаючи з 5 мкг/кг·хв і збільшуючи швидкість на 5 мкг/кг·хв кожні8 хвилин, доки вона не досягне максимальної – 20 мкг/кг·хв, з якою препараттакож вливається 8 хвилин. В цей час необхідно безперервно контролювати ЕКГ. Уразі зниження сегмента ST більше, як на 3 мм, або у разі появи шлуночковоїаритмії вливання припиняють. Вливання також має бути припинене, якщо частотасерцевих скорочень досягає максимально припустимої для віку/статі пацієнта,якщо систолічний тиск перевищує 200 мм рт. ст. або спостерігаються побічніефекти, описані у наступному розділі.

Побічна дія.

Системні ефекти

Збільшеннячастоти серцевих скорочень (на 5 - 15 скорочень за хвилину), підвищеннясистолічного артеріального тиску (на 10 - 20 мм рт. ст.) (значніше зростаннязазначених показників спостерігається приблизно у 10% пацієнтів та у дітей);підвищення легеневого капілярного тиску заклинювання у дітей віком до 1 року.

Гіпотензія,шлуночкова аритмія (особливо ранні екстрасистоли, в поодиноких випадкахтахікардія, фібриляція), суправентрикулярна тахікардія у пацієнтів зтріпотінням або фібриляцією передсердь.

Нудота, головнийбіль, ангінозний біль, біль у грудях, прискорене серцебиття, задишка, зниженняконцентрації калію у сироватці крові / гіпокаліємія.

Реакціїгіперчутливості (свербіж, екзантема, жар, озноб, еозинофілія, бронхоспазм).

Рідко позиви досечовипускання, периферична ішемія, тремор і петехіальні крововиливи (ймовірновнаслідок блокування агрегації тромбоцитів).

У поодинокихвипадках можливі реакції гіперчутливості на сульфіт, особливо у хворих на астму(з такими симптомами, як нудота, діарея, задишка, гострий астматичний напад,сплутаність свідомості, шок тощо). Ці реакції можуть становити загрозу життюпацієнта.

Місцеві реакції

Флебіт,паравенозне запалення (після випадкової інфільтрації).

Зафіксованіпоодинокі випадки некрозу шкіри після екстравазації.

Протипоказання.Гіперчутливість додобутаміну гідрохлориду або натрію піросульфіту (зокрема, гіперчутливістьпацієнтів з астмою до сульфіту).

Механічнаобструкція, що заважає шлуночковому наповненню або витоку (наприклад, тяжкийаортальний стеноз, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія, тампонада серця,констриктивний перикардит).

Стійкатахіаритмія, що не піддається лікуванню антиаритмічними препаратами.

Передозування.

Симптоми:відсутність апетиту, нудота, блювання, тремор, тривога, прискорене серцебиття,головний біль, задишка, ангінозний біль, біль у грудях, гіпертензія,тахіаритмія, ішемія міокарда, фібриляція шлуночків, гіпотензія.

Лікування.Зниження швидкості інфузії або припинення вливання. При потребі симптоматичнізаходи (наприклад, введення лідокаїну або b-адренергічних блокаторів у разітяжкої шлуночкової аритмії).

При випадковомупотраплянні препарату у шлунково-кишковий тракт доцільно застосовуватиактивоване вугілля. Форсований діурез, перитонеальний діаліз, гемодіаліз тагемосорбція у разі передозування добутаміну неефективні.

Особливостізастосування. Препарат можезастосовуватися лише в умовах спеціалізованого стаціонара.

Попередження.

Гіповолемія.

Гіповолемія маєбути скоригована до початку лікування добутаміном. Об’єм крові необхіднопідтримувати на належному рівні і під час терапії.

Тріпотінняпередсердь, фібриляція передсердь.

Оскількидобутамін прискорює атріовентрикулярне проведення, у пацієнтів можуть виникатисуправентрикулярні тахіаритмії. Пацієнтам з фібриляцією передсердь іприскореним проведенням до шлуночків перед застосуванням добутаміну необхіднопризначати дигіталіс.

Шлуночковаектопічна активність, шлуночкова аритмія.

Стан такихпацієнтів внаслідок введення добутаміну може погіршуватися.

Інфаркт міокарда.

Надмірні дозидобутаміну можуть посилити ішемію внаслідок підвищеного споживання міокардомкисню.

Феохромацитома.

Добутамін можеспричиняти значне підвищення артеріального тиску.

Гіпертензія.

Існує ризикпідвищення кров’яного тиску.

Гіпертироїдизм.

Чутливість досимпатоміметиків може підвищуватися.

Гіпокаліємія.

Добутамін можезнижувати рівень калію у сироватці крові, тому перед початком лікуванняпрепаратом існуюча гіпокаліємія має бути скоригована, а в процесі терапіїнеобхідно стежити за концентрацією калію у сироватці.

Лікування дітей.

Вплив добутамінуна гемодинаміку у дітей та у дорослих дещо відрізняється (як кількісно, так іякісно). У дітей артеріальний тиск підвищується частіше і значніше, ніж удорослих. Легеневий капілярний тиск може не тільки не знижуватися (як цеспостерігається у дорослих), а навіть підвищуватися, особливо у дітей віком доодного року. Тому під час лікування добутаміном діти повинні перебувати піддуже пильним наглядом лікаря.

Запобіжні заходи.

Добутамін “Ебеве”має застосовуватися лише досвідченими кардіологами.

Під час вливаннядобутаміну необхідно безперервно контролювати артеріальний тиск, частотусерцевих скорочень, ритм серця, діурез і швидкість інфузії. Такожрекомендується контролювати хвилинний об’єм, центральний венозний тиск, тиск улегеневій артерії, а також легеневий капілярний тиск заклинювання (wedge).

У разі виникненнятахікардії, при значному зростанні систолічного тиску, при тяжкій гіпотензії(при середньому артеріальному тиску < 70 мм рт. ст.) або при виникненніаритмії швидкість вливання добутаміну має бути зменшена або вливання тимчасовоприпинене.

Об’єм інфузійногорозчину слід визначати залежно від потреби пацієнта в рідині. Якщо артеріальнийтиск залишається низьким або знижується, незважаючи на достатній тискнаповнення шлуночків і хвилинний об’єм, паралельно можуть призначатисявазопресорні препарати (дофамін, норадреналін).

Добутамін нерекомендується використовувати як замінник фізичних вправ під час тестів знавантаженням за наявності у пацієнтів нестабільної стенокардії, блокади пучкаГіса, пороків клапанів серця, аортального стенозу або інших серцевихзахворювань, при яких тести з фізичним навантаженням протипоказані.

Вагітність талактація.

Дослідженнярепродуктивної функції на тваринах не виявили порушень фертильності,тератогенної дії добутаміну або ушкоджень плода. Для людей відповіднихвідомостей недостатньо. Враховуючи це в період вагітності добутамін слідзастосовувати лише у разі гострої потреби.

Невідомо, чививодиться добутамін з материнським молоком. Тому під час лікування препаратомматерям рекомендується відмовитися від годування дітей своїм молоком.

Вплив наздатність до керування транспортними засобами та механізмами.

Не виявлений.

Взаємодія зіншими лікарськими засобами.

Засоби дляінгаляційного наркозу (особливо циклопропан, галотан).

Збільшуєтьсяризик шлуночкових аритмій.

Бета-адренергічніблокатори.

Можеспостерігатися взаємне послаблення терапевтичної дії. Некомпенсована дія добутамінуна a-рецептори може призводити до звуження судин і підвищення артеріальноготиску.

Альфа-адренергічніблокатори.

Можеспостерігатися взаємне послаблення терапевтичної дії. Некомпенсована діядобутаміну на b-рецептори може призводити до тахікардії і розширення судин.

МАО-інгібітори,гуантидин, алкалоїди раувольфії.

Симпатоміметичнадія добутаміну може посилюватися. Слід уникати одночасного застосуваннядобутаміну та інгібіторів моноамінооксидази.

Інсулін.

Можливепослаблення ефекту зниження концентрації рівня цукру в крові у хворих надіабет.

АКФ-інгібітори.

Хвилинний об’ємможе збільшуватися. При одночасному застосуванні інгібіторівангіотензин-конвертуючого ферменту і добутаміну в дозах понад 10 мкг/кг·хв,може збільшуватися споживання міокардом кисню. Можливі біль у грудях тааритмія.

Дофамін.

Системнийартеріальний тиск може підвищуватися, функція нирок може поліпшуватися.

Венодилататори(наприклад, нітрати, нітропрусид натрію).

Можливийсинергічний вплив на гемодинамічні параметри (тиск наповнення шлуночків,хвилинний об’єм, легеневий капілярний тиск заклинювання).

Несумісність.

Добутамін “Ебеве”не можна змішувати з іншими препаратами, за виключенням 5% розчину глюкози або0,9% розчину NaCl.

Добутамін “Ебеве”несумісний з лужними розчинами (наприклад, 5% розчином бікарбонату натрію),розчинами, що містять бісульфіт натрію і етанол, фуросемід, етакринову кислоту(і її натрієву сіль), гідрокортизон натрію сукцинат, цефазолін натрію,цефамандол натрію, цефалотин натрію, пеніцилін G, гепарин (та його солі),фенітоїн натрію, людський інсулін, діазепам, амінофілін.

Сульфіт є високореактивною речовиною і також може спричиняти реакції несумісності.

Умови татермін зберігання. Зберігатиу недоступному для дітей, темному місці, при кімнатній температурі не вище25°C.

Термінпридатності концентрату для приготування інфузійних розчинів – 18 місяців.

Після розведення5% розчином глюкози або 0,9% розчином хлориду натрію препарат є хімічно йфізично стабільним протягом 24 годин у разі його зберігання при температурі 2 -8°C.

Змікробіологічної точки зору препарат слід використовувати негайно. Якщоінфузійний розчин не був використаний одразу ж, за терміном і умовами йогозберігання має стежити відповідальна особа. Період зберігання розчину притемпературі 2-8°C звичайно не повинен перевищувати 24 години, якщо тільки вінне готувався в контрольованих асептичних умовах.