ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

МЕРИДІА

 (MERIDIA®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: сибутраміну гідрохлорид;

основні фізико-хімічнівластивості:тверда желатинова капсула з блакитною кришечкою та жовтим корпусом (10мг) ітверда желатинова капсула з блакитною кришечкою та білим корпусом (15 мг), якімістять білий сипучий порошок;

склад:

діюча речовина: однакапсула містить 10 або 15 мг сибутраміну гідрохлориду моногідрату, щоеквівалентно 8, 37 або12, 55 мг сибутраміну відповідно;

допоміжні речовини: лактозимоногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магніюстеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при ожирінні. Анорексигенні препарати центральної дії. Код АТС А08А A10.

Фармакологічні властивості.

Сибутрамін уповільнює зворотнезахоплення моноамінів (перш за все серотоніну та норадреналіну) та виявляє діюin vivo за рахунок метаболітів, які є первинними та вторинними амінами.Сибутрамін та його метаболіти не є ані агентами, що вивільняють моноаміни, аніінгібіторами моноамінооксидази. Вони не мають спорідненості з великою кількістюнейротрансмітерних рецепторів, що включають серотонінергічні (5-НТ1, 5-НТ1А,5-НТ1В, 5-НТ2а, 5-НТ2с), адренергічні (β, β1, β3, α1,α2), допамінергічні (D1, D2), мускаринові, гістамінергічні (Н1),бензодіазепінові та NMDA рецептори.

Зменшення приросту вагивідбувається за рахунок впливу сибутраміну на центри насиченності, тобтопрепарат спричиняє відчуття насиченості. Показано, що ці ефекти відбуваютьсявнаслідок уповільнення зворотного захоплення серотоніну (5-НТ) танорадреналіну.

Фармакокінетика.

Сибутрамін добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ) тапідлягає екстенсивному метаболізму в печінці. Пік концентрації у плазмі (Сmax)досягається через 1,2 год. після разового прийому всередину 20 мг сибутрамінугідрохлориду.

 Період напівжиття сибутраміну становить 1,1 год. Фармакологічно активніметаболіти М1 та М2 досягають Tmax через 3 год., а період їх напівжиттястановить 14 та 16 год. відповідно. У діапазоні доз від 10 до 30 мг булапоказана лінійна кінетика без дозозалежних змін їх періодів напіввиведення, алез дозопропорційним збільшенням концентрацій у плазмі. При повторному прийомірівноважні концентрації метаболітів М1 та М2 досягалися через 4 дні з приблизноподвійним накопиченням.

Фармакокінетика сибутраміну та його метаболітів у осіб з ожирінням такаж сама, як і у осіб з нормальною вагою тіла. Існують відносно обмежені даніщодо клінічно значимої різниці фармакокінетичних параметрів у жінок тачоловіків. Фармакокінетичні характеристики у здорових літніх людей (середнійвік 70 років) були таким ж, як і у здорових осіб молодого віку. У осіб зтяжкими порушеннями функції печінки біодоступність активних метаболітів післяразового прийому препарату була на 24% вище, ніж сибутраміну.

Зв’язування сибутраміну та його метаболітів М1 та М2 з білками плазмиприблизно становить 97%, 94% та 94% відповідно. Печінковий метаболізм єосновним шляхом виведення сибутраміну та його активних метаболітів М1 та М2.Інші (неактивні) метаболіти виводяться з сечею, співвідношення виведення зсечею та калом становить 10/1.

Дослідження in vitro мікросом печінки свідчать про те, що CYP 3A4 єосновним ізоферментом цитохрому Р450, що відповідає за метаболізм сибутраміну.У дослідженнях in vitro не виявлено спорідненості сибутраміну до CYP 2D6,ферменту з низькою активністю, що відповідає за фармакокінетичні взаємодії зрізними ліками. Крім того, дослідження in vitro показали, що сибутрамін суттєвоне впливає на активність основних ізоферментів цитохрому Р450, включаючи CYP3A4.

Показання для застосування.

Препарат Меридіа показаний як додаткова терапія у рамках комплексноїпрограми із зменшення ваги тіла у:

пацієнтів з аліментарним ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) від 30кг/м² та більше;

пацієнтів з аліментарним ожирінням з ІМТ від 27 кг/м² та більше,якщо є інші фактори ризику, обумовлені надмірною вагою тіла, такі як цукровийдіабет ІІ типу або дисліпопротеїнемія.

Спосіб застосування тадози.

Початкова доза для дорослих становить 10 мг препарату Меридіа на добу(1 капсула).

Капсулу слід приймати один раз на добу, вранці, не розжовуючи, запиватидостатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати незалежновід вживання їжі.

У пацієнтів, які слабко реагували на прийом 10 мг Меридіа (критерій:зниження ваги тіла менше, ніж на 2 кг за 4 тижні), за умови доброї переносимостіпрепарату, добова доза може бути збільшена до 15 мг, тобто 1 капсула препарату15 мг Меридіа.

У пацієнтів, які слабко реагували на прийом 15 мг препарату Меридіа(критерій: зниження маси тіла менше ніж 2 кг за 4 тижні), подальше лікуванняцим препаратом слід припинити.

Лікування не повинно тривати понад 3 місяці у хворих, які недостатньодобре реагують на терапію, тобто у тих, яким протягом трьох тижнів лікування невдається досягнути 5% рівня зниження маси тіла порівняно з вихідним рівнем.

Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії, післядосягнутого зменшення маси тіла, пацієнт знову набирає вагу 3 кг і більше.

Тривалістьлікування Меридіа не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо тривалішогоперіоду прийому препарату дані про ефективність та безпечність відсутні.

Пацієнтам необхідно у межах терапії препаратом Меридіа змінити свійжиттєвий устрій та звички таким чином, щоб після закінчення лікуваннязабезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла.

Пацієнти повинні чітко уявляти собі, що недодержання цих вимог призведедо повторного збільшення маси тіла та звертання до лікаря.

Побічна дія.

Найчастіше небажані ефективиникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх тяжкість та частота зплином часу послаблюються. Небажані ефекти, загалом, мають нетяжкий таоборотний характер.

Небажані ефекти, залежно від впливуна органи та системи органів, представлені таким чином (часто >10%, іноді1-10%).

У поодиноких випадках при лікуваннісибутраміном спостерігалися такі клінічно значущі стани:

гострий інтерстиціальний нефрит,мезангіокапілярний гломерулонефрит;

пурпура Шонлейн-Геноха;

епілептичні напади;

тромбоцитопенія;

транзиторне підвищення рівня печінковихферментів;

у одного пацієнта з шизоафективнимпорушенням, яке вірогідно існувало до початку лікування, після лікуваннярозвинувся гострий психоз.

Реакції на відміну препарату, такіяк головний біль або підвищення апетиту, спостерігаються рідко. Немає даних проте, що після лікування спостерігається абстинентний синдром або синдром відмінита зміни настрою.

Зміни серцево-судинної системи:можуть спостерігатися помірні підвищення артеріального тиску у спокої на 1- 3мм рт. ст. та збільшення пульсу на 3 –7 ударів за хвилину.

В окремих випадках не виключенівираженіші підвищення АТ та частоти серцевих скорочень. Клінічно значущі змінирівнів АТ та пульсу реєструються здебільшого на початку лікування (у перші 4 –8 тижнів). Застосування препарату Меридіа у хворих з підвищеним АТ (див.розділи: “Протипоказання” та “Особливості застосування”).

Протипоказання. Препарат протипоказаний:

при підвищеній чутливості до сибутраміну або до будь-якого компонентупрепарату;

за наявності органічних причин ожиріння;

при відомих або встановлених серйозних порушеннях харчування - Anorexianervosa (виснаження) або Bulimia nervosa (надмірна пристрасть до їжі);

при психічних захворюваннях;

при синдромі Gilles-de-la-Tourette;

при одночасному прийомі або періоді, коротшому за 2 тижні, післявідміни прийому інгібіторів МАО;

при застосуванні препаратів центральної дії для лікування психічнихрозладів (наприклад, антидепресанти, антипсихотики), порушень сну (триптофан)або для зменшення маси тіла;

при встановлених ішемічній хворобі серця, некомпенсованій серцевійнедостатності, вроджених вадах серця, оклюзивних захворюваннях периферійнихартерій, тахікардії, аритмії, цереброваскулярних захворюваннях (інсульт, транзиторніпорушення мозкового кровообігу);

за наявності неадекватно контрольованої артеріальної гіпертензії

 (АТ >145/90 мм рт.ст.) (див. також розділ: “Особливостізастосування”);

при гіпертиреозі;

при тяжких порушеннях функції печінки;

при тяжких порушеннях функції нирок;

при доброякісній гіперплазії простати (доброякісне збільшення простатиз формуванням залишкової сечі);

при феохромоцитомі;

при закритокутовій глаукомі;

при встановленій фармакологічній, наркотичній та алкогольнійзалежності;

при вагітності та в період лактації;

препарат не слід застосовувати у дітей та підлітків до 18 років, атакож у осіб, старше 65 років через відсутність достатнього клінічного досвіду.

Передозування.

Існують лише обмежені дані пропередозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, однак слідвраховувати можливість вираженішого прояву небажаних явищ.

Специфічного лікуванняпередозування не існує, як і специфічних антидотів. Необхідно вживати загальнихзасобів: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинноїсистеми, а також, за необхідності, провести підтримуючу симптоматичну терапію.Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктуваннясибутраміну. Промивання шлунка може також бути корисним. Хворим з підвищенимартеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-блокатори.

Особливості застосування.

Препарат Меридіа слід приймати тільки у тих випадках, коли всі іншізаходи стосовно зменшення маси тіла були малоефективними, тобто якщо зменшеннямаси тіла протягом трьох місяців склало менше 5 кг.

Лікування за допомогою препарату Меридіа повинно здійснюватися в рамкахкомплексної терапії щодо зменшення маси тіла під наглядом лікаря, який маєпрактичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієтита способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентомтерапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способужиття, які є необхідними для збереження досягнутого зниження маси тіла також іпісля відміни медикаментозного лікування. Препарат Меридіа не слід призначатина невизначений час.

В усіх хворих,які приймають Меридіа, необхідно контролювати рівень артеріального тиску тапульс. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні,далі один раз на місяць У пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією,у яких рівень АТ ≤145/90 мм рт.ст., цей контроль має здійснюватисяособливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів,рівень артеріального тиску яких двічі при повторному вимірюванні перевищував145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Меридіа слід припинити (див. розділ:“Побічна дія, зміни в серцево-судинній системі”).

Особливуобережність слід проявляти при одночасному призначенні сибутраміну зпрепаратами, що збільшують інтервал QT. До них належать, наприклад, астемізол,терфенадин, антиаритмічні препарати, які збільшують інтервал QT (аміодарон,хінідин, флеканід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид,сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується також і станів, здатнихпризводити до збільшення інтервалу QT, таких як зменшена концентрація калію тамагнію крові.

Хоча невстановлено жодного зв’язку між прийомом сибутраміну та розвитком первинноїлегеневої гіпертензії при регулярному медичному контролі необхідно звертатиособливу увагу на такі симптоми, як прогресуюча задишка, біль у грудній клітціта набряки на ногах. Хворого слід поінформувати про необхідність негайного зверненнядо лікаря у випадку виникнення подібних симптомів.

У хворих наепілепсію препарат Меридіа слід застосовувати з особливою обережністю.

Дослідження,проведені у хворих з легким та помірним ступенем порушень функції печінки,показали підвищення концентрації сибутраміну в плазмі крові. І хоча при цьомунебажані ефекти не спостерігалися, у таких хворих призначення Меридіа слідробити з особливою обережністю.

Хоча через ниркививодяться тільки неактивні метаболіти, призначати препарат Меридіа хворим злегким або помірним ступенем порушень функції нирок слід з обережністю.

Препарат Меридіаслід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких у сімейному анамнезі буливідзначені моторні або вербальні посмикування.

Жінкамрепродуктивного віку під час прийому сибутраміну слід дотримуватися адекватнихзасобів контрацепції.

Застосування привагітності та годуванні груддю: не застосовується.

Вплив наздатність керувати транспортними засобами та механізмами: засоби, що впливаютьна центральну нервову систему, можуть обмежувати розумову активність, пам’ять,швидкість реакцій. І хоча в дослідженнях сибутрамін не впливав на ці функції,тим не менше, застосування препарату Меридіа може обмежити здатність доактивної участі при роботі на транспорті, обслуговуванні машин та механізмів.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами.

Необхідно дотримуватися обережностіпри одночасному застосуванні сибутраміну з лікарськими засобами, що впливаютьна активність ферменту CYP3A4. До інгібіторів CYP3A4 належать кетоконазол, еритроміцин,тролеандоміцин та циклоспорин. Одночасний прийом кетоконазолу або еритроміцинуз сибутраміном призводило до підвищення концентрацій метаболітів сибутраміну вплазмі. Середня частота серцевих скорочень збільшувалася в середньому на 2,5удари за хвилину у порівнянні із застосуванням сибутраміну самостійно. Такожпри цьому відзначалось клінічно несуттєве збільшення інтервалу QT на 9,5мілісекунд.

Рифампіцин, макроліди, фенітоїн,карбамазепін, фенобарбітал та дексаметазон індукують фермент CYP3A4 та можутьприскорювати метаболізм сибутраміну.

Одночасне застосування декількохпрепаратів, які підвищують рівень серотоніну в крові, може призвести досерйозних взаємодій. Так званий серотоніновий синдром може розвинутися упоодиноких випадках при одночасному застосуванні селективних інгібіторівзворотного захоплення серотоніну (СІЗС) з деякими препаратами для лікуваннямігрені (суматриптан, дигідроерготамін) або з деякими опіоідами (пентазоцин,пефідин, фентаніл, декстрометорфан) або у разі вживання двох інгібіторівзворотного захоплення серотоніну одночасно.

Оскільки сибутрамін блокує зворотнезахоплення серотоніну його не слід призначати з препаратами подібної дії, атакож з препаратами, що підвищують рівень серотоніну в плазмі.

Медикаментозна взаємодія приодночасному застосуванні препарату Меридіа із засобами, що підвищуютьартеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, вивчена недостатньо.Аналогічний висновок можна зробити і щодо препаратів проти кашлю, застуди,алергії та деяких деконгестатів. Тому у випадках одночасного призначення такихзасобів слід дотримуватися обережності.

Препарат Меридіа не впливає наефективність пероральних контрацептивів.

При разовому одночасномузастосуванні сибутраміну та алкоголю посилення негативної дії останнього небуло відмічено. Однак алкоголь абсолютно не узгоджується з рекомендованими приприйомі Меридіа дієтичними заходами.

Якщо пацієнт приймає інгібіториМАО, між початком лікування препаратом Меридіа та останнім днем прийому засобівцієї групи повинно минути 14 днів і навпаки.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітеймісці, захищаючи від вологи, при температурі до 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.