І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ЦЕРЕЗИМ 200 ОД

(CEREZYME(R) 200 U)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: imiglucerase;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого абобілуватого кольору для розчинення водою для ін''єкцій і подальшого розведення0,9% розчином натрiю хлориду;

склад: кожний флакон препарату містить 200 одиниць* іміглюцерази;

допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, кислоти лимонноїмоногідрат, полісорбат 80.

* 1 одиниця дорівнюєкількості ферменту, яка каталізує гідроліз 1 мМоль синтетичного субстратупара-нітрофеніл b-D-глюкопіранозиду (pNP-Glc) за 1 хв при 37 ⁰С

Форма випуску. Порошок для приготуванняконцентрату для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему таметаболічні процеси. Код АТС А16А В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Ферментіміглюцераза (рекомбінантна макрофаг-націлена b-глюкоцереброзидаза) каталізує гідролізгліколіпіду глюкоцереброзиду на глюкозу та церамід, відповідно з нормальнимшляхом деградації жирів клітинної мембрани.

Глюкоцереброзид вперше був отриманий із гемопоетичних клітин. ХворобаГоше характеризується функціональною недостатністю активностіb-глюкоцереброзидази, що призводить до накопичення ліпіду глюкоцереброзиду вмакрофагах, які стають переповненими. Такі макрофаги мають назву “клітиниГоше”, вони зазвичай виявляються у печінці, селезінці та кістковому мозку,іноді – у легенях, нирках та кишечнику. До вторинних гематологічних проявівхвороби Гоше належать виражена анемія і тромбоцитопенія, які поєднуються зхарактерною прогресуючою гепатоспленомегалією. Скелетні ускладнення як наслідкихвороби Гоше мають загальний характер і найчастіше призводять до інвалідизаціїхворих. До таких ускладнень належать остеонекроз, остеопенія з вториннимипереломами кісток, недостатнє ремоделювання, остеосклероз та кісткові кризи.

Спецiальнi клiнічнi дослiдження впливу Церезиму на неврологiчнi проявихвороби не проводились. Тому неможливо навести жодних висновків щодоефективностi ферментозамiсної терапії при неврологiчних проявах.

Доклінічні дослідження безпечностi.

Доклінічні дослідження хронічної токсичності та мутагенності одно-і багаторазових доз іміглюцерази не виявили особливої небезпечності препаратудля людини.

Фармакокінетика.Стабільнаферментна активність іміглюцерази досягається через 30 хв післявнутрішньовенного введення Церезиму протягом 1 год. Припинення інфузіїпризводить до швидкого зниження ферментної активності плазми крові, при цьомуперіод напіввиведення іміглюцерази коливається в межах від 3,6 до 10,4 хв.Середнє значення показника плазматичного кліренсу досягає 14,5 ± 4,0 (9,8 –20,3) мл/хв/кг.

Об’єм розподілу іміглюцерази становить 0,12 ± 0,02 (0,09 – 0,15) л/кг.

Ці дані невиявляються як залежні від дози або тривалості інфузії, оскільки тількі 1 або 2хворих були обстежені при кожній дозі і швидкості інфузії.

Показання для застосування. Церезим (іміглюцераза) показаний для тривалоїферментозамісної терапії хворих з підтвердженим діагнозом хвороби Гошене-нейронопатичного типу (тип 1) або хронiчного нейронопатичного типу ( тип 3),якi мають клiнiчно значущi прояви хвороби.

Не-неврологiчнi прояви хвороби Гоше:

- анемія (після виключення інших її причин, зокрема дефіциту заліза);

- тромбоцитопенія;

- хвороби кісток (після виключення інших причин, зокрема дефіцитувітаміну D);

- гепатомегалія або спленомегалія.

Спосіб застосування та дози.

Лікування Церезимом допускається лише під наглядом лікаря, добреобізнаного з особливостями перебігу хвороби Гоше.

Після розчинення та розведення препарат призначається шляхомвнутрішньовенної інфузії тривалістю від 1 до 2 год. (див. "Приготуванняінфузійного розчину з використанням асептичних методів").Альтернативно вiдповiдна доза Церезиму може бути введена iз швiдкiстю не бiльше1 одиниці іміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.

Дозування для дорослих, дітей та хворих літнього віку.

У зв''язку з гетерогенністю і мультисистемністю хвороби Гоше дозаЦерезиму визначається індивідуально для кожного хворого з урахуванням клінічнихпроявів захворювання.

Була доведена ефективність дiапазону доз Церезиму щодо деяких або всіхне-неврологiчних проявiв хвороби. Використання початкової дози 60 од/кг приодноразовому введенні з інтервалом 2 тижні призводить до покращаннягематологічних та вісцеральних параметрів через 6 місяців від початку терапії,а подальше лікування Церезимом зупиняє прогресування або зменшує тяжкістьуражень кісткової системи.

Введення найменшої дози 2,5 од/кг тричі на тиждень або 15 од/кг одинраз на 2 тижні призводить до покращання гематологічних параметрів і зменшенняпроявів органомегалії, проте не впливає на кісткову симптоматику.

Як стандартна і найбільш зручна для пацієнта схема лікування Церезимомрекомендується одноразова внутрішньовенна інфузія препарату кожні 2 тижні; цетакож звичайна частота, при якій одержано більшість даних.

Протягом курсулікування доза Церезиму повинна корегуватися (знижуватися або підвищуватися) відповіднодо змін клінічного стану хворого. Як правило, обстеження пацієнтів проводятьодин раз на 6 – 12 міс.

Приготування інфузійного розчину з використаннямасептичних методів

Кожний флакон призначений тільки для одноразового застосування. Пiслярозчинення кожен флакон Церезиму мiстить 200 Од iмiглюцерази у 5.0 мл (40 Од/мл).

Розчинення. Розчиніть вміст флакона шляхом додавання до порошку5,1 мл води для ін’єкцій. Не вводіть воду сильним струменем; перемішуйте вмістфлакона обережно, не припускаючи утворення пухирців.

Внаслідок розчинення утворюється 5,3 мл розчину (рН приблизно 6,1).

Перед подальшим розведенням візуально переконайтесь у відсутності вкожному з флаконів, призначених для інфузії, сторонніх часточок, а також змінкольору розчину. Не використовуйте інфузійний розчин з домішком сторонніхчасточок і зміненим кольором.

Після відновлення швидко розведіть вміст флакона безпосередньо передінфузією.

Зберігання розчину для відстроченого використання неприпустиме.

Розведення. Розчинений Церезиммістить 40 одиниць іміглюцерази в 1 мл. Із кожного з призначених для введенняфлаконів відберіть по 5 мл розчину (що відповідає 200 одиницям іміглюцерази) таперенесіть в окрему стерильну місткість. Розведіть увесь розчин препарату 0,9%розчином натрію хлориду для внутрішньовенних ін’єкцій до загального об’єму 100– 200 мл та обережно перемішайте приготовлений розчин.

Рекомендується ввести хворому розведенний розчин Церезиму не пізніше 3годин після приготування. Розведенний розчин зберігає хімічну стабільністьпротягом 24 годин за умови зберіганні при температурі від 2°C до 8°C у місці,захищеному від світла. Ступінь мікробного забруднення препарату залежить віддотримання умов асептичності процедури приготування інфузійного розчину.

Введення. Церезим вводять внутрішньовенно шляхом інфузіїпротягом 1 – 2 год. При визначенні швидкості введення препарату слідвраховувати основну рекомендацію: вводити не більше 1 одиниці іміглюцерази на 1кг маси тіла хворого за 1 хв.

Щоб не знищувати розчин, який залишився у флаконі, його можна додати доразової дози препарату, визначеної для кожного хворого, але слід враховувати,що загальна кількість іміглюцерази, введеної за місяць, повинна чітковідповідати дозі, розрахованій індивідуально для даного пацієнта.

Побічна дія.

Побічні ефекти, пов’язані з Церезимом,наведені в таблицi нижче та сортованi за системами органiв i частотi проявiв(типові й поодинокі ).

У незначноїкількості хворих, які отримували Церезим, спостерігалися небажані побічніефекти, пов’язані з процедурою внутрішньовенного введення розчину іміглюцерази:дискомфорт, свербіж, печіння, набряк або стерильний абсцесс у місцівенопункції.

До симптоміввиникнення гіперчутливості, що були виявлені приблизно у 3% пацієнтів післяпочатку введення препарату, належать свербіж, припливи крові, кропив’янка /ангіоедема, неприємні відчуття у грудях, тахікардія, ціаноз та порушенняфункції дихання, в поодиноких випадках – гіпотензія. Поява зазначених ознакгіперчутливості потребує відміни препарату та звернення до лікаря.

Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини препаратуабо будь-якої з допоміжних речовин.

Передозування. Повідомлень щодо передозування препарату дотеперчасу не надходило.

Особливості застосування.

Спеціальні попередження та застережні заходи.

Гіперчутливість.

Встановлено, що протягом першого року терапії IgG антитіла доіміглюцерази утворюються приблизно у 15% пацієнтів. Зазвичай це з''являєтьсячастіше протягом перших 6 місяців і дуже рідко антитіла до Церезиму утворюютьсяпісля 12 місяців терапії. Такі хворі мають підвищений ризик щодо виникненняреакцій гіперчутливості та потребують ретельного спостереження за утвореннямIgG антитіл до іміглюцерази.

Пацієнти з антитілами до Церезиму (іміглюцерази) мають високий ризиквиникнення реакцій гіперчутливості. Якщо хворий мав в анамнезі реакції, якіспричиняли гіперчутливість, пропонується визначення наявності антитіл доіміглюцерази. У поодиноких випадках спостерігалися анафілактоїдні реакції.Лікування цих пацієнтів іміглюцеразою повинно проводитися з особливоюобережністю. У більшості випадків гіперчутливості терапія іміглюцеразою можебути успішно продовжена після зниження частоти інфузій та застосуванняпремедикації антигістамінними та/або кортикостероїдними препаратами.

Пацієнти, в якихвизначалися антитіла або спостерігалися ознаки гіперчутливості до цередази(альглюцерази), повинні перебувати під особливо ретельним наглядом прилікуванні Церезимом (іміглюцеразою).

Легенева гіпертензія

Легенева гіпертензія належить до відомих ускладнень при хворобі Гоше.Вона проявляється у пацієнтів, які отримують або не отримують ферментозаміснутерапію. Причинно-наслідковий зв’язок між цим ускладненням та лікуванняміміглюцеразою не встановлений. Проте хворих, в анамнезі яких є відомості щодолегеневої гіпертензії, слід особливо ретельно спостерігати на предмет наявностілегеневої гіпертензії.

Ефективнiсть Церезима у пацiєнтiв з неврологiчнимисимптомами, хворих на хронiчну нейронопатичну хворобу Гоше, не дослiджена. Томужодний спецiальний дозовий режим не може бути рекомендований при таких проявах(див. Фармакологічні властивості).

Застосуванняпри вагітності та лактації.

Впливіміглюцерази на репродуктивну функцію тварин не досліджений.

Невідомо, чи ушкоджує Церезим плід, тому питання щодо призначенняпрепарату вагітним жінкам доцільно вирішувати при його абсолютній необхідностіта з урахуванням співвідношення ступенів необхідності лікування для матері тапотенційної небезпеки іміглюцерази для плода.

Невідомо, чи виводиться іміглюцераза з грудним молоком, томупризначення Церезиму жінкам у період лактації має повинно супроводжуватисядодатковими пересторогами.

Вплив на здатність до керування автомобілем та використанняінших механізмів.

Церезим невпливає на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з механічнимипристроями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія Церезиму з іншими лікарськимизасобами не досліджена. Інші форми взаємодій, як, наприклад, з харчовимипродуктами, малоймовірні.

Несумісність з іншими препаратами.

За відсутності досліджень несумісності не слід вводити при однійінфузії Церезим у суміші з іншими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Нативний препарат слід зберігати у холодильнику, при температурі від2°C до 8°C.

Термін придатності закритих флаконiв – 2 роки.

З мiкробiологiчної точки зору розчинений Церезим має бути використанийнегайно. У противному разі умови зберiгання залишаються на вiдповiдальностi користувачаі не повиннi перевищувати 24 год при температурі від 2°C до 8°C у місці,захищеному від світла.