ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕРЕЗИМ 400 ОД

(CEREZYME(R) 400 U)

Загальна характеристика:

міжнароднаназва:imiglucerase;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого абобілуватого кольору для розчинення водою для ін’єкцій і подальшого розведення0,9% розчином натрiю хлориду;

склад: кожний флакон препарату містить 400 одиниць* іміглюцерази.

допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, кислоти лимонноїмоногідрат, полісорбат 80.

* 1 одиниця дорівнюєкількості ферменту, яка каталізує гідроліз 1 мМоль синтетичного субстратупара-нітрофеніл b-D-глюкопіранозиду (pNP-Glc) за 1 хв при 37 ⁰С

Форма випуску. Порошок для приготуванняконцентрату для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему таметаболічні процеси. Код АТС А16А В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фермент іміглюцераза (рекомбінантна макрофаг-націленаb-глюкоцереброзидаза) каталізує гідроліз гліколіпіду глюкоцереброзиду наглюкозу та церамід, відповідно з нормальним шляхом деградації жирів клітинноїмембрани.

Глюкоцереброзид вперше був отриманий із гемопоетичних клітин. ХворобаГоше характеризується функціональною недостатністю активностіb-глюкоцереброзидази, що призводить до накопичення ліпіду глюкоцереброзиду вмакрофагах, які стають переповненими. Такі макрофаги мають назву “клітиниГоше”, вони зазвичай виявляються у печінці, селезінці та кістковому мозку,іноді – у легенях, нирках та кишечнику. До вторинних гематологічних проявівхвороби Гоше належать виражена анемія і тромбоцитопенія, які поєднуються зхарактерною прогресуючою гепатоспленомегалією. Скелетні ускладнення як наслідкихвороби Гоше мають загальний характер і найчастіше призводять до інвалідизаціїхворих. До таких ускладнень належать остеонекроз, остеопенія з вториннимипереломами кісток, недостатнє ремоделювання, остеосклероз та кісткові кризи.

Спецiальнi клiнічнi дослiдження впливу Церезиму на неврологiчнi проявихвороби не проводились. Тому неможливо навести жодних висновків щодоефективностi ферментозамiсної терапії при неврологiчних проявах.

Доклінічні дослідження безпечностi

Доклінічні дослідження хронічної токсичності та мутагенності одно- ібагаторазових доз іміглюцерази не виявили особливої небезпечності препарату длялюдини.

Фармакокінетика. Стабільна ферментна активність іміглюцеразидосягається через 30 хв після внутрішньовенного введення Церезиму протягом 1 год.Припинення інфузії призводить до швидкого зниження ферментної активності плазмикрові, при цьому період напіввиведення іміглюцерази коливається в межах від 3,6до 10,4 хвилин. Середнє значення показника плазматичного кліренсу досягає 14,5± 4,0 (9,8 – 20,3) мл/хв/кг.

Об’єм розподілу іміглюцерази становить 0,12 ± 0,02 (0,09 – 0,15) л/кг.

Ці дані невиявляються як залежні від дози або тривалості інфузії, оскільки тільки 1 або 2хворих були обстежені при кожній дозі і швидкості інфузії.

Показання для застосування. Церезим (іміглюцераза)показаний для тривалої ферментозамісної терапії хворих з підтвердженимдіагнозом хвороби Гоше не-нейронопатичного типу (тип 1) або хронiчногонейронопатичного типу ( тип 3), якi мають клiнiчно значущi прояви хвороби.

Не-неврологiчнi прояви хвороби Гоше:

- анемія (після виключення інших її причин, зокрема дефіциту заліза);

- тромбоцитопенія;

- хвороби кісток (після виключення інших причин, зокрема дефіцитувітаміну D);

- гепатомегалія або спленомегалія.

Спосіб застосування та дози.

Лікування Церезимом допускається лише під наглядом лікаря, добреобізнаного з особливостями перебігу хвороби Гоше.

Після розчинення та розведення препарат призначається шляхомвнутрішньовенної інфузії тривалістю від 1 до 2 год. (див. “Приготуванняінфузійного розчину з використанням асептичних методів"). Альтернативновiдповiдна доза Церезиму може бути введена iз швiдкiстю не бiльше 1 одиницііміглюцерази на 1 кг маси тіла хворого за 1 хв.

Дозування для дорослих, дітей та хворихлітнього віку.

У зв’язку з гетерогенністю і мультисистемністю хвороби Гоше дозаЦерезиму визначається індивідуально для кожного хворого з урахуванням клінічнихпроявів захворювання.

Була доведена ефективність дiапазону доз Церезиму щодо деяких або всіхне-неврологiчних проявiв хвороби. Використання початкової дози 60 од/кг приодноразовому введенні з інтервалом 2 тижні призводить до покращаннягематологічних та вісцеральних параметрів через 6 місяців від початку терапії,а подальше лікування Церезимом зупиняє прогресування або зменшує тяжкістьуражень кісткової системи.

Введення найменшої дози 2,5 од/кг тричі на тиждень або 15 од/кг одинраз на 2 тижні призводить до покращання гематологічних параметрів і зменшенняпроявів органомегалії, проте не впливає на кісткову симптоматику.

Як стандартна і найбільш зручна для пацієнта схема лікування Церезимомрекомендується одноразова внутрішньовенна інфузія препарату кожні 2 тижні; цетакож звичайна частота, при якій одержано більшість даних.

Протягом курсулікування доза Церезиму повинна коригуватися (знижуватися або підвищуватися)відповідно до змін клінічного стану хворого. Як правило, обстеження пацієнтівпроводять один раз на 6 – 12 міс.

Приготування інфузійного розчину з використанням асептичнихметодів

Кожний флакон призначений тільки для одноразового застосування. Пiслярозчинення кожен флакон Церезиму мiстить 400 Од iмiглюцерази в 10.0 мл (40Од/мл).

Розчинення. Розчиніть вміст флакона шляхом додавання до порошку 10,2 млводи для ін’єкцій. Не вводіть воду сильним струменем; перемішуйте вміст флаконаобережно, не припускаючи утворення пухирців.

Внаслідок розчинення утворюється 10,6 мл розчину (рН приблизно 6,1).

Перед подальшимрозведенням візуально переконайтесь у відсутності в кожному з флаконів,призначених для інфузії, сторонніх часточок, а також змін кольору розчину. Невикористовуйте інфузійний розчин з домішком сторонніх часточок і зміненимкольором.

Після відновлення швидко розведіть вміст флакона безпосередньо передінфузією.

Зберігання розчину для відстроченого використання неприпустиме.

Розведення. Розчинений Церезим містить 40 одиницьіміглюцерази в 1 мл. Із кожного з призначених для введення флаконів відберітьпо 10 мл розчину (що відповідає 400 одиницям іміглюцерази) та перенесіть вокрему стерильну місткість. Розведіть увесь розчин препарату 0,9% розчиномнатрію хлориду для внутрішньовенних ін’єкцій до загального об’єму 100 – 200 млта обережно перемішайте приготовлений розчин.

Рекомендується ввести хворому розведений розчин Церезиму не пізніше 3 годинпісля приготування. Розведенний розчин зберігає хімічну стабільність протягом24 годин за умови зберіганні при температурі від 2°C до 8°C у місці, захищеномувід світла. Ступінь мікробного забруднення препарату залежить від дотриманняумов асептичності процедури приготування інфузійного розчину.

Введення. Церезим вводять внутрішньовенно шляхом інфузії протягом 1 – 2год. При визначенні швидкості введення препарату слід враховувати основнурекомендацію: вводити не більше 1 одиниці іміглюцерази на 1 кг маси тілахворого за 1 хв.

Щоб не знищувати розчин, який залишився у флаконі, його можна додати доразової дози препарату, визначеної для кожного хворого, але слід враховувати,що загальна кількість іміглюцерази, введеної за місяць, повинна чітковідповідати дозі, розрахованій індивідуально для даного пацієнта.

Побічна дія.

Побічні ефекти, пов’язані з Церезимом, наведені у таблицi нижче тасортованi по системам органiв i частотi проявiв (типові й поодинокі ).

У незначної кількості хворих, які отримували Церезим, спостерігалисянебажані побічні ефекти, пов’язані з процедурою внутрішньовенного введеннярозчину іміглюцерази: дискомфорт, свербіж, печіння, набряк або стерильнийабсцесс у місці венопункції.

До симптоміввиникнення гіперчутливості, що були виявлені приблизно у 3% пацієнтів післяпочатку введення препарату, належать свербіж, припливи крові, кропив’янка /ангіоедема, неприємні відчуття у грудях, тахікардія, ціаноз та порушенняфункції дихання, у поодиноких випадках – гіпотензія. Поява зазначених ознакгіперчутливості потребує відміни препарату та звернення до лікаря.

Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини препаратуабо будь-якої з допоміжних речовин.

Передозування. Повідомлень щодо передозування препарату дотеперчасу не надходило.

Особливості застосування.

Спеціальні попередження та застережні заходи.

Гіперчутливість.

Встановлено, що протягом першого року терапії IgG антитіла доіміглюцерази утворюються приблизно у 15% пацієнтів. Зазвичай це з’являєтьсянайчастіше протягом першіх 6 місяців і дуже рідко антитіла до Церезимуутворюються після 12 місяців терапії. Такі хворі мають підвищений ризик щодовиникнення реакцій гіперчутливості та потребують ретельного спостереження заутворенням IgG антитіл до іміглюцерази.

Пацієнти з антитілами до Церезиму (іміглюцерази) мають високий ризиквиникнення реакций гіперчутливості. Якщо хворий мав в анамнезі реакції, щоспричиняли гіперчутливість, пропонується визначення наявності антител доіміглюцерази. У поодиноких випадках спостерігалися анафілактоїдні реакції.Лікування цих пацієнтів іміглюцеразою повинно проводитися з особливоюобережністю. У більшості випадків гіперчутливості терапія іміглюцеразою можебути успішно продовжена після зниження частоти інфузій та застосуванняпремедикації антигістамінними та/або кортикостероїдними препаратами.

Пацієнти, в якихвизначалися антитіла або спостерігалися ознаки гіперчутливості до цередази(альглюцерази), повинні бути під особливо ретельним наглядом при лікуванніЦерезимом (іміглюцеразою).

Легенева гіпертензія

Легенева гіпертензія належить до відомих ускладнень при хворобі Гоше.Вона проявляється у пацієнтів, які отримують або не отримують ферментозаміснутерапію. Причинно-наслідковий зв’язок між цим ускладненням та лікуванняміміглюцеразою не встановлений. Проте хворих, в анамнезі яких є відомості щодолегеневої гіпертензії, слід особливо ретельно спостерігати на предмет наявностілегеневої гіпертензії.

Ефективнiсть Церезиму у пацiєнтiв з неврологiчними симптомами, хворихна хронiчну нейронопатичну хворобу Гоше, не дослiджена. Тому жодний спецiальнийдозовий режим не може бути рекомендований при таких проявах (див. Фармакологічнівластивості).

Застосування при вагітності та лактації.

Впливіміглюцерази на репродуктивну функцію тварин не досліджений.

Невідомо, чи ушкоджує Церезим плід, тому питання щодо призначення препаратувагітним жінкам доцільно вирішувати при його абсолютній необхідності та зурахуванням співвідношення ступенів необхідності лікування для матері тапотенційної небезпечності іміглюцерази для плода.

Невідомо, чи виводиться іміглюцераза з грудним молоком, томупризначення Церезиму жінкам у період лактації має повинно супроводжуватисядодатковими пересторогами.

Вплив на здатність до керуванняавтомобілем та використання інших механізмів.

Церезим не впливаєна здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з механічнимипристроями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія Церезиму з іншими лікарськимизасобами не досліджена. Інші форми взаємодій, як, наприклад, з харчовимипродуктами, малоймовірні.

Несумісність з іншими препаратами.

За відсутності досліджень несумісності не слід вводити при однійінфузії Церезим у суміші з іншими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Нативний препарат слід зберігати у холодильнику, при температурі від2°C до 8°C.

Термін придатності закритих флаконiв – 2 роки.

З мiкробiологiчної точки зору розчинений Церезим має бути використаний негайно.У противному разі умови зберiгання залишаються на вiдповiдальностi користувачаі не повиннi перевищувати 24 год при температурі від 2°C до 8°C у місці,захищеному від світла.