ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЛАРІАМ

(LARIAM)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Мефлохін;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки з хрестоподібною рискою,циліндричної форми, біпланові, від білого до білуватого кольору;

склад: 1 таблетка містить мефлохіну 250 мг (у вигляді мефлохіну гідрохлориду274,09 мг);

допоміжні речовини: полоксамер 3 800, целюлоза мікрокристалічна,лактоза, крохмаль кукурудзяний, кросповідон, кальцію амонію альгінат, тальк,магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протималярійні засоби. Код АТС Р01В С02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ларіам діє на безстатеві внутрішньоклітинні формизбудників малярії людини: Plasmodium falciparum, Plasmodium vivax, Plasmodiummalariae і Plasmodium ovale.

Ларіам ефективний відносно збудників малярії, стійких до іншихпротималярійних препаратів, наприклад хлорохіну, прогуанілу, піриметаміну йкомбінації піриметаміну із сульфонамідами.

Описані випадки резистентності P. falciparum до мефлохіну, в основномуу Південно-Східній Азії. Відмічалася перехресна резистентність до мефлохіну.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність мефлохіну після прийомувнутрішньо не оцінювалася, оскільки внутрішньовенна форма випуску препаратувідсутня. Біодоступність таблетованої форми становить понад 85% від такогорозчину для прийому внутрішньо. Прийом їжі істотно прискорює швидкість іступінь всмоктування, збільшуючи біодоступність приблизно на 40%. Максимальніконцентрації в плазмі досягаються через 6 - 24 години (у середньому через 17годин) після разового прийому Ларіаму. Максимальні концентрації в плазмі вмкг/л приблизно дорівнюються прийнятій дозі в мг (наприклад разовий прийом 1000 мг дає максимальну концентрацію близько 1 000 мкг/л). Після прийому 250 мгодин раз на тиждень рівноважні максимальні плазмові концентрації, рівні 1 000 -2 000 мкг/л, досягаються через 7 - 10 тижнів.

Розподіл. У здорових дорослих обсяг розподілу мефлохіну дорівнюєтьсяприблизно 20 л/кг, що вказує на проникнення препарату у велику кількістьтканин. Мефлохін може накопичуватися в еритроцитах, усередині яких перебуваютьмалярійні паразити, у концентраціях, що приблизно вдвічі перевищують плазмові.Зв’язування препарату з білками становить близько 98%. Для досягнення 95%ефективності профілактики необхідні концентрації мефлохіну в крові, рівні 620нг/мол.

Мефлохін проходить через плаценту. Виведення із грудним молоком,очевидно, мінімальне (див. “Вагітність і лактація”).

Метаболізм. У людини виявлено два метаболіти мефлохіну. Основнийметаболіт - 2,8-біс-трифторметил-4-хінолінова карбоксикислота, він неактивнийвідносно P. falciparum. Карбоксикислий метаболіт виникає у плазмі через 2 - 4години після разового перорального прийому препарату. Максимальні концентраціїметаболіту в плазмі приблизно на 50% перевищують концентрації мефлохіну ідосягаються через 2 тижні. Після цього зниження концентрацій основногометаболіту і мефлохіну в плазмі відбувається з однаковою швидкістю. Площа підкривою “концентрація-час” (AUC) основного метаболіту в 3 - 5 разів перевищуєаналогічний показник для вихідного препарату. Інший метаболіт, спирт, присутнійу дуже малих кількостях.

Виведення. Період напіввиведення мефлохіну від 2 до 4 тижнів, складаючиу середньому близько 3 тижнів. Загальний кліренс, основна частина якогоприпадає на печінку, дорівнюється приблизно 30 мол/хв. Є дані, що мефлохінвиводиться головним чином з жовчю і калом. У добровольців виведення незміненогомефлохіну та його основного метаболіту із сечею становить близько 9% і 4%відповідно. Інші метаболіти в сечі не виявляються.

Фармакокінетика в особливих випадках

Діти і хворі похилого віку. Залежних від віку змін фармакокінетикимефлохіну не спостерігається. Тому доза для дітей була встановлена шляхомекстраполяції дози для дорослих.

Фармакокінетичні дослідження у хворих із нирковою недостатністю непроводилися, оскільки нирками виводиться дуже мала кількість препарату. Ускільки-небудь вагомих кількостях мефлохін та його основний метаболіт задопомогою гемодіалізу не виводяться. Корекція дози для хворих на діалізі длядосягнення таких самих концентрацій у плазмі, які спостерігаються у здоровихосіб, не потрібна.

Вагітність не чинить клінічно значущого впливу на фармакокінетикумефлохіну.

Фармакокінетика мефлохіну може змінюватися при гострій малярії.

Виявлені й етнічні фармакокінетичні розходження. Однак на практиці вонимають дуже невелике значення порівняно з імунним статусом інфікованого пацієнтаі чутливістю збудника.

При проведеннітривалої протималярійної профілактики період напіввиведення мефлохіну незмінюється.

Показання для застосування. Профілактика малярії таїї лікування, у тому числіневідкладне.

Ларіам показаний для перорального лікування малярії, спричиненоїштамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів. Його можнапризначати й для лікування малярії, зумовленої P. vivax, та малярії змішаноїетіології.

Профілактика малярії Ларіамом рекомендується особам, що від’їжджають унебезпечні щодо малярії регіони, особливо регіони з високим ризиком інфікуванняштамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів.

Невідкладна терапія (самодопомога). Ларіам рекомендується самостійноприймати як невідкладну терапію, при підозрі на малярію, якщо звернутися затерміновою медичною допомогою нема можливості.

Спосіб застосування та дози. Мефлохін має гіркий і злегка пекучий смак.Таблетки Ларіаму слід ковтати цілими, бажано після їди, запиваючи не менше, ніж200 г рідини. Для дітей або осіб, які не можуть проковтнути таблетку цілою, їїможна потовкти й розчинити в невеликій кількості води, молока або іншої рідини.

Профілактика. Рекомендована профілактична доза Ларіаму становитьприблизно 5 мг/кг один раз на тиждень. Для дорослих і дітей з масою тіла більше45 кг це означає 250 мг мефлохіну (1 таблетка Ларіаму) один раз на тиждень. Длядітей та дорослих з масою тіла менше 45 кг добову дозу пропорційно зменшують:при масі тіла 30 - 45 кг - 3/4 таблетки, при масі тіла 20 - 30 кг - 1/2таблетки, при масі тіла 10 - 20 кг - 1/4 таблетки й при масі тіла 5 - 10 кг -1/8 таблетки.

Щотижневі дози Ларіаму слід приймати завжди в той самий день тижня.Перший раз препарат треба прийняти не менше, ніж за тиждень до прибуття вендемічний щодо малярії регіон. Якщо це неможливо, необхідно призначити ударнудозу препарату. Для дорослих з масою тіла більше 45 кг вона дорівнюється однійтаблетці Ларіаму (250 мг) на добу протягом 3 днів підряд, а потім - по 1таблетці на тиждень. У деяких випадках, наприклад коли пацієнт приймає іншілікарські засоби, бажано починати профілактику за 2-3 тижні до від’їзду, щобпереконатись у добрій переносимості одночасно прийнятих препаратів. Щобзменшити ризик захворювання малярією після виїзду з ендемічного регіону,профілактику продовжують ще протягом 4 тижнів.

Лікування. Рекомендована сумарна терапевтична доза мефлохіну становить20 - 25 мг/кг.

Розподіл сумарної терапевтичної дози на 2-3 прийоми з інтервалом 6-8годин може зменшити частоту і ступінь тяжкості побічних дій.

Досвіду застосування сумарних доз, що перевищують 6 таблеток, особами здуже великою надлишковою масою тіла немає.

Дозування в особливих випадках.

Для осіб зі зниженим імунітетом, наприклад для жителів ендемічних щодомалярії регіонів, може виявитися достатньою менша сумарна доза.

Якщо протягом 30 хвилин після прийому препарату у хворого виниклоблювання, слід повторно прийняти повну дозу Ларіаму. Якщо блювання виникаєчерез 30 - 60 хвилин після прийому, додатково призначають половину дози.

Після лікування малярії, спричиненої P. vivax, для усунення печінковихформ плазмодіїв показана профілактика рецидивів за допомогою препаратів, що єпохідними 8-амінохіноліну (наприклад примахіну).

Якщо повний курс лікування Ларіамом через 48 - 72 години не приводитьдо поліпшення стану хворого, необхідно вирішити питання про призначення іншогозасобу. Якщо в ході профілактики, проведеної за допомогою Ларіаму, розвиваєтьсямалярія, лікар повинен вирішувати, який препарат вибрати для терапії. Пропризначення галофантрина див. “Особливості застосування” і “Взаємодія з іншимилікарськими засобами”.

При тяжкій гострій малярії Ларіам можна призначати після початковоговнутрішньовенного курсу терапії хініном тривалістю не менше 2 - 3 днів.Більшості лікарських взаємодій, що призводять до розвитку побічних реакцій,можна запобігти, якщо приймати Ларіам не раніше, ніж через 12 годин післявведення останньої дози хініну.

У регіонах з полірезистентними збудниками малярії може бути доцільнимпочаткове лікування артемізиніном або його похідними, за яким продовжується, поможливості, терапія Ларіамом.

Самостійна невідкладна терапія. Ларіам можна рекомендувати длясамостійного прийому в тих випадках, коли одержати невідкладну медичну допомогуне можливо. Самостійне лікування потрібно починати з дози 15 мг/кг. Початковадоза Ларіаму для хворих з масою тіла 45 кг і більше становить, таким чином, 3таблетки. Якщо медична допомога продовжує залишатися недоступною протягом 24годин, а тяжкі побічні реакції на препарат не виникають, то через 6 - 8 годинможна прийняти другу частину сумарної терапевтичної дози (для хворих з масоютіла 45 кг і більше - 2 таблетки). Хворі з масою тіла більше 60 кг через 6-8годин після повторного прийому повинні прийняти ще одну таблетку.

Для підтвердження або виключення можливого діагнозу хворим слідрекомендувати звертатися до лікаря навіть у тому випадку, коли післясамостійного лікування вони почувають себе повністю здоровими.

Побічна дія. У дозах, що призначають для лікування гостроїмалярії, Ларіам може давати побічні реакції, які не відрізняються від симптомівосновного захворювання.

Найчастіші побічні реакції під час профілактики Ларіамом звичайнобувають слабко виражені й зменшуються при продовженні застосування препарату,незважаючи на підвищення його концентрацій у плазмі. Частота небажаних явищ підчас профілактики мефлохіном порівняно така сама, як при застосуванні інших схемхіміопрофілактики. Профіль побічних дій мефлохіну характеризується домінуваннямреакцій з боку нервово-психічної сфери.

Найчастішими побічними ефектами є нудота, блювання, діарея, біль уживоті, запаморочення, порушення рівноваги, головний біль, сонливість,безсоння, кошмарні сновидіння.

Рідше відмічаються нижченаведені небажані явища.

Центральна і периферична нервова система: чутлива й рухова нейропатія(у тому числі з парестезіями, тремором і атаксією), судоми, збудження,тривожність, занепокоєння, депресія, панічні атаки, погіршення пам’яті,сплутаність свідомості, галюцинації, агресивні, психотичні і параноїдальніреакції, у поодиноких випадках – суїцидальні ідеї (їх зв’язок із прийомомпрепарату не встановлений), окремі випадки енцефалопатії.

Серцево-судинна система: порушення кровообігу (гіпотонія, артеріальнагіпертензія, припливи, непритомність), біль у грудній клітці, тахікардія,серцебиття, брадикардія, аритмія, екстрасистолія, транзиторні порушенняпровідності, окремі випадки атріовентрикулярної блокади.

Шкіра та її придатки: висип, екзантема, еритема, кропив’янка, свербіж,випадання волосся, окремі випадки мультиформної еритеми, синдром Стівенса-Джонсона.

Кістково-м’язова система: м’язова слабкість, судоми в м’язах, міалгії,артралгії.

Інші: порушення зору, розлад вестибулярного апарату, у тому числізапаморочення і порушення слуху, задишка, астенія, нездужання, слабкість,пропасниця, пітливість, озноб, втрата апетиту.

Лабораторні аналізи: транзиторне підвищення активності трансаминаз,лейкопенія або лейкоцитоз, тромбоцитопенія.

Через великий період напіввиведення мефлохіну побічні реакції можутьрозвиватися або зберігатися протягом декількох тижнів після останнього прийомупрепарату.

Дослідження in vitro і in vivo показали, що препарат не спричинюєгемолізу, пов’язаного з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Протипоказання. Гіперчутливість до мефлохіну або близьких до ньогопрепаратів (хініну, хінідину).

Не можна профілактично призначати Ларіам особам, в анамнезі у яких євказівки на виражену депресію, психоз або судоми.

Передозування. При передозуванні Ларіаму можуть виникнути симптоми,зазначені в розділі “Побічна дія”, однак більше виражені. При передозуваннірекомендується викликати блювання або промити шлунок. Необхідно моніторуватифункцію серця (по можливості методом ЕКГ) і нервово-психічного статусу протягомщонайменше 24 годин. За необхідності проводять симптоматичні та інтенсивніпідтримуючі заходи, зокрема спрямовані на усунення порушень з бокусерцево-судинної системи.

Особливості застосування. Ларіам може збільшити ризик судом у хворих наепілепсію. Отже, таким пацієнтам препарат можна призначати тільки з метоюлікування за наявності абсолютних показань до його застосування.

У хворих з порушенням функції печінки виведення мефлохіну можесповільнюватися, внаслідок чого концентрації препарату в плазмі підвищуються.

Через небезпеку потенційно загрожующих життю подовжень інтервалу QTcразом з Ларіамом або після нього не можна призначати галофантрин. Даних щодозастосування Ларіаму після галофантрину немає.

При розвитку тривожності, депресії, занепокоєння або порушеннясвідомості при профілактичному застосуванні Ларіаму препарат треба відмінити.

Досвід застосування Ларіаму для лікування дітей до 3 місяців або змасою тіла менше 5 кг обмежений.

Вагітність ілактація

Хоча досвід клінічного застосування Ларіаму не виявив у нього ніякихембріотоксичних або тератогенних ефектів, призначати його слід у першомутриместрі вагітності тільки в тому випадку, коли очікувана користь перевищуєпотенційний ризик для плода. Жінкам дітородного віку під час профілактикималярії за допомогою Ларіаму рекомендується застосовувати методи контрацепції.Однак при виникненні вагітності на фоні хіміопрофілактики малярії Ларіамомпоказань до її переривання немає.

Активність невеликих кількостей мефлохіну, що потрапляють у груднемолоко, не відома. Досить велика кількість даних дозволяє припускати, що угрудних дітей, які приймають Ларіам, ніяких побічних реакцій не розвивається.

Вплив на здатність управління транспортними засобами тапрацювати з механізмами

Хворі, у яких при прийомі мефлохіну виникають запаморочення, порушеннярівноваги або інші порушення з боку центральної або периферичної нервовоїсистеми, повинні дотримуватись обережності відносно видів діяльності, щовимагають повного розумового включення, а також опорно-рухової координації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом Ларіаму та інших хімічноблизьких сполук (хініну, хінідину і хлорохіну) може спричинити зміни ЕКГ ізбільшити ризик судом. Є дані про те, що застосування галофантрина післямефлохіну призводить до істотного подовження інтервалу QTc. При терапії тількимефлохіном клінічно значущого подовження QТc не буває. Це, очевидно, єдинаклінічно важлива взаємодія такого роду, властива Ларіаму, хоча теоретичноодночасний прийом інших препаратів, що впливають на серцеву провідність(наприклад антиаритмічних засобів або бета-адреноблокаторів, блокаторівкальцієвих каналів, антигістамінних засобів, зокрема Н₁-блокаторів,трициклічних антидепресантів і фенотіазинів), також може відігравати роль уподовженні інтервалу QТc. Даних, які б переконливо підтвердили або відкинуливплив одночасного прийому мефлохіну та перелічених препаратів на функцію серця,немає.

Застосування Ларіаму хворими, які приймають протисудомні препарати(наприклад валпроєву кислоту, карбамазепін, фенобарбітал або фенітоїн), можезменшити протисудомний ефект останніх, знижуючи їх концентрацію в плазмі. Удеяких випадках може знадобитися корекція дози протисудоромних препаратів.

Якщо Ларіам приймають одночасно з пероральними живими черевнотифознимивакцинами, не можна виключити зменшення імуногеності останніх. Томувакцинацію живими ослабленими вакцинами потрібно завершити не менше, ніж за 3дні до першого прийому Ларіаму.

Інші лікарські взаємодії Ларіаму не відомі. Проте особи, щовід’їжджають в ендемічний регіон і одержують інші препарати, зокремаантикоагулянти або протидіабетичні засоби, перед від’їздом повинніпройти медичний контроль.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей тазахищеному від вологи місці при температурі не вище 35°С. Термін придатності -3 роки.