ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КЕТОНАЛ
(KETONAL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: кетопрофен;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або жовтуватийпрозорий розчин практично без видимих включень;
склад: 1 мл розчину містить 50 мг кетопрофену;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, етанол, спирт бензиловий,натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні тапротиревматичні засоби. Код АТС M01A Е03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Кетопрофенє нестероїдним протизапальним засобом, що має аналгезуючу, протизапальну тажарознижуючу дію.
При запаленні кетопрофен інгібує синтез простагландинів ілейкотрієнів, гальмуючи активність циклооксигенази та частково –ліпооксигенази, також він інгібує синтез брадикініну і стабілізує лізосомальнімембрани.
Чинить знеболювальний ефект та усуває прояви симптомівзапально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату.
Фармакокінетика. Абсорбція. Середній рівень в плазмікрові через 5 хвилин від початку внутрішньовенної інфузії та через 4 хвилинипісля завершення введення становить 26,4 ± 5,4 мкг/мл. Біодоступність становить90%.
Розподілення. Ступінь зв’язування з білками, в основному зальбумінами – 99%. Об’єм розподілення – 0,1 - 0,2 л/кг. Кетопрофен проникає всиновіальну рідину. Через 3 години після введення 100 мг кетопрофену йогоконцентрація в плазмі крові становить 3 мкг/мл, в синовіальній рідині - 1,5мкг/мл. Через 9 годин концентрація в плазмі крові – 0,3 мкг/мл, в синовіальнійрідині - 0,8 мкг/мл. Таким чином, кетопрофен повільно проникає в синовіальнурідину та повільно зникає з неї, тоді як його концентрація в плазмі кровізнижується швидко. Стабільна концентрація кетопрофену в плазмі кровідосягається протягом 24 годин після введення. У пацієнтів старшої вікової групистабільна концентрація досягається через 8,7 години та становить 6,3 мкг/мл.
Через 15 хвилин після одноразового внутрішньом’язовоговведення в дозі 100 мг кетопрофен виявляється в плазмі крові та вспинномозковій рідині. Максимальна концентрація кетопрофену в плазмі кровідосягається протягом 2 годин і становить 1,3 мкг/мл.
Метаболізм і виведення. Кетопрофен інтенсивнометаболізується в печінці за допомогою реакції мікросомального окислення. Зорганізму виводиться у вигляді кон’югата з глюкуроновою кислотою. Періоднапіввиведення становить лише 2 години. До 80% введеної дози кетопрофенувиводиться із сечею, як правило (понад 90%) у вигляді глюкуроніду, близько 10%– з фекаліями.
У пацієнтів з нирковою недостатністю виведення кетопрофенусповільнено, період напіввиведення збільшується на годину. У пацієнтів зпечінковою недостатністю кетопрофен може накопичуватись у тканинах. У пацієнтівстаршого віку метаболізм та виведення кетопрофену сповільнюються, однак це маєклінічне значення тільки при порушенні функції нирок.
Показання для застосування.
Больовий синдром (посттравматичні болі; післяопераційніболі; болісні менструації; болі при метастазах пухлин);
ревматоїдний артрит;
серологічно негативний спондилоартрит (анкілозуючий спондиліт,псоріатичний артрит, реактивний артрит);
подагра, псевдоподагра;
остеоартроз;
позасуглобовий ревматизм (тендиніт, бурсит, капсулітплечового суглоба).
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньом’язове введення: доза, що рекомендується длявнутрішньом’язового введення, - 1 ампула (100 мг) 1 - 2 рази на добу.
Максимальна добова доза кетопрофену для внутрішньом’язовоговведення становить 300 мг.
За необхідностівнутрішньом’язове введення можна доповнити призначенням пероральних, ректальнихабо трансдермальних форм Кетоналу.
Добова доза Кетоналу може бути збільшена до 300 мгабо знижена до 100 мг, залежно від тяжкості захворювання та стану хворого.
Внутрішньовенне введення: інфузії кетопрофену повинні проводитисьтільки в умовах стаціонару.
Інфузію слід проводити протягом 0,5 - 1 години, курслікування при внутрішньовенному введенні – не більше 48 годин.
Максимальна добова доза кетопрофену для внутрішньовенноговведення становить 300 мг.
Переривчаста внутрішньовенна інфузія: 100 - 200 мг кетопрофену розводять у 100мл натрію хлориду (0,9%) розчині для ін’єкцій і вводять протягом 0,5 - 1години; через 8 годин інфузію можна повторити.
Безперервна внутрішньовенна інфузія: 100 - 200 мг кетопрофену розводять у 500мл інфузійного розчину (натрію хлориду 0,9% розчин для ін’єкцій, розчин Рінгераз лактатом, розчин глюкози) і вводять протягом 8 годин; через 8 годин інфузіюможна повторити.
Кетопрофен можна комбінувати з наркотичними аналгетиками;його можна змішувати з морфіном в одній ємкості: 10 - 20 мг морфіну та 100 -200 мг кетопрофену розводять у 500 мл інфузійного розчину (натрію хлориду 0,9%розчин для ін’єкцій, розчин Рінгера з лактатом); через 8 годин інфузію можнаповторити.
Максимальна добова доза кетопрофену становить 300 мг.
Застереження: не змішувати трамадол і кетопрофенчерез утворення осаду. Флакон з розчином для інфузій слід загортати у темнийпапір або алюмінієву фольгу, оскільки кетопрофен чутливий до світла.
Побічна дія. Найчастіше спостерігаються диспепсія, нудота, метеоризм,біль у черевній порожнині, діарея, запор, розлади травлення, зниження апетиту,блювання, стоматит.
Рідко відмічаються головний біль, запаморочення,сонливість, депресія, безсоння, нервозність.
Дуже рідко відмічалися порушення функції печінки і нирок,розлади зору і шум у вухах.
У менш ніж 1% пацієнтів спостерігались гастрит,випорожнення чорного кольору, кровотеча з прямої кишки, прихована кров у калі,перфорація виразки шлунка, шлунково-кишкові прориви, криваве блювання.
Кетопрофен може погіршувати перебіг гіпертензії ізбільшувати ризик розвитку периферичних набряків.
Дуже рідко розвиваються агранулоцитоз, тромбоцитопенія таанемія.
Рідко відмічалися висипання на шкірі та інші реакції гіперчутливості,такі як анафілактичний шок, бронхоспазм, напад бронхіальної астми.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до кетопрофену або допоміжнихречовин, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів;
ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту встадії загострення;
хронічна диспепсія в анамнезі;
тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
схильність до кровотеч;
астматичні напади та риніт в анамнезі після застосуваннянестероїдних протизапальних засобів;
вагітність (III триместр) і лактація;
діти до 14 років.
Передозування. При передозуванні кетопрофену можуть відмічатисянудота, блювання, біль в епігастрії, дуже рідко – криваве блювання,випорожнення чорного кольору, порушення свідомості, пригнічення дихання,судоми, ниркова недостатність, порушення функції печінки та ниркованедостатність.
При передозуванні рекомендується промивання шлунка тазастосування активованого вугілля. Лікування - симптоматичне.
Особливості застосування. Слід застосовувати з обережністюдля лікування пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту,порушеннями згортання крові, хворих на гемофілію, з тромбоцитопенію,захворюванням Віллібранда, нирковою та печінковою недостатністю, а також приодночасному використанні пероральних антикоагулянтів і гепарину, особливонизькомолекулярного. Не рекомендується застосування при порфірії.
Частота розвитку виразки шлунка у пацієнтів визначаєтьсяфакторами ризику, що включають стать, вік, паління, вживання алкоголю, стрес,одночасний прийом таких ліків, як ацетилсаліцилова кислота, кортикостероїди, атакож дозу кетопрофену і тривалість його прийому.
З обережністю призначають пацієнтам старшої вікової групи,в яких частіше розвиваються побічні реакції, а також особам, які зловживаютьалкоголем та палінням.
Як і всі інші нестероїдні протизапальні препарати,кетопрофен може маскувати симптоми та ознаки інфекційних захворювань.
Слід дотримуватись обережності при призначенні кетопрофенухворим на артеріальну гіпертензію та з серцево-судинними захворюваннями, дляяких характерна затримка рідини в організмі. Необхідно регулярно контролюватиартеріальний тиск у всіх пацієнтів, які приймають кетопрофен, особливо упацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
При тривалому лікуванні кетопрофеном, особливо пацієнтівстаршого віку, необхідно контролювати формулу крові, а також функції печінки танирок. При кліренсі креатиніну нижче 0,33 мл/с (20 мл/хв) слід відкоректуватидозу кетопрофену.
У кожній ампулі (2 мл) міститься 0,2 г етанолу, що слідвраховувати при призначенні особам, які зловживають алкоголем, пацієнтам зтравмою або захворюваннями мозку.
Лабораторні аналізи. Кетопрофен знижує агрегаціютромбоцитів і збільшує час кровотечі. У 15% пацієнтів підвищуються показникифункціональних печінкових тестів. Інколи (менш ніж у 1% пацієнтів) відмічаєтьсязначне підвищення АЛТ або АСТ.
Застосуванняв періоди вагітності та лактації. Застосування протипоказано в третьомутриместрі вагітності, у першому та другому триместрах застосування препаратуможливо тільки в тому разі, коли потенційна користь виправдовує можливий ризикнегативної дії на плід.
Застосуваннянестероїдних протизапальних засобів у третьому триместрі вагітності можезумовити передчасне закриття боталової протоки та легеневу гіпертензію уновонароджених, а також пізні пологи.
Грудневигодовування необхідно припинити на період лікування кетопрофеном.
Вплив на психофізичні здатності. Рідко нестероїдніпротиревматичні засоби можуть спричинити запаморочення, сонливість. При цихсимптомах не слід керувати автомобілем або механізмами, робота з якими вимагаєточних психічних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Кетопрофен може зменшуватиефект діуретиків та антигіпертензивних препаратів і підвищувати ефективністьпероральних гіпоглікемізуючих препаратів – похідних сульфанілсечовини, а такождеяких протисудомних засобів (фенітоїну). Одночасне застосування кетопрофену тадіуретиків або інгібіторів ангіотензинконвертази підвищує ризик порушення функціїнирок.
У зв’язку з підвищенням ризику кровотечі при одночасномуприйомі кетопрофену та пероральних антикоагулянтів або кортикостероїдів пацієнтповинен перебувати під постійним медичним контролем.
При одночасному прийомі кетопрофену та серцевих глікозидів,препаратів літію, циклоспорину та метотрексату їх токсичність підвищуєтьсявнаслідок зниження екскреції.
Кетопрофен може зменшувати ефект міфепристону, тому міжкурсом лікування міфепристоном і початком терапії кетопрофеном повинно пройтине менше 8 діб.
Кетопрофен не слід призначати одночасно з іншиминестероїдними протизапальними засобами та саліцилатами.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище25 0С у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 3 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення термінупридатності.