ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
БЛЕОМІЦИН-ДЖЕН
(BLEOMYCIN-GEN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Bleomycin;
основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок від білого дожовтувато-білого кольору;
склад: 1 флакон містить блеоміцину сульфату, еквівалентно блеоміцину – 15 мг(15МО).
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Протипухлинні антибіотики іспоріднені препарати. Код АТС: L01D С01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протипухлинний засіб. Препарат є А2-фракцієювиділеною з культури Streptomyces verticіllus, що містить протипухлиннийантибіотик. Механізм дії пов''язаний із здатністю спричиняти фрагментаціюмолекул ДНК. Має слабко виражену мієлодепресивну та імунодепресивну активність.Незначною мірою пригнічує кровотворення.
Фармакокінетика. Період напіввиведення при кліренсі креатинінубільше 35 мл/хв. становить 115 хв. Блеоміцин-Джен має властивістьнакопичуватися (при парентеральному введенні) в шкірі, завдяки чому препаратособливо ефективний при раку шкіри і слизових оболонок. Виводиться нирками,60-70 % переважно у незміненому вигляді.
Показання для застосування. Рак шкіри, рак стравоходу, рак легенів, ракшийки матки, рак статевого члена, гліома, рак щитовидної залози, злоякісніпухлини голови і шиї (рак верхньої щелепи, язика, губи, глотки, горлянки,ротової порожнини та ін.); рак нирки, лімфогранулематоз, неходжкинські лімфоми,герміногенні пухлини яєчка і яєчників. Саркоми м''яких тканин, остеогеннасаркома. Препарат застосовують для лікування і профілактики ексудативногоплевриту і лікування ексудативного перитоніту при злоякісних пухлинах.
Спосіб застосування та дози. Дози призначають індивідуально залежно відпоказань, стану пацієнта. Блеоміцин-Джен вводять у вену, в м''яз, під шкіру і вартерію. У вену вводять 15-30 мг у 15-20 мл ізотонічного розчину натрію хлоридуабо декстрози. У м''яз або під шкіру 15-30 мг у 5 мл розчинника. В артеріювводять
5-15 мг. Особам похилого віку дозу зменшують – призначають 15 мг 2 разина тиждень.
Блеоміцин-Джен вводять 2 рази на тиждень. Частотувведень можна змінити залежно від ступеня виразності симптомів; максимально – 1раз на добу, мінімально – 1 раз на тиждень.
Сумарна курсова доза не повинна перевищувати 300-400 мг. Дляпідтримуючої терапії призначають 15 мг блеоміцину 1 раз на тиждень приблизно 10разів. Повторні курси проводять з інтервалом 3-4 тижні. При введенніБлеоміцину-Джен хворим, які одержували пепломіцин, сумарною дозою на курслікування є загальна доза обох препаратів.
Приготування розчину. Розчин для ін’єкцій готують безпосередньо передзастосуванням. Для введення у вену Блеоміцин-Джен розчиняють у 20 млізотонічного розчину натрію хлориду, вводять протягом 5 хв. Для введення в м''язрозчиняють у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; при болючості попередньовводять 1-2 мл 1-2 % розчину новокаїну.
Побічна дія. Кашель, інтерстиціальна пневмонія, фіброз легеневоїтканини вогнищеві гіперкератози, гіперпігментація, дерматити, деформаціянігтів, алопеція, ангулярний стоматит, алергічні реакції (еритема,кропив''янка), підвищення температури, нудота, блювання, анорексія, головнийбіль, запаморочення, порушення фунції печінки, нирок, азооспермія, аменорея.
Багаторазове введення у вену може призвести до ущільнення вени,звуження у місці введення, при введенні у м''яз – ущільнення у місці введення,болючість.
Протипоказання. Виражені порушення функцій дихання, фіброз легеневоїтканини, виражені порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 25-35мл/хв.), печінки, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, періодивагітності і годування груддю, підвищена чутливість до блеоміцину тааналогічних препаратів (пепломіцин).
Передозування. Підвищення температури тіла, можливі нудота,блювання, анорексія.
Лікування – симптоматичне і підтримуюча терапія.
Особливості застосування. Блеоміцин-Джен призначають з пересторогою хворим, щомають захворювання легенів, хворим з порушеннями функції нирок, хворим наішемічну хворобу серця, з пороками серця, особам похилого віку, хворим навітряну віспу, на гострі інфекційні захворювання, а також пацієнтам, якіодержують радіотерапію.
При появі ознак легеневої токсичності (кашель, диспное, хрипи влегенях) слід негайно припинити застосування препарату, призначитиглюкокортикостероїди та антибіотики з метою запобігання розвитку вторинноїінфекції.
Під час лікування необхідно систематично контролювати функцію органівдихання, проводити рентгенологічне дослідження легенів, контролювати функціюнирок, печінки.
Безпечність застосування у дітей не встановлена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Блеоміцину-Дженіз засобами для наркозу можливе швидке погіршення функцій легенів. При одночасномузастосуванні з препаратами, що спричиняють мієлотоксичну і пневмотоксичну діїпідвищується ризик розвитку побічної дії. При одночасному застосуванні зцисплатином можливе уповільнення кліренсу Блеоміцину-Джен і підвищення йоготоксичної дії навіть при застосуванні в низьких дозах внаслідок нефротоксичноїдії цисплатину. Застосування вінкристину до призначення Блеоміцину-Джен зупиняєклітинний цикл у фазі мітозу, що призводить до підвищення чутливості клітинпухлини до дії Блеоміцину-Джен.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +2 °С до +8 °С унедоступному для дітей місці.
Термін придатності. 2 роки.