ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

БЛЕОЛЕМ

(BLEOLEM)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: блеоміцин;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого кольору;

склад: в 1 флаконі міститься 15 ОД блеоміцину (у вигляді блеоміцинусульфату);

розчинник: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єкцій .

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні антибіотики. Код АТС L01DC01.

Фармакологічні властивості. Протипухлинна активність. In vitro булопоказано, що блеоміцин уповільнює ріст та синтез ДНК/протеїнів у клітинах типуHela S3, клітинах карциноми Ерліха, саркоми Йошида. In vivo блеоміцин маєпротипухлинний ефект при спонтанній лімфосаркомі у собак.

Механізм дії препарату. Основний механізм діїполягає у сповільненні синтезу ДНК та фрагментації молекул ДНК.

Фармакокінетика. Концентрація у крові. Змінарівня у сироватці крові хворих на рак, які отримали 15 ОД Блеолему одноразововнутрішньовенно та внутрішньом’язово, була такою:

внутрішньовенно — після введення концентраціястановила приблизно 0,65 мкг/мл, через 1 годину після введення — приблизно 0,4мкг/мл, через 2 години — приблизно 0,3 мкг/мл, через 4 години — приблизно 0,15мкг/мл, через 8 годин — приблизно 0,1 мкг/мл;

внутрішньом’язово — після введення концентраціястановила приблизно 0,6 мкг/мл, через 1 годину після введення — приблизно 0,55мкг/мл, через 4 години — приблизно 0,3 мкг/мл, через 8 годин — приблизно 0,2мкг/мл.

Показання для застосування. Рак шкіри, голови та шиї (рак верхньоїщелепи, язика, губи, горла, плоскоклітинний рак легені), рак стравоходу, ракшийки матки, злоякісна лімфома (ретикулосаркома, лімфосаркома, хвороба Ходжкіната ін.), гліома та рак щитоподібної залози.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньовенно, внутрішньом’язово абопідшкірно: звичайно доза становить 10–20 ОД/м² поверхні тіла щотижняабо двічі на тиждень. Для проведення внутрішньом’язової або підшкірної ін’єкціївміст флакона з Блеолемом необхідно розчинити в 1–5 мл ізотонічного розчинухлориду натрію, води для ін’єкцій чи 5% розчину глюкози. Повторна ін’єкція в теж саме місце може викликати місцеві реакції, тому рекомендується змінюватимісце введення. При внутрішньовенній ін’єкції вміст флакона з Блеолемомнеобхідно розчинити в

5 – 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду іповільно вводити протягом

5 – 10 хвилин. У разі лікування лімфомирекомендується розпочинати з дози 2–3 ОД/м². Якщо не буде виявленоанафілактоїдних реакцій, лікування можна продовжити звичайними дозами 10–20ОД/м² один раз на тиждень. Курс лікування повторюють через кожні 3–4тижні.

Рекомендується не перевищувати кумулятивну курсовудозу 400 ОД (225 МО/м²). Для літніх пацієнтів загальна курсова дозане повинна перевищувати 300 ОД. Дітям Блеолем призначають тільки в особливихвипадках, дозу визначають з розрахунку поверхні тіла або маси тіла. Блеолемпризначають разом з іншими антинеопластичними препаратами. При проведенніпроменевої терапії доза Блеолему повинна бути зменшена, оскільки опроміненітканини чутливіші до препарату.

Побічна дія.

З боку органівдихання: побічний ефект, що найчастіше зустрічається, – токсична дія на легеніз появою кашлю, задишки, хрипів, яка може переходити у пневмофіброз. Найчастішецей ефект спостерігається у пацієнтів, вік яких перевищує 70 років, або упацієнтів, яким було введено дозу понад 23 ОД/м² чи кумулятивну дозу400 ОД.

З боку шкіри:часто зустрічається токсична дія на шкіру та слизові оболонки

(25 – 50%хворих): потовщення, почервоніння, надмірне зроговіння, підвищення чутливості інабрякання кінчиків пальців, знебарвлення та ламкість нігтів, свербіж, висипи ігіперпігментація шкіри на долонях, ліктях. Виразкове ураження слизової оболонкиможе посилюватися при використанні разом з променевою терапією іншиххіміопрепаратів, що можуть бути токсичними для слизової оболонки.

З боку травноготракту: нудота, блювання, відсутність апетиту, стоматит, діарея, рідко –гепатотоксична дія.

З бокусерцево-судинної системи: рідко зустрічається токсична дія на судини, включаючицеребральний артеріїт, інсульт, інфаркт міокарда, тромботичну мікроангіопатію,синдром Рейно, кровотечу.

Інші: алергічніреакції, зменшення маси тіла (при тривалому застосуванні), олігурія, оборотневипадіння волосся (починається через декілька тижнів після початку лікування),гарячка (спостерігається через 2–6 годин після першої ін’єкції у 20–60 %хворих, при проведенні наступних ін’єкцій значно зменшується). Може виникатибіль в місці введення препарату чи пухлини, а також артеріальна гіпотензія тавенозна оклюзія при внутрішньовенній ін’єкції.

Протипоказання. Виражені порушення функції дихання, гострілегеневі інфекції, фіброз легеневої тканини, виражені порушення функції нирок,захворювання серцево-судинної системи тяжкого перебігу. Вагітність та годуваннягруддю, підвищена чутливість до препарату.

Передозування. Не існує специфічнихантидотів, тому при перевищенні дози препарату лікування повинно бутисимптоматичним.

Особливості застосування. Лікування препаратом може проводити тількидосвідчений хіміотерапевт в умовах спеціалізованого стаціонару.

 Оскільки при внутрішньовенному введенні можливі больові відчуття,необхідно приділяти увагу концентрації та швидкості введення. Введеннянеобхідно проводити повільно. Внутрішньом’язове введення може викликатиущільнення в місці введення. Бажано не вводити препарат повторно в одне й тесаме місце. Вибирають ділянку тіла, віддалену від розташування нервів.

Токсичність Блеолему збільшується при досягненнікумулятивної дози 400 ОД, однак токсична доза може бути значно нижча у хворихпохилого віку, хворих з порушенням функції легенів та нирок, у випадках ранішепроведеного опромінення грудної клітки, голови, шиї. Під час лікуванняБлеолемом необхідно проводити систематичний контроль функції легенів, а такожрентгеноскопію грудної клітки 1 раз на 2 тижні.

Препарат є сильнодіючим засобом. Після розведенняпрепарат слід застосовувати якомога швидше. Звичайних запобіжних заходів сліддотримуватися в процесі приготування розчину препарату і його введення.Медичному персоналу у роботі з препаратом необхідно користуватися захиснимодягом (рукавички, халат, маска). При попаданні препарату на шкіру або слизовіоболонки необхідно промити їх великою кількістю води.

Блеолем проникає крізь плаценту, тому жінкамдітородного віку рекомендується користуватися контрацептивами. Під часлікування Блеолемом слід відмовитися від грудного вигодовування.

Інформація про вплив Блеолему на здатність керуватитранспортними засобами відсутня.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Блеолем (блеоміцин) може впливати наклітинне сприйняття метотрексату. Розчин Блеолему не можна змішувати зрозчинниками, які містять амінокислоти, рибофлавін, аскорбінову кислоту,дексаметазон, фуросемід.

Умови та терміни зберігання. Зберігати при температурі від +2°С до +8°С узахищеному від світла, недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Термінпридатності – 2 роки.