основні фізико-хімічні властивості:

• білий кристалічний порошок;

склад:

• 1 флакон містить 1 г іфосфаміду;

Форма випуску.

• Ліофілізований порошок для приготування розчину для

інфузій.

Фармакотерапевтична група.

• Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТС

L01AA06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ізофосфамід – алкілуючий цитостатик, похідне оксазафосфоринів. Протипухлинна активність препарату зумовлена алкілуванням нуклеофільних центрів, порушенням синтезу РНК та блокадою проліферації клітин пухлини у пізній S- та ранній Y2- фазі мітотичного циклу.

Як алкілуючий засіб іфосфамід належить до групи andquot;нуклеотоксичнихandquot; або генотоксичних субстанцій. Через це виникає небезпека мутагенних, тератогенних і карциногенних наслідків.

Фармакокінетика. Іфосфамід in vitro є неактивним, а in vivo - високоактивним. Активування відбувається переважно в печінці за допомогою мікросомних оксидаз. Виведення іфосфаміду та його метаболітів відбувається переважно із сечею. Час напіввиведення із сироватки крові при дозуванні 1 - 2 г/ м2 або 3 рази по 1,6 - 2,4 г/м2 становить у середньому 4 - 7 годин.

Показання для застосування.

• Іфосфамід показаний при

неоперабельних злоякісних пухлинах, чутливих до іфосфаміду: при бронхіальній карциномі, карциномі яєчників, пухлинах яєчок, саркомах м'яких тканин, раку молочної залози, карциномі підшлункової залози, гіпернефромі, карциномі ендометрія, злоякісних лімфомах.

Спосіб застосування та дози.

• Лікування має призначати тільки

досвідчений онколог. Дозування треба підбирати для кожного пацієнта індивідуально. При терапії дорослих з використанням одного препарату найбільш поширеним методом є прийом дози дробними частинами Іфосфаміду. За відсутності індивідуального призначення можна використовувати такі рекомендації:

Іфосфамід призначають внутрішньовенно дробними дозами по 1,2 - 2,4 г/м2 поверхні тіла (до 60 мг/кг маси тіла) на день протягом 5 діб (тривалість інфузій становить 30 - 120 хвилин, залежно від об'єму). Іфосфамід можна також застосовувати разовою високою дозою протягом 24-годинної інфузії. Доза звичайно становить 5 г/м2 поверхні тіла (125 мг/кг маси тіла) і не повинна перевищувати 8 г/м2 поверхні тіла (200 мг/кг маси тіла) в одному циклі лікування. Разова висока доза може призвести до більшої гемато-, уро-, нефро- і нейротоксичності.

Треба слідкувати за тим, щоб концентрація іфосфаміду у розчині не перевищувала 4 %.

При паралельному використанні інших цитостатичних препаратів дозу Іфосфаміду треба пристосувати до загальної схеми терапії.

Застереження

Через свою уротоксичність Іфосфамід повинен застосовуватись разом з месною. Месна не впливає на інші види токсичності Іфосфаміду та його терапевтичну дію. Якщо під час терапії розвинеться цистит з мікро- та макрогематурією, лікування треба припинити до одужання хворого.

Призначення і тривалість лікування

Терапевтичні цикли можна повторювати кожні 3-4 тижні. Інтервали між ними залежать від аналізу крові та наявності небажаних реакцій або побічних ефектів.

Для захисту системи виділення сечі треба продовжувати прийом месни (Уромітексан) згідно з призначенням.

Необхідно робити регулярні аналізи крові, перевірки функції нирок та аналізи сечі, включаючи аналіз її осаду.

Необхідно своєчасне призначення антиеметиків. При цьому треба брати до уваги їх додатковий вплив на ЦНС при комбінації з Іфосфамідом.

Приготування розчину

При роботі з Іфосфамідом потрібно дотримуватись загальних запобіжних заходів щодо цитотоксичних препаратів.

Для приготування 4% ізотонічного розчину для ін'єкцій воду додають до сухої речовини у кількості 25 мл.

Речовина добре розчиняється, якщо додати води для ін'єкцій і флакони активно струшувати протягом 0,5 - 1 хвилини. Якщо речовина не розчинилась відразу і повністю, треба дати розчину постояти кілька хвилин. Використовують розчин одразу ж після приготування.

Для швидких внутрішньовенних інфузій (приблизно 30 - 120 хв) приготований, як наведено вище, розчин Іфосфаміду розводять 250 мл розчину Рінгера, або 5% розчином глюкози, або фізіологічним розчином. Для більш тривалих інфузій (понад 1–2 годин) розчин розводять 500 мл розчину Рінгера, або 5% розчином глюкози, або фізіологічним розчином. Для безперервної 24-годинної інфузії високої дози Іфосфаміду його приготований розчин (наприклад розрахований на 5 г/м2) треба довести до 3 літрів 5% розчином глюкози і/або фізіологічним розчином.

Особливе застереження

Через свою алкілуючу дію Іфосфамід має мутагенний ефект і є потенційним канцерогеном. Тому треба уникати контактів зі шкірою і слизовою оболонкою.

Протипоказання.

Іфосфамід протипоказаний у випадках

встановленої гіперчутливості до іфосфаміду;

пригніченої функції кісткового мозку (особливо у пацієнтів, які попередньо лікувалися цитотоксичними засобами або променевою терапією);

активних інфекцій;

недостатності функції нирок та/або обструкції сечовивідних шляхів;

циститу;

вагітності (див. спеціальні зауваження);

лактації.

Застереження

Перед початком лікування необхідно ліквідувати або виправити будь-яку обструкцію сечовивідних шляхів, цистит, інфекційні захворювання та порушення балансу електролітів. Іфосфамід, так само як і інші цитостатичні препарати, треба з обережністю застосовувати ослабленим пацієнтам і людям похилого віку, а також пацієнтам, які раніше отримували променеву терапію. Пацієнти з ослабленою імунною системою, наприклад хворі на діабет мають хронічну печінкову або ниркову недостатність, також потребують спеціальної уваги. Пацієнти, які мають метастази у мозок, церебральні симптоми і/або порушену функцію нирок, потребують уважного догляду.

Використання в періоди вагітності та годування груддю

Після першого триместру вагітності, якщо терапію не можна відкласти і пацієнтка не бажає припиняти вагітність, хіміотерапію можна використовувати тільки після застереження пацієнтки про можливий ризик тератогенного ефекту Іфосфаміду.

Матері не повинні годувати груддю під час лікування Іфосфамідом.

Жінок дітородного віку необхідно попереджати про необхідність забезпечувати надійну контрацепцію протягом усього періоду лікування Іфосфамідом і ще протягом 3 місяців після його завершення.

Особливості застосування.

Щоб уникнути або забезпечити ослаблення уротоксичних явищ, рекомендується постійно поєднувати прийом Іфосфаміду з месною.

Рекомендації щодо контролю лабораторних даних

До нормалізації картини крові (червона фракція, лейкоцити і тромбоцити) за необхідності її слід контролювати щодня.

Якщо перед початком лікування порушена функція печінки і/або нирок, необхідно зважувати застосування препарату в кожному окремому випадку. Рекомендується регулярно контролювати дані лабораторних аналізів.

У діабетиків потрібно регулярно перевіряти рівень цукру в крові для своєчасного коригування антидіабетичної терапії.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в захищеному від світла та недоступному

для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності – 2 роки.