ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ДЕНЕБОЛ
DENEBOL
Загальна характеристика:
хімічна назва: 4-[4-(метилсульфоніл) феніл]- 3- феніл l-2(5H)- фуранон;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору;
склад: 1 ампула містить рофекоксибу 25 мг;
допоміжні речовини: центбукридину гідрохлорид, токоферолу ацетат(вітамін Е), метилкарбогідрат S1 01, вода для ін’екції.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.Код ATС М 01 А Н02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Денебол для ін’єкцій містить рофекоксиб - нестероїднийпротизапальний препарат — високоселективний інгібітор циклооксигенази-2 . Вінмає знеболювальні, жарознижувальні, протизапальні властивості. Протизапальнадія рофекоксибу здійснюється за рахунок пригнічення синтезу простагландинівшляхом інгібування ЦОГ-2.
В терапевтичних концентраціях препарат не пригнічує циклооксигеназу-1(ЦОГ-1). Таким чином, він не чинить впливу на простагландини, які синтезуютьсяза рахунок активації ЦОГ –1, і через це не перешкоджає нормальним фізіологічнимпроцесам, пов’ язаним з ЦОГ –1 в тканинах, особливо в шлунку, кишковому трактіта тромбоцитах.
Перше полегшення болю виявляється через 10 хвилин після введеннярофекоксибу ин’єкційного. Аналгезивна дія спостерігалась через 30 хвилин, а пікрозподілу починається через 4 години після застосування препарату, після чогоефект знижується протягом 24 годин з невеликим коливанням.
Фармакокінетика. Біодоступність після внутрішньом”язовоговведення дорівнює приблизно 100%, час досягнення максимальної концентраціїрофекоксибу в плазмі крові дорівнює 45 хвилинам. Приблизно 87% рофекоксибузв’язується в організмі з білками плазми крові при концентрації 0,05 – 25мкг/мл. Розподіл і основні показники наведені в таблиці.
Шлях введення
| C max
мкг/л
| T max
год.
| AUC
мг/год./мл
| t1/2
год.
|
Внутрішньом’язова ін’єкція 25 мг
| 326
| 0.5
| 2417.75
| 6.48
|
Пероральна доза 25 мг
| 244
| 2
| 1920.50
| 6.35
|
При внутрішньом’язовом одноразовому введенні 25 мг рофекоксибу С макс значновища, ніж при пероральному прийомі, але период напіврозпаду значно вищий приприйомі внутрішньо за рахунок повільнішої абсорбції з кишкового тракту. Періоднапівиведення рофекоксибу однаковий як при прийомі внутрішньо, так і привведенні внутрішньом’язово. При наступній ін’єкції 12,5 та 25 мг рофекоксибупоказники концентрації в плазмі крові дорівнюють 141 мл/хв. та 120 мл/хв.відповідно.
Рофекоксиб проникає крізь плацентарний та гематоенцефалічний бар’єри, всиновіальну рідину.
Метаболізм. В організмі рофекоксиб розкладається на – цис-дигідро ітранс-дигідро похідні рофекоксибу; приблизно 56% цих похідних виводиться зорганізму з сечею. Додатково 88,8% препарату відновлюється в вигляді похіднихгідрокси-глюкозаміду, який є продуктом кисневого метаболізму. Основніметаболіти не мають властивості інгібувати ЦОГ-2 або ЦОГ-1.
Виведення. Рофекоксиб метаболізується переважно в печінці і невеликакількість (менше ніж 1%) нирками. 72% препарату виводиться з сечею у виглядіметаболітів, 14% - через випорожнення.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Фармакокінетикарофекоксибу не залежить від статі. Фармакокінетика рофекоксибу у пацієнтівпохилого віку (65 років і старше) не відрізняється від фармакокінетики умолодих пацієнтів. Але терапія у пацієнтів похилого віку починається змінімально рекомендованих доз.
У пацієнтів з гепатичною недостатністю виявлена тенденція до трохивищої концентрації препарату. При цьому треба бути обережними при введеннівищих доз рофекоксибу.
Ниркова недостатність не чинить впливу на фармакокінетику рофекоксибу,але його застосування при вираженій нирковій недостатності не рекомендовано.
Показання для застосування.
Больовий синдром різного генезу, гострий та хронічний остеоартрит,ревматоїдний артрит, періартрит, бурсит, тендиніт, тромбофлебіт; при травмахопорно-рухового апарату і м’яких тканин; остеохондроз, неврити і невралгія,корінцевий синдром, люмбаго, міалгія, в післяопераційний періоді вщелепно-лицевій хірургії та стоматології, в ЛОР практиці (при травмах та операціяхна ЛОР органах); для купірування болю та запалення після операційних втручань итравм сечовивідної системи, в гінекології та офтальмології.
Спосібзастосування та дози.
Вводять тількиглибоко внутрішньом’язово (внутрішньовенне введення заборонено). Застосовують1 раз на добу (інтервал – 24 години).
Рекомендованапочаткова доза рофекоксибу – 50 мг 1 раз на добу, що є максимальноюрекомендованою денною дозою, яка може бути зменшена залежно від інтенсивностібольового синдрому та активності запального процесу до 25 мг 1 раз на добу.
При остеоартриті початкова доза 12,5 мг, при необхідності – 25 мг.
Розчин для ін’єкцій застосовується для початкового короткогосимптоматичного курсу лікування протягом першого тижня. Надалі рекомендовано переходитина таблетки та гель.
При комбінованому застосуванні з іншими лікарськими формами Денеболу(таблетки, гель) сумарна добова доза рофекоксибу не повинна перебільшувати 50мг на добу.
Дітям з 12 років дозування таке ж саме, як і для дорослих.
Побічна дія.
Очікувана серйозна:
З боку сердцево-судинної системи: у 2% хворих - артеріальнагіпертензія, хронічна серцева недостатність, порушення мозкового та коронарногокровообігу.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання,кропив’янка.
Очікувана несерйозна:
З боку ЦНС: сонливість, ослаблення швидкості мислення, запаморочення,марення.
З боку шлунко-кишкового тракту: 2% - печія, диспепсія, дискомфорт вепігастральній ділянці, нудота; рідко - афтозний стоматит; збільшення активностіАЛТ, АСТ.
Алергічні реакції: свербіж, висипання, кропив’янка.
Інше: 2% - набряк нижніх кінцівок.
Протипоказання.
Рофекоксиб протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю дорофекоксибу та інших нестероїдних протизапальних засобів, в ІІІ триместрівагітності та в період годування груддю.
Рофекоксибне повинні застосовувати пацієнти, хворі на астму.
Препарат незастосовується для лікування хворих з підвищеної групи ризику з бокусерцево-судинної системи (перенесеними інфарктами, інсультами, артеріальноюгіпертензією (ІІІ ст), прогресуючими клінічними формами атеросклерозу).
Протипоказанийдітям до 12 років.
Передозування.
Не було виявлено ознак передозування. Призначення дози одинраз на добу рофекоксибу 1000 мг здоровим учасникам дослідження та багаторазовідози 250 мг \ добу протягом 14 днів не виявили серйозної токсичності.
У разі передозування необхідно застосовуватизагальновизнані заходи підтримки –клінічний контроль та симптоматичнепідтримуюче лікування. Рофекоксиб не виділяється з крові при гемодіалізі.
Особливості застосування.
Рофекоксиб вважається безпечним при застосуванні терапевтичних дозпротягом 14 днів.
Не слід призначати пацієнтам з алергічними реакціями наацетилсаліцилову кислоту в анамнезі та пацієнтам, які лікуються ацетилсаліциловоюкислотою. Дуже обережно призначають пацієнтам, які страждали на виразку чишлунково-кишкову кровотечу. Рофекоксиб ін’єкційний не слід призначати припечінковій та нирковій недостатності.
У пацієнтів з підвищеним ризиком порушення ниркової перфузіїзастосування рофекоксибу, який інгібує синтез простагландинів, може призвестидо зменшення ниркового кровотоку і погіршення функції нирок. Найбільшаімовірність такої дії спостерігається у пацієнтів з наявністю в анамнезі тяжкихпорушень функції нирок, декомпенсованої серцевої недостатності, цирозу печінки.У цієї категорії пацієнтів протягом всього курсу лікування необхідноконтролювати функцію нирок. У пацієнтів зі значною дегідратацією до початкутерапії рекомендовано проведення регідратації. Ризик розвитку перфорацій,виразок і кровотеч у верхніх відділах ШКТ підвищується у пацієнтів віком понад65 років. Препарат може маскувати гарячку, яка є проявом інфекції, що необхіднобрати до уваги, призначаючи рофекоксиб пацієнтам, які вживають його приінфекційних захворюваннях. При комбінованій терапії з антикоагулянтаминеобхідно контролювати протромбіновий час. Не застосовується як засібпрофілактики серцево-судинних захворювань.
Вагітність і лактація. Денебол не слід призначати у ІІІтриместрі вагітності, тому що він може спричинити передчасне закриттяартеріальної протоки у плода.
У І та ІІ триместрах вагітності рофекоксиб призначають,коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик дляплода. При необхідності вживання препарату в період лактації годування груддюслід припинити. Як і інші інгібітори ЦОГ – 2, рофекоксиб не рекомендуютьжінкам, які готуються завагітніти.
Під час лікування препаратом “Денебол” слід утримуватисявід потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги ташвидкості психомоторних реакцій ( у тому числі керування транспортнимизасобами).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Підвищує концентрацію метотрексату в плазмі крові на 23%. Знижуєефективність гіпотензивної терапії інгібіторами АПФ. При одночасномузастосуванні з антикоагулянтами можливе підвищення протромбінового часу.
Рифампіцин, рифаміцин знижують концентрацію рофекоксибу у плазмі кровіна 50%. Не має значної клінічної дії на фармакокінетику преднізолону, гормональнихконтрацептивів для приймання внутрішньо (етиніл естрадіол, норетиндрол),дигоксину, антацидів, циметидину, кетоконазолу.
Препарат не варто застосовувати одночасно з гемостатиками, а такожпрепаратами, які підвищують АТ.
Можливе підвищення АТ при застосуванні одночасно з препаратами тахарчовими продуктами, які містять кофеїн.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при кімнатній температурі (15-25°С) у сухому, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.