ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГЛУТОКСИМ
(GLUTOXIM)
Загальна характеристика:
хімічна назва: біс-(гама-L-глутаміл)-L-цистеініл-біс-гліциндинатрієва сіль;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або слабозабарвленарідина, без запаху або зі слабким запахом оцтової кислоти;
склад: 1 мл розчину містить глутоксиму 10 мг, 30 мг;
допоміжні речовини: натрію ацетат, кислота оцтова розведена, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Код АТС L 03 А Х 15.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Глутоксим єпредставником нового класу лікарських препаратів – тіопоетинів, що маютьмодулюючу дію на внутрішньоклітинні процеси тіолового обміну, який відіграєважливу роль у регуляції генетичних та метаболічних процесів у клітинах татканинах.
Механізмом діїпрепарату є впорядкована ескалація редокс-стану клітин. Новий рівеньредокс-систем та динаміки фосфорилювання ключових білків сигналпередаючихсистем та транскрипційних факторів, у першу чергу, імунокомпетентних клітин,обумовлюють імуномодулюючий та системний цитопротекторний ефект препарату.
Препарат виявляєдиференційований вплив на нормальні (стимуляція проліферації тадиференціювання) та трансформовані (індукція апоптоза – генетично програмованоїклітинної загибелі) клітини. До основних імунофізіологічних властивостейпрепарату належать: висока тропність препарату до клітин центральних органів імунітетута системи лімфоїдної тканини; посилення кістковомозкового кровотворення:процесів еритропоезу, лімфопоезу та гранулоцито-моноцитопоезу; активаціясистеми фагоцитозу, у тому числі в умовах імунодефіцитних станів, відновлення упериферичній крові рівня нейтрофілів, моноцитів, лімфоцитів та функціональноїдієздатності тканинних макрофагів.
Середімунобіохімічних ефектів препарату слід відзначити: стимулюючу дію на каскаднімеханізми фосфатної модифікації ключових білків сигналпередаючих систем;ініціацію системи цитокінів, у тому числі ендогенної продукції інтерлейкіну 1,інтерлейкіну 2, фактора некрозу пухлини, інтерферонів, еритропоетину,відтворення ефектів
інтерлейкіну 2шляхом індукції експресії його рецепторів.
Фармакокінетика.
Препарат належить до групи природних метаболітів, що визначаєособливості його метаболізму існуючими клітинними ферментативними системами.Після внутрішньом’язового, внутрішньовенного або підшкірного введеннябіодоступність перевищує 90 %. Відмічається лінійна залежність між дозою таконцентрацією препарату в плазмі крові. Максимальна концентрація препарату вплазмі при внутрішньовенному введенні спостерігається протягом 2–5 хвилин, привнутрішньом’язовому – протягом 7–10 хвилин.
Максимальне захоплення препарату спостерігається в печінці, нирках,органах імуногенезу та гемопоезу, мінімальне – у жировій тканині. Післявідновлювання препарату природними метаболічними системами клітини (в основномуза рахунок ферментативного відновлювання у присутності глутатіонредуктази або неферментативно,за рахунок окислення сульфгідрильних
груп), можливе внутрішньоклітинне розщеплення продуктів метаболізмупрепарату до амінокислот або виведення у формі меркаптопуринових кислот. Упершому випадку вільні амінокислоти можуть бути використані як білковийбудівельний матеріал або вступити в енергетичний метаболізм клітини. У випадкуутворення меркаптопуринових кислот (головним чином, за рахунок кон’югації уприсутності глутатіонтрансферази) відбувається виведення метаболітів у кров таостаточне видалення з організму нирками.
Показання для застосування.
Глутоксим застосовують для дорослих:
як засіб профілактики та лікування вторинних імунодефіцитних станів,асоційованих з радіаційними, хімічними та інфекційними факторами;
для відновлення пригнічених імунних реакцій та пригніченого станукістковомозкового кровотворення;
для підвищення стійкості організму до різноманітних патологічнихвпливів – інфекційних агентів, хімічних та/або фізичних факторів (інтоксикація,радіація, тощо);
як гепатопротекторний засіб при гострих та хронічних вірусних гепатитах(В та С) з ліквідацією об’єктивних ознак хронічного вірусоносійства;
для потенціювання лікувальних ефектів антибактеріальної терапіїхронічних обструктивних захворювань легень;
для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень;
у складі комплексної протитуберкульозної терапії тяжких поширених формтуберкульозу всіх локалізацій;
при резистентності мікобактерій туберкульозу до ліків;
для профілактики загострень хронічного гепатиту у хворих на фоні протитуберкульозноїтерапії;
для лікування токсичних ускладнень протитуберкульозної терапії.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Глутоксим вводять внутрішньом’язово, внутрішньовенно абопідшкірно.
Застосовують щоденно по 5 – 40 мг (на 1 курс – 50 – 300 мг) залежно відхарактеру захворювання. Як розчинник використовують ізотонічний розчин натріюхлориду або
5 % розчин глюкози.
При затяжних та важких формах гострого вірусного гепатиту В у поєднанніз противірусною або антибактеріальною терапією: 1 % розчин Глутоксимупризначають у добовій дозі 10 мг (1 ампула) протягом 30 днів.
Курсова доза становить 300 мг.
При хронічних вірусних гепатитах В у поєднанні з противірусноюхіміотерапією:
У перший місяць лікування – 1 мл 1 % розчину Глутоксиму вводять щоденновнутрішньовенно. Тривалість курсу лікування становить від 2 до 5 місяців 3 %розчином Глутоксиму у дозі 1 мл 3 рази на тиждень внутрішньом’язово.
При припиненні прийому преднізолону, який був призначений при хронічнихвірусних гепатитах, застосовують:
1 % розчин Глутоксиму 2 рази на тиждень внутрішньом’язово (понеділок,п’ятниця) або 3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внугрішньом’язово (середа)у поєднанні зі зменшенням дози преднізолону по 5 мг кожні 5 – 10 днів.
Курс лікування – 3 місяці.
Після припинення прийому преднізолону можна рекомендувати продовженнякурсу Глугоксиму протягом наступних 3 місяців за тією ж схемою.
При алергічних реакціях на синтетичні аналоги нуклеозидів, якіпризначаються для лікування хронічного вірусного гепатиту, застосовують:
1 % розчин Глугоксиму 2 рази на тиждень внугрішньом’язово (понеділок,п’ятниця) або
3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внутрішньом’язово (середа).
Курс лікування – протягом всього курсу противірусної терапії (6 – 12місяців).
При холестатичних варіантах хронічного вірусного гепатиту як препаратсупроводу при стандартній противірусній терапії, застосовують:
1 % розчин Глутоксиму 2 рази на тиждень внутрішньом’язово (понеділок,п’ятниця) або
3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внутрішньом’язово (середа).
Курс лікування – протягом всього курсу противірусної терапії (6–12місяців).
Побічна дія. У деяких випадках можуть спостерігатись незначнепідвищення температури тіла (до 37,1 °С – 37,5 °С), болісність у місціін’єкції. При поганому суб’єктивному перенесенні подібної болісності Глутоксимвводять разом з 1 – 2 мл 0,5 % розчину новокаїну.
Протипоказання.
Застосування препарату протипоказано у випадках індивідуальноїчутливості до препарату, при вагітності, у період лактації, дітям віком до 12років.
Передозування.
Про випадки передозування не повідомлялось.
Особливості застосування.
Не відомо.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодії між Глутоксимом та іншими препаратами не спостерігалось.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці притемпературі не вище +25 оС.
Термін придатності – 2 роки.