ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РаміГЕКСАЛ(R) композитум
(RamiHEXAL(R) compositum)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: білі довгасті плоскі таблетки з фаскою тарискою з обох боків та написом “R15” (для таблеток по 2,5/12,5 мг) та “R30”(для таблеток по 5/25 мг) на одному боці;
склад: 1 таблетка містить раміприлу 5 мг та 12,5 гідрохлоротіазиду абораміприлу 5 мг та гідрохлортіазиду 25 мг;
допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, гіпромелоза, целюлозамікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, натрію стеарил фумарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторівангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С09В А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Раміприл, що входить до складу препарату, пригнічуєактивність ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ, кініназа ІІ), спричиняючирозширення судин та зниження артеріального тиску.
В осіб, що страждають на артеріальну гіпертензію, раміприл знижуєартеріальний тиск як у положенні лежачи, так і у положенні стоячи, незбільшуючи серцевий ритм. У більшості пацієнтів антигіпертензивний ефектпочинається через 1 - 2 год після застосування препарату й досягає максимумучерез 3 - 6 год та триває протягом 24 год. Максимальне зниження артеріальноготиску звичайно реєструється після 3 - 4 тижнів постійного лікування.
Гідрохлоротіазид спричиняє помірно виражений діуретичний ефект,підвищуючи виведення з організму води, іонів натрію, хлору та калію. Зменшуєвміст іонів натрію в судинній стінці, знижуючи її чутливість довазоконстрикторних впливів і посилюючи тим самим антигіпертензивний ефектраміприлу.
Комбінація раміприлу з гідрохлоротіазидом характеризується сильнішимгіпотензивним ефектом, ніж кожен з її компонентів окремо; при цьому втратакалію, спричинена дією діуретиків, зменшується.
Фармакокінетика. Раміприл швидко абсорбується після пероральногозастосування. Прийом їжі істотно не впливає на абсорбцію раміприлу. Йогоактивний метаболіт раміприлат приблизно у 6 разів активніший за раміприл.Максимальна концентрація раміприлату в плазмі досягається через 2 - 4 год післяперорального застосування раміприлу. Зв’язування з білками плазми дляраміприлату становить приблизно 56%.
Період напіввиведення становить 13 - 17 год на фоні регулярногоприймання; приблизно 40% виводиться з фекаліями і 60% - з сечею.
Біодоступність гідрохлоротіазиду після перорального застосуваннястановить приблизно 70%. Час досягнення максимальної концентрації у плазмікрові – 1,5 - 3 год. Зв’язування з білками крові – 40 - 70%. Виведення з плазмикрові – двофазне; період напіввиведення у початковій фазі – 2 год, в кінцевій –приблизно 10 год. Загалом 50 - 75% прийнятої перорально дози екскретується зсечею в незміненому вигляді.
Спільне застосування раміприлу і гідрохлоротіазиду не впливає набіодоступність окремих компонентів.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, якимпоказана комбінована терапія.
Спосіб застосування та дози. Застосування препарату РаміГЕКСАЛ(R) композитумрекомендовано тільки після індивідуального титрування доз з окремимикомпонентами: раміприлу та гідрохлоротіазиду. Залежно від реакції пацієнта напрепарат, добова доза може зростати протягом 2 – 3 тижнів.
Звичайна підтримуюча доза становить 2,5/12,5 мг вранці і може бутипідвищена до максимальної – 5/25 мг.
Таблетки РаміГЕКСАЛ(R) композитум можуть прийматисянезалежно від прийому їжі; їх слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньоюкількістю рідини.
Пацієнти літнього віку і пацієнти з недостатністю функції нирок.
У літніх пацієнтів й у пацієнтів із кліренсом креатиніну від 30 до 60мл/хв доза РаміГЕКСАЛу(R) композитум повинна бути настільки низькою,наскільки це можливо. Як правило, дозу препарату знижують на 1/3 - ½.
Побічна дія.
З боку серцево-судинної системи: гіпотензія, зрідка – аритмія, відчуттясерцебиття, напади стенокардії, тахікардія, тромболітичні ускладнення,загострення перебігу хвороби Рейно.
З боку кровотворення: зниження гемоглобіну, гематокриту,тромбоцитопенія; зрідка – агранулоцитоз, еозинофілія, панцитопенія, гемолітичнаанемія у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфат дегідрогенази.
З боку органів шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль уживоті, порушення травлення, діарея, запор; зрідка – анорексія, порушеннясмаку, сухість у роті, запалення слизових оболонок рота та язика; дуже рідко –непрохідність кишечнику, панкреатит (геморагічний), порушення функції печінки.
З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, втомлюваність,слабкість, головний біль, астенія, зрідка – розлади сну, апатія, нервовість,дисфорія, парестезія, депресія, дзвін у вухах; дуже рідко – минущі ішемічніпорушення.
З боку респіраторної системи: кашель, бронхіт; зрідка – задишка, риніт,фарингіт, глосит, бронхоспазм, алергічна інтерстиціальна пневмонія; упоодиноких випадках – набряк легенів внаслідок підвищення чутливості догідрохлортіазиду.
З боку нирок і сечостатевої системи: протеїнурія; рідко – погіршенняфункції нирок; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром,олігурія.
З боку шкірних покривів: висипання, рідко – фотосенсибілізація,кропив’янка, посилення потовиділення; дуже рідко – еритема, синдромСтівенса-Джонсона, васкуліт, псоріазоподібні шкірні реакції; вовчакоподібнийсиндром.
З боку органів зору: кон’юнктивіт, блефарит; дуже рідко – минучакороткозорість, розпливчастий зір.
Інші: у поодиноких випадках – спазми м’язів, артралгія/артрит, міалгія,анафілактоїдні реакції, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну,ангіоневротичний набряк, пропасниця, підвищення титру антинуклеарних антитіл,зміна активності ферментів, концентрації білірубіну, сечової кислоти, глюкози,гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до раміприлу, інших інгібіторівАПФ, тіазидів або інших похідних сульфонаміду або до кожної з допоміжнихречовин. Ангіоневротичний набряк в анамнезі; тяжка ниркова недостатність(кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) абоанурія; тяжка печінкова недостатність та/або холестаз; стеноз ниркової артерії(двобічний або однобічний у пацієнтів з єдиною ниркою); діаліз абогемофільтрація з використанням негативно заряджених високопродуктивних мембран(наприклад AN 69); аферез ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ);десенсибілізаційна терапія; декомпенсована серцева недостатність (NYHA* IV);первинний гіперальдостеронізм; трансплантація нирки; стеноз аорти абомітрального клапана серця з порушенням гемодинаміки, або гіпертрофічнаобструктивна кардіоміопатія; клінічно значущий електролітний дисбаланс(гіперкальціємія, гіпонатріємія, гіпокаліємія). Вагітність і лактація. Дитячийвік.
Передозування.
Симптоми: затримка діурезу, тяжка гіпотензія, серцева аритмія,тахікардія, порушення свідомості, шок, електролітний дисбаланс, ниркованедостатність і паралітична кишкова непрохідність.
Лікування: загальні заходи (промивання шлунка, застосуванняадсорбентів, сульфату натрію), якщо це можливо, протягом перших 30 хв;внутрішньовенне введення ізотонічного розчину натрію хлориду, катехоламінів,ангіотензину ІІ, застосування штучного водія ритму (при стійкій брадикардії).Гемодіаліз неефективний.
При виникнені ангіоневротичного набряку – негайне підшкірне введення0,3 - 0,5 мл епінефрину (адреналіну) або повільне внутрішньовенне введенняадреналіну; в подальшому – внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів. Такожрекомендовано внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів таантагоністів Н2-рецепторів.
Особливості застосування. Необхідно дотримуватись обережності при призначенніпрепарату пацієнтам, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті(підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії). У хворих із серцевоюнедостатністю препарат може спричинити розвиток значно вираженої артеріальноїгіпотензії, яка у деяких випадках супроводжується олігурією або азотомією і(рідко) гострою нирковою недостатністю.
Пацієнти з підвищеним ризиком виникнення значно вираженої артеріальноїгіпотензії після прийому першої дози препарату, а також після підвищення дозипрепарату або сечогінного засобу повинні перебувати під суворим наглядомлікаря, особливо в перші 2 тижні лікування. Хворим з серцевою недостатністю абозлоякісною артеріальною гіпертензією лікування препаратом розпочинають устаціонарі.
Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікуванняпісля стабілізації артеріального тиску. У разі повторного виникнення вираженоїгіпотензії слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Оскільки РаміГЕКСАЛ(R) композитум містить гідрохлоротіазид,лікування із застосуванням інших діуретичних засобів, якщо це можливо, повиннобути припинено за 2 - 3 дні до початку лікуванням препаратом. У подальшому, занеобхідності застосування діуретичних засобів, можна поновити їх приймання піднаглядом лікаря.
Необхідно попередити пацієнтів про необхідність негайно звернутися долікаря у випадку проявів пропасниці, збільшення лімфатичних вузлів та/аборозвитку ангіни (ці симптоми можуть бути пов’язані з розвитком агранулоцитозу).
На початку лікування та регулярно в процесі терапії препаратомконтролюють кількість лейкоцитів, рівень гемоглобіну в периферичній крові,рівень калію, креатиніну та активність печінкових ферментів крові, особливо ухворих з порушеннями функції нирок, пацієнтів, які застосовують алопуринол абопрокаїнамід, імунодепресанти, в тому числі цитостатичні засоби.
Якщо це можливо, перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію),лікування препаратом повинно бути припинено або ж зменшено його дозу. Припроведенні екстрених операцій доза лікарських засобів, що застосовуються дляпремедикації й анестезії повинна бути зменшена.
Слід мати на увазі, що при застосуванні раміприлу у хворих заутоімунними захворюваннями і синдромами збільшується ризик розвиткунейтропенії.
У разі проведення термінового гемодіалізу хворого попередньо переводятьна інший антигіпертензивний засіб (але не інгібітор АПФ).
Пацієнти літнього віку можуть бути чутливішими до інгібіторів АПФ. Томуу таких хворих початкова доза препарату повинна бути нижчою. Рекомендуєтьсявизначення функції нирок до початку лікування.
З обережністю призначають препарат хворим на подагру, а також цукровийдіабет, особливо тим, які застосовують інсулін та пероральні протидіабетичнізасоби.
Вплив на керування автотранспортними засобами або іншими складнимимеханізмами.
На початку терапії, при зміні дозування, за умов вживання алкоголю,інших лікарських засобів, можливий розвиток артеріальної гіпотензії та іншихсимптомів, що може впливати на здатність керувати автомобілем та працювати зтехнікою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування антигіпертензивних,сечогінних препаратів, опіоїдних аналгетиків, деяких анестезуючих засобів,трициклічних антидепресантів й антипсихотичних засобів може призводити допосилення антигіпертензивної дії препарату.
При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів(наприклад ацетилсаліцилової кислоти, індометацину), естрогенів,симпатоміметиків або солі можливо зниження антигіпертензивної дії препарату.
Одночасне застосування з препаратами калію, калійзберігаючимидіуретиками (наприклад з амілоридом, спіронолактоном, триамтереном) можепідвищувати вміст калію в крові.
Застосування раміприлу з препаратами літію не рекомендовано, оскількиїх одночасне застосування може призвести до підвищення ризику токсичностіпрепаратів літію.
При поліурії, спричиненої препаратами літію, гідрохлоротіазид можестати причиною парадоксального антидіуретичного ефекту.
Одночасне застосування з протидіабетичними лікарськими засобами(пероральними гіпоглікемічними засобами, інсуліном) може призводити допідвищення цукрознижуючого ефекту з ризиком виникнення гіпоглікемії. Дане явищеспостерігалося найчастіше протягом перших тижнів комбінованого лікування упацієнтів з нирковою недостатністю.
При одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичнимипрепаратами, імунодепресантами, кортикостероїдами, прокаїнамідом зростає ризиквиникнення лейкопенії.
Препарат може потенціювати ефект алкоголю.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище 30°С. Термін придатності – 2 роки.