ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

цитарабін

(cytarabine)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: цитарабін;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;

склад: 1мл розчину містить 100 мг цитарабіну;

допоміжні речовини: ПЕГ 400, TRIS буфер, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.

Код АТС L01В С01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Точний механізм дії цитарабіну не з''ясований, однак вважається, що віндіє шляхом пригнічення синтезу ДНК.

Внутрішньоклітинно цитарабін перетворюється в активний метаболіт(цитарабіну трифосфат), який інгібує синтез ДНК. Фермент, що відповідає за цеперетворення – дезоксицитидинкіназа – міститься переважно у печінці і, можливо,у нирках. Цитарабін інактивується ферментом цитидиндезаміназою, який виявлено утонкому кишечнику, нирках і печінці. Співвідношення активуючого(дезоксицитидинкінази) та інактивуючого ферменту (цитидиндезамінази) у клітинівизначає чутливість тканини до цитотоксичної дії цитарабіну. Тканини з високою чутливістюмають високий рівень активуючого ферменту.

Цитарабін не впливає на непроліферуючі або проліферуючі клітини позафазою S або синтезом ДНК. Таким чином, цитарабін є протипухлинним препаратом зіспецифічністю до клітинного циклу.

Фармакокінетика

При швидкому внутрішньовенному введенні цитарабін лише в помірнійкількості проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, однак після безперервноївнутрішньовенної інфузії концентрація у спинномозковій рідині досягає 40–50%стаціонарної концентрації в плазмі. Зв’язування з білками становить 15%. Швидкометаболізується шляхом дезамінування в крові і тканинах, особливо в печінці, ів мінімальній кількості – у спинномозковій рідині.

Період напіввиведення характеризується індивідуальними відмінностями.Виводиться нирками, менше 10% – у незмінному вигляді.

Показання для застосування. Гострий мієлобластний або лімфобластний лейкоз удітей та дорослих (для індукції ремісії та підтримуючої терапії самостійно абов складі комбінованої терапії), хронічний мієлолейкоз (бластний криз),еритролейкоз, неходжкінські лімфоми у дітей та дорослих (у складі комбінованоїтерапії), гострий лейкоз у дітей та дорослих (інтратекально).

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньовенно (струминноабо краплинно), внутрішньом’язово, підшкірно та інтратекально.

Для індукції ремісії при гострому лейкозі цитарабін призначають по 3 –6 мг/кг/добу або 100 – 200 мг/м²/добу шляхом 2 болюсних ін’єкцій або100 мг/м²/добу шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії протягом 5 –7 днів у комбінації з антрацикліновими антибіотиками. Тривалість терапіївизначається клінічними та морфологічними показниками (мазок кісткового мозку).Допустимою межею є поява гіпоплазії кісткового мозку. Повторний курспроводиться з інтервалом не менше 2 тижнів, а при необхідності і більше (довідновлення кістково-мозкового кровотворення).

При підтримуючій терапії цитарабін призначають у дозі 1,5 – 3мг/кг/добу або 75 – 100 мг/м²/добу протягом 5 днів щомісяця або 1раз на тиждень також у комбінації з протипухлинними антибіотиками.

При ураженні ЦНС препарат призначають у дозі 10 – 30 мг/м² 3рази на тиждень інтратекально.

При неходжкінських лімфомах цитарабін застосовують у складі схемполіхіміотерапії.

Побічна дія.

З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія,мегалобластоз.

З боку травної системи: нудота, блювання, стоматит, анорексія; рідко –біль у животі, порушення функції печінки, езофагіт, діарея, шлунково-кишковакровотеча.

З боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії,незвична стомленість, сплутаність свідомості, втрата пам’яті, судоми, тремор,дизартрія.

З боку органів дихання: набряк легенів, дифузний інтерстиціальнийпневмоніт.

Алергічні реакції: висип, пропасниця, кон’юнктивіт, анафілактичніреакції, алергічний набряк, свербіж, кропив’янка.

З бокусечовидільної системи:затримка сечі, підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові, порушенняфункції нирок.

З боку системи згортання крові: тромбофлебіт.

З боку репродуктивної системи: аменорея, азоспермія.

Протипоказання. Мієлодепресія, викликана застосуванням лікарськихзасобів; період вагітності і годування груддю; підвищена чутливість доцитарабіну.

Передозування. 12-разова внутрішньовенна інфузія цитарабіну у дозі4,5 г/м² кожні 12 год викликає необоротні зміни ЦНС та летальнийрезультат. Не існує антидоту, що застосовується при передозуванні, лікуваннясимптоматичне.

Особливості застосування. цитарабін повинні призначати тільки лікарі, якімають досвід протипухлинної терапії.

У періодздійснення індукції ремісії хворі повинні лікуватися в умовах, де лабораторнезабезпечення і можливості замісної терапії достатні для проведення моніторингупереносності ліків і захисту, а також підтримання життя пацієнта, ослабленоготоксичною дією ліків.

Розглядаючи доцільність терапії цитарабіном, слід оцінитиспіввідношення потенційної користі для хворого і відомих токсичних ефектівпрепарату.

До прийняття рішення про початок терапії лікар повинен ознайомитися зізмістом цієї інструкції для застосування. цитарабін має потужну пригнічувальнудію відносно функції кісткового мозку. З обережністю слід розпочинати терапію ухворих з попередньою лікарською мієлосупресією. Пацієнти, які отримують цейпрепарат, повинні перебувати під пильним медичним наглядом, а в період індукціїремісії необхідні щоденні дослідження кількості лейкоцитів і тромбоцитів.

Після зникнення бластних клітин із периферичної крові необхіднерегулярне проведення дослідження кісткового мозку.

Необхідна наявність умов і обладнання для лікування потенційносмертельних ускладнень мієлосупресії (інфекцій внаслідок гранулоцитопенії іпорушення інших механізмів захисту, а також кровоточивості внаслідоктромбоцитопенії).

Пацієнти, яким призначений цитарабін, повинні перебувати під пильнимспостереженням. Обов’язково слід часто контролювати кількість тромбоцитів ілейкоцитів і стан кісткового мозку. Якщо пригнічення кісткового мозкупрепаратом призвело до зниження кількості тромбоцитів до 50 000 і нижче абозниження кількості поліморфноядерних гранулоцитів до 1000/мм³ інижче, слід розглянути питання про припинення або зміну терапії. Кількістьформених елементів у периферичній крові може продовжувати знижуватися і післяприпинення прийому препарату, досягаючи мінімуму через 12 – 24 дні післяприпинення терапії. Якщо зберігаються показання, то терапія може бутивідновлена при чітких ознаках відновлення кісткового мозку (послідовнедослідження мазків).

У місці ін’єкції або інфузії препарату може відмічатися тромбофлебіт,рідко – біль і запалення у місці підшкірного введення. Однак у більшостівипадків препарат переноситься добре. При швидкому введенні великих доз можеспостерігатися блювання, яке може тривати протягом декількох годин післяін’єкції. Ця дія препарату може бути менш вираженою при проведенні інфузій.

Препарат слід з обережністю застосовувати і знижувати дозу у хворих зпорушеною функцією печінки. У пацієнтів, які отримують цитарабін, слід частоконтролювати стан кісткового мозку, функцію печінки і нирок.

Як і інші цитотоксичні препарати, цитарабін може викликатигіперурикемію внаслідок швидкого лізису пухлинних клітин. Лікарю слідконтролювати рівень сечової кислоти в крові і бути готовим до усуненнягіперурикемії медикаментозними або іншими методами.

У пацієнтів, що отримують цитарабін у комбінації з іншими препаратами,відмічаються випадки гострого панкреатиту.

Вплив цитарабіну на персонал внаслідок професійного контакту зпрепаратом не спостерігався. Може відмічатися легке подразнення очей привипадковому попаданні в них препарату. Періодичне потрапляння препарату нашкіру або тривалий контакт можуть викликати подразнення. При випадковомуконтакті слід промити забруднену ділянку водою з милом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування цитарабіну і5-фтороцитозину призводить до значного збільшення токсичних ефектів (цякомбінація не рекомендується). При одночасному застосуванні з дигоксиномвідмічається зниження рівноважної концентрації дигоксину у плазмі та його нирковаекскреція.

Спільне застосування цитарабіну з урикозуричними препаратами підвищуєймовірність розвитку нефропатії.

При одночасному застосуванні з препаратами, які мають мієлотоксичнудію, можливе посилення пригнічувального впливу на систему кровотворення.

При одночасному застосуванні з циклофосфамідом підвищується ймовірністьрозвитку тяжкої кардіоміопатії.

Поєднане застосування цитарабіну з метотрексатом взаємно посилюєцитотоксичну дію.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, у захищеному від світла та недоступному длядітей місці.

Термін придатності – 2 роки.