ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

НОДОН

NODON

 Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nebivolol;[2R*[R8[R8(S8)]]]-α,α’-[імінобіс(метилен)біс[6-фторо-3,4-дигідро-2Н-1 -бензопіран-2метанолу]гідрохлорид;

 основні фізико-хімічні властивості: біліплоскі, круглі без оболонки таблетки зі скошеним краєм та надписом № 5 з одногобоку та рискою поділу з іншого боку;

склад: 1 таблетка містить 5,45 мг небівололугідрохлориду, що еквівалентно 5 мг небівололу;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний,кроскармелоза (натрієва сіль), гідропропілметилцелюлоза, полісорбат 80, водаочищена, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза (натрієва сіль), кремніюдіоксид колоїдний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адренорецепторів.Код АТС С07АВ12.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Небіволол являє собоюрацемат, який складається з двох енантомірів: SRRR-небівололу (D-небіволол ) таRSSS -небівололу (L-небіволол). Він поєднує дві фармакологічні властивості:

 - завдяки D-енантоміру небіволол є конкурентним іселективним блокатором β1-адренорецепторів;

 - завдяки L-енантоміру він має “м’які”вазодилататорні властивості внаслідок метаболічної взаємодії з L-аргініном/оксидом азоту (N0).

При одноразовому і повторному застосуваннінебівололу знижується частота серцевих скорочень у стані спокою і принавантаженні як в осіб з нормальним артеріальним тиском, так і у хворих наартеріальну гіпертензію. Антигіпертензивний ефект при довготривалому лікуваннізберігається.

Фармакокінетика. Після перорального прийомувідбувається швидке всмоктування обох енантомірів небівололу. На всмоктуваннянебівололу їжа не впливає, тому його можна приймати незалежно від прийому їжі.Небіволол метаболізується в печінці, зокрема з утворенням активнихгідроксиметаболітів. Біодоступність перорально введеного небівололу становить усередньому 12% у швидкометаболізуючих осіб та є майже повною – в осіб зповільною метаболізацією. Виходячи з різниці швидкості метаболізації, дозуванняНодону потрібно встановлювати залежно від індивідуальних потреб пацієнта; особиз повільною метаболізацією потребують нижчих доз. В осіб зі швидкоюметаболізацією значення періоду напіввиведення енантомірів небівололу з плазмистановлять у середньому 10 годин, а в осіб з довільною метаболізацією цізначення у 3 – 5 разів більші. Концентрації у плазмі, які становлять від 1 до30 мг небівололу, пропорційні дозі. Вік людини на фармакокінетику небівололу невпливає.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. У складікомплексного лікування хронічної серцевої недостатності з дисфункцією лівогошлуночка (фракція викиду <35%).

">Спосібзастосування та дози. Артеріальна гіпертензія. Доза становить 1 таблетку (5мг небівололу) на добу; краще приймати її завжди в один і той самий час.Таблетку можна приймати під час їди. Антигіпертензивний ефект виявляється через1 – 2 тижні лікування. У деяких випадках оптимальна дія досягається лише 4тижні по тому. Хронічна серцева недостатність. Як додаткова терапія вкомбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, антагоністами ангіотензину IIта/або препаратами наперстянки. Лікування Нодоном повинно розпочинатися припоступовому збільшенні дози відповідно до такої схеми: початкова доза, щостановить 2,5 мг небівололу, один раз на добу, може бути, залежно відпереносимості, збільшена до 5 – 10 мг) небівололу один раз на добу (підвищеннядози повинно відбуватися з 14-денним інтервалом). Максимальна рекомендованадоза становить 10 мг небівололу один раз на добу. У хворих із тяжкою формоюсерцевої недостатності (за класифікацією NYHA ≥ ІІІ), які лікуютьсядіуретиками, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску після першоїдози Нодону, а також після збільшення дози препарату. Тому такі пацієнтиповинні перебувати під контролем лікаря протягом приблизно двох годин післяприйому першої дози Нодону та після підвищення дози препарату для того, щобзапобігти розвитку неконтрольованої гіпотензивної реакції.

Побічна дія. Побічні дії, які спостерігаються (у більшостівипадків вони мають легку або помірно виражену форму), класифіковані засистемами органів і частотою їх виникнення.

Крім цього, повідомлялось про такі побічні дії, якіспричинюються деякими

β-адреноблокаторами: галюцинації, психози,сплутаність свідомості, холодні/ціанотичні кінцівки, синдром Рейно, сухістьочей і окуломукокутанна токсичність за типом практололу.

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини чи дооднієї із допоміжних речовин. Печінкова недостатність або обмеження функціїпечінки. Вагітність і період годування груддю. Блокаториβ-адренорецепторів протипоказані при кардіогенному шоці, нелікованійсерцевій недостатності; синдромі слабкості синусового вузла; синоаурикулярнійблокаді; атріовентрикулярній блокаді ІІ та III ступеня; бронхоспазмах ібронхіальній астмі в анамнезі; нелікованій феохромоцитомі; метаболічномуацидозі; брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів за хвилину),гіпотензії; тяжких порушеннях периферичного кровообігу.

Передозування. Симптомами передозування β -адреноблокаторамиє брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм і гостра серцева недостатність. У разіпередозування або розвитку гіперергічної реакції слід забезпечити постійниймедичний нагляд за пацієнтом та надання йому інтенсивної медичної допомоги.Рекомендується контролювати рівень вмісту глюкози в крові. Всмоктування діючоїречовини, яка ще міститься у травному тракті, можна попередити шляхомпромивання шлунка, введенням активованого вугілля та проносних засобів. Можезнадобитися проведення штучної вентиляції легенів.

Для усунення брадикардії рекомендується введенняатропіну чи метилатропіну. Лікування гіпотензії та шоку слід проводити задопомогою плазми або плазмозамінників і, якщо виникне у цьому потреба,катехоламінів. β-блокуючу дію можна припинити повільним внутрішньовеннимвведенням ізопреналіну гідрохлориду, починаючи з дози 2,5 мкг/хв. до того часу,поки не встановиться очікуваний ефект. У випадку несприйнятливості можнаізопреналін комбінувати з допаміном. Якщо цей захід не приводить до бажаногорезультату, можна застосувати внутрішньовенне введення 50 – 100 мкг/кгглюкагону. За необхідності ін’єкцію протягом години слід повторити і далі, якщопотрібно, провести внутрішньовенну краплинну інфузію глюкагону із розрахунку –70 мкг/кг/год. В екстремальних випадках, наприклад при брадикардії,резистентній до терапії, можна використати водій ритму.

 Особливості застосування. При спостереженніза хворими, які приймали небіволол протягом 3 років, розвитоктолерантності до нього не спостерігався. Блокатори β - адренорецепторівможна застосовувати як для монотерапії, так і в комбінації з іншимиантигіпертензивними препаратами. До цього часу додатковий гіпотензивний ефектспостерігався лише при комбінованому застосуванні Нодону та 12,5 – 25 мггідрохлортіазиду.

Загальними для блокаторів β-адренорецепторів єпевні попередження і заходи перестороги. Серце і судини. Як правило, пацієнтаміз нелікованою хронічною серцевою недостатністю блокаториβ-адренорецепторів не слід призначати до того часу, поки їх стан не станестабільним. Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам, якімають ішемічну хворобу серця, слід поступово, тобто протягом 1 – 2 тижнів. Занеобхідності, щоб запобігти загостренню захворювання, рекомендується одночаснопочинати лікування препаратом-замінником. Блокатори β-адренорецепторівможуть спричинювати брадикардію. Якщо пульс у стані спокою понижується до 50 –55 ударів за хвилину і/чи у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують набрадикардію, то дозу рекомендують зменшити.

Блокатори β-адренорецепторів слід застосовуватиз обережністю при лікуванні:

– пацієнтів із порушеннями периферичного кровообігу(синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки може розвинутися загостреннязазначених захворювань;

– пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеняу зв’язку з негативним впливом блокаторів β -адренорецепторів напровідність;

– хворих на стенокардію Принцметалу внаслідокбезперешкодної, опосередкованої через α-адренорецептори вазоконстрикціїкоронарних артерій (блокатори β-адренорецепторів можуть) збільшуватичастоту і тривалість нападів стенокардії).

Анестезія. Підтримування блокади р-адренорецепторівзменшує ризик порушень серцевого ритму під час введення у наркоз та інтубації.Якщо при підготовці до хірургічного втручання блокаду β-адренорецепторівпереривають, то не менше, ніж за 24 години до цього слід припинити застосуванняблокаторів р-адренорецепторів. Обережність потрібна при застосуванні окремиханестетиків, які спричинюють пригнічення міокарда, таких як циклопропан, ефірабо трихлоретилен. Появу вагусних реакцій у пацієнта можна попередити задопомогою внутрішньовенного введення атропіну. Обмін речовин і ендокриннапатологія. Нодон не впливає на вміст глюкози у хворих на цукровий діабет. Незважаючина це, необхідно бути обережним при застосуванні його для лікування хворих цієїкатегорії, оскільки небіволол може маскувати деякі ознаки гіпоглікемії,наприклад тахікардію підсилене серцебиття. Блокатори β-адренорецепторівможуть маскувати симптоми тахікардії при гіперфункції щитовидної залози. Прираптовому припиненні терапії ці симптоми можуть підсилитися. Дихальні шляхи.Пацієнтам з обструктивними захворюваннями дихальних шляхів блокаториβ-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю, бо може посилитиськонстрикція дихальні шляхів.

Хворі з нирковою недостатністю. Рекомендованапочаткова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності добову дозуможна підвищити до 5 мг небівололу. Дослідження із застосування препарату длялікування дітей та підлітків не проводились, через це призначати його дітям нерекомендується. Дослідження впливу Нодону на здатність керуватиавтотранспортом, машинами і механізмами не проводились. Дослідженняфармакодинаміки показали, що Нодон не впливає на психомоторні функції. Прикеруванні транспортом чи обслуговуванні технічних засобів слід враховувати, щоіноді може мати місце запаморочення і відчуття втоми.

Для хворих старше 65 років рекомендована початковадоза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності її можна збільшити до5 мг небівололу. Через недостатній досвід лікування препаратом пацієнтів старше75 років, таким хворим його слід застосовувати під пильним наглядом лікаря.Перш ніж призначати блокатори β-адренорецепторів хворим із псоріазом в анамнезі,слід ретельно зважити співвідношення між можливим ризиком і користю від їхзастосування. Блокатори β-адренорецепторів можуть підвищити чутливість доалергенів і ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Загальними для адреноблокаторів є певнівзаємодії. Антагоністи кальцію. При комбінації блокаторівβ-адренорецепторів з антагоністами кальцію типу верапаміл та дилтіаземпотрібно дотримуватись обережності у зв’язку з їх негативною інотропною дією тавпливом на AV-провідність. Пацієнтам, які приймають Нодон, внутрішньовенневведення верапамілу протипоказано. Антиаритмічні препарати. При комбінаціїблокаторів β-адренорецепторів з антиаритмічними препаратами І, III класу із аміодароном необхідна обережність у зв’язку з ймовірним посиленням їхнегативного інотропного ефекту та негативної дії на внутрішньопередсердну іAV-провідність. Клонідин. При раптовому припиненні довготривалого лікуванняклонідином блокатори адренорецепторів підвищують ризик розвитку “синдромувідміни” із підвищенням артеріального тиску тому відміну слід проводитипоступово. Препарати наперстянки. Глікозиди наперстянки у сполученні зблокаторами β-адренорецепторів можуть подовжувати час атріовентрикулярногопроведення. Клінічні дослідження небівололу показань на цю взаємодію невиявили. Небіволол не впливає на кінетику дигоксину. Інсулін і пероральніпротидіабетичні засоби. Хоч Нодон не впливає на рівень глюкози, він можемаскувати деякі симптоми гіпоглікемії, наприклад тахікардію. Анестезуючі засоби.Одночасне застосування β-адреноблокаторів і анестезуючих засобів можепригнічувати рефлекторну тахікардію і підвищувати ризик розвитку гіпотензії.Анестезіолог повинен бути поінформований про те, що пацієнт приймає Нодон.

Інше. Одночасне застосування небівололу знестероїдними протизапальними засобами не впливає на його антигіпертензивнудію. При одночасному застосуванні циметидину підвищувався рівень небівололу вплазмі крові, але без зміни клінічної активності. Одночасне застосуванняранітидину впливу на фармакокінетику небівололу не чинило. За умови, що Нодонприймається під час їди, а антацидний засіб між прийомами їжі, обидва препаратиможна приймати разом. При комбінації з нікардипіном злегка підвищувалисьзначення концентрацій обох субстанцій в плазмі без зміни клінічної активності.Одночасний прийом фуросеміду та гідрохлортіазиду, а також вживання алкоголювпливу на фармакокінетику не чинить. Небіволол не чинив впливу нафармакодинаміку і фармакокінетику варфарину. Симпатикоміметичні засоби можутьпротидіяти активності β-адреноблокаторів. Блокаториβ-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної α-адренергічноїактивності симпатикотонічних засобів, як з α -адренергічною, так і зβ -адренергічною дією (небезпека розвитку гіпертензії, тяжкої брадикардії,атріовентрикулярної блокади). Одночасне застосування трициклічнихантидепресантів, барбітуратів і похідних фенотіазину може підсилюватигіпотензивний ефект. Оскільки в процесі метаболізму небівололу бере участьізофермент СУР2В6, то супутнє медикаментозне лікування препаратами, якіінгібують зворотнє захоплення серотоніну, наприклад декстрометорфаном абоіншими сполуками, які метаболізуються переважно тим же самим метаболічнимшляхом, може сприяти тому, що реакція осіб із швидким метаболізмом стане схожана реакцію осіб із повільною метаболізацією. Дані про взаємодію небівололу залергенами, які використовуються для діагностики і

лікування алергічних реакцій відсутні. Немає такожданих і про взаємодію небівололу з рентгенконтрастними засобами та інгібіторамиМАО.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25° узахищеному від світла, вологи та недоступному для дітей місці.

 Термін придатності. 2 роки.